Основні правила нанесення розмірів на креслення

 

Правила нанесення розмірів на креслення встановлює держстандарт ГОСТ 2.307-68. Кількість розмірів на кресленні повинна бути мінімальним, але достатнім для виготовлення виробу. Кожен розмір вказується на кресленні тільки один раз. Відстань від першої контурної лінії до розмірної не менш 10 мм, між розмірними лініями не менш 7 мм. При постановці великої кількості розмірів необхідно уникати перетинання розмірних і виносних ліній.

Розміри підрозділяються на лінійні й кутові. Розміри містять у собі виносні лінії, розмірні лінії, розмірні числа (рис. 2.3.1). Виносні й розмірні лінії зображуються тонкими суцільними лініями стандартним шрифтом розміром 3,5 або 5. Розмірні числа наносять над розмірними лініями на відстані 1…1,5 мм. Лінійні розміри на кресленнях вказують у міліметрах без вказівки одиниць виміру. Кутові розміри на кресленнях вказують у градусах, хвилинах, секундах.

 

Рисунок 2.3.1

Підставою для визначення величини зображеного виробу і його елементів служать розмірні числа, нанесені на кресленні. Виключення становлять випадки, передбачені в ГОСТ 2.414-75; ГОСТ 2.417-78; ГОСТ 2.419-68, коли величину виробу або його елементів визначають по зображеннях, виконаних з достатнім ступенем точності.

Підставою для визначення необхідної точності виробу при виготовленні є зазначені на кресленні граничні відхилення розмірів, а також граничні відхилення форми й розташування поверхонь.

Розміри, що не підлягають виконанню за даним кресленням й що вказуються для більшої зручності користування кресленням, називаються довідковими. Довідкові розміри на кресленні відзначають знаком «*», а в технічних вимогах записують: «* Розміри для довідок». Якщо всі розміри на кресленні довідкові, їхнім знаком «*» не відзначають, а в технічних вимогах записують: «Розміри для довідок».

На будівельних кресленнях довідкові розміри відзначають і обмовляють тільки у випадках, передбачених у відповідних документах, затверджених у встановленому порядку.

До довідкового відносять наступні розміри:

а) один з розмірів замкнутого розмірного ланцюга. Граничні відхилення таких розмірів на кресленні не вказують (рис. 2.3.2);

б) розміри, перенесені із креслень виробів-заготівок (рис. 2.3.3);

в) розміри, що визначають положення елементів деталі, що підлягають обробці по іншій деталі (рис. 2.3.4);

г) розміри на складальному кресленні, по яких визначають граничні положення окремих елементів конструкції, наприклад, хід поршня, хід штока клапана двигуна внутрішнього згоряння й т.п.;

д) розміри на складальному кресленні, які перенесені із креслень деталей і використовуються в якості настановних і приєднувальних;

е) габаритні розміри на складальному кресленні, які перенесені із креслень деталей або надають суму розмірів декількох деталей;

ж) розміри деталей (елементів) із сортового, фасонного, листового й іншого прокату, якщо вони повністю визначаються позначенням матеріалу, наведеним у графі 3 основного напису.

 

Рисунок 2.3.2

Рисунок 2.3.3

 

Рисунок 2.3.4

 

Примітки:

1. Довідкові розміри, зазначені в підпунктах б, в, м, е, ж, допускається наносити як із граничними відхиленнями, так і без них.

2. Настановними і приєднувальними називаються розміри, що визначають величини елементів, по яких даний виріб встановлюють на місці монтажу або приєднують до іншого виробу.

3. Габаритними називаються розміри, що визначають граничні зовнішні (або внутрішні) обриси виробу.

4. На кресленнях виробів у розмірів, контроль яких технічно затруднений, наносять знак «*», а в технічних вимогах поміщають напис «Розміри забезпеч. інстр.».

Примітка. Зазначений напис означає, що виконання заданого кресленням розміру із граничним відхиленням повинне гарантуватися розміром інструмента або відповідним технологічним процесом.

При цьому розміри інструмента або технологічний процес перевіряються періодично в процесі виготовлення виробів.

