Галузі та інститути права: поняття, приклади.

(відповідь у 2 питанні)

Правовідносини: поняття, основні ознаки, види, склад.

Юридичні факти: поняття, види (дії та події), приклади.

Закони і підзаконні акти: основні ознаки, види, приклади.

Закон — це нормативно-правовий акт, при-

йнятий законодавчим органом державної влади

(парламентом) або референдумом, що регла-

ментує найважливіші сфери суспільних відносин

і має вищу юридичну силу. Ознаки закону: при-

ймається народом або вищим представницьким

органом (парламентом), приймається в особли-

вому порядку, має вищу юридичну силу, регулює найбільш важливі суспільні

відносини. Оприлюднення закону здійснює глава держави. Способом офі-

ційного оприлюднення законів є їх публікація у «Відомостях Верховної Ради

України», «Офіційному віснику України» та газетах «Голос України» і «Укра-

їнський кур’єр».

Види законів за місцем у системі законодавства:

1. Конституції — основні закони, які регламентують основи суспільного,

політичного, економічного життя суспільства, права і свободи громадян.

Конституції бувають двох видів:

• кодифіковані — становлять єдиний писаний основний закон (Консти-

туція України, Конституція РФ, Конституція США та ін.). Їх ще називають

моноконституційними актами;

• некодифіковані — складаються з групи законів (Велика Британія, Шве-

ція, Канада), предметом регулювання яких є особливий тип суспільних відно-

син, віднесений до конституційного права — основи суспільного і державного

ладу, права і свободи громадян та ін. Наприклад, у Канаді — це конституційні

акти 1867–1987 pp.

2. Конституційні закони:

• закони, на які посилається конституція або необхідність ухвалення яких

прямо передбачена чинною конституцією. Як правило, ці закони конкрети-

зують окремі положення конституції або містять посилання на конституцію

(виборча система, організація і проведення референдуму, організація і ді-

яльність парламенту, президента, конституційного суду та ін.);

• закони, що вносять зміни, доповнення до чинної конституції (див., на-

приклад, розділ XIII Конституції України).

Закон, що вносить зміни до конституції, відрізняється від закону, ухвален-

ня якого передбачене чинною конституцією, і тим, що він після затвердження

(ухвалення) набуває вищої юридичної чинності і стає складовою частиною

конституції.

3. Звичайні закони — регламентують певні й обмежені сфери суспільного

життя відповідно до конституції. Це значна за кількістю і рухлива група за-

конів, які приймаються простою більшістю голосів. Звичайні закони вельми

різноманітні за змістом.

Найтиповішими за обсягом регулювання є такі види звичайних законів:

а) загальні закони — закони, що регламентують певну сферу суспільних

відносин і поширюються на всіх. Загальні закони можуть бути:

План відповіді

1. Поняття «закон», основні

ознаки та види, приклади.

2. Поняття «підзаконний акт»,

ознаки та види, приклади.

— кодифіковані (наприклад, Кримінальний кодекс, Цивільний кодекс

та ін.);

— поточні (наприклад, Закон про вибори);

б) спеціальні закони — закони, що регламентують обмежену (спеціальну)

сферу суспільних відносин і поширюються на частину населення (наприклад,

закони про пенсії, про освіту, про міліцію та ін.).

4. Забезпечуючі (оперативні) закони — нормативно-правові акти, якими

вводяться у дію окремі закони, ратифікуються міжнародні договори та ін. Їх

призначення полягає не у виданні нових норм, а в оперативному підтвер-

дженні, підтриманні системи норм, що містяться в інших окремих законах

і міжнародних договорах, які регулюють найважливіші відносини і потребують

негайного ухвалення. Це закони, що містять норми про норми.

Види законів за строком дії:

• постійні — закони, що діють без обмеження строку;

• тимчасові — закони, що діють з обмеженням строку (наприклад, закон

«Про бюджет на 2009 рік»);

• надзвичайні (як різновид тимчасових законів) — ухвалюються у певних,

передбачених конституцією, ситуаціях і діють на період надзвичайного стану

(наприклад, проголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної еко-

логічної небезпеки, оголошення війни). Їх особливість полягає в тому, що

вони припиняють дію інших законів. Так, введення воєнного стану припиняє

дію Кодексу законів про працю.

Види законів за суб'єктами законотворчості:

• ухвалені громадянським суспільством (народом) у результаті референ-

думу;

• ухвалені законодавчим органом держави.

Види законів за межами дії:

• закони України;

• закони Автономної Республіки Крим.

Види законів за структурною формою:

• кодифіковані;

• некодифіковані.

До останніх примикають Зібрання законодавства, Зводи законів, які є

актами такого виду систематизації законодавства, як консолідація.

Види законів за галузевою ознакою:

• конституційно-правові;

• цивільно-правові;

• адміністративно-правові тощо.

Існують також міжгалузеві (комплексні) закони — про охорону здоров'я,

освіту та ін.

Види законів за сферами суспільного життя:

• закони в галузі регулювання економіки;

• закони в галузі регулювання політики;

• закони в галузі регулювання соціальної сфери;

• закони в галузі регулювання військової сфери та ін.

Приклади: Конституція, «Закон про освіту», «Закон про захист прав спо-

живачів», Цивільний Кодекс, Кодекс законів про працю», «Кримінальний ко-

декс».

