Програмне забезпечення бухгалтерського обліку

Виокремлюють такі основні типи організації інформаційних систем бухгалтерського обліку:

• міні-бухгалтерія;

• інтегровані системи бухгалтерського обліку;

• програмні інструментальні системи;

• комплекси бухгалтерських АРМ;

• створені на замовлення системи;

• локальні АРМБ;

• розподілені системи обробки інформації.

Міні-бухгалтерія призначена головним чином для здійснення бухгалтерського обліку в малих підприємствах. Цей програмний засіб дає змогу здійснити синтетичний, а також нескладний аналітичний облік. У міні-бухгалтеріях формують бухгалтерські проведення, Головну книгу, оборотну та деякі інші відомості, первинні документи. До цього класу програмних засобів відносять такі, які впроваджуються на малих підприємствах — «ІС-Бухгалтерія», «Інфо-Бухгалтер», «Фінанси без проблем», «Головний бухгалтер» та деякі інші.

Інтегровані системи побудовані на основі записів, які тією чи іншою мірою відображують інформацію різних розділів, що інтегрують всі розділи обліку. Такі програмні засоби функціонують у вигляді одного виконуючого модуля, який є ядром інформаційної системи бухгалтерського обліку. У діючих інтегрованих системах розробники намагаються досягти повноти реалізації облікових функцій не за рахунок поділу бухгалтерського обліку на окремі дільниці обліку, а за рахунок ускладнення і спеціалізації процедур обробки бухгалтерських проведень, в які може включатися різноманітна додаткова інформація, необхідна для відображення специфіки кількісно-підсумовувального, інвентарного обліку тощо. Цей клас програмних засобів призначений здебільшого для невеликих підприємств, проте на відміну від програмних засобів «міні-бухгалтерії» вони характеризуються більшою глибиною аналітичного обліку і розвиненою реалізацією функцій натурально-вартісного та інвентарного обліку. До таких програмних засобів відносять інформаційні системи «Галактика», «Парус», «Інтегратор», БЕСТ, «Інфін» і т. ін.

Програмні інструментальні системи дають змогу користувачеві самостійно конструювати систему обробки облікових даних, описувати необхідні розрахункові алгоритми, макетувати введення та висновок первинної і вихідної інформації спеціалізованою формальною мовою. Так само як і інтегровані інформаційні системи, інструментальні системи ґрунтуються на загальній моделі бухгалтерського обліку, в якій специфіка окремих його дільниць в явному вигляді не виділена. Використовуючи ці програмні засоби, необхідно мати навички програмування й уміти розробляти формули та невеликі програми вбудованою в таку систему мовою опису розрахунків, що утруднює використання цієї інформаційної системи.

До комплексів бухгалтерських АРМ входять окремі АРМБ, а іноді — інформаційні підсистеми. Проте більшість комплексів не взаємозв’язані й вирішуються локально. До таких інформаційних систем відносять «Бухоблік-Фінанси—Бізнес», «ФинЭко», ІС-бухгалтерія, Fin Expert та ін.

Створені на замовлення системи являють собою комплекс програмних засобів, що включають комплекси АРМБ та інструментальні засоби, які створюються відповідно до вимог та умов конкретного замовника.

Локальні АРМБ використовуються для вирішення окремих завдань обліку, вони не взаємозв’язані і виконують окремі функції, які потрібні підприємству.

Основна концепція побудови АРМ бухгалтера полягає в децентралізованій автоматизованій обробці інформації безпосередньо на робочому місці облікового працівника з використанням персональних баз даних, знань і мети, а також у формуванні локальних і глобальних мереж АРМ на базі ПК та інтелектуальних терміналів, у створенні розподільної системи обробки даних. Використовуючи щодня таку програмно-технічну систему і здійснюючи свої традиційні методологічні, інформаційні та контрольно-аналітичні функції, бухгалтер інтегрується в людино-машинній системі обробки даних бухгалтерського обліку як оператор системи, виконуючи нові для себе функції бухгалтера-оператора.

 

Питання для самоконтролю:

1. Які нормативні документи регламентують організацію обліку?

2. Розкрити суть нормативного забезпечення організації обліку.

3. Що являє собою технічне забезпечення обліку?

4. Які фактори впливають на формування комплексу технічного забезпечення?

5. З яких елементів складається комплекс технічних засобів інформаційної системи обліку?

6. Що являють собою інформаційні обчислювальні мережі?

7. Якими характеристиками описуються інформаційні обчислювальні мережі?

8. Як класифікуються інформаційні обчислювальні мережі?

9. Охарактеризуйте основні типи організації інформаційних систем бухгалтерського обліку.

 

Тема 11

Планування перспективного розвитку бухгалтерського обліку

 

Питання:

1. Організація планування й регулювання розвитку бухгалтерського обліку.

2. Види і зміст планів розвитку бухгалтерського обліку.

