Державна політика та світовий досвід нагляду та забезпечення стабільного функціонування міжнародних платіжних систем

 

Однією з головних подій минулого 2011 року на ринку пластикових карт можна рахувати те, що цього року, нарешті, були остаточно введені зміни, які повинні дозволити українцям і гостям країни розплачуватися картою у будь-якій торговій точці. Зокрема, в червні-2011 Кабінет Міністрів вніс зміни в порядок ведення торгової діяльності і правила торгового обслуговування населення, згідно з якими усі підприємства роздрібної торгівлі і громадського харчування мають бути оснащені POS - терміналами і забезпечити покупцям можливість оплачувати товари і послуги пластиковою картою. Епопею по впровадженню карткових розрахунків всюди в магазинах і закладах громадського харчування Уряд почав ще в 2010 році, а завершити оснащення терміналами установи повинні були до кінця 2011 року.

Про те, як були виконані вимоги Уряду, власники «пластика» можуть судити вже з 1-го січня - з цієї дати покупцеві не можуть відмовити в його бажанні розплачуватися картою. Проте це нововведення не торкнеться маленьких населених пунктів, населення яких не перевищує 25 тисяч чоловік.

Однією з найважливіших «пластикових» подій 2011 року могли б стати рекомендації Антимонопольного комітету зі зниження тарифів на обслуговування пластикових карт. У квітні-2011 АМКУ звернувся з таким побажанням до банків, що емітують карти системи Visa, після того, як остання понизила на 10% тарифи для банків. А в липні-2011 такі ж рекомендації отримала платіжна система MasterCard, що зобов'язалася у відповідь понизити тарифи по картах Maestro до початку 2012 року. Проте усі зусилля АМКУ не привели до відчутних результатів: за підсумками 2011 року середньо ринкові витрати по масових і класичних картах обох платіжних систем збільшилися на 1% - 6,5%.

Аби покінчити з монополією Visa і MasterСard, Нацбанк хоче сам контролювати проходження всіх безготівкових платежів в Україні. Володар платіжної картки Visa або MasterCard навряд чи проміняє її на карту з маловідомою абревіатурою НСМЕП. Але саме Національна система масових електронних платежів, створена Нацбанком, може отримати преференції в порівнянні з міжнародними. Регулятор хоче підпорядкувати собі ринок безготівкових платежів, і міжнародним гігантам стає некомфортно в Україні.

НБУ лобіює законопроект про безготівкові розрахунки, який дасть йому виключне право на обробку карткових платежів на території України, а міжнародні платіжні системи будуть зобов'язані проводити всі розрахунки в українській валюті. Робота над законопроектом завершена, і після того, як його схвалить правління банку, документ буде направлений до Верховної Ради для голосування. Шанси на його ухвалення досить високі.

Visa і MasterСard, які зараз здійснюють понад 90% карткових платежів в Україні, чинять опір цьому плану. Глава представництва Visa в Україні вважає, що ініціативи НБУ обмежують вільну конкуренцію. А експерти Київського інституту економічних досліджень і консультацій заявили, що дії регулятора можуть призвести до відходу міжнародних операторів з країни. Поки про такі радикальні кроки не йдеться, кажуть у представництвах платіжних систем, але все залежить від того, як буде розвиватися колізія.

За останні 10 років в Україні з'явилося майже 35 млн власників платіжних карток, а оборот за картковими операціями в минулому році склав 43% валового внутрішнього продукту. Такий великий обсяг ринку та його стрімке зростання роблять Україну однією з найпривабливіших країн в Європі для американських корпорацій Visa і MasterCard. Хоча дев'ять з десяти транзакцій за українськими картками здійснюються всередині країни, платежі обробляються в системах Visa і MasterCard за кордоном.

У Національному банку України вважають, що з такою залежністю внутрішнього платіжного ринку від зовнішніх сил потрібно боротися.

Крім того, українські банки змушені тримати заморожені доларові депозити в розрахункових банках міжнародних платіжних систем, щоб гарантувати платежі. І вони не можуть нічого вдіяти, якщо Visa і MasterCard вирішують підняти тарифи.

За даними НБУ, за 2008-2009 рр. українські банки заплатили платіжним системам понад $50 млн за внутрішні операції в українській валюті. З 2006 року послуги систем подорожчали в середньому на 30%. Visa почала активно підвищувати ціни як в Європі, так і в США після проведення IPO в 2008 році. В 2009-му Visa на 35% збільшила свій чистий прибуток, не в останню чергу саме за рахунок зростання комісій. В кінці 2010 року Антимонопольний комітет зобов'язав Visa знизити тарифи, але розгляд з приводу того, як вони повинні розраховуватися, продовжується досі.

