Методичні вказівки для підготовки до семінарського заняття. Історія Конституції України охоплює довготривалий багатовіковий процес зародження, формування та розвитку вітчизняного конституціоналізму як теорії і

Історія Конституції України охоплює довготривалий багатовіковий процес зародження, формування та розвитку вітчизняного конституціоналізму як теорії і практики. Умовно цей процес поділяють на декілька періодів.

При розгляді кожного з періодів студенти повинні виділити акти конституційного характеру, що конкретизують особливості генезису конституціоналізму в ті чи інші історичні часи. При цьому, слід пам’ятати, що мова йде не тільки про акти, а й про результати конституційної думки, а саме про наукові праці, твори, літописи, вчення тощо.

Аналіз історії Конституції України періоду Київської Русі потребує ретельної характеристики форми, структури та змісту таких актів конституційного характеру, як Зборівський договір, Білоцерківський договір, Переяславські та інші гетьманські статті-конституції. Студентам необхідно визначити роль цих актів у процесі становлення та розвитку конституціоналізму в Україні як державно-правової практики.

Наступним питанням є висвітлення основних концепцій, ідейно-політичних вчень про конституціоналізм. В рамках цього питання слід проаналізувати вплив американської і французької революцій на формування як загальної світової конституційної думки, так і на формування її напрямів і пріоритетів національної ідеології. Слід звернути увагу на діяльність Кирило-Мефодіївського товариства та його засновників. Цікавою є творчість М. Драгоманова та його послідовників: Ф. Вовка, М. Зібера, М. Павлика, С. Подолинського, О. Терлецького, І. Франка, Я. Шульгіна та інших. Варто відзначити діяльність найвидатнішого українського філософа XIX століття П. Юркевича, який зробив вагомий внесок у подальший розвиток конституційних теорій. Сутнісне значення для історичного розвитку Конституції України мали конституційні проекти М. Грушевського, М. Міхновського та інших діячів. Виходячи з цього студенти повинні орієнтуватись у змісті діяльності цих діячів, та оцінити їх внески в теорію і практику українського конституціоналізму. А також визначити недоліки конституційної практики того періоду.

При характеристиці Конституції Української Народної Республіки 1918 року необхідно знати її структуру та основні положення, визначити місце цього акту як складової частини скарбниці національної конституційної думки.

Досить важливим періодом конституційного процесу в Україні є радянський період. Актами, що характеризують цей період є українські радянські конституції 1919, 1929, 1937, 1978 років. Студенти повинні висвітлити позитивні та негативні риси цих конституцій. Особливої уваги заслуговує аналіз Конституції УРСР 1978 року в рамках порівняння її з Конституцією України 1996 року. Слід визначити роль Конституції УРСР у новітньому конституційному процесі.

Останнім періодом конституційного процесу в Україні, що триває є новітній конституційний процес. Цей період характеризується постійними змінами, перетвореннями та реформаторськими настроями в суспільстві. Про це свідчать події, пов’язані з суверенністю та незалежністю нашої держави; з розробкою, підготовкою та прийняттям Конституції України; з проведенням конституційної та політичної реформ.

До конституційних актів, що відображають державно-політичні та конституційні процеси в Україні слід віднести наступні: Декларацію про державний суверенітет України, Акт проголошення незалежності України, Закон України “Про правонаступництво України”, Закон України “Про економічну самостійність Української РСР”, Конституційний договір між Верховною Радою України та Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття Конституції України 1996 року, проекти Конституції України тощо. Необхідно знати структуру та зміст перелічених актів; визначити їх роль у процесі конституційної реформи в Україні.

Найактуальнішим питанням є проведення конституційної та політичної реформ в України на сучасному етапі. Мова йде про підготовку змін до Конституції України, формування політико-правової системи українського конституціоналізму. Підготовка цього питання потребує особливої уваги студентів при вивченні змісту законопроектів України “Про внесення змін до Конституції України”, інших законопроектних документів і законодавчих актів, а також поглядів, думок політичних діячів. В результаті розгляду вищевикладеного матеріалу студенти повинні зробити висновки про високе значення конституційної (політичної) реформи, її конституційне забезпечення для ефективного системного реформування політичної системи країни, а, звідси й для юридичної діяльності та підготовки спеціалістів-юристів, які працюватимуть в умовах конституційно-правового реформування державного та суспільного життя, реалізації конституційних приписів у правотворчій, правозастосовній та правоохоронній діяльності.

