Фармакобезпека гіпохолестеринемічних засобів

1. Застосування гіполіпідемічних засобів, як правило, тривале (протягом декількох років).

2. Ловастатин, ліпанор і правастатин не рекомендується поєднувати з фібра­тами, еритроміцин­ном, нікотиновою кислотою.

3. Статини призначають усередину раз на добу ввечері (максимальний синтез холестерину).

4. Фібрати (гемфіброзил, фенофібрат, ципрофібрат) перешкоджають тромбоутворенню завдяки активації фібринолізу. Фібрати сприяють розвитку жовчнокам’яної хвороби.

5. Фібрати підсилюють дію антикоагулянтів, тому дози антикоагулянтів за одночасного застосування з фібратами треба зменшувати. Фенофібрат також сприяє виведенню сечової кислоти.

6. З холестираміном (враховуючи велику адсорбційну здатність) не потрібно вживати одночасно інші лікарські засоби. При тривалому прийманні холестираміну можливе зниження рівня жиророзчинних вітамінів (А, Д, Е, К) в організмі. Тому при тривалому використанні холестираміну потрібно одночасно призначати вітамінні препарати. При одночасному призначенні всередину інших препаратів їх належить приймати за 1 годину до введення холестираміну або через 4 години після його введення, щоб запобігти порушення їх абсорбції.

7. Гепарин як протиатеросклеротичний засіб вводять раз на 2 тижні.

8. Тиклопідин не треба використовувати одночасно з високими дозами гепарину.

9. Лікування антиоксидантами доцільно проводити курсами (2-3 місяці) у зимово-весняний період, коли значно зменшено надходження біоантиок­сидан­тів з їжею.

10. До їди приймають метіонін, глютамінову кислоту, після їди – ліпоєву кислоту, під час їди – ловастатин, симвастатин, холестирамін, колестипол, х’юарову смолу, гемфіброзил, фенофібрат, пробукол, тиклопідин.

 

ФАРМАКОБЕЗПЕКА ЗАСОБІВ ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ

МОЗКОВОГО КРОВООБІГУ

1. Під час лікування інстеноном слід уникати вживання натуральних кави та чаю.

2. Похідні ксантину послаблюють дію інстенону.

3. При одночасному застосуванні курантил підсилює дію інших антитромботичних препаратів, а також гіпотензивних лікарських засобів.

4. При одночасному застосуванні пірацетаму зі стимуляторами ЦНС можливе посилення пси­хостимулюючої дії; з нейролептиками - посилення екстрапіра­мід­них розладів; з препаратами гормонів щитовидної залози можлива поява цен­траль­них ефектів - тремор, занепокоєння, дратівливості, розладів сну, сплутаність свідомості.

5. При одночасному парентеральному застосуванні вінпоцетину і гепарину підвищується ризик розвитку кровотеч.

6. У період лікування пентоксифіліном, слід контролювати рівень артеріального тиску. Пре­па­рат може підсилювати дію антигіпертензивних препаратів.

7. При одночасному застосуванні з кеторолаком і мелоксикамом можливо підвищення ризику розвитку кровотеч; з симпатолітиками, гангліо­блока­тора­ми і вазодилататорами - можливе зниження артеріального тиску; з гепари­ном, фібринолітичних препаратами - посилення антизгортальної дії.

8. Пацієнтам, які застосовують Цинаризин, слід дотримуватися обережності при заняттях такими видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги і швидкої реакції. При спільному застосуванні цинаризину і етанолу (або етаноловмісних засобів), гіпотензивних, ноотропних і судинорозширювальних засобів, інших препаратів, що чинять дію на ЦНС (трициклічні антидепресанти, снодійні, седативні препарати) відзначається посилення їхньої дії.

9. Не рекомендується приймати енцефабол у вечірні години. У пацієнтів із супутнім ревматоїдним артритом та іншими хронічними захворюваннями суглобів можливі небажані реакції: протеїнурія, нефротичний синдром; стоматит; еозинофілія, тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз, диспное, м'язова слабкість, парестезії.