Лікувально-туристичні режими.

План

 

1. Основи лікувального туризму.

2. Лікувально-туристичні режими.

3. Особливості рекреаційно-оздоровча діяльність у закладах відпочинку.

4. Типи оздоровчо-рекреаційних установ.

5. Фактори, що сприяють активному відпочинку та оздоровленню в рекреаційно-оздоровчих установах.

 

 

Література:

 

1. Вилькин П.Р., Каневец Т.М. Организация работы по массовой физической культуре и спорту: Учеб. пособие для ин-тов физ. культуры. –М.: Физкультура и спорт, 1985. –176с.

2. Гусалов А.Г. Физкультурно-оздоровительные лагеря. –М.: Физкультура и спорт, 1979. –142с.

3. Короп Ю.А., Цвек С.Ф. Физическое воспитание в спортивно-оздоровительных лагерях. – К.: Здоров’я, 1988. –136с.

4. Массовая физическая культура в вузе: Учеб. пособие/ Н.Г.Бердников, А.В. Маглеваный, В.Н.Максимова и др. –М.: Высшая школа, 1991. – 240с.

5. Матяисов В.С. Студенческий лагерь отдыха и спорта. –Львов: Вища школа. Изд-во при Львов. ун-те, 1990. –144с.

6. Мошков В.Н. Лечебная физическая культура на курортах и в санаториях: Краткое руководство. Изд.3-е, доп. и перераб. − М.: Медицина, 1968. − С.65-74.

7. Никишин Л.Ф., Коструб А.А. Туризм и здоровье. − К.: Здоров’я, 1991. − 222с.

8. Сергеев В.Н. Туризм и здоровье. − М.: Профиздат, 1987. − 80с.

 

 

Основи лікувального туризму

 

Оздоровчий вплив туризму сприяє його широкому використанню в комплексі курортного лікування. Останнім часом у науково-методичній літературі, засобах масової інформації пропагується такий вид туризму, як лікувальний. Наука про зміст та організацію лікувального туризму називається курортологією.

Лікувальний туризм пов'язаний із тимчасовим виїздом людини з місця постійного проживання на курортні території України або інших країн.

Мета лікувального туризму − комплексне використання природних лікувальних факторів та рухової діяльності в лікувально-профілактичних цілях. До основних понять лікувального туризму належать: курорти, бальнеотерапія, грязетерапія, кліматолікування; рекреант; лікувально-туристичні режими.

Природні лікувальні ресурси та курортні території

 

Україна багата на природні лікувальні ресурси, про що свідчить аналіз ресурсів на прикладі Карпатського регіону. На його території історично сформувалася велика кількість курортів. Серед кліматичних курортів Карпатського регіону необхідно виділити Косів, Яремче, Ворохту (Ів.-Фран-ківська область), Солотвіно (Закарпатська область). Так, чисте повітря вироблених шахт Солотвінського солерудника використовується для лікування алергологічних захворювань (тут функціонує республіканська алергологічна лікарня).

Кліматичні курорти Волині мають різні профілі: “Лісова пісня” у Шацьку − терапевтично-неврологічний, “Дачний” у Ківерцівському районі − кардіологічний, у “Згоранах” Любомильського району лікуються захворювання органів дихання, у “Турії” Ковельського району − опорно-рухового апарату.

На узбережжі Азовського моря працюють кліматичні курорти в Бердянську, Кирилівці (Запорізькоа область), Маріуполі (Донецька область).

Значна кількість кримських курортів: Алупка, Алушта, Гаспра, Гурзуф, Єв-паторія, Лівадія, Масандра, Мелас, Місхор, Ореанда, Планерське, Симеіз, Судак, Феодосія, Ялта.

В Україні діє мережа бальнеологічних курортів, де використовуються в лікувальних цілях різні типи мінеральних вод.

Багата на курорти Львівська область: Любень Великий, Немирів, Шкло, Трускавець, Моршин (глауберові води, якими лікують захворювання шлунка, кишечника, печінки). Найбільш відомим і великим курортом державного значення є курорт Трускавець, який має більш ніж 150-річну історію.

 

Лікувально-туристичні режими.

Лікувально-туристичні режими − це сукупність заходів, які створюють найбільш сприятливі умови для підвищення опірності організму та лікування рекреанта. Зміст лікувально-туристського режиму визначається розпорядком дня та обсягом рухової активності, тобто руховим режимом.

У курортології застосовуються три види лікувально-туристичних режимів: №1 − щадливий; №2 − тонізуючий, або щадливо-тренуючий; №3 − тренуючий.

У перші дні перебування в санаторно-курортній установі лікар призначає рекреанту один із названих вище режимів. У міру адаптації до фізичних навантажень режимів №1 та №2 рекреанти можуть бути переведені на наступний режим. Їм призначаються нові форми рухової активності, збільшується дистанція маршрутів для прогулянок та ін.