Написання тексту курсової роботи

Вивчення літератури треба починати з праць, де проблема відображається вцілому, а потім перейти до вужчих досліджень.Спочатку по­трібно ознайомитись з основною літературою (підручника­ми, теоретичними статтями), а потім - прикладною (законодавчими актами, інструктивними матеріалами, стат­тями про конкретні дослідження тощо). Вивчення складних джерел (монографій) слід починати лише після опрацювання простіших (підручників).

Починати ознайомлення з виданням треба з титульного аркуша, з'ясувавши, де, ким, коли воно було видано. Треба переглянути зміст, який розкриває струк­туру видання, наповнення його розділів, звернутися до передмо­ви, де розкрито призначення видання, завдання, поставлені в ньо­му автором.

Читаючи видання, треба уважно стежитиза авторською думкою, вміти відрізняти головні положення від доказів й ілюстративного матеріалу. Часто статті з наукових збірок складні для сприйняття, тому слід їх читати кілька разів, намагаючись виділити головну ідею та аргументи, якими автор її доводить. З'ясовуючи це, треба виписа­ти всі необхідні цитати, цифри, факти, умови, аргументи, якими опе­рує автор, доводячи основну ідею статті.

В курсовій роботі використовуються цитати з літературних джерел. Вони повинні підтверджувати думку автора курсової ро­боти авторитетним висловлюванням вченого або текстом офіційного документа. Виписувати цитати треба на одну сторону ок­ремих аркушів паперу стандартного розміру, що допомагає краще орієнтуватися в накопиченому матеріалі, систематизувати його за те­мами і проблемами.

Конспектуючи матеріал, слід постійно пам'ятати тему курсової роботи, щоб виписувати тільки те, що має відношення до теми дослідження. Цитати беруть у лапки, записують їх точно за оригіналом й обов’язково подають вказівку або посилання на джерело (з позначенням сторінок), звідки взято цитату. Текст цитати може бути використа­ний у тому розумінні, в якому він поданий в оригіналі (джерелі). Застосування так званих розлапкованих цитат, коли думки іншого автора видаються за осо­бисті, розглядається як грубе порушення літературної та наукової етики, кваліфікуєтьсяяк плагіат.

Однак це не означає, що студент зовсім не повинен опиратися на праці інших авторів: чим ширше і різноманітніше коло джерел, які він використовував, тим вищою є теоретична та практична цінність його дослідження.

Після конспектування матеріалу слід перечитати його знову, щоб склалося цілісне уявлення про предмет вивчення. Щоб зібрати мате­ріал з одного питання разом, можна розрізати ті конспекти, де розг­лянуто кілька питань з теми дослідження.

На якість курсової роботи суттєво впливає вміле викори­стання практичного матеріалу. Тому, крім основної (теоретичної) частини, курсова робота з психології обов’язково повинна містити так звану практичну частину. У практичній частині викла­дається зміст емпіричного дослідження (спостереження, опитування, експеримент), проведеного автором роботи. Тут потрібно описати методику та результати емпіричного дослідження, а також обґрунтувати виснов­ки по наслідках всієї роботи. При цьому в курсовій роботі автор повинен вказати, як експериментальна перевірка змінила зміст попередніх рекомендацій, тобто робочої гіпотези.