Періодичність контролю інструмента або технологічного процесу встановлюється підприємством-виготовлювачем разом із представником замовника.

Не допускається повторювати розміри того самого елемента на різних зображеннях, у технічних вимогах, основному написі й специфікації. Виключення становлять довідкові розміри, наведені в підпунктах б і ж.

Якщо в технічних вимогах необхідно дати посилання на розмір, нанесений на зображення, то цей розмір або відповідний елемент позначають буквою, а в технічних вимогах поміщають запис, аналогічний наведеному на рис. 2.3.5.

 

 

1 Допуск паралельності осей отв. А й Б - 0,05 мм

2 Різниця розмірів В с обох сторін - більше 0,1 мм

Рисунок 2.3.5

 

Лінійні розміри і їхні граничні відхилення на кресленнях і в специфікаціях вказують у міліметрах, без позначення одиниці виміру.

Для розмірів і граничних відхилень, що наводять у технічних вимогах і пояснювальних написах на полі креслення, обов'язково вказують одиниці виміру.

Якщо на кресленні розміри необхідно вказати не в міліметрах, а в інших одиницях виміру (сантиметрах, метрах і т. ін.), то відповідні розмірні числа записують із позначенням одиниці виміру (см, м) або вказують їх у технічних вимогах.

Кутові розміри й граничні відхилення кутових розмірів вказують у градусах, хвилинах і секундах з позначенням одиниці виміру, наприклад: 4°; 4°30'; 12° 45'30"; 0°30'40"; 0°18'; 0°5'25"; 0°0'30"; 30° ± 1°; 30° ± 10'.

Для розмірних чисел застосовувати прості дроби не допускається, за винятком розмірів у дюймах.

Розміри, що визначають розташування сполучуваних поверхонь, проставляють, як правило, від конструктивних баз із урахуванням можливостей виконання й контролю цих розмірів.

При розташуванні елементів предмета (отворів, пазів, зубців і т.п.) на одній осі або на одній окружності розміри, що визначають їхнє взаємне розташування, наносять такими способами:

- від загальної бази (поверхні, осі) – по рис. 2.3.6, а й б;

- завданням розмірів декількох груп елементів від декількох загальних баз – по рис. 2.3.6 в;

- завданням розмірів між суміжними елементами (ланцюжком) – по рис. 2.3.7.

 

Рисунок 2.3.6

 

Рисунок 2.3.7

 

Розміри на кресленнях не допускається наносити у вигляді замкнутого ланцюга, за винятком випадків, коли один з розмірів зазначений як довідковий.

Розміри, що визначають положення симетрично розташованих поверхонь для симетричних виробів, наносять, як показано на рис. 2.3.8 і 2.3.9.

Рисунок 2.3.8

Рисунок 2.3.9

 

Для всіх розмірів, нанесених на робочих кресленнях, вказують граничні відхилення.

Допускається не вказувати граничні відхилення:

а) для розмірів, що визначають зони різної шорсткості однієї й тієї ж поверхні, зони термообробки, покриття, обробки, накатки, насічки, а також діаметри торованих і насічених поверхонь. У цих випадках безпосередньо в таких розмірів наносять знак приблизно;

б) для розмірів деталей виробів одиничного виробництва, що задають із припуском на пригін.

На таких кресленнях у безпосередній близькості від зазначених розмірів наносять знак «*», а в технічних вимогах указують:

- «* Розміри із припуском на пригін по дет....»;

- «* Розміри із припуском на пригін по кресл....»;

- «* Розміри із припуском на пригін по сполучає деталі, що,».

При виконанні робочих креслень деталей, виготовлених литтям, штампуванням, куванням або прокаткою з наступною механічною обробкою частини поверхні деталі, вказують за кожним координатним напрямком не більше одного розміру, що зв'язує механічно оброблювані поверхні з поверхнями, що не підлягають механічній обробці (рис. 2.3.10, 2.3.11).

 

Рисунок 2.3.10 Рисунок 2.3.11

Якщо елемент зображений з відступом від масштабу зображення, то розмірне число варто підкреслити (рис. 2.3.12).