Борючись із системами, що контролюють ринок і які змушують українські банки грати за своїми правилами, Нацбанк готовий сам перетворитися на внутрішнього монополіста і брати за маршрутизацію, кліринг та обробку платежів усередині України менше, ніж американці. В НБУ підтвердили, що встановлення контролю над здійсненням платіжних операцій на території України - це принципова позиція регулятора.

Але експерти Інституту економічних досліджень і консультацій вважають, що ці ініціативи, навпаки, призведуть до подорожчання безготівкових платежів. Про це йдеться в дослідженні, опублікованому інститутом в середині лютого. А на думку керівництва Visa, залежність від одного центру поставить під загрозу надійність роботи всієї системи безготівкових платежів: підвищить ризик технічних збоїв і знизить рівень безпеки.

Директор Асоціації членів платіжних систем ЕМА, вважає, що підстав для таких побоювань немає. Адже НБУ вже управляє системою електронних платежів СЕП НБУ, через яку проходять міжбанківські платежі всіх юридичних і фізичних осіб в Україні. І саме СЕП забезпечує високу швидкість, якість, надійність і низьку вартість обслуговування всіх учасників процесу.

Але національний кліринговий центр для всіх безготівкових розрахунків - більш масштабна ініціатива.

За оцінками Visa, створення такого центру обійдеться як мінімум в €500 млн. І джерел фінансування проекту НБУ поки не називає.

Не в захваті від цієї ідеї і українські банки, заради зручності яких НБУ начебто і вносить свої пропозиції. Голови правління найбільших українських банків - ПриватБанку, Райффайзен Банку Аваль, банку "Форум", Укрсоцбанку та Укрсиббанку навіть написали відкритий лист президенту, прем'єр-міністру та керівникам парламентських фракцій з проханням не виносити на голосування ці ініціативи. "Ми вважаємо створення такого центру неприйнятним, недоцільним і дуже витратним, оскільки потрібні кошти як на його обладнання, так і на зміну програмного забезпечення всіх банків, які співпрацюють з Visa і MasterCard", - відзначали банкіри в листі.

При сьогоднішніх технологіях фізичне розташування процесингових центрів не має значення ні для банків, ні для споживачів - користувачів карт.

Крім того, великі банки, як правило, вже не розміщують депозити для Visa і MasterCard, а використовують гарантії, підтверджені першокласними міжнародними банками. Тому проблема відволікання валютних ресурсів втратила свою актуальність.

Більш важливо забезпечити абсолютну надійність і технологічну досконалість платіжної системи. НБУ зможе гарантувати високу якість послуг тільки при залученні комерційного інвестора в спільне підприємство з постійним джерелом фінансування і кращими управлінськими кадрами, професіоналами цього ринку.

Зацікавлені сторони сходяться на думці, що, швидше за все, НБУ та міжнародні платіжні системи знайдуть компроміс. А заяви про можливий відхід Visa і MasterCard з українського ринку просто покликані збільшити суспільний резонанс навколо цієї теми.

Ринки з таким великим населенням і потенціалом, як Україна, для міжнародних платіжних систем пріоритетні, і вони зроблять все необхідне, щоб зберегти тут свою присутність навіть в обмеженому форматі, якщо такі будуть обставини.

Фундаментом економіки і самого суспільства в кожній країні сьогодні є гроші, платіжна система і платіжні інструменти. Саме вони дозволяють забезпечити універсальний обмін між власниками товарів та послуг, забезпечують існування всієї держави. Сучасний цивілізований світ рухається в напрямку поступової відмови від використання в повсякденному житті готівки, широко використовуючи різні форми електронних розрахунків. Мабуть, найбільш відомим і поширеним інструментом у цій сфері є пластикові платіжні карти. Величезну роль упровадження і підтримки сучасної індустрії платіжних систем розуміють усі уряди й фінансові організації світу. Тільки шлях до цієї важливої мети може бути дуже різним.