Підзаконний нормативно-правовий акт — це документ компетентного

органу держави, що приймається відповідно до закону, на його основі та

для його виконання.

Підзаконні нормативно-правові акти містять норми, мають низку специ-

фічних ознак, видаються лише уповноваженими органами державної влади

у визначеній формі з метою конкретизації та на виконання законів.

Незважаючи на те, що в нормативному правовому регулюванні суспільних

відносин головне й визначальне місце посідає закон, підзаконні акти теж

мають дуже важливе значення у житті будь-якого суспільства, відіграючи до-

поміжну і деталізуючу роль. Відповідно до Конституції України, повноваження

щодо прийняття підзаконних нормативно-правових актів закріплені за Пре-

зидентом України (ст. 106), Кабінетом Міністрів України, міністерствами та

іншими центральними органами виконавчої влади (ст. 127). В обмеженому

обсязі та у випадках, передбачених Конституцією і законами України, право

підзаконної правотворчості має Верховна Рада України та Рада міністрів

Автономної Республіки Крим (ст. 135), голови місцевих державних адміні-

страцій (ст. 118), органи місцевого самоврядування та їх посадові особи

(статті 143, 144).

Виділяють такі види підзаконних актів:

1. Укази й розпорядження Президента України. Вони мають підзаконний

характер, обов'язкові для виконання на всій території України, приймаються

у межах президентських повноважень, передбачених конституцією та кон-

ституційними законами, і при цьому не повинні суперечити Конституції Укра-

їни та законам України. Акти Президента скріплюються підписами Прем'єр-

міністра України і міністра, відповідального за акт та його виконання, і тільки

тоді набувають юридичної сили. Президент, будучи главою держави, видає

акти, які займають наступне після законів місце.

2. Постанови і розпорядження Уряду України. Акти, що мають особливо

важливе значення, видаються у формі постанов. Акти з оперативних та інших

поточних питань видаються у формі розпоряджень. Усі акти Уряду України

обов'язкові до виконання в Україні. Особливістю актів Уряду є те, що вони

можуть бути прийняті лише на підставі і на виконання законів України, а та-

кож указів Президента України. Акти Уряду України підписуються Головою

Уряду України і підлягають офіційному опублікуванню не пізніше 15 днів із

дня їх прийняття.

3. Накази, інструкції, положення міністерств, відомств, державних комі-

тетів — це підзаконні нормативно-правові акти відомчого характеру, зміст

яких не повинен суперечити законам України та нормативно-правовим актам

Президента й Уряду України.

4. Рішення і постанови органів місцевого самоврядування — приймаються

у межах компетенції і діють на території відповідних міст, районів, сіл, се-

лищ тощо. Як правило, ці акти регулюють відносини у сфері громадського

порядку, охорони здоров'я, торгівлі у межах відповідної адміністративно-

територіальної одиниці.__ 5. Локальні нормативно-правові акти — це розпорядження керівників дер-

жавних і громадських організацій (у вигляді наказів та інструкцій), що прийня-

ті у межах їх повноважень та регулюють їх службову і трудову діяльність.

Приклади: Указ Президента України «Про Збройні Сили України», Розпо-

рядження Президента України «Про призначення Л. Каденюка помічником

Президента України з питань авіації та космонавтики», Постанова Кабінету

Міністрів України «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі нафтопро-

дуктами», Постанова Кабінету Міністрів України «Про підвищення заробітної

плати працівників культури та архівів», Розпорядження Кабінету Міністрів

України «Про затвердження Концепції державної політики у сфері поста-

чання газу та нафти в Україну», «Про заходи щодо завершення будівництва

недобудованих житлових будинків», акти Міністерства фінансів України, Дер-

жавної податкової адміністрації тощо.

Висновок. Закон — це нормативно-правовий акт, прийнятий законо-

давчим органом державної влади (парламентом) або референдумом, що

регламентує найважливіші сфери суспільних відносин і має вищу юридичну

силу. Ознаки закону: приймається народом або вищим представницьким

органом (парламентом) в особливому порядку, має вищу юридичну силу, ре-

гулює найбільш важливі суспільні відносини. Оприлюднення закону здійснює

глава держави, способом офіційного оприлюднення законів є їх публікація.

Види законів: Конституція, конституційні закони, звичайні закони, забезпе-

чуючі закони. За суб’єктами законотворчості розрізняють: закони, ухвалені

в результаті референдуму; закони, ухвалені законодавчим органом дер-

жави. За межами дії: закони України; закони Автономної Республіки Крим.

За структурною ознакою: кодифіковані та некодифіковані. За галузевою

ознакою: конституційно-правові; цивільно-правові; адміністративно-правові,

а також міжгалузеві (комплексні). Розрізняють також види законів за сфе-

рами суспільного життя.

Підзаконний нормативно-правовий акт — це документ компетентного

органу держави, що приймається відповідно до закону, на його основі та для

його виконання. Виділяють такі види підзаконних актів: укази й розпоряджен-

ня Президента України; постанови і розпорядження Уряду України; накази,

інструкції, положення міністерств, відомств, державних комітетів; рішення

і постанови органів місцевого самоврядування; локальні нормативно-правові

акти.

Ключові слова і поняття: закон, підзаконний акт. __