Феноменологія і гносеологія

178. Феноменологія в системі філософії: душа, дух, духовність. Релігійно-філософське тлумачення духовності.

179. Еволюційно-біологічні, культурно-історичні та соціальні передумови розвитку психіки. Філософське розв’язання психофізіологічної проблеми.

180. Основні сфери психічного: «Воно», «Я», «Над-Я» та «Самість». Проблема соціального характеру.

181. Структура і функції емоцій, різноманітність емоційних станів (афекти, переживання, ситуації стресів, фрустрації). Світ душевно-емоційного спілкування (віра, надія, любов, порядність, прихильність)

182. Свідомість у структурі людської життєдіяльності. Свідомість як гносеологічний, онтологічний та соціологічний феномен.

183. Свідомість і психіка. Свідомість і самосвідомість. Пізнавальна, оцінююча, цілепокладаюча та мотиваційна функції свідомості.

184. Акт свідомості та предмет свідомості. Перцепція та апперцепція. Рефлексія, розум, присудок, воля мислення.

185. Образне і понятійне мислення. Інтуїція, уява, творчість. Проблема ідеального.

186. Мислення і мова, мовний символізм буття.

187. Проблеми інтенціональності та мотивації. Інтерсуб’єктивна, діалогічна та ігрова природа свідомості.

188. Суспільна та індивідуальні свідомість: їх взаємозв’язок. Структура суспільної свідомості та її форми. Суспільна свідомість та соціальна діяльність.

189. Теорія пізнання (гносеологія) в системі філософського аналізу. Основні принципи теорії пізнання. Історичні концепції пізнання.

190. Пізнання як процес відтворення дійсності. Механізми соціокультурної детермінації пізнавальної діяльності.

191. Суб’єкт і об’єкт пізнання, їх взаємозв’язок. Проблема обґрунтування знання та розуміння.

192. Людина як суб’єкт пізнання: проблема інтерсуб’єктивності.

193. Об’єкт як «Безпосередньо дане» і об’єкт як «конструкція». Об’єкти матеріальні і ідеальні.

194. Чуттєве і раціональне, емпіричне і теоретичне, абстрактне і конкретне у пізнанні. Опосередковане та безпосереднє пізнання. Інтуїтивне і дискурсивне пізнання.

195. Творчий характер пізнання. Пізнання наукове і художнє. Основні рівні та етапи пізнання.

196. Визначення істини: визначення істини, істина як ціль і мета пізнання, істина як процес. Істина – суб’єктивний образ суб’єктивного світу.

197. Об’єктивність, абсолютність, відносність і конкретність істини. Істина і заблудження. Істина і вірогідність. Істина монологічна і поліфонічна.

198. Проблема критеріїв істини. Істина і правда. Ціннісний вимір істини. Проблема методу пізнання

199. Глобальне звернення людства до самоусвідомлення і самовизначеності. Рух до метафізики та альтернативних способів ідеалізації пізнання (інтуїція, інстинкт, потяги, бажання).

200. Епістемологічгні альтернативи логоцентризму: реконструкція, евентуалізація самоочевидностей. Трансформація об’єкта та ідеали об’єктивності.

201. «Колективне» розуміння суб’єкту наукового пізнання. Суб’єктивність різних дискурсів: метафізика, релігія, наука, риторика.

202. Плюарізація фундаментальних гносеологічних припущень. Перегляд концепція суб’єкту пізнання як не укоріненого в бутті атомізованого індивіда.

203. Внутрішня гетерогенність об’єктів пізнання.

204. Еволюціяна епістемологія. Проблема Існування загальнолюдських еволюційних структур пізнавального процесу.

 

V

СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ

205. Основні категорії соціальної філософії: суспільство, соціум, суспільне і соціальне, людське і особистісне.

206. Географічне середовище та його роль в житті суспільства. Ідеї географічного детермінізму і геополітики в аналізі соціальних процесів.

207. Вчення про біосферу та ноосферу.

208. Історія як дійсність суспільного життя. Проблема спрямованості світового історичного процесу. Історичній зміст мистецтва.

209. Культура як об’єкт філософського аналізу. Система культури: принципи, елементи, структура.

210. Цінності як ядро духовного світу людини. Структура цінностей. Ціннісна природа культуроутворення.

211. Проблема культурно-історичного процесу. Традиції і новації у культурі.

212. Наука як об’єкт філософського аналізу. Функції філософії у науковому пізнання.

213. Наукознавство. Питання про «початок» науки. Неопозитивіська модель розвитку науки.

214. Проблема класифікації наук. Теоретичні та емпіричні знання як фактори диференціації та інтеграції в науці. Описові та теоретичні дисципліни.

215. Методологія і метод. Методи наукового пізнання.

216. Об’єкт гуманітарного пізнання. Специфіка музикознавчих наук.

217. Текст, знак, символ, дискурс як предметне тіло гуманітарних наук.

218. Генезис теорії культури. Проблема кризи сучасної культури.