Європейський Союз намагається сприяти досягненню своїх цілей зростання (викладених у Лісабонській стратегії) з допомогою радикальної реструктуризації індустрії платежів у своїх країнах. Створивши єдину зону платежів у євро (SEPA) і прийнявши Директиву про платіжні послуги (PSD), ЄС має намір домогтися ефективності індустрії безготівкових платежів за рахунок масштабу, посиленої конкуренції та інновацій. PSD спрямована насамперед на захист прав споживачів та гарантування безпеки електронних платежів на території Європейської економічної зони і передбачає запровадження єдиних умов здійснення платежів у рамках держав ЄС.

Починаючи з 2008 р., всі банки в ЄС уже були зобов’язані видавати розрахункові карти з чіпами, які відповідають стандартам EMV (Eurocard MasterCard Visa), і забезпечувати їх використання для розрахунків та отримання готівки в банкоматах усіх держав ЄС. А з кінця 2010 р., відповідно до нового закону, всі банківські розрахункові карти мають без обмежень використовуватися у всій єдиній зоні платежів у євро.

Регуляторні зміни на ринку платіжних інструментів привели до серйозних перетворень самих платіжних систем. Ефективність та інвестиції, необхідні для дотримання вимог ЄС, могли бути забезпечені лише масштабом і здатністю діяти у транскордонному режимі. Більшість національних систем не змогли забезпечити достатній масштаб і обсяг інвестицій в інфраструктуру і рентабельний бізнес з випуску та обслуговування платіжних карт. У результаті, з великою ймовірністю можна стверджувати, що європейський ринок скоро, як альтернатива колишнім 18+ національним системам дебетових карт, обслуговуватимуть дві або три міжнародні мережі платіжних карт. Наведемо найхарактерніші приклади.

У Великобританії індустрія платіжних карт розвивалася, мабуть, найактивніше. Хоча регулятор ніколи не втручався у процесинг пластикових карт, у Великобританії на певному етапі переважала національна система дебетових карт. Проте з розвитком ринку і глибшою інтеграцією у глобальну фінансову систему назріла необхідність міграції на міжнародну мережу.

У 2001 р. Національна компанія Великобританії Switch Card Services Ltd розпочала переговори з компанією Europay International (нині — MasterCard), які зрештою привели до зникнення бренда Switch. У 2002 р. MasterСard оголосила про перехід Switch на бренд Maestro. Результатом став більш відкритий і конкурентний ринок, на якому платіжні системи могли претендувати на частку ринку Maestro. Подальший конкурентний розвиток ринку привів до того, що на початок 2010 р. найбільшу частку ринку завоювали дебетові карти Visa (44 млн. карт). MasterCard посіли другу позицію з показником 22 млн. карт.

З огляду на регуляторні зміни та інвестиції, необхідні для приєднання до SEPA, банки Ірландії також почали поступово відмовлятися від національної карткової системи і національного процесингу Laser. Національні карти виявилися непопулярними у споживачів через проблеми з використанням їх для онлайн-платежів та за кордоном. Зважаючи на 2,9 млн. дебетових карт Laser, які перебували в обігу в Ірландії у 2008 р., акціонери Laser вирішили, що вкладати інвестиції у відновлення та розвиток національної системи невигідно, і запланували протягом 2010—2011 рр. перевести карткові портфелі в міжнародні платіжні системи (МПС).

Початкове рішення банківського співтовариства Бельгії про ліквідацію національної системи дебетових платіжних карт Bancontact і Mister Cash (MC) на користь МПС було заблоковане регуляторним тиском з боку Європейської комісії і Європейського Центрального Банку. Проте після кількох років обговорень у ділових та урядових колах, виходячи з комерційної доцільності, банкіри знову повернулися до початкового рішення. Банківське співтовариство Бельгії дійшло висновку, що інвестування в національну систему, аби відповідати вимогам SEPA і PSD, економічно невигідне, у результаті чого було прийнято рішення мігрувати на міжнародну мережу.

Державний контроль і регулювання ринку електронних платежів, безумовно, необхідні. Питання в тому, яка мета такого контролю. Регулювання має стимулювати розвиток ринку, бути зрозумілим і створювати рівні умови для всіх учасників ринку. При цьому регулювання електронних платежів слід розглядати не окремо, а в ширшому конТексті норм СОТ і тенденцій розвитку індустрії безготівкових платежів та фінансової сфери в цілому. Не дивно, що дослідники ІЕДІПК назвали проблемною насамперед норму законопроекту «про обов’язкове здійснення клірингу тільки резидентом України, що прямо дискримінує міжнародних гравців і обмежує конкуренцію на внутрішньому ринку». (До речі, автори проекту закону про національну платіжну систему РФ, який у грудні 2011 р. розглядався у першому читанні в Державній Думі РФ, вважають однією з важливих умов цього документа саме зміцнення конкурентних умов для всіх гравців ринку платежів.)

