Як витлумачує головне завдання своєї філософії Клод Адріан Гельвецій?

1.В пошуку можливого суспільного стану, який би забезпечив умови для втілення моральності і досягнення щастя?

2.В дослідженні пізнавальної діяльності суб’єкта, виявленні її меж та законів діяльності людського розуму.

3.В розробці філософії у вигляді науковчення, яке базується як на істинності наукової системи загалом, так і на істинності їх наукового основоположення.

4.В дослідженні пізнавальних здатностей людини, у виявленні джерел походження людського знання.

5.В розробці та обґрунтуванні методів наукового пізнання, проблем методології та гносеології.

15. Раціоналізм в філософії Нового часу є:

1.Вченням, що стверджує першість розуму в пізнанні, незалежність розуму від чуттєвого сприйняття:

2.Вченням, що пов’язане з логічним, розумним вибором способу реалізації поставленої мети.

3.Напрямком в теорії пізнання, згідно з котрим чуттєвість є головною формою достовірного знання.

16.“Карати за спосіб думок – це означає знищувати всякі гарантії свободи”- думка:

1.Бекона

2.Дідро

3.Вольтера

4.Монтеск¢є

5.Руссо

6.Томаса Мора

 

17. Один з філософів Нового часу виділяє у так званій “мові числень” наявність чотирьох “діалектів” – мови пальців, мови імен, мови чисел і мови буквених знаків. Автором “мови числень” є:

1.Лессінг

2.Кондільяк

3.Руссо

4.Монтеск¢є

5.Лейбніц

Бенедикт Спіноза розрізняє чотири способи отримання знань, які, на його думку, виконують пізнавальну діяльність людини: 1) отримання знання завдяки чуткам; 2) добування знань із безладного неупорядкованого досвіду; 3) виведення знань про сутність речей за аналогією з іншими. Завдяки якому виду пізнавальної діяльності, на думку Спінози, осягаються сутнісні характеристики дійсності? Який вид пізнавальної діяльності є найвищим, завершуючи три попередніх?

1. Чуттєвий досвід, який скеровує нашу думку на отримання істинних знань, які потребують доведення і перевірки.

2. Інтелектуальна інтуїція, коли істина осягається розумом безпосередньо, не потребуючи ні доведення, ні перевірки

3. Екстаз як стан особливого духовного захоплення, переживання, зосередженості людини на певних предметах чи явищах і здатність охопити Єдине як найвищу Сутність великою неподільною думкою.

4. Екстеріоризація як винесення назовні внутрішніх, розумових дій, на основі чого психічне життя людини втілюється у зовнішньо виражену (знакову і соціальну) форму свого існування.

 

Важливим елементом гносеологічних поглядів Джона Локка є концепція первинних та вторинних якостей. Які властивості філософ відносить до числа вторинних, позбавляючи їх статусу адекватності у відтворенні світу?

1. Ідеї про рух, спокій, фігури, маси, числа, протяжність та інші механіко-геометричні властивості.

2. Відчуття запаху, кольору, смаку, тепла, звуку та інші сфери суб’єктивних уявлень.

3. Розуміння причинності, необхідності, свободи.

4. Інформація умовно-рефлекторного характеру, результати психічного відображення.

 

Доповніть так звані три парадокси емпіризму Д. Юма, завдяки яким його філософія кваліфікувалась як суб’єктивний ідеалізм і агностицизм, формулюванням першого (і основного!) парадоксу його емпірико-сенсуалістичної методології. Отже, друга теза має такий вигляд: в чуттєвому досвіді ми зустрічаємось з певною послідовністю, черговістю, а в знаннях говоримо про причини. Третя теза: в чуттєвому досвіді маємо справу з обмеженим колом явищ, а в знаннях говоримо про світ у цілому. Як же формулює цей англійський філософ свою першу тезу?

1. В своєму чуттєвому досвіді ми маємо справу лише з одиничними речами, а в знаннях говоримо про загальне.

2. Ми отримуємо знання завдяки чуткам, а розцінюємо їх як об’єктивно істинні.

3. Переважний масив інформації проникає у пізнання разом із словами та іменами, які часто є застарілими за змістом.

4.Пізнання пов’язане зі сліпою вірою людей в авторитети, стародавні традиції, традиційні філософські системи, які своїми штучними побудовами нагадують театральні дійства.

5.В своєму пізнавальному досвіді людина розглядає природу аналогічно зі своїми специфічними рисами, антропологізує її.

6.Пізнання зумовлене індивідуальними особливостями людини, її вихованням, звичками.