Национальная металлургическая академия Украины. Электроосаждение является рациональным и совершенным способом цинкования, получившим широкое распространение в промышленности для защиты стальных изделий от

Электроосаждение является рациональным и совершенным способом цинкования, получившим широкое распространение в промышленности для защиты стальных изделий от коррозии. Основным преимуществом электролитического цинкования является возможность легкого регулирования свойств покрытий путем изменения параметров электролиза и состава электролита.

Большое влияние на структуру электролитических осадков оказывает добавление к электролиту органических веществ, обладающих поверхностно-активными свойствами - ПАВ. Их широко используют в гальванотехнике для получения блестящих и выравнивающих микрорельеф поверхности основы осадков.

Необходимо отметить, что не во всех случаях добавки органических веществ, оказывающих определенное действие на катодный потенциал, могут положительно влиять на качество получаемого осадка в различных электролитах. Одна и та же добавка может оказывать в одних случаях положительное, в других отрицательное влияние на качество осадка.

Особенно необходимы добавки органических веществ к кислым электролитам, применяемым для цинкования. Это связано с тем, что в производственных условиях ток на поверхности электрода распределяется неравномерно, особенно при цинковании изделий сложной конфигурации, поэтому фактическая плотность тока и толщина покрытия на различных участках катода различны. Это отрицательно сказывается на антикоррозионных, защитных, механических и других свойствах покрытия, поскольку на отдельных участках толщина покрытия может быть меньше допустимых значений. В некоторых случаях из-за неравномерного распределения тока вообще не удается получить сплошного слоя осадка, например, при покрытии резьбовых поверхностей.

В работе исследован процесс электроосаждения цинковых покрытий из различных типов электролитов в присутствии функциональных добавок. Цель работы– получение электролитического цинкового покрытия, обладающего высокой коррозионной стойкостью и хорошей адгезией по всей поверхности металлоизделия с резьбовым профилем.

Установлено, что ряд ПАВ при введении в различные типы электролитов позволяют значительно повысить адгезию цинкового покрытия, и тем самым существенно увеличить их коррозионную стойкость.

ІНГІБІТОРИ АТМОСФЕРНОЇ КОРОЗІЇ КОЛЬОРОВИХ МЕТАЛІВ НА ОСНОВІ РОСЛИННОЇ СИРОВИНИ

Мітина Л.І., Воробйова В.І, керівник проф. Чигиринець О.Е.

Національна металургійна академія України

Одним з найбільш ефективних і технологічних методів захисту від корозії на стадії зберігання і транспортування металопрокату, різних виробів і устаткування є використання летких інгібіторів (ЛІК). Відома досить велика кількість таких інгібіторів, проте більшість розробок не має промислового застосування через відсутність доступної і ефективної сировини.

Одним із напрямів при створенні нових матеріалів для протикорозійного захисту є використання відходів. Найбільш перспективним видом сировинних відходів є рослинні, що мають ряд переваг перед іншими, а саме дешевизну, екологічну безпеку і щорічну відтворюваність. Рослинна сировина є джерелом широкого спектру органічних сполук, які мають потенційну здатність гальмувати корозійні процеси на поверхні металу в нейтральних та агресивних середовищах та, зазвичай, входять в композиції ЛІК або використовуються для їх синтезу. Оскільки велика кількість промислових виробів, електронних пристроїв вироблені з різних металів тому, однією з головних вимог, що висуваються до летких інгібіторів, – це їх здатність до комплексного захисту як чорних так і кольорових металів.

Враховуючи, що в більш ранніх роботах була встановлена протикорозійна ефективність летких фракцій рослинної сировини по відношенню до чорних металів, тому метою роботи дослідження інгібуючої ефективності розробленого ЛІК на їх основі відносно кольорових металів.

Встановлено, що леткі органічні речовини рослинної сировини та композиція ЛІК – ЛВГ1 забезпечують захист від корозії в умовах періодичної конденсації вологи. Так, при застосуванні чистих летких фракцій рослинної сировини стабільний протикорозійний захист спостерігається впродовж 30 діб в жорстких умовах періодичної конденсації вологи. При використанні розробленої композиції ЛВГ1 на основі екстракту рослинної сировини, аліфатичного аміну і азолу тривалість захисної дії збільшується до 90 діб.

Електрохімічними методами досліджена кінетика формування захисної плівки летких речовин рослинної сировина на поверхні міді, латуні, цинку, алюмінію. Встановлено, що захисна плівка формується протягом 5 діб витримки в парі екстракту та здатна гідрофобізувати поверхню металів.

В роботі також розроблені та досліджена протикорозійна ефективність композиції на основі рослинної сировини, кетону і аміну.

Всі розроблені трьохкомпонентні суміші оптимізовано за допомогою методу симплекс-планування.

ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОТИКОРОЗІЙНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ МОДИФІКОВАНИХ ФОСФАТНИХ ПОКРИТТІВ

Киричук А.Л., керівник доц. Гальченко Г.Ю.

Національна металургійна академія України

Процеси фосфатування знаходить широке вживання в різних галузях промисловості, що обумовлене експлуатаційними властивостями фосфатних шарів, такими як висока адсорбційна здатність, адгезійні, антифрикційні і екструзії властивості, низька електропровідність, що перешкоджає поширенню підплівкової корозії, а також порівняно низька вартість і простота їх здобуття.

Науково – дослідницька робота присвячена дослідженню протикорозійних властивостей модифікованих фосфатних покриттів.

Ціль роботи – визначення найбільш корозійно-стійких фосфатних складів модифікованих поверхнево - активними добавками та поліетиленовим порошком.

Проведені порівняльні дослідження захисних властивостей фосфатних покриттів на метисних виробах, що отримані хімічним та електрохімічним методом. Вивчена мікроструктура фосфатних покриттів та встановлено зв’язок з їх протикорозійними властивостями. Встановлено, що добавки, які додатково вводили в електроліт для отримання фосфатного покриття надають йому більш високі протикорозійні властивості.

Характеристики об’єктів дослідження встановлено методикою контролю зовнішнього вигляду, визначенням товщини покриття, оглянуто електрохімічні та корозійні властивості фосфатних покриттів,використали методику контролю кристалічної структури та оцінили поверхневу щільність покриття.

За допомогою зовнішньому вигляду та електрохімічним дослідженням, дослідили, що найбільш високими корозійними властивостями мають покриття з добавками поліорганосілоксану ПОС (20 мл/л), полігексаметиленгуанідін ПГМГ (1 мл/л) та з дрібнодисперсним поліетиленовим порошком. При обробці протикорозійними добавками ПОС, ПГМГ та ПЕТ формуються захисні плівки з високими властивостями.