Використовуючи дозиметр-радіометр, провести заміри фонової радіації.

ІНСТРУКЦІЙНА КАРТА

практична робота № 2

Тема заняття: Фонова радіоактивність навколишнього середовища.

Мета заняття:ознайомитись із методами виміру фонової радіоактивності, гама- та бета-випромінювання.

Матеріально-технічне обладнання та посібники для роботи:

дозиметр-радіометр АНРІ -01-02- «Сосна»

Зміст та послідовність виконання роботи

 

1. Вхідний контроль

1. Які джерела природного іонізуючого випромінювання?

_______________________________________

2. Що таке альфа-випромінювання?

_______________________________________

3. Що таке бета-випромінювання?

_______________________________________

4. Чим шкідливе радіоактивне випромінювання?

_________________________________________________________________

Теоретичні відомості

Радіоактивність і супутні випромінювання (так звані іонізуючі) існували у Всесвіті постійно. На це звертали увагу М. Кюрі, В. Вернадський та інші вчені. Варто зазначити, що радіоактивні матеріали входять до складу Землі, навіть жива тканина людини містить щонайменшу кількість радіоактивних відходів.

Крім природних джерел радіоактивності, на людину в процесі життєдіяльності впливає радіоактивний фон, який створюють штучні джерела іонізуючих випромінювань (пилове поширення радіонуклідів із: сховищ радіоактивних відходів, підприємств з переробки та збагачення уранових руд, безаварійно працюючих атомних реакторів на АЕС тощо).

Усі види іонізуючого випромінювання поділяють на дві групи: електромагнітне випромінювання, до якого належать рентгенівське і гама-випромінювання, та корпускулярне випромінювання-випромінювання різних ядерних частинок.

Насамперед ізотопи багатьох елементів, що містяться у складі гірських порід та мінералів. Головними є калій-40 та вуглець-14. Несприятливість біологічної дії радіоактивних речовин пов’язана не тільки з їх разовою дією, а й із здатністю акумулювались в організмі. Стронцій-90 накопичується в кістках, йод-131- у щитовидній залозі, цезій-137 включається в активний метаболізм, витісняючи азот.

Космічне випромінювання також є джерелом радіаційного фону. Космічні промені дають трохи менше половини зовнішнього опромінення, яке зазнає населення від природних джерел радіації. Космічні промені в основному доходять до нас із глибин Всесвіту, але деяка їх частина зароджується на Сонці під час сонячних спалахів. Космічні промені можуть досягати поверхні Землі або взаємодіяти з її атмосферою, породжуючи вторинне випромінювання, сприяючи утворенню різноманітних радіонуклідів.

Випромінювання радіоактивних речовин (РР) бувають трьох видів: гамма, бета, альфа.

Гамма-випромінювання (γ) – це електромагнітні хвилі, аналогічні рентгенівським променям та променям світла, і поширюються у повітрі зі швидкістю 300 000 км/с. Вони здатні проникати через товщину будь-яких матеріалів. Це випромінювання становить основну небезпеку для людей, оскільки іонізує клітини організму.

Бета-випромінювання – це потік електронів, що називаються β-частинками. Швидкість їх руху може сягати у деяких випадках швидкості світла. Їх проникаюча здатність менша, ніж у гама-випромінюванні але іонізуючий вплив у сотні разів сильніший.

Альфа-випромінювання (α) – це потік ядер атомів гелію, які називають α-частинками. Вони мають високу іонізуючу здатність.

 

2. Завдання № 1 та методичні рекомендації до його виконання

Використовуючи дозиметр-радіометр, провести заміри фонової радіації.

Ввімкніть прилад, для чого перемикач живлення переведіть у положення ”Вкл”. На цифровому табло має індукуватись:

0.000

або

 

Включення приладу має супроводжуватись коротким звуковим сигналом. При природному фоновому випромінені прилад має подавати 1-6 звукових сигналів у хвилину. Зі збільшенням дози гама-випромінювання пропорційно виростає частота звукових сигналів.

Для вимірювання потужності експозиційної дози гама-випромінювання зробіть наступні дії:

1. перевірте, чи закрита задня кришка приладу, при необхідності закрийте її;

2. переведіть перемикач режиму роботи в положення ”МД” (крайнє ліве положення);

3. увімкніть прилад перемикачем живлення і натисніть кнопку ”пуск/стоп”.

На цифровому табло мають з'явитися крапки після кожного розряду і розпочатись відлік імпульсів.

0.0.0.0.

 

 

4. Через 20-25 секунд вимірювання закінчиться, що супроводжується звуковим сигналом, а на цифровому табло зафіксується число з однією комою. Даний покажчик приладу відповідає потужності експозиційної дози гама-випромінювання, виміряної в мР/год. Для виконання повторного заміру достатньо, не вимикаючи прилад, натиснути кнопку ”пуск”. Після закінчення вимірювання вимкніть прилад. Для отримання більш точних даних проведіть вимірювання 3-5 разів, вирахуйте середнє арифметичне.

__________________________________________________________________

Для вимірювання щільності бета-проміння зробіть наступні дії:

1. перевірте, чи закрита задня кришка приладу, при необхідності закрийте її;

2. переведіть перемикач режиму роботи в положення ”МД” (крайнє ліве положення);

3. піднесіть прилад поверхнею задньої кришки до досліджуваної поверхні на відстань 0,5-1 см і натисніть кнопку ”Пуск”;

4. виконайте замір і запишіть покажчик індикатора;

____________________________________________________

5. відкрийте задню кришку приладу;

6. виконайте замір при відкритій кришці, запишіть покажчик індикатора;

_______________________________________________________

7. закрийте задню кришку, вимкніть прилад;

8. за формулою q= K_s (N_γ+β + N_γ) розрахуйте величину щільності потоку бета-проміння. Одиниці виміру-част./см² хв.

____________________________________________________

На основі проведених вимірів зробіть висновок.

Вихідний контроль