Нарешті, залишається відкритим питання своєчасності та економічної доцільності запропонованих ініціатив. Безперечно, з’являться і складнощі — доведеться змінити технології роботи. Причому як платіжним системам, так і банкам та самому регулятору. Можна запропонувати будь-яку схему роботи, ідеальну, з погляду авторів законопроектів, але постає запитання: а хто за це заплатить? І, доки немає відповіді на це запитання, ми не можемо сказати, чи приведе це до поліпшення якості послуг, безпеки обслуговування та реального зниження тарифів.

 

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3

На основі проведеного дослідження ефективності функціонування міжнародних платіжних систем можна зробити наступні висновки.

1. Цілий ряд «пластикових» новинок було запущено в 2011 році в банківській системі. По-перше, в серпні-2011 у банки запустили сервіс платежів за допомогою мобільного телефону, які користувач може здійснювати, встановивши спеціальну програму. По-друге, в грудні-2011 банками було запропоновано простіший у використанні сервіс мобільних платежів: власникові карти треба просто подзвонити на короткий номер і залишити доручення на здійснення платежу.

2. Ще одну технологію банки тільки почали впроваджувати в 2011 році - спеціальний стикер PayPass, який кріпиться на мобільний телефон або гаманець користувача і дозволяє здійснювати безконтактні платежі через спеціальний платіжний термінал.

Україна стала 38-ою країною світу, де з'явилася така технологія. Всього у світі за станом на другий квартал 2011 року було близько 100 мільйонів карт і приладів (механізм зберігання інформації можна вбудувати у брелок або годинник) було оснащено PayPass, встановлені більше 341 тисячі терміналів.

3. Технології дистанційних платежів розвивала в 2011 році і Національна система масових електронних платежів. По-перше, НСМЕП випустила для власників своїх карт спеціальну флешку, що дозволяє проводити платежі через інтернет без наявності карти. По-друге, були випущені платіжні карти у вигляді карток microSD, за допомогою яких можна здійснювати платежі з мобільного телефону або комп'ютера.

4. Сучасні тенденції бізнесу платіжних карток в Україні безперечно пов’язані із розвитком високих інформаційних технологій. Сьогодні, щоб придбати якийсь товар, пересічному громадянину не обов’язково виходити з дому і ходити по магазинам, достатньо витягнути із гаманця платіжну картку і мати доступ до всесвітньої павутини Internet. Але такий комфорт і зручність, мають й іншу сторону монети – це шахрайство з платіжними банківськими картками, від яких страждають саме клієнти банків.

5. Однією з головних подій минулого 2011 року на ринку пластикових карт можна рахувати те, що цього року, нарешті, були остаточно введені зміни, які повинні дозволити українцям і гостям країни розплачуватися картою у будь-якій торговій точці. Зокрема, в червні-2011 Кабінет Міністрів вніс зміни в порядок ведення торгової діяльності і правила торгового обслуговування населення, згідно з якими усі підприємства роздрібної торгівлі і громадського харчування мають бути оснащені POS - терміналами і забезпечити покупцям можливість оплачувати товари і послуги пластиковою картою. Епопею по впровадженню карткових розрахунків всюди в магазинах і закладах громадського харчування Уряд почав ще в 2010 році, а завершити оснащення терміналами установи повинні були до кінця 2011 року.

Пропонується спрямувати зусилля на вдосконалення законодавства в таких напрямах:

– надання гарантій вільного доступу на ринок платіжних систем і учасників платіжних систем, а також надання права платіжним системам і учасникам платіжних систем на вільний вибір механізму обробки платежів;

– боротьба з тіньовою економікою і зменшення готівкових платежів. Цьому можуть сприяти контроль за дотриманням вимог, які стосуються встановлення електронних терміналів у торговій роздрібній мережі, а також фіскальні стимули заохочення споживачів до використання електронних платіжних засобів. Дослідження свідчать, що чим менше електронних платежів на душу населення у країні, тим вищий рівень тіньової економіки (у відсотковому відношенні до ВВП) і навпаки;

– і, нарешті, – удосконалення механізму захисту прав споживачів на ринку електронних платежів.

Загалом, експерти сходяться на думці, що український ринок безготівкових платежів має великий потенціал і потребує планомірного розвитку з урахуванням найкращого світового досвіду.