Розміри на кресленнях вказують розмірними числами й розмірними лініями.

При нанесенні розміру прямолінійного відрізка розмірну лінію проводять паралельно цьому відрізку, а виносні лінії – перпендикулярно розмірним (рис. 2.3.13).

 

Рисунок 2.3.12 Рисунок 2.3.13

При нанесенні розміру кута розмірну лінію проводять у вигляді дуги із центром у його вершині, а виносні лінії – радіально (рис. 2.3.14).

При нанесенні розміру дуги окружності розмірну лінію проводять концентрично дузі, а виносні лінії – паралельно бісектрисі кута, і над розмірним числом наносять знак «дуга» (рис. 2.3.15).

 

Рисунок 2.3.14 Рисунок 2.3.15

 

Допускається розташовувати виносні лінії розміру дуги радіально, і, якщо є ще концентричні дуги, необхідно вказувати, до якої дуги ставиться розмір (рис. 2.3.16).

При нанесенні розмірів деталей, подібних зображеній на рис. 2.3.16, розмірні лінії варто проводити в радіусному напрямку, а виносні – по дугах окружностей (рис. 2.3.17).

 

Рисунок 2.3.16 Рисунок 2.3.17

 

Розмірну лінію з обох кінців обмежують стрілками, що впираються у відповідні лінії, крім випадків, наведених у пп. 2.16, 2.17, 2.20 і 2.21 ГОСТ 2.307-68, і при нанесенні лінії радіуса, обмеженою стрілкою з боку визначуваних дуги або округлення.

У випадках, показаних на рис. 2.3.18, розмірну й виносні лінії проводять так, щоб вони разом з вимірюваним відрізком утворили паралелограм.

Рисунок 2.3.18

 

Допускається проводити розмірні лінії безпосередньо до ліній видимого контуру, осьовим, центровим і іншим лініям (рис. 2.3.19 і 2.3.20).

 

Рисунок 2.3.19 Рисунок 2.3.20

 

Розмірні лінії переважно наносити поза контуром зображення.

Виносні лінії повинні виходити за кінці стрілок розмірної лінії на 1...5 мм.

Мінімальні відстані між паралельними розмірними лініями повинні бути 7 мм, а між розмірною й лінією контуру – 10 мм і обрані залежно від розмірів зображення й насиченості креслення.

Необхідно уникати перетинання розмірних і виносних ліній (див. рис. 2.3.19).

Не допускається використовувати лінії контуру; осьові, центрові й виносні лінії в якості розмірних.

Виносні лінії проводять від ліній видимого контуру, за винятком випадків, зазначених у пп. 2.14 і 2.15, ГОСТ 2.307-68 і випадків, коли при нанесенні розмірів на невидимому контурі відпадає необхідність у кресленні додаткового зображення.

Розміри контуру криволінійного профілю наносять, як показано на рис. 2.3.19 і 2.3.20.

Якщо треба показати координати вершини кута, що округлюється, або центра дуги округлення, то виносні лінії проводять від точки перетинання сторін округлюваного кута або центра дуги округлення (рис. 2.3.21).

Якщо вигляд або розріз симетричного предмета або окремих симетрично розташованих елементів зображують тільки до осі симетрії або з обривом, то розмірні лінії, що ставляться до цих елементів, проводять із обривом, і обрив розмірної лінії роблять далі відносно осі або лінії обриву предмета (рис. 2.3.22).

 

 

Рисунок 2.3.21 Рисунок 2.3.22

Розмірні лінії допускається проводити з обривом у наступних випадках:

а) при вказівці розміру діаметра окружності незалежно від того, чи зображена окружність повністю або частково; при цьому обрив розмірної лінії роблять далі відносно центра окружності (рис. 2.3.23);

б) при нанесенні розмірів від бази, не зображеної на даному кресленні (рис. 2.3.24).

 

Рисунок 2.3.23 Рисунок 2.3.24

 

При зображенні виробу з розривом розмірну лінію не переривають (рис. 2.3.25).