3. Удосконалення методології обліку та організації облікового процесу.

 

Мета: ознайомитись з плануванням та регулюванням розвитку обліку, удосконаленням методології організації обліку.

 

1. Організація планування й регулювання розвитку бухгалтерського обліку

Особливістю сучасного етапу розвитку нашої економіки є формування господарського механізму удосконалення управління господарською діяльністю і важливих його функцій — бухгалтерського обліку, контролю та економічного аналізу.

Бухгалтерський облік, економічний контроль та аналіз господарської діяльності підприємства потрібно, подібно до всієї системи управління, вдосконалювати. Це можливо здійснювати тільки на планових засадах.

Загальні засади такого планування закладені в державній організації бухгалтерського обліку. Організаційне керівництво обліком в Україні покладено на два відомства — Державний комітет статистики та Міністерство фінансів.

Розробляючи систему національних рахунків — Комітет статистики закладає основи майбутнього плану рахунків бухгалтерського обліку.

Поряд з цим Державний комітет статистики України вирішує (часто разом з Міністерством фінансів України) і методологічні питання обліку — розробляє єдину методологію обліку, визначає загальний мінімум показників звітності, здійснює загальне керівництво організацією первинного обліку, перевіряє стан обліку і звітності та ін.

Методологічне керівництво бухгалтерським обліком в Україні покладено на Міністерство фінансів.

Міністерство фінансів України здійснює методологічне керівництво обліком, державний контроль за дотриманням фінансової дисципліни, затверджує за погодженням з Державним комітетом статистики України типові плани рахунків, форми бухгалтерського обліку, розглядає бухгалтерські фінансові звіти та ін.

Важлива роль в управлінні і розвитку бухгалтерського обліку, контролю та аналізу належить громадським організаціям, секції бухгалтерського обліку науково-технічної ради Міністерства фінансів України, асоціації бухгалтерів, таких як Федерація бухгалтерів та аудиторів України, Спілка аудиторів України та ін.

 

2. Види і зміст планів розвитку бухгалтерського обліку

Облік, контроль та аналіз постійно розвиваються, що об’єктивно потребує їх перспективного, річного і поточного планування.

Перспективне планування передбачає визначення центрального напряму розвитку бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу; річне і поточне — планування сукупності заходів щодо їх удосконалення.

Плани розвитку бухгалтерського обліку, контролю та аналізу поділяють на перспективні, річні та поточні. Залежно від рівня розробки планів (для того чи іншого рівня ієрархічного ланцюга управління господарством) розрізняють плани первинної ланки і вищих ланок (зведені плани організацій).

План заходів щодо розвитку обліку, контролю та аналізу первинної ланки являє собою перелік робіт з різних напрямів їх удосконалення.

Зведені плани складають на основі планів первинних ланок і включають лише найважливіші заходи щодо удосконалення бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу.

Плани розвитку обліку, контролю та аналізу включають:

• плани удосконалення методології і методики обліку, економічного контролю та аналізу — впровадження прогресивних форм і методів обліку; нових технічних прийомів контролю й економічного аналізу, особливо з використанням економіко-математичних методів; розробку та впровадження облікових і аналітичних задач із застосуванням ЕОМ;

• плани вдосконалення організації облікового, контрольного і аналітичного процесів — впровадження нових форм носіїв облікової, контрольної й аналітичної інформації; розробка і впровадження раціональних схем вирішення облікових, контрольних і аналітичних завдань;

• плани розвитку організаційної структури управління обліком, контролем та аналізом і розробка раціональної організаційної структури управління, удосконалення складу структурних підрозділів;

• плани розвитку організаційно-правового забезпечення обліку, контролю та аналізу — розробка і впровадження положень про відділи (управління), що забезпечують облік, економічний контроль та аналіз; розробка і впровадження посадових інструкцій, графіків, стандартів та ін.; уточнення діючих положень, посадових інструкцій;

• план розвитку інформаційного і технічного забезпечення обліку, контролю та аналізу — розробка і впровадження моделей інформаційного забезпечення вирішення облікових контрольних та аналітичних завдань; впровадження сучасної обчислювальної техніки і раціональної технології обробки інформації;

• план науково-дослідницьких і експериментальних робіт — розробка і реалізація заходів щодо удосконалення обліку, контролю та аналізу, проведення у цьому напрямі експериментальних робіт науково-дослідними інститутами, вищими навчальними закладами, галузевими науково-дослідними лабораторіями та ін.;

• план соціального розвитку колективу — підготовка і підвищення кваліфікації апарату; проведення переатестації працівників; поліпшення умов праці працівників, зайнятих обліком, контролем та аналізом у функціональних підрозділах, заходи щодо забезпечення моральних і матеріальних потреб.

Плани оформлюють в окремих таблицях, де в підметі вказують заходи, а в присудку — відповідальних виконавців, строки виконання, затрати на реалізацію планів, ефективність від впровадження.