Ціль управління проектними ризиками — підвищення ймо­вірності позитивних для цілей проекту подій і зниження ймовір­ності несприятливих подій [2].

Рис. 7.1. Управління ризиками на протязі ЖЦ проекту

 

На етапі планування проекту дуже важливим є так званий про­ектний «вогняний трикутник», до якого належать:

1. Структурна декомпозиція робіт і план реалізації проекту.

2. План технічної підтримки проекту.

3. Підготовка контрактів і документів про взаєморозуміння, які
визначають взаємні зобов'язання.

Найсуттєвіші ризики при плануванні у «вогняному трикутнику» визначаються за аналогією з пожежею: якщо вилучити одну з скла­дових, які спричиняють вогонь (паливо, кисень, температуру), то во­гонь згасне. Якщо ж не спланувати та не мінімізувати ризики.

На етапі реалізації проекту всі ризики повинні бути постійно контрольовані відповідно до їх оцінки зробленої раніше. Дуже важ­ливим є управління ризиками пов'язаними з контрактами. Після реалізації проекту робиться огляд і аналіз нагромадженого досвіду в управлінні ризиками проекту для того, щоб уникнути подібних ризи­ків у наступних проектах.

Розглянемо детальніше послідовність етапів в процесі управлін­ня ризиками:

План управління ризиками є складовою частиною плану управління проектом.

На цьому етапі управління ризиками важливим і необхідним є:

1. Методологія. Визначення підходів, інструментів і джерел да­них, які можуть використовуватися для управління ризиками в даному проекті.

2. Розподіл ролей і відповідальності. Список позицій для вико­нання кожного виду операцій, включених в план управління ризиками, призначення співробітників на ці позиції.

3. Розробка бюджету. Виділення ресурсів і оцінка вартості захо­дів, необхідних для управління ризиками.

4. Терміни. Визначення термінів і частоти виконання процесів управління ризиками, їх включення в розклад проекту.

5. Категорії ризиків. Структура, на підставі якої проводиться систематична і всебічна ідентифікація ризиків з потрібним ступенем деталізації.

В управлінні ризиками проекту прийняті такі категорії ризиків:

1) стратегічні/комерційні;

2) економічні/фінансові;

3) організаційні (організація, менеджмент, людський фактор);

4) політичні;

5) навколишнього середовища;

6) технічні.

Характеристики ризиків. Для оцінювання ризиків прийнята шкала виміру ризиків.

Для розрахунку матриці ризиків слід визначити шкалу оцінки ймовірності ризику. Для цього слід обрати інтервал ймовірності і присвоїти йому числове значення. Існують трирівневі (табл. 7.2.) та семирівневі (більш деталізовані) розподіли ймовірності проектного ризику. Окрім цього ймовірність ризику в проекті може оцінюватися в грошових одиницях чи за певною суб'єктивною шкалою.

В інших ситуаціях може бути більш доцільною суб'єктивна п'ятибальна чи десятибальна шкала для оцінки загрози ризиків.

 

Таблиця 7.2.Трирівневий розподіл ймовірності ризику

Інтервал ймовірностей	Значення ймовірності	Вербальне формулювання	Числова оцінка
1-33%	17%	низька
34-67%	50%	середня
68-99%	84%	висока

Визначення ризиків

Визначення ризиків починається з аналізу проекту з метою ідентифікації причин їхньої появи (Кізіс Иепїігісаїіоп). При ана­лізі ризиків потрібно звірятися зі статистикою попередніх проек­тів (Нізіогісаі тгоппаїтп). Ризики повинні бути оцінені кількісно (КізЬ: Циапіїпсаііоп). Повинна бути статистична оцінка тривалості/ вартості проектів з урахуванням ризиків. Самі ризики повинні бути розділені на ті, котрі вимагають спеціальних дій по попередженню, і на ті, що не спричиняють відчутного впливу на хід виконання про­екту.