Господарські товариства як організаційно-правова форма підприємництва.

Господарським кодексом України передбачені різні форми організації підприємницької діяльності шляхом виділення певних видів господарських товариств, які можуть здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, якщо інше не передбачено законом.

Товариства – це об’єднання людей з метою здійснення підприємницької діяльності. Перевагою його є наявність більше двох партнерів та залучення додаткового капіталу. Недоліком даної організації є те, що кожен з учасників несе рівну матеріальну відповідальність незалежно від розмірів його внеску. Крім того, дії одного з партнерів є обов’язковими для всіх інших, навіть якщо вони не згодні з цими діями.

Залежно від виду майнової відповідальності своїх учасників товариства поділяються на два основних типи: повне товариство та командитне. У командитних – частина партнерів може мати необмежену, а частина – обмежену відповідальність.

Товариство з обмеженою відповідальністю. Головна ознака й одна із найважливіших переваг товариства полягає в тому, що його учасники несуть відповідальність за обов’язками, прийнятими на себе таким товариством тільки

в межах своїх внесків у капітал товариства. Саме в цьому розумінні відповідальність товариства обмежена. У той же час саме товариство як юридична особа відповідає перед кредиторами за обов’язками всім своїм майном. Навіть у найгіршому випадку член такого товариства може втратити лише свою частку у капіталі товариства. Це означає, що підприємницький ризик для ділової людини наперед обмежений певною сумою.

Основні риси:

1) різновид господарського товариства;

2) мінімальний розмір статутного фонду — сума, еквівалентна 100 мінімальним заробітним платамза ставкою,щодіє на момент створення товариства;

3) поділ статутного фонду на частки, розмір яких визначається установчими документами і може бути будь-яким (рівним або різним);

4) наявність системи органів управління: збори учасників — вищий орган, дирекція (колегіальний) або директор (одноособовий) — виконавчий орган, ревізійна комісія — контрольний орган;

5) субсидіарна обмежена майнова відповідальність учасників за зобов'язаннями товариства, граничний розмір якої встановлюється або законом (щодо довірчих товариств) або установчими документами ТДВ в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до їх вкладів;

6) подібність правового становища ТДВ і його учасників до правового становища товариства з обмеженою відповідальністю та його учасників, за винятком обсягу відповідальності учасників і пов'язаних з цим питань (в т. ч. змісту установчих документів).

Повне товариство — це товариство, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном.

Основні риси:

1) різновид господарського товариства;

2) установчий документ — установчий договір;

3) відсутність законодавчих вимог до розміру та порядку формування майна, що регулюється установчим договором;

4) відсутність органів товариства, оскільки управління справами товариства здійснюється самими учасниками в порядку, визначеному установчим договором товариства;

5) можливість використання таких схем управління: а) управління здійснюється спільно всіма учасниками; б) управління доручається або одному, або частині учасників, які діють на підставі підписаного рештою учасників доручення;

6) повна відповідальність товариства за власними зобов'язаннями (тобто усім майном, що належить йому на праві власності);

7) субсидіарна солідарна відповідальність учасників товариства за зобов'язаннями товариства усім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення;

8) обмежений рух учасників; зміна складу учасників можлива у разі: а) відступлення частки учасника (її частини) іншим учасникам або третім особам за згодою усіх учасників; б) правонаступництва у випадку реорганізації учасника— юридичної особи або спадкування у разі смерті учасника—фізичної особи, якщо решта учасників товариства дала згоду на вступ до товариства таких учасників; в) виходу учасника з товариства, про що він має заздалегідь повідомити (за 3 місяці — якщо товариство було створене на невизначений строк, за 6 місяців і лише за наявності поважних причин — якщо товариство було створене на визначений строк); г) виключення учасника з повного товариства, що може мати місце у разі, якщо учасник систематично не виконує своїх обов'язків або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства; д) виділення частки учасника-боржника на вимогу його кредиторів;

9) законодавчо встановленазаборона для учасників конкурувати з повним товариством;

10) заборона звернення стягнення на частку учасника повного товариства за його власними зобов'язаннями;

11) можливість ліквідації повного товариства на вимогу кредиторів одного з учасників, якщо товариство відмовиться виділити частку такого учасника-боржника для задоволення вимог кредиторів.

