Професійну психологічну освіту поділяють на теоретичні та практичні компоненти.

Склалася трирівнева психологічна освіта.

I. Загальнопсихологічна теоретична підготовка передбачає оволодіння знаннями з історії психології, загальної психології, психофізіології, психології особистості, окремих галузей психо­логічної науки (інженерної психології, соціальної, вікової психо­логії тощо).

Спеціальна психологічна підготовка передбачає оволо­діння знаннями про прийоми роботи у певному напрямку прак­тичної психології: шкільній, військовій, економіки й бізнесу, сім’ї та соціальної допомоги населенню тощо, тобто знання з ос­нов практичної психології.

II. Знання із спеціалізації включає оволодіння прийомами та досвідом роботи у конкретній техніці: сімейного консультування у школі, діагностики та корекції взаємин у військовому підрозді­лі; конфліктології тощо.

Різняться ці рівні не лише за змістом, але й за способом орга­нізації та подання знань.

ІІІ. На рівні загальнопсихологічної теоретичної підготовки ос­нову складають відомості, які накопичувала психологія в процесі свого існування та розвитку, тому використовується аналітико-синтетичний спосіб організації навчального матеріалу: аналіз психологічних явищ, опис законів, структури наукових психоло­гічних знань та психологічних наук.

Переважаюча форма навчання — лекційно-практично-лабораторна.

Результатом є система знань із теоретичної психології.

На рівні практичної підготовки найчастіше використовуєть­ся синтетичний підхід до змісту та організації навчання.

Основним результатом навчання є сформований «психологічний світогляд» майбутнього спеціаліста (тобто здатність студента бачити світ очима психолога та будувати свою професійну діяльність на його основі з використанням відповідних засобів та способів) [34]. Має мі­сце заглиблення у практичну проблематику, орієнтація на реконстру­кцію та розв’язання психологічних проблем інших людей, уміння аналізувати поведінку інших людей і робити значущі висновки.

Форма навчання — тренінги, практика, лабораторно-прак­тичні заняття.

Основою навчання на третьому — індивідуально-типологіч­ному — рівні є життєва ситуація. Результатом навчання — нави­чки і вміння практичної роботи, володіння набором технік, тех­нологій, професійних дій.

Співвідношення теоретичних та практичних знань на кожному рівні різне.

Загальногуманітарна підготовка передбачає здобуття майбу­тнім психологом системи знань про дійсність: природу, суспільс­тво, людину. Без широких знань психолог не може ефективно ре­алізовувати професійні функції.

У навчальному плані передбачаються терміни початку і закін­чення семестрів, перелік конкретних дисциплін та часу їх вивчення, виробничі практики, певні форми державної атестації ви­пускників.

Зокрема, державна атестація бакалавра передбачає підгото­вку та захист кваліфікаційної роботи і комплексний державний іспит із загальної, експериментальної, клінічної, соціальної психології.

Державна атестація спеціаліста проводиться шляхом написан­ня і захисту дипломної роботи та складання державного іспиту зі спеціальності.

Зміст підготовки обов’язково передбачає формування особис­тості психолога. Результатом такої підготовки повинна стати го­товність психолога до розв’язання системи виробничих функцій та типових задач. Опис цієї системи подається у табл. 4.

Таблиця 4

ВИРОБНИЧІ ТА ТИПОВІ ЗАДАЧІ ДІЯЛЬНОСТІ,

ЯКІ ПОВИНЕН ВИКОНУВАТИ ВИПУСКНИК ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ПСИХОЛОГІЯ» (ЗА С.Д. МАКСИМЕНКОМ ТА Т.Б.ІЛЬЇНОЮ)