ВИСНОВКИ

 

Дослідження ефективності міжнародних платіжних систем в умовах сучасних інформаційних технологій дозволило зробити ряд висновків науково-технічного та прикладного характеру.

1. На основі вивчення різних підходів до трактування категорій Платіжна система», «Міжнародна платіжна система», дані поняття одержали у роботі наступний розвиток, що виявилося в уточненні економічного змісту цих понять.

Важливим є те, що міжнародні платіжні системи представляючи свої послуги на ринку платіжних інструментів України, дають українським користувачам банківських послуг можливість користуватися усіма перевагами власників платіжних карток міжнародних платіжних систем.

2. На основі аналізу ринку міжнародних платіжних систем, виявлено тенденцію швидкого поширення платіжних засобів міжнародних платіжних систем в банківській діяльності України. Такі тенденції потребують ефективної системи взаємодії між фізичними, юридичними особами, банківськими установами та державою.

У Законі України „ Про платіжні системи та переказ грошей в Україні ” зазначено, що Платіжна система – платіжна організація, члени платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу грошей.

3. Технічним забезпеченням діяльності платіжних систем, є POS-термінали, чи торгові термінали, призначені для обробки транзакцій при фінансових розрахунках з використанням пластикових карток з магнітною смугою і смарт-карт. Використання POS-терміналів дозволяє автоматизувати операції по обслуговуванню картки й істотно зменшити час обслуговування.

4. Проаналізувавши тенденції функціонування Банківської системи, можна зазначити, що вона намагається після третього кварталу 2011 року підвищити тарифи, для того щоб заробити на цих тарифах після кризового періоду, це як перший етап після кризового періоду – вийти на сприятливий фінансовий рівень для нормальної діяльності банку. Потім помічається спад тарифів, це означає другий етап відродження банків після кризового періоду - залучення нових клієнтів за рахунок зниження тарифів банківського обслуговування.

5. Дуже важливо зазначити, якщо вітчизняна банківська система буде успішно розвиватися, та постійно підвищуватиме якість обслуговування клієнтів, використовуючи досвід економічно розвинутих країн світу, якщо на практиці центральний банк буде доводити, що найголовнішим та першочерговим завданням є підтримання стабільності банківської системи, населення не буде знімати готівку одразу, при цьому користуватись коштами тільки за необхідністю, знаючи, що банк завжди матиме гроші для виконання доручення клієнтів, а здійснення безготівкових розрахунків із використання платіжних карт не завдасть їм збитків чи незручностей.

6. Проаналізувавши діяльність банків протягом 2011 року можна зазначити, що кількість банків-членів карткових платіжних систем зменшилась в 5 разів, що пояснюється ініціюванням процедури ліквідації банків. Станом на 1 січня 2011 року кількість таких банків склала 141 банк (81% від загальної кількості). Треба визначити, що загальна кількість клієнтів українських банків, які мають платіжні картки, протягом 2010 року збільшились на 5 47 тис. або на 1.3% (від 39,4 млн до 39,9 млн), з них юридичних осіб на 37 тис., або на 9% (із 409 тис. до 446 тис.), та фізичних осіб – на 510 тис, або на 1.3% (із 38986,2 до 39496,2 тис.).

7. Проведене дослідження діяльності Державного експортно-імпортного банку України, який було створено 3 січня 1992 року згідно з Указом Президента України №29 як державне підприємство. У 2009 році Банк перетворено на публічне акціонерне товариство із закріпленням у власності держави 100 відсотків акцій. Серед основних суттєвих змін у балансі Банку протягом 2010 року можна відзначити поповнення статутного капіталу на 6,4 млрд. грн., збільшення коштів, залучених від клієнтів на національному ринку, на 7,9 млрд. грн., своєчасне погашення кредитів НБУ та збільшення портфеля державних облігацій на 7,6 млрд. грн. Протягом року показник відношення операційних витрат до чистого операційного доходу покращився з 26,8% до 20,1%, як і співвідношення операційних витрат до середніх активів – з 1,9 % до 1,2%.

Чистий операційний дохід за 2011 рік збільшився на 27,4 млн. грн. або на 0,7% порівняно з 2009 роком і станом на 01.01.2012 становив 4 001 млн. грн.

У структурі доходів за 2010 рік найбільшу питому вагу мав чистий процентний дохід – 3 304 млн. грн. або 82,6%, і комісійний дохід – 502 млн. грн. або 12,6%.