Дайте визначення наступних понять:

конституційний процес, етапи історичного розвитку Конституції України, акти конституційного характеру, звичаєве право, віче, “Руська Правда”, гетьманські статті – конституція, Конституція П. Орлика, Універсали Центральної Ради, українські радянські конституції, декларація, державний суверенітет, незалежність, державна влада, територіальне верховенство, економічна самостійність, національний суверенітет, конституційна реформа, політична реформа, політична (конституційна) криза.

 

Тематика рефератів:

¨ “Конституція П. Орлика 1710 року та розвиток українського конституціоналізму”.

¨ “Актуальні проблеми сучасного конституційного процесу”.

¨ “Конституційна реформа: теоретичні та практичні проблеми реалізації”.

Задача

З метою врегулювання суперечностей між Верховною Радою України, Президентом та Прем’єр-міністром, що, на думку політиків, виникають через недосконалість Конституції України в частині врегулювання діяльності вищих органів влади, Голова Верховної Ради України запропонував Президентові та Прем’єр-міністру укласти між трьома владними інституціями тимчасовий договір про розподіл владних повноважень, в якому на період до внесення в установленому порядку змін до Основного Закону по-новому необхідно виписати статус цих вищих органів влади.

Дайте правову оцінку такій пропозиції. Чи є договір джерелом конституційного права України (проаналізуйте Розділ IV Конституції України, Закон України „Про свободу совісті та релігійні організації”, Закон України „Про стимулювання розвитку регіонів”)?

 

Нормативні акти:

v Конституція України від 28 червня 1996 року (зі змінами і допов.) // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141; Офіційний вісник України. — 2010. — №72/1 Спеціальний випуск. — С. 15. — Ст. 2598.

v Конституція (Основний Закон) України. Прийнята Верховною Радою УРСР 20 квітня 1978 року // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1978. — № 18. — Ст. 286.

v Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1990. — № 31. — Ст. 429.

v Декларація прав національностей України від 1 листопада 1991 року // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 53. — Ст. 799.

v Конституційний договір між Верховною Радою України та Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України // Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 18. — Ст. 133.

v Конституція України. Проект: ред. від 26 жовтня 1993 року // Голос України. — 1992. — 28 жовтня.

v Питання формування та організації діяльності Конституційної Асамблеї: Указ Президента України від 25 січня 2012 року // Офіційний Вісник України. — 2012. — № 9.

v Про внесення змін до Конституції України: Закон України від 8 грудня 2004 року // Відомості Верховної Ради. — 2005. — № 2. — Ст. 44.

v Про заснування поста Президента Української РСР і внесення змін та доповнень до Конституції (Основного Закону) Української РСР: Закон УРСР від 5 липня 1991 року (зі змінами і допов.) // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1991. — № 33. — Ст. 445.

v Про підтримку ініціативи щодо створення Конституційної Асамблеї: Указ Президента України від 21 лютого 2011 року // Офіційний Вісник України. — 2011. — № 14.

v Про правонаступництво України: Закон України від 12 вересня 1991 року // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1991. — № 46. — Ст. 617.

v Про проголошення незалежності України: Постанова Верховної Ради УРСР від 24 серпня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 38. — Ст. 502.

v Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України “Про внесення змін до Конституції України” від 8 грудня 2004 року № 2222-ІV // Офіційний вісник України від 1 жовтня 2010 року. — 2010. — № 72/1. Спеціальний випуск. — С. 7. — Ст. 2597.

Спеціалізована література:

1. Бабенко К. Участь парламенту у формуванні уряду: проблеми і перспективи конституційної реформи в Україні / К.Бабенко // Юридична Україна. — 2012. — №1(109). — С.12-17.

2. Бандурка О. Конституційна реформа. Логіка затребуваності / О. Бандурка // Віче. — 2004. — № 6. — С. 3-7.

3. Бєлов Д. Реформування конституційного ладу: позитиви та негативи / Д. Бєлов // Часопис Київського університету права. — 2012. — № 1. — С. 101-104.