Командитне товариство – це товариство, в якому разом з одним або більше учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть відповідальність за зобов’язаннями товариства всім своїм майном, є один або більше учасників, відповідальність яких обмежується вкладом у майні товариства (вкладників).

Якщо у командитному товаристві беруть участь два або більше учасників з повною відповідальністю, вони несуть солідарну відповідальність за боргами товариства.

Основні риси:

1) різновид господарського товариства;

2) наявність двох категорій учасників, як мінімум, по одному учаснику кожної категорії (повних учасників і вкладників);

3) обов'язковість одного установчого документу — установчого договору;

4) відсутність законодавчих вимог до розміру майна і порядку його формування (ці питання регулюються установчим договором);

5) обмеження сукупної частки вкладників 50 відсотками майна товариства;

6) відсутність органів товариства, оскільки управління справами здійснюється повними учасниками;

7) порядок управління справами товариства (зокрема, у тих випадках, коли в товаристві двоє і більше повних учасників) визначається установчим договором;

8) правове становище повних учасників аналогічне правовому становищу учасників повного товариства;

9) можливість реорганізації у повне товариство, якщо вибувають усі вкладники, і необхідність ліквідації товариства у разі вибуття усіх повних учасників.

Повні учасники (учасники, що несуть повну відповідальність) командитного товариства:

—зобов'язані брати майнову і персональну участь в командитному товаристві;

—управляють справами товариства;

—несуть субсидіарну солідарну (якщо їх двоє і більше) майнову відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення;

—мають права і обов'язки, аналогічні правам і обов'язкам учасників повного товариства: заборона конкурувати з товариством; вимога про попередження виходу з товариства за З місяці, а якщо товариство створене на визначений строк — за 6 місяців і за наявності поважних причин;

—якщо повних учасників двоє і більше, то вони можуть здійснювати управління справами спільно або доручати це одному чи декільком повним учасникам, які діють на підставі Доручення, підписаного рештою учасників.

 

Вкладники командитного товариства:

Ä зобов'язані брати лише майнову участь в товаристві (сплачувати як основний, так і додаткові внески);

Ä на момент державної реєстрації товариства зобов'язані внести не менше 25 відсотків свого внеску;

Ä мають право брати участь в розподілі прибутку товариства відповідно до розміру своїх часток;

Ä вправі вимагати першочергового повернення вкладу (перед повними учасниками) у разі ліквідації товариства;

Ä не беруть участі в управлінні справами товариства, але у разі необхідності на підставі й у відповідності з виданим дорученням можуть діяти від імені товариства;

Ä зобов'язані не перешкоджати здійсненню повними учасниками управління справами товариства;

Ä не несуть субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями товариства, якщо повністю сплатили свої частки і не укладали угод від імені та в інтересах товариства без відповідного доручення;

Ä відповідають нарівні з повними учасниками за укладеною без доручення в інтересах товариства угодою у разі її схвалення товариством;

Ä самостійно відповідають усім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення, якщо без відповідних повноважень уклали угоду від імені та в інтересах товариства і останнє не схвалило цю угоду.

Акціонерним називається господарське товариство, статутний капітал якого поділяється на відповідне число акцій. Акціонерне товариство — один з різновидів господарських товариств. Акціонерним товариством визнається комерційна організація, статутний капітал якої розділений на визначене число акцій, що засвідчують права та обов'язки учасників товариства (акціонерів). Акціонерні товариства створюються в формі публічних або приватних товариств.

За українським законодавством, акціонерне товариство це господарське товариство, статутний капітал якого не може бути меншим ніж 1250 мінімальних заробітних плат і який поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями. Основним актом законодавства, який регулює діяльність акціонерних товариств, є Закон «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 р.

В залежності від здатності акцій товариства вільно обертатися (тобто змінювати власника без згоди інших акціонерів або товариства) акціонерні товариства поділяються на публічні та приватні. Здатність акцій вільно обертатися не є єдиною особливістю цих типів товариств. Статус товариства як публічного або приватного відбивається на можливості залучення товариством капіталу на фондових ринках, ступені захисту прав міноритарних акціонерів товариства, стабільності відносин власності і контролю у товаристві, гнучкості інструментів корпоративного управління товариством. Акціонери не мають абсолютної свободи при виборі типу товариства, оскільки приватна форма товариств може бути використана лише для тих товариств, число акціонерів в яких не перевищує певну величину.