Почуття, віра, емоційне ставлення до світу, самого себе- нераціональні

Поняття світогляду. Раціональні і нераціональні елементи світогляду

Світогляд – сукупність уявлень людини про себе, про світ, про свої взаємини зі світом, про своє місце в світі та життєве призначення.

Світогляд є формою загального людського самовизначення,він д ає людині закони, знання реальності з певною оцінкою та відношенням;

Предмет світогляду – відносини людини зі світом;

Світогляд тісно пов'язаний з філософією, хоча поняття світогляд ширше. Філософія визначає себе, як теоретичний світогляд. Світогляд властивий кожній людині, незалежно від того, чи є він раціонально усвідомлений. Основою для світогляду можуть бути, наприклад, міфи.

Звідси випливає, що світогляд включає: цінності, переконання, знання, бажання, погляди, принципи, життєві орієнтири.

Світогляд становить основне ядро особистості, бо він формує підґрунтя для намірів та планів людини, життєві цінності, життєву позицію.

Цінності – мета, яка виступає для людини сталою та бажаною формою сприйняття.Завдяки цінностям світогляд набуває духовно-практичного характеру, тобто будь які вияви реального світу формують духовний світ людини, підлягаючи певним оцінкам.

Переконання – головний компонент світогляду, який характеризує його як форму самосвідомості. Це є суб’єктивний набуток людини, що несе в собі мотив ставлення людини до світу.

За Імануілом Кантом Існує 4 основні питання світогляду:

Що я можу знати? пізнавальне

Що я повинен робити? практичне

На що я можу сподіватися? аксіологічне

Що таке людина? антропологічне

Класифікація світогляду

За носієм: Індивідуальний; Колективний; Національний;

За рівнем світобачення: Усвідомлений; Неусвідомлений; Буденний; Філософський;

За історичними епохами:

Античний - космоцентризм- орієнт. на зовнішній світ, час-циклічний,нерівність людей-природня(Арістотель)

Середньовічний - теоцентричний - світ набуває часового вектора,с\прямування,час втрачає циклічність,рухається до страшного суду

Гуманістський (епоха ренесансу- відродження);

Новий (епоха нового часу); Новітній (новітній час);

 

За морально - ціннісними орієнтирами: егоїстичний; гуманістичний; антигуманний; шовіністичний;

Функції світогляду:

· Вписати людину у світ

· Надати життєвих орієнтирів

· Окреслити дійсність у людських уявленнях;

Філософствувати – означає не просто думати про проблеми світогляду, а й усвідомлювати їх необхідність та зв’язки. Філософія спрямована на критичне осмислення та дослідження проблем світогляду, з метою підвищення ступенів достовірності та надійності таких вирішень.

Знання і цінності,переконння- раціональні

Почуття, віра, емоційне ставлення до світу, самого себе- нераціональні

Структура світогляду

Світовідчуття; Світосприйняття; Світорозуміння;

· Світовідчуття – спосіб ствердження світогляду, в якому світ і ставлення людини до нього відтворюються у чуттєво-емоційній формі,за допомогою органів відчуттів. Переживання та оцінки звернені не до окремих явищ, а до світу в цілому і до загальної позиції людини в ньому. Це є духовний стан людини, який визначає прийняття чи неприйняття людиною світу, її довіру або недовіру у ставленні до людей тощо.

· Світосприйняття – на цьому рівні світогляду світ дається людині як цілком предметна реальність, яка певним чином організована та впорядкована. Емоції,оцінки ств. цілісний образ.На цьому етапі переважають різного типу знання, просторово-часові уявлення про світ, які об’єднуючись утворюють цілісний образ світу.

· Світорозуміння – рівень світогляду, на якому відбувається подальша конкретизація світосприйняття, що перетворює його в вищий рівень організації світогляду, що дозволяє надати людині мотиви та орієнтири вибору у кожній життєвій ситуації. Тобто світ набуває цілісності. Світорозуміння – абстрактне мислення + теоретичне пізнання,

· Світобачення - це цілісне образне конструювання дійсності. Його представляють архаїчні міфи та сучасні соціальні міфи