Д. Договірні форми природокористування

В умовах соціалістичної системи господарювання пануванняадміністративного методу регулювання природокористування віднесло договір дочисла допоміжних засобів регулювання, використання та охоронинавколишнього природного середовища. Тривалий час ліцензія в цих умовах булаєдиним документом, що є актом розпорядчого органу влади,який регулював взаємовідносини сторін. Договір, якщо він застосовувався врідкісних випадках, то, як правило, служив засобом уточнення взаєминисторін. Наприклад, візьмемо для ілюстрації договір забудови, що укладаєтьсязабудовником і комунальним відділом місцевої Ради на основі рішеннявиконкому міськради про виділення земельної ділянки для будівництва будинку.

Суть договору полягала в конкретизації прав і обов'язківземлекористувача і забудовника щодо використання земельної ділянки, термінівпочатку і завершення будівельних робіт, проведення робіт з благоустроютериторії, що оточує будинок. Подібну ж функцію виконував договір,що укладається між сторонами при тимчасовому відведення земельної ділянки длябудівництва доріг, лінії зв'язку та інших споруд. Договір уточнював права іобов'язки учасників відносин по:

. Зберігання і використання родючого шару землі;

. Рекультивації (біологічної та технічної) земельної ділянки;

. Здійсненню порядку проведення розрахунків та відповідальності сторін за неналежне виконання договірних умов.

 

У міру подальшої економізації охорони навколишнього природного середовища,більш широкого впровадження в екологічні відносини економічних методіврегулювання, договір приймає все більш поширену ісамостійну форму. При цьому необхідно від?? етіть, що у сфері екології,де особливу роль грає зміст, а не форма відносин, найчастішевикористовують договори інноваційного типу. У принципі, у господарськихвідносинах сторони мають право укласти будь-який договір, якщо він не суперечитьчинному законодавству.

 

Найбільший розвиток отримує відомий цивільному праву тип договору

- Оренда. Якщо у земельних відносинах вона вперше з'явилася в сферіприродокористування і поступилася місцем більш ефективним і привабливимвидів і форм землекористування (володіння, власність), то в іншихсферах природокористування оренда ще з труднощами пробиває собі дорогу.

Надра, води, ліси і тваринний світ за галузевим законодавствомпродовжують залишатися державною власністю. Різниця в тому, що ввідміну від виняткової, нинішня державна власність сталабагаторівневою, тобто власністю Федерації, республік, областей, країв,автономних утворень.

Слідом за орендою, яка ще тільки розвивається в областілісокористування, рибного і мисливського господарства, рекреації, позначаютьсяінші можливі види договорів. Так, Закон про надра (ст. 12) говорить проконцесії, тобто з'являється перспектива на договірних засадах надаватирізного роду екологічні послуги; в Законі про охорону навколишньогоприродного середовища (ст. 19) передбачено вид договору в областіприродокористування - договір про комплексне природокористуванні.

Але незважаючи на те, що договірна система наполегливо проникає в сферуекологічних відносин (за відсутності ринкових атрибутів - купівлі-продажу,міни, застави і т.д.), договір не буде займати самостійного місця. За -як і раніше, в умовах підставою виникнення екологічногоприродно-ресурсного відносини буде вважатися ліцензія, а договір - засобомїї конкретизації та виконання.

 

Предметом орендних відносин у механізмі природокористування є характер використання земельних, водних, лісових, рекреаційних та іншихресурсів. За договором на оренду природних ресурсів одна сторона --орендодавця - для цільового господарського використання конкретнопевні види природних ресурсів (земельні, лісові, лікувально -оздоровчі, водні, рибогосподарські, мисливські) на встановленийдоговором строк. Орендар зобов'язується вносити обумовлену договором плату ідотримуватися правил раціонального використання та охорону природних ресурсів.

Сторонами в договорі оренди природних ресурсів виступають: якорендодавця - власник або власник природних ресурсів. Такими внашій країні можуть бути Федерації, республіки, краю, області, автономніосвіти, міста і райони (муніципальна власність).

Орендарем в договорі оренди природних ресурсів може бути будь-якаправоздатну фізична або юридична особа: державні,кооперативні, громадські підприємства, організації, громадяни, сумісніпідприємства, міжнародні організації та об'єднання, асоціації,селянські та колективні господарства і т.д.

Так як договір оренди природних ресурсів не обмежуєтьсявиключно господарської експлуатацією ресурсів, то і договір можепереслідувати не тільки економічні, то й екологічні, лікувально -оздоровчі, рекреаційні цілі. Наприклад, поряд з укладаннямдоговору на заготівлю деревини не виключені й такі договірні відносини,як договір вищого навчального закладу про оренду ділянки природногокомплексу з метою використання його для виробничої практики студентівабо договір оренди якого-небудь ділянки території для проведення науково -дослідних робіт.

 

Змістом орендних відносин за договором про оренду природних ресурсівє права і обов'язки сторін (насамперед орендаря) заекономічному або екологічного використання природних ресурсів.

Незважаючи на різноманіття природних ресурсів як об'єктів договору ірозходження з метою їх використання, всі права та обов'язки орендаря можназвести до наступного:

. Цільове використання ресурсу;

. Раціональне використання ресурсу;

. Виконання обумовлених договором заходів з охорони та відтворення ресурсу, перетинанню його відносини і руйнування;

. Дотримання екологічних вимог;

. Повага прав та інтересів сусідніх (суміжних) природокористувачів;

. Відшкодування завданих збитків;

. Своєчасна плата за користування ресурсом.

 

Слід зазначити, що практика орендних відносин в областіприродокористування має тенденцію до одностайності учасників сторінщодо порядку укладення договору, який передбачаєобов'язковими наступні умови:

. Подача заявки зацікавленою організацією, громадянином із зазначенням мети оренди природних ресурсів;

. Вивчення можливостей використання природних ресурсів для зазначених цілей (тут не виключена і екологічна експертиза);

. Вивчення можливостей заявника реалізувати дану мету на умовах договору;

. Проведення конкурсу або аукціону;

. Оформлення заявки за результатами конкурсу або аукціону та укладання договору.

 

У практиці орендних відносин в області природокористування не склалисяєдині терміни укладання договору. Багато що залежить від цілей договору івластивостей природного ресурсу. Земельна оренда звичайно має довгостроковийхарактер з переходом у власність. Це пов'язано з тим, що земля вимагаєвід її власника капітальних витрат зі збереження і підвищення родючостігрунту.

Лісова і водна оренди мають менші терміни, на мисливські угіддя орендаукладається на термін від 2 до 5 років.

При цьому орендодавець має право достроково розірвати договір оренди приневиконання орендарем його умов (зокрема, при нецільовому).