Частка торговельного результату в структурі доходів у 2011 році збільшилась до 4,2% з 0,6% у 2010 році.

8. Важливо зазначити, що з метою забезпечення потреб власників карток у готівкових коштах Банком станом на 01.01.2011 сформовано мережу із 744 банкоматів. Крім того, клієнти ПАТ «Укрексімбанк» можуть отримувати готівку по платіжних картках за зниженими тарифами у банкоматах банків-партнерів. Кількість цих банкоматів, враховуючи банкомати стратегічного партнера ВАТ «Ощадбанк», станом на 01.01.2011 перевищила 2 200 одиниць.

Обсяг емісії платіжних карток міжнародних систем MasterCard Worldwide та Visa Int. по системі ПАТ «Укрексімбанк» станом на 01.01.2011 досяг 868 тис. карток.

9. Проведене дослідження банківської системи України, виявило цілий ряд «пластикових» новинок було запущено в 2011 році. По-перше, в серпні-2011 у банки запустили сервіс платежів за допомогою мобільного телефону, які користувач може здійснювати, встановивши спеціальну програму. По-друге, в грудні-2011 банками було запропоновано простіший у використанні сервіс мобільних платежів: власникові карти треба просто подзвонити на короткий номер і залишити доручення на здійснення платежу.

10. Ще одну технологію банки тільки почали впроваджувати в 2011 році - спеціальний стикер PayPass, який кріпиться на мобільний телефон або гаманець користувача і дозволяє здійснювати безконтактні платежі через спеціальний платіжний термінал.

Україна стала 38-ою країною світу, де з'явилася така технологія. Всього у світі за станом на другий квартал 2011 року було близько 100 мільйонів карт і приладів (механізм зберігання інформації можна вбудувати у брелок або годинник) було оснащено PayPass, встановлені більше 341 тисячі терміналів. Технології дистанційних платежів розвивала в 2011 році і Національна система масових електронних платежів. По-перше, НСМЕП випустила для власників своїх карт спеціальну флешку, що дозволяє проводити платежі через інтернет без наявності карти. По-друге, були випущені платіжні карти у вигляді карток microSD, за допомогою яких можна здійснювати платежі з мобільного телефону або комп'ютера.

12. Сучасні тенденції бізнесу платіжних карток в Україні безперечно пов’язані із розвитком високих інформаційних технологій. Сьогодні, щоб придбати якийсь товар, пересічному громадянину не обов’язково виходити з дому і ходити по магазинам, достатньо витягнути із гаманця платіжну картку і мати доступ до всесвітньої павутини Internet. Але такий комфорт і зручність, мають й іншу сторону монети – це шахрайство з платіжними банківськими картками, від яких страждають саме клієнти банків.

13. Однією з головних подій минулого 2011 року на ринку пластикових карт можна рахувати те, що цього року, нарешті, були остаточно введені зміни, які повинні дозволити українцям і гостям країни розплачуватися картою у будь-якій торговій точці. Зокрема, в червні-2011 Кабінет Міністрів вніс зміни в порядок ведення торгової діяльності і правила торгового обслуговування населення, згідно з якими усі підприємства роздрібної торгівлі і громадського харчування мають бути оснащені POS - терміналами і забезпечити покупцям можливість оплачувати товари і послуги пластиковою картою. Епопею по впровадженню карткових розрахунків всюди в магазинах і закладах громадського харчування Уряд почав ще в 2010 році, а завершити оснащення терміналами установи повинні були до кінця 2011 року.

Отримані результати дозволяють внести пропозиції спрямувати зусилля на вдосконалення законодавства в таких напрямах:

– надання гарантій вільного доступу на ринок платіжних систем і учасників платіжних систем, а також надання права платіжним системам і учасникам платіжних систем на вільний вибір механізму обробки платежів;

– боротьба з тіньовою економікою і зменшення готівкових платежів. Цьому можуть сприяти контроль за дотриманням вимог, які стосуються встановлення електронних терміналів у торговій роздрібній мережі, а також фіскальні стимули заохочення споживачів до використання електронних платіжних засобів. Дослідження свідчать, що чим менше електронних платежів на душу населення у країні, тим вищий рівень тіньової економіки (у відсотковому відношенні до ВВП) і навпаки;

– і, нарешті, – удосконалення механізму захисту прав споживачів на ринку електронних платежів.

Загалом, експерти сходяться на думці, що український ринок безготівкових платежів має великий потенціал і потребує планомірного розвитку з урахуванням найкращого світового досвіду.