Якщо довжина розмірної лінії недостатня для розміщення на ній стрілок, то розмірну лінію продовжують за виносні лінії (або відповідно за контурні, осьові, центрові й т.д.) і стрілки наносять, як показано на рис. 2.3.26.

 

 

Рисунок 2.3.25 Рисунок 2.3.26

 

Якщо бракує місця для стрілок на розмірних лініях, розташованих ланцюжком, стрілки допускається заміняти зарубками, які наносяться під кутом 45° до розмірних ліній (рис. 2.3.27); або чітко наносяться точками (рис. 2.3.28).

 

Рисунок 2.3.27 Рисунок 2.3.28

 

Якщо бракує місця для стрілки через близько розташовані контурну або виносні лінії останні допускається переривати (рис. 2.3.29).

Розмірні числа наносять над розмірною лінією можливо ближче до її середини (рис. 2.3.30).

 

Рисунок 2.3.29 Рисунок 2.3.30

 

При нанесенні розміру діаметра всередині окружності розмірні числа зміщають щодо середини розмірних ліній.

При нанесенні декількох паралельних або концентричних розмірних ліній на невеликій відстані друг від друга розмірні числа над ними рекомендується розташовувати в шаховому порядку (рис. 2.3.31).

Розмірні числа лінійних розмірів при різних нахилах розмірних ліній розташовують, як показано на рис. 2.3.32.

Якщо необхідно нанести розмір у заштрихованій зоні, відповідне розмірне число наносять на полку лінії-винесення (рис. 2.3.33).

Рисунок 2.3.31

 

Рисунок 2.3.32 Рисунок 2.3.33

 

Кутові розміри наносять так, як показано на рис. 2.3.34. У зоні, розташованій вище горизонтальної осьової лінії, розмірні числа поміщають над розмірними лініями з боку їхньої опуклості; у зоні, розташованій нижче горизонтальної осьової лінії – з боку ввігнутості розмірних ліній. У заштрихованій зоні наносити розмірні числа не рекомендується. У цьому випадку розмірні числа вказують на горизонтально нанесених полках.

Для кутів малих розмірів при нестатку місця розмірні числа поміщають на полках ліній-винесень у будь-якій зоні (рис. 2.3.35).

 

Рисунок 2.3.34 Рисунок 2.3.35

 

 

Якщо для написання розмірного числа недостатньо місця над розмірною лінією, то розміри наносять, як показано на рис. 2.3.36; якщо недостатньо місця для нанесення стрілок, те їх наносять, як показано на рис. 2.3.37.

 

Рисунок 2.3.36 Рисунок 2.3.37

 

Спосіб нанесення розмірного числа при різних положеннях розмірних ліній (стрілок) на кресленні визначається найбільшою зручністю читання.

Розмірні числа й граничні відхилення не допускається розділяти або перетинати будь-якими лініями креслення. Не допускається розривати лінію контуру для нанесення розмірного числа й наносити розмірні числа в місцях перетинання розмірних, осьових або центрових ліній. У місці нанесення розмірного числа осьові, центрові лінії й лінії штрихування переривають (рис. 2.3.38, 2.3.39).

Розміри, що ставляться до одного конструктивного елемента (пазу, виступу, отвору й т.п.), рекомендується групувати в одному місці, розташовуючи їх на тім зображенні, на якому геометрична форма даного елемента показана найбільш повно (рис. 2.3.40).

При нанесенні розміру радіуса перед розмірним числом поміщають прописну букву R.

Якщо при нанесенні розміру радіуса дуги окружності необхідно вказати розмір, що визначає положення її центра, то останній зображують у вигляді перетинання центрових або виносних ліній.

Рисунок 2.3.38 Рисунок 2.3.39

 

Рисунок 2.3.40

 

При великій величині радіуса центр допускається наближати до дуги, у цьому випадку розмірну лінію радіуса показують зі зламом під кутом 90° (рис. 2.3.41).

Якщо не потрібно вказувати розміри, що визначають положення центра дуги окружності, то розмірну лінію радіуса допускається не доводити до центра й зміщати її щодо центра (рис. 2.3.42).