4. Васильєв Г. Конституційний аспект політичної реформи / Г. Васильєв // Віче. — 2003. — № 4. — С. 3-11.

5. Веніславський Ф. В. Конституційна реформа в аспекті забезпечення стабільності / Ф. В. Веніславський // Бюлетень Міністерства юстиції України. — 2010. — № 4-5. — С. 33-41.

6. Головченко В. За зразками європейських демократій. Перспективи конституційної реформи в Україні й досвід європейських парламентсько-президентських республік / В. Головченко // Політика і час. — 2003. — № 4. — С. 38-42.

7. Гончаренко В. Право законодавчих органів УРСР на конституційні протести і його реалізація у 1920-ті роки / В. Гончаренко // Вісник Академії правових наук України. — 2007. — № 1. — С. 108-111.

8. Добродумов П. Про реформу політичної системи України / П. Добродумов // Право України. — 2003. — № 5. — С. 19-21.

9. Древаль Ю. Політична реформа: вдосконалення політичних інститутів, чи… з пастки в пастку? / Ю. Древаль // Віче. — 2005. — № 2. — С. 7-11.

10. Коваленко В. В. Проблеми державотворення та правотворення в період реформ в Україні / В. В. Коваленко // Бюлетень Міністерства юстиції України. — 2012. — № 6. — С. 35.

11. Колпаков А. Проблеми змін в політичній системі України: політико-правовий вимір / А. Колпаков // Право України. — 2003. — № 4. — С. 5-9.

12. Кравчук М. Становлення радянської влади в Україні у 1917-1921 рр. та її законодавче оформлення / М. Кравчук // Підприємництво, господарство і право. — 2007. — № 2. — С. 122-126.

13. Кресіна І. Політична реформа: проблеми і перспективи / І. Кресіна, Є. Перегуда // Віче. — 2003. — № 4. — С. 12-15.

14. Кривенко Л. Конституційний процес. Кому вигідне “перетягування ковдри”? / Л. Кривенко // Віче. — 2004. — № 39. — С. 9-13.

15. Малишев Б. В. Правова реформа: поняття, ознаки, види / Б. В. Малишев // Бюлетень Міністерства юстиції України. — 2011. — № 3. — С. 19-23.

16. Мартинюк А. Чи рухатиметься політична реформа / А. Мартинюк // Віче. — 2006. — № 7. — С. 10-14.

17. Мартинюк Р. Сучасний український парламентаризм: особливості розвитку / Р. Мартинюк // Юридична Україна. — 2009. — № 1. — С. 27-31.

18. Мацькевич М. М. Етапи юридичного оформлення об’єднання УНР і ЗУНР / М. М. Мацькевич // Бюлетень Міністерства юстиції України. — 2011. — № 1. — С. 25-29.

19. Мельниченко В. Статус уряду в контексті конституційної реформи: можливість зробити перший крок до самостійності / В. Мельниченко, Н. Плахотнюк // Віче. — 2006. — № 1. — С. 29-32.

20. Мироненко О. М. Історія Конституції України / О. М. Мироненко. — К.: Ін Юре, 1997. — 60 с.

21. Мішина Н. Принципи українського конституціоналізму (на матеріалах конституційного реформування місцевого самоврядування) / Н. Мішина // Юридична Україна. — 2009. — № 3. — С. 21-25.

22. Нонко О. Конституційний процес в Україні та вплив на нього Ради Європи / О. Нонко // Право України. — 2006. — № 9. — С. 21-24.

23. Орзих М. Государственное устройство Украины в условиях государственно-правовой реформы / М. Орзих // Юридический вестник. — 1999. — № 2. — С. 92-95.

24. Орзих М. Современный конституционализм: цель и средства конституционной реформы в Украине / М. Орзих // Юридический вестник. — 2001. — № 3. — С. 109-112.

25. Орзіх М. Конституційна реформа в Україні: пошук шляхів / М. Орзіх // Юридический вестник. — 2000. — № 3. — С. 18-22.

26. Орзіх М. П. Державний устрій України: концепція конституційної моделі / М. П. Орзіх // Вісник Академії правових наук України. — 1993. — № 1. — С. 16-20.

