Значення управління запасами

 

Однією з умов досягнення високих кінцевих результатів від торговельної або виробничої діяльності підприємства й підвищення її ефективності є постійне продумане формування запасів і вміле управління ними. Прийняття рішень щодо управління запасами впливає на всю господарську діяльність підприємства: обсяг реалізації (виробництва), величину витрат, прибуток і рентабельність. Тому для будь-якого підприємства все важливішою функцією стає аналіз ефективності й оцінка політики управління запасами.

Метою практично будь-якого рішення у справі управління запасами є зростання обсягу продажу (виробництва) і мінімізація загальних витрат, пов'язаних з формуванням та зберіганням цих запасів. Дуже важливо вміти аналізувати наслідки застосування неоптимальних схем управління запасами.

Формування запасів товарно-матеріальних цінностей і підтримка їх на встановленому рівні зумовлює два види витрат:

1) на утримання (складське зберігання) запасів;

 

2) на поповнення запасів (оформлення і виконання замовлення на поставку запасів замість витрачених або реалізованих).

Зниження витрат за цими статтями і становить мету управлінського аналізу запасів. При цьому аналізуються можливості зниження рівня запасів, оцінюється правильність ухвалення рішень про їх закупівлю, планується і контролюється рівень запасів через розрахунок економічно обґрунтованих партій постачання товарно-матеріальних цінностей.

Слід зазначити, що на практиці застосовують кілька методів і моделей управління запасами, основними з яких є:

1) модель економічно обґрунтованого розміру замовлення;

 

2) проведення об'ємно-вартісного аналізу;

 

3) проведення техніко-економічних розрахунків.

 

Моделі вирішення проблем управління запасами направлені на мінімізацію загальних витрат, пов'язаних із запасами.

Всі моделі управління запасами розроблені з урахуванням циклічного характеру їх руху, що відображено на рис.8.2. Якщо на вертикальній осі відкладати рівень запасів, а по горизонтальній - період часу, то тоді верхня точка графіку показує розмір запасу на даний момент часу. Використання

запасу показане зменшенням його рівня.

 

 

 

Рівень запасів

q - розмір замовлення

 

 

 

Подача

замовленн я

 

 

Час поставки

 

 

Відсутність запасів

Рівень повторного замовлення

 

Час

 

Рис. 8.2. Стандартна модель зберігання запасів

 

Для спрощення процесу моделювання в модель вводиться ряд передумов:

 

1. Попит на продукцію постійний або близький до цього, тому запаси зменшуються рівномірно.

2. Передбачається, що час доставки продукції відомий і незмінний, відомий розмір партії та інтервал поставки, що означає сталість рівня повторного замовлення. Партією замовленого товару підприємство забезпечується в момент, коли запас зовсім вичерпується.

3. Відсутність запасів недопустима.

4. Протягом кожного циклу запасів дається замовлення на постійну кількість продукції (q).

Модель управління запасами з урахуванням цих передумов представлена на рис.8.3. Виходячи з передумов, інтервали в циклі запасів однакові, а максимальна кількість продукції, що є в запасі, співпадає з розміром

замовлення q.

 

 

Рівень запасів

q - розмір замовлення

делі

Рис. 8.3. Схема управління запасами для основної мо

Рівень повторного замовлення

 

о

8.2. М 0

дель економічно обґрунтованого розміру замовл Час

ення

Час поставки

Одержання

замовлення

Цей спосіб можна застосовувати, якщо величина попиту рівномірно

 

розподіляється протягом аналізованого періоду.

 

Розрахунок оптимальної величини запасів товарно-матеріальних цінностей можна зробити трьома способами:

1) математичним способом (за допомогою формули);

 

2) шляхом складання таблиці прогнозних витрат для замовлень різних розмірів;

3) графічним способом.

 

Розглянемо перший, математичний спосіб. Послідовність міркувань тут така: якщо у постачальника замовляється партія товарів, то процеси поставки і подальшого зберігання замовлення спричинять додаткові витрати (ДВ):

 

Тривалість тимчасового періоду не впливає на порядок розрахунків, тому для їх зручності виберемо тимчасовий період, який аналізується - рік.

Розглянемо складову кожного показника рівняння (8.1), для чого введемо таку систему позначень:

N - річний обсяг реалізації (попит) певного виду товару, од.; ВОз - витрати на оформлення (подачу) одного замовлення, грн; ВЗз - витрати зі зберігання одиниці товару в запасі за рік, грн;

Ц - закупівельна ціна одиниці товару, грн; Кз - обсяг замовлення, од.