 

Рисунок 2.3.41 Рисунок 2.3.42

 

При проведенні декількох радіусів з одного центра розмірні лінії будь-яких двох радіусів не розташовують на одній прямій (рис. 2.3.43).

При збігу центрів декількох радіусів їхні розмірні лінії допускається не доводити до центра, крім крайніх (рис. 2.3.44).

Рисунок 2.3.43 Рисунок 2.3.44

 

Розміри радіусів зовнішніх наносять, як показано на рис. 2.3.45, внутрішніх округлень – на рис. 2.3.46.

 

Рисунок 2.3.45 Рисунок 2.3.46

 

Округлення, розмір яких у масштабі креслення 1 мм і менш, на кресленні не зображують і розміри їх наносять, як показано на рис. 2.3.47.

Спосіб нанесення розмірних чисел при різних положеннях розмірних ліній (стрілок) на кресленні визначається найбільшою зручністю читання. Розміри однакових радіусів допускається вказувати на загальній полиці, як показано на рис. 2.3.48.

 

Рисунок 2.3.47 Рисунок 2.3.48

 

Якщо радіуси округлень, згинів і т.п. на всьому кресленні однакові або який-небудь радіус є переважним, то замість нанесення розмірів цих радіусів безпосередньо на зображенні рекомендується в технічних вимогах робити запис типу: «Радіуси округлень 4 мм»; «Внутрішні радіуси згинів 10 мм»; «Не вказані радіуси 8 мм» і т.п.

При вказівці розміру діаметра (у всіх випадках) перед розмірним числом наносять знак діаметра.

Перед розмірним числом діаметра (радіуса) сфери також наносять знак діаметра (радіуса) без напису «Сфера» (рис. 2.3.48). Якщо на кресленні важко відрізнити сферу від інших поверхонь, то перед розмірним числом діаметра (радіуса) допускається наносити слово «Сфера» або знак О, наприклад: «Сфера Æ 18, О R12».

Діаметр знака сфери дорівнює розміру розмірних чисел на кресленні.

 

Рисунок 2.3.48

 

Розміри квадрата наносять, як показано на рис. 2.3.49, 2.3.50 і 2.3.51.

 

 

Рисунок 2.3.49 Рисунок 2.3.50 Рисунок 2.3.51

 

Висота знака повинна бути дорівнює висоті розмірних чисел на кресленні.

Перед розмірним числом, що характеризує конусність, наносять знак " ", гострий кут якого повинен бути спрямований вбік вершини конуса (рис. 2.3.52).

 

Рисунок 2.3.52

 

Знак конуса й конусність у вигляді співвідношення варто наносити над осьовою лінією або на полці лінії-винесення.

Ухил поверхні варто вказувати безпосередньо біля зображення поверхні ухилу або на полці лінії-винесення у вигляді співвідношення (рис. 2.3.53, а), у відсотках (рис. 2.3.53, б) або в проміле (рис. 2.3.53, в). Перед розмірним числом, що визначає ухил, наносять знак «», гострий кут якого повинен бути спрямований вбік ухилу.

 

Рисунок 2.3.53

 

Розміри фасок під кутом 45° наносять, як показано на рис. 2.3.54.

Допускається вказувати розміри не зображеної на кресленні фаски під кутом 45°, розмір якої в масштабі креслення 1 мм і менш, на полці лінії-винесення, проведеної від грані (рис. 2.3.55).

 

Рисунок 2.3.54 Рисунок 2.3.55

 

Розміри фасок під іншими кутами вказують за загальними правилами: лінійними та кутовими розмірами (рис. 2.3.56, а, б) або двома лінійними розмірами (рис. 2.3.56, в).

 

Рисунок 2.3.56

 

Розміри декількох однакових елементів виробу, як правило, наносять один раз із вказуванням на полці лінії-винесення кількості цих елементів (рис. 2.3.57, а). Допускається вказувати кількість елементів, як показано на рис. 2.3.57, б.

Рисунок 2.3.57

 

При нанесенні розмірів елементів, рівномірно розташованих по окружності виробу (наприклад, отворів), замість кутових розмірів, що визначають взаємне розташування елементів, указують тільки їхню кількість (рис. 2.3.58 – 2.3.60).