27. Орзіх М. П. Конституційна реформа в Україні: навч. посіб. / М. П. Орзіх. — Одеса: Юридична література, 2003. — 128 с.

28. Погорілко В. Конституційні основи українського державотворення і розвиток безпосереднього народовладдя в Україні / В. Погорілко // Вісник Академії правових наук України. — 2005. — № 3. — С. 54-58.

29. Приходько Х. До визначення історичних і змістовно-пізнавальних коренів формалізації конституційного процесу / Х. Приходько // Юридична Україна. — 2012. — №7(115) — С. 16-23.

30. Приходько Х. Конституційний процес: проблема класифікації та правового забезпечення в Україні / Х. Приходько // Право України. — 2009. — № 8. — С. 72-75.

31. Рудик П. А. Реформування прокуратури України в контексті конституційних змін / П. А. Рудик // Часопис Київського університету права. — 2007. — № 2. — С. 54-59.

32. Селіванов А. Конституційна реформа в Україні: потреба наукової концепції / А. Селіванов / Право України. — 2011. — № 5. — С. 153-158.

33. Серьогіна С. Оптимізація статусу президента як ключова ланка конституційної реформи в Україні / С. Серьогіна // Право України. — 2009. — № 6. — С. 23-26.

34. Тацій В. Конституційна реформа в Україні: здобутки та перспективи / В. Тацій, О. Святоцький // Право України. — 2009. — № 11. — С. 6-10.

35. Тацій В. Наукові засади конституційного реформування в Україні / В. Тацій // Право України. — 2009. — № 11. — С. 12-14.

36. Тертишник В. Концептуальні проблеми розподілу влади: до становлення сучасної моделі правової держави в контексті політичної реформи в Україні / В. Тертишник // Юридична Україна. — 2003. — № 3. — С. 13-16.

37. Тодика О. Конституційна реформа в Україні в аспекті народовладдя і розвитку правової системи / О. Тодика // Вісник Академії правових наук України. — 2004. — № 1. — С. 27-30.

38. Фрицький Ю. О. Закріплення організації та функціонування державної влади в Конституції України 1996 року / Ю. О. Фрицький // Вісник Запорізького юридичного інституту. — 2006. — № 2. — С. 3-6.

39. Цессар І. Роль конституції та конституціоналізму у функціонуванні сучасних демократій / І. Цессар // Юридична Україна. — 2010. — №7 (91). — С. 35-41.

40. Шемшученко Ю. Теоретико-методологічні проблеми сучасного конституціоналізму та державного управління в Україні / Ю. Шемшученко // Право України. — 2009. — № 11. — С. 19-23.

41. Яковюк І. Огляд регіональної наукової конференції “Конституція Пилипа Орлика 1710 р. і розвиток українського конституціоналізму” / І. Яковюк, Г. Чапала // Вісник Академії правових наук України. — 2006. — № 1. — С. 229-232.

42. Яровой Т. Демократичний потенціал українського конституціоналізму / Т. Яровой // Юридична Україна. — 2010. — №9 (93). — С. 38-42.

Змістовий модуль ІІ

Теорія Конституції України та
конституційного ладу України

 

 

ТЕМА №3
“ТЕОРІЯ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ”

 

Семінарське заняття – 4 год.

 

1. Поняття, ознаки (юридичні властивості) та сутність Конституції України.

2. Конституція та держава. Конституція та політична система суспільства. Конституція та конституціоналізм. Розкрити питання їх співвідношення.

3. Функції конституції та її характеристика.

4. Класифікація конституцій: мета та критерії класифікації. Види конституцій в Україні. Характеристика Конституції Автономної Республіки Крим.

5. Об’єкти конституційного регулювання. Дія Конституції України.

6. Форма і структура Конституції України. Мова та стиль Конституції України.

7. Внесення змін та доповнень до Конституції України (Розділ ХІІІ Конституції України). Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 158 та статті 159 Конституції України.

8. Поняття, структура механізму реалізації Конституції України. Фактори, що визначають реалізацію та ефективність дії Конституції України, проблеми її реалізації.

9. Додержання та охорона Конституції України: гарантії, механізм захисту та охорони. Суб’єкти захисту.

10. Конституція і проблема імплементації норм міжнародного права.