Методи прогнозування прибутку

Методи прогнозування прибутку	Коротка характеристика
Метод екстраполяції	Полягає в проведенні трендового аналізу динаміки маржинального, валового та чистого операційного прибутку за попередні періоди і полягає у побудові “лінії тренду”, яка дає змогу спрогнозувати обсяги даних показників. Даний метод є найменш точним, тому що він не враховує зміну факторів та може бути використаний лише на попередній стадії планування і лише на відносно короткий прогнозний період (місяць, квартал)
Метод прямого розрахунку	Найпоширеніший на підприємствах метод. Він застосовується, як правило, при невеликому асортименті продукції. Полягає в тому, що прибуток обчислюється як різниця між виручкою від реалізації продукції (у відповідних цінах за винятком ПДВ та інших вирахувань з доходу) і повною її собівартістю. Розрахунок планового прибутку (Пп) ведеться за наступною формулою: Пп = ЗДп - ЗВп - ПДВп – ППп,де: ЗДп– планова сума загального доходу; ЗВп– планова сума загальних витрат; ПДВп – планова сума податків, які сплачуються з доходу; ППп – планова сума податків, які сплачуються з прибутку. Є досить надійним методом планування формування операційного прибутку, але може бути використаний тільки в тому випадку, якщо на початковій стадії вже сформовані плани операційного доходу, операційних витрат і податкових платежів (що є досить трудомісткою процедурою на відміну від розрахунку прибутку). Крім того, цей метод дозволяє виконувати тільки одноваріантний розрахунок планованих показників
Нормативний метод	Умовою застосування методу є наявність на підприємстві відповідної нормативної бази. Зазвичай використовуються такі нормативи: норма прибутку на власний капітал; норма прибутку на операційні активи; норма прибутку на одиницю реалізованої продукції. Даний метод одержав певне розповсюдження в процесі її визначення для новостворених підприємств. Його недоліком є те, що він не пов’язаний з іншими показниками операційної діяльності (виробничою програмою, операційними витратами, податковими платежами), внаслідок чого також не може використовуватись у різноманітних розрахунках суми прибутку
Метод “CVP”	Предметом такого аналізу є дослідження залежності отриманого прибутку від постійних та змінних витрат, реалізаційних цін, обсягів виробництва та обсягів продаж. Даний метод побудований на розрахунку маржинального доходу та відповідає системі калькулювання собівартості “директ-костинг”. До основних методів CVP-аналізу відносять метод рівнянь та графічний метод
Метод цільового формування прибутку	Основою цього методу розрахунку є попереднє визначення потреби у власних фінансових ресурсах, що формуються за рахунок чистого операційного прибутку підприємства. Розрахунок ведеться по кожному елементу цієї потреби та охоплює як капіталізовану їхню частину, так і частину що споживається. Сумарна потреба в засобах, що формуються за рахунок чистого операційного прибутку, є цільовою його сумою. На основі цільової суми чистого операційного прибутку визначаються цільові суми відповідно валового та маржинального операційного прибутку.
Метод прогнозування грошового потоку	В основу даного методу закладено поточний план надходжень та витрат коштів по операційній діяльності підприємства. Використання цього методу дозволяє скоординувати планований операційний прибуток з чистим грошовим потоком за операційною діяльністю, а також конкретизувати його формування за окремими періодами (поточний план надходження й витратами коштів складається зазвичай щомісячно)
Метод факторного моделювання	Є найбільш складним, тому що вимагає здійснення великих аналітичних і прогнозних розрахунків. Спочатку визначається система основних факторів, що мають прямий взаємозв’язок з формуванням показника чистого операційного прибутку підприємства. Далі аналізується ступінь впливу окремих факторів на формування чистого операційного прибутку даного підприємства та виконується їх ранжування за цим показником. На наступному етапі відбираються фактори, що мають найбільший вплив на суму планового обсягу чистого операційного прибутку, і з урахуванням ступеня їхнього впливу будується багатофакторна модель регресії та прогнозується зміна факторів, включених у модель регресії, у плановому періоді. Прогнозована зміна кожного фактора відображається відповідними кількісними показниками. Шляхом підстановки прогнозованих значень факторів у модель регресії одержують прогнозований показник чистого операційного прибутку