 

Рисунок 2.3.58 Рисунок 2.3.59 Рисунок 2.3.60

 

Розміри двох симетрично розташованих елементів виробу (крім отворів) наносять один раз без вказівки їхньої кількості, групуючи, як правило, в одному місці всі розміри (рис. 2.3.61, 2.3.62).

 

Рисунок 2.3.61

Рисунок 2.3.62

Кількість однакових отворів завжди вказують повністю, а їхні розміри – тільки один раз.

При нанесенні розмірів, що визначають відстань між рівномірно розташованими однаковими елементами виробу (наприклад, отворами), рекомендується замість розмірних ланцюгів наносити розмір між сусідніми елементами й розмір між крайніми елементами у вигляді добутку кількості проміжків між елементами на розмір проміжку (рис. 2.3.63).

 

Рисунок 2.3.63 Рисунок 2.3.64

 

Допускається не наносити на кресленні розміри радіуса дуги окружності паралельних ліній, що сполучаються, (рис. 2.3.64).

При великій кількості розмірів, нанесених від загальної бази, допускається наносити лінійні й кутові розміри, як показано на рис. 2.3.65 і рис. 2.3.66, при цьому проводять загальну розмірну лінію від оцінки «0» і розмірні числа наносять у напрямку виносних ліній біля їхніх кінців.

Розміри діаметрів циліндричного виробу складної конфігурації допускається наносити, як показано на рис. 2.3.67.

 

 

Рисунок 2.3.65 Рисунок 2.3.66

 

Рисунок 2.3.67

 

При великій кількості однотипних елементів виробу, нерівномірно розташованих на поверхні, допускається вказувати їхні розміри у зведеній таблиці, при цьому застосовується координатний спосіб нанесення отворів з позначенням їх арабськими цифрами (рис. 2.3.68) або позначенням однотипних елементів прописними літерами (рис. 2.3.69).

 

Рисунок 2.3.68

Позначення отворів	Кількість	Розмір, мм
А
Б		6,5

 

Рисунок 2.3.69

Однакові елементи, розташовані в різних частинах вироби (наприклад, отвору), розглядають як один елемент, якщо між ними немає проміжку (рис. 2.3.70, а) або якщо ці елементи з'єднані тонкими суцільними лініями (рис. 2.3.70, б).

При відсутності цих умов указують повна кількість елементів (рис. 2.3.70, в).

 

Рисунок 2.3.70

 

Якщо однакові елементи виробу (наприклад, отвори) розташовані на різних поверхнях і показані на різних зображеннях, то кількість цих елементів записують окремо для кожної поверхні (рис. 2.3.71).

 

Рисунок 2.3.71

Допускається повторювати розміри однакових елементів виробу або їхніх груп (у тому числі отворів), що лежать на одній поверхні, тільки в тому випадку, коли вони значно вилучені один від одного й не пов'язані між собою розмірами (рис. 2.3.72, 2.3.73).

Рисунок 2.3.72 Рисунок 2.3.73

 

Якщо на кресленні показано кілька груп близьких за розмірами отворів, то рекомендується визначати однакові отвори одним з умовних знаків, наведених на рис. 2.3.74. Допускається застосовувати й інші умовні знаки.

Отвори позначають умовними знаками на тім зображенні, на якому зазначені розміри, що визначають положення цих отворів.

При позначенні однакових отворів умовними знаками кількість отворів і їхні розміри допускається вказувати в таблиці (рис. 2.3.75).

 

Рисунок 2.3.74 Рисунок 2.3.75

 

При зображенні деталі в одній проекції розмір її товщини або довжини наносять, як показано на рис. 2.3.76.

 

Рисунок 2.3.76

 

Розміри деталі або отвору прямокутного перерізу можуть бути зазначені на полці лінії-винесення розмірами сторін через знак множення. При цьому на першому місці повинен бути зазначений розмір тієї сторони прямокутника, від якої проводиться лінія-винесення (рис. 2.3.77).

 

Рисунок 2.3.77