Посада	Виробничі функції	Типові задачі діяльності
Профконсультант	Інформаційна, аналітична, прогностична, виховна	1.Проведення співбесіди. Розробка ре­комендацій щодо професійного, тру­дового та соціального самовизначення клієнта. 2. Співробітництво із спеціалістами ін­ших підрозділів з метою з’ясування наявності навчально-трудових вакансій.
Спеціаліст з на­дання допомоги неблагополучним сім’ям	Організаційна, аналітична, нормативна, вихо­вна	1.Збір первинної інформації, її групу­вання, виявлення сімей з вадами вихо­вання. 2.Визначення джерел неблагополуччя сімей. Визначення аспектів можливої взає­модії з членами родини. 3.Співробітництво з іншими підрозділа­ми для надання допомоги сім’ям згід­но з чинним законодавством. Корекційна робота з членами родини.
Посада	Виробничі функції	Типові задачі діяльності
Спеціаліст з со­ціальної роботи	Організаційна, аналітична, но­рмативна, вихо­вна	1. Оптимізація матеріально-побутової до­помоги та морально-правової підтримки громадянам, які знаходяться в стані пси­хічної депресії (в зв’язку з катастрофами, війнами, втратою родини, житла тощо). 2.Визначення характеру та обсягу необ­хідної допомоги, сприяння прийняттю на обслуговування закладами соціаль­ної роботи з населенням. 3. Розробка і реалізація програм реабілі­таційних заходів. 4.Проведення бесід, спостережень за життям і побутом своїх клієнтів.
Голова секції		5 Організація роботи в творчих, науково-технічних та культурно-просвітницьких громадських об’єднаннях. 6.Пошук клієнтів та формування творчої групи. 6. 7.Планування роботи творчого колективу. Діагностична та корекційна робота, що сприятиме актуалізації внутріш­нього потенціалу особистості.
Психолог	Прогностична, планування, ке­рування, аналі­тична, прийнят­тя рішень, контролююча	1.Експертна оцінка психологічного ста­ну людини. 2.Розробка і впровадження рекоменда­цій з оптимізації трудової та учбової діяльності. 3.З’ясування поглядів людей на різно­манітні питання з використанням від­повідного інструментарію. 4.Обстеження індивідуальних якостей персоналу, особливостей їх трудової діяльності. 5.Організація профілактичних заходів девіантної поведінки неповнолітніх. Виявлення зацікавленості та схильнос­тей людини при проведенні профвід­бору і профконсультуванні. 6.Впровадження заходів для адаптації особистості до нових умов.
Науковий спів­робітник (пси­холог)	Прогностична, планування, дослідницька	1.Творчий аналіз теорій і практики, кри­тична обробка різних напрямків психо­логії, її врахування при розробці моделі, алгоритму і технології діяльності.
Посада	Виробничі функції	Типові задачі діяльності
		1. Участь у розробці і виконанні заходів із психологічного супроводу діяльнос­ті персоналу. 2. Організація діяльності залежно від со­ціального замовлення. 3. Розробка напрямків та його забезпечення життєді­яльності а заходів для психології людини. 4.Просвітницька, видавнича діяльність. 5. Підготовка аналітичних та статистич­них матеріалів для доповідей, розроб­ка пропозицій.
Консультант психолого-­ медико- педагогічної консультації	Прогностична, планування, ке­рування, аналі­тична, контро­лююча	1.Психологічна допомога дитині з вада­ми інтелектуального та фізичного роз­витку та її батькам. 2.Координація дій свого підрозділу з ін­шими навчальними закладами, налаго­дження прямого і зворотного зв’язків. 3.Визначення типу освітнього закладу для подальшого навчання дитини.
Завідувач центру (молодіжного)	Прогностична, планування, ке­рування, аналі­тична, організа­ційна	1.Розробка перспективних, поточних планів діяльності, визначення загаль­них напрямків роботи з молоддю. 2.Організація роботи в творчих, науково-технічних, культурно-просвітницьких гро­мадських об’єднаннях молоді. 3.З’ясування поглядів молоді на різно­манітні питання з використанням від­повідного інструментарію. 4.Впровадження заходів для адаптації особистості до нових умов. Розробка функціональної структури уп­равління, розподіл функціональних обов’яз­ків, розробка заходів щодо вдосконалення організаційної структури управління
Головний кон­сультант (керів­ник головного підрозділу)	прогностична, планування, ке­рування, прийн­яття рішень, ко­нтроль	1.Координація дій свого підрозділу з іншими закладами, налагодження прямого і зворотного зв’язків. 2.Розробка перспективних, поточних планів діяльності, визначення загаль­них напрямків роботи підрозділу. 3.Обстеження індивідуальних якостей персоналу, особливостей їх трудової діяльності.
Посада	Виробничі функції	Типові задачі діяльності
		1.Пропонування і впровадження реко­мендацій з оптимізації трудової та уч­бової діяльності. 2.Участь у розробці і реалізації заходів із психологічного супроводу діяльнос­ті персоналу. 3.Розробка альтернативних варіантів стра­тегії розвитку установи на основі аналізу внутрішніх і зовнішніх факторів. 4.Аналіз узагальнених показників діяль­ності установи, розробка схем функці­онування підприємства, визначення внутрішніх і зовнішніх чинників впли­ву на виконання професійних і соціа­льно-виробничих задач.
консультант з суспільно- політичних пи­тань	Прогностична, діагностична, аналітична, дослідницька	1.Проведення співбесіди. 2.Розробка і реалізація програм реабілі­таційних заходів. 3.Проведення бесід, спостереження за життям та побутом персоналу. 4.Діагностична та корекційна робота, що сприятиме актуалізації внутріш­нього потенціалу особистості. 5.З’ясування поглядів людей з викорис­танням відповідного інструментарію. Впровадження заходів для адаптації особистості до нових умов. 5.Визначення мети суспільно-політичної діяльності і шляхів її досягнення. Розробка балансу та планів трудових ресурсів фірм. 6.Дослідження динаміки суспільно- політичних поглядів, аналіз соціаль­них відносин, настроїв, настановлень різноманітних груп людей.

 

 

Виходячи з аналізу типових задач діяльності фахівця з психо­логії, визначається система вмінь, необхідних йому для вирі­шення типових задач.

Психолог повинен володіти такими вміннями:

а) дослідницькі (гностичні) вміння:

· визначати психологічну проблему в умовах конкретної си­туації, розробляти шляхи подолання проблеми через постановку низки завдань;

· поєднувати теоретичний аналіз проблем з їх оптимальним вирішенням;

· знаходити найбільш ефективні засоби вирішення психологі­чної задачі;

· з’ясовувати причинно-наслідкові зв’язки і заходи по оптимізації власної професійної діяльності;

г) інтерактивно-комунікативні вміння:

· оволодівати інноваційним стилем професійної діяльності та гуманним ставленням до людини;

· впливати на роботу персоналