Розповідь учителя з елементами бесіди

Тема. Клас Плазуни. Особливості будови та життєдіяльності плазунів.

Мета: ознайомити учнів із загальною характеристикою плазунів, особливостями їхньої будови й життєдіяльності.

Базові поняття й терміни: плазуни, сезонні явища.

Обладнання й матеріали: підручник [1], зошит [3], фотографії, малюнки, плакати, схеми, що дозволяють ілюструвати загальну характеристику плазунів й сезонні явища в їхньому житті.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Організаційний етап

ІI. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

Обговорення питання

Якими властивостями повинні володіти тварини, щоб вони могли жити й розмножуватися на суші?

III. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди

Загальна характеристика класу Плазуни

Плазуни — перший справжній клас наземних хребетних тварин, до якого належить близько 6 тисяч видів. Живуть вони переважно в регіонах з теплим і жарким кліматом.

У ході завоювання суші плазуни набули таких особливостей:

1. Тіло поділяється на голову, шию, тулуб, хвіст і п’ятипалі кінцівки. Шкіра суха, позбавлена залоз і покрита роговим покривом, що захищає тіло від висихання. Ріст тварини супроводжується періодичним линянням.

2. Кістяк міцний, скостенілий. Хребет складається з п’яти відділів: шийного, грудноі’о, поперекового, крижового й хвостового. Плечовий і тазовий пояси кінцівок укріплені й пов’язані з осьовим кістяком. Розвинені ребра й грудна клітка.

3. Мускулатура більш диференційована, ніж у земноводних. Розвинені шийні й міжреберні м’язи, підшкірна мускулатура. Рухи відділів тіла більш різноманітні й швидкі.

4. Травний тракт довший, ніж у земноводних, і чіткіше диференційований на відділи. їжа захоплюється щелепами, що мають численні гострі зуби. Стінки ротової порожнини й стравоходу мають потужну мускулатуру, що проштовхує великі порції їжі в шлунок. На межі тонкої й товстої кишок є сліпа кишка, особливо добре розвинена у травоїдних наземних черепах.

5. Органи дихання — легені — мають більшу дихальну поверхню за рахунок ніздрюватої будови. Розвинені провідні шляхи — трахея, бронхи, у яких повітря зволожується й не висушує легені. Вентиляція легенів відбувається шляхом зміни об’єму грудної клітини.

6. Серце трикамерне, однак у шлуночку є неповна поздовжня перегородка, що перешкоджає повному змішуванню артеріальної й венозної крові. Більша частина тіла- плазунів забезпечується змішаною кров’ю7. з перевагою артеріальної, тому інтенсивність обміну вища, ніж у земноводних. Однак плазуни, так само як риби й земноводні, є пойкілотерм- ними (холоднокровними) тваринами, температура тіла яких залежить від температури середовища перебування.

8. Органи виділення — тазові нирки. По сечоводах сеча стікає в клоаку, а з неї — у сечовий міхур. У ньому вода Додатково відсмоктується в кровоносні капіляри й повертається в організм, після чого сеча виводиться назовні. Кінцевий продукт азотистого обміну, виведений із сечею— сечова кислота.

9. Головний мозок має відносно більший розмір, ніж у земноводних. Краще розвинені великі півкулі переднього мозку із зачатками кори й мозочок. Форми поведінки плазунів більш складні. Органи чуття краще пристосовані до наземного способу життя.

10. Запліднення тільки внутрішнє. Яйця, захищені від висихання шкірястою оболонкою або шкаралупою, рептилії відкладають на суші. Зародок у яйці розвивається у водній оболонці. Розвиток прямий-

2. Будова й життєдіяльність плазунів

Розглянемо деякі особливості будови й процесів життєдіяльності плазунів на прикладі ящірки прудкої.

Тіло ящірки поділяється на голову, тулуб і хвіст. У тулубному відділі добре виражена шия. Все тіло покрите роговими лусками, а голова й черево — великими щитками. Кінцівки ящірки добре розвинені й озброєні п’ятьма пальцями з кігтиками.

Плечова й стегнова кістки розташовані паралельно поверхні землі, внаслідок чого тіло провисає й дістає землі (звідси й назва класу — плазуни). Шийний відділ хребта складається з восьми хребців, перший з них рухливо з’єднаний як із черепом, так і із другим хребцем, що забезпечує головному відділу більшу свободу рухів. Хребці попереково грудного відділу несуть ребра, частина яких з’єднана із грудиною, у результаті чого утворюється грудна клітина. Крижові хребці забезпечують більш міцне, ніж у земноводних, сполучення з кістками таза.

У ящірок при мимовільному відкиданні хвоста (явище автотомії) розрив відбувається не між хребцями, а посередині, де знаходяться тонкі хрящові прошарки, що поділяють тіло хребця на дві частини.

У травній системі плазунів краще, ніж у земноводних, виражене диференціювання відділів. їжа змочується слиною, що полегшує її заковтування. Час перетравлювання їжі залежить від температури тіла плазунів.

Органи дихання — легені. Шкірне дихання відсутнє.

Серце у плазунів трикамерне, однак повного змішування артеріальної й венозної крові не відбувається через наявність у ньому неповної поздовжньої перегородки. Три судини, ІЦО відходять від різних частин шлуночка — легенева артерія, ліва й права дуги аорти — несуть венозну кров до легенів, артеріальну — до голови й передніх кінцівок, а до інших частин — змішану з перевагою артеріальної.

Мала здатність до терморегуляції приводить до того, що температура тіла ящірки залежить від температурних умов навколишнього середовища.

Органи чуття більшою мірою відповідають наземному способу життя. Очі захищені рухливими повіками (верхньою й нижньою) і мигальною перетинкою. Фокусування зору досягається як переміщенням кришталика щодо сітчастої оболонки, так і зміною його кривизни. Деякі денні види мають колірний зір. У ящірок добре розвинене тім’яне око — світлочутливий орган, розташований на тім’ї.

Орган слуху складається із середнього й внутрішнього вуха. Нюх у порівнянні із земноводними розвинений краще.

3. Сезонні явища в житті плазунів

Правильна сезонна або добова зміна періодів спокою й активності має у плазунів трохи інший характер, ніж у земноводних. Циклічність рептилій — це біологічне пристосування до несприятливих умов температури й кількості корму в місцях існування. З умовою вологості в такій мірі, як у земноводних, вона не пов’язана. Добова циклічність пов’язана з температурою.

Плазуни активні за оптимальних для кожного виду температур. Оптимум же у всіх рептилій лежить в області оптимальних температур і коливається у різних видів у межах20—40°С.

Будучи біологічним пристосуванням, добовий цикл активності плазунів змінюється в різні сезони залежно від умов температури. Так, навесні плазуни активні тільки в середині дня — у найбільш теплі години доби. У середині літа активність рептилій багатьох видів припадає, навпаки, тільки на ранкові й вечірні години.

Сезонна циклічність, так як і у земноводних, служить пристосуванням, що дозволяє жити в зонах, придатних для існування лише в теплий період року. У рептилій тропіків немає правильної сезонної зміни періодів активності й спокою. Вона слабко виражена в субтропіках і з’являється лише в помірних широтах, де плазуючі впадають у зимову сплячку.

Характер укриття, де зимують плазуни, досить різний. Більшість зимує в норах гризунів, тріщинах ґрунту, у порожнечах, що утворилися на місці згнилого коріння тощо. У деяких плазунів спостерігається літня сплячка, однак вона визначається не вологістю, як у земноводних, а відсутністю повноцінного корму. Важливими сезонними явищами в житті рептилій є процеси розмноження.