Взаємозв'язок основних елементів реалізації системного підходу в процесі ухвалення рішень

 

 

Системний підхід у цілому можна представити у вигляді сукупності компонентів системи, що знаходяться у визначеній впорядкованості.

Основні елементи системного підходу при розробці рішення подані на рис. 2.1. Одним з основних елементів системного підходу є середовище, в якому реалізується будь-яке управлінське рішення. Воно визначає умови діяльності системи і накладає відомі обмеження на ухвалення рішень.

Поняття "середовище" визначається такими складовими:

 

- положенням або місцем підприємства в майбутньому;

 

- положенням у загальній системі управління;

 

- економічним оточенням і умовами діяльності (обмеження, закони, нормативи тощо);

- навколишнім природним середовищем.

 

Перелічені складові свідчать, що в поняття "середовище" входить все те, що створює умови формування системи.

Однією з головних ланок управління є його суб'єкт.

 

Рис. 2.1. Послідовний взаємозв'язок основних елементів реалізації системного підходу в процесі ухвалення рішень

 

 

Суб'єкт управління - це особа (або група осіб), яка досліджує наявний стан справ на підприємстві або перспективи його майбутнього стану, яка повинна діяти для покращення цього стану і має на це певні повноваження.

Суб'єкт управління в конкретних умовах вибирає абсолютно необхідні дії з безлічі доступних. Вибір - істотний компонент будь-якого рішення, при цьому керівним мотивом є забезпечення досягнення якнайкращого результату.

Ефективність рішення залежить від ретельності його розробки та аналізу всіх шляхів і можливостей його реалізації. Тому складовим елементом реалізації системного підходу є програма, тобто алгоритм ухвалення рішень і ресурси системи.

Програма - це логіко-конструктивна операція, яка містить:

 

а) конкретний аналіз керованого об'єкта (стан, тенденції розвитку) і виявлення на основі цього бажаного стану в майбутньому;

б) розробка заздалегідь визначеної мети і можлива координація, бо цілі всієї системи мають бути відомі підсистемі будь-якого рівня;

в) вибір способу й оцінка можливості досягнення поставленої мети в певних умовах за наявних ресурсів.

Ресурси системи - це економічний потенціал у вигляді засобів праці, оборотних активів, персоналу тощо, що знаходяться у розпорядженні системи, і на які управління системи може активно впливати з погляду їх найефективнішого використання.

Кожний елемент системи знаходиться у взаємозв'язку з іншими елементами. Будь-який управлінець не в змозі "тримати в голові" всі наявні взаємозв'язки, поставлені в основу безлічі рішень, тому одним із компонентів системи є побудова моделі взаємозв'язків.

Модель системних взаємозв'язків - взаємозв'язки між цілями, засобами і методами досягнення, навколишнім середовищем і ресурсами, необхідними в процесі ухвалення рішень.

Ефективність використання ресурсів для досягнення мети системи оцінюється за допомогою показників, так званих критеріїв вибору переважних варіантів, які визначають очікувані результати. Ці критерії можуть бути як кількісними, так і якісними і визначатися такими категоріями, як "збиток", "прибуток", "витрати", "корисність" і т. ін.

Жодне управлінське рішення не може бути реалізоване без об'єкта управління. Об'єкт управління - підрозділ, підприємство, система, що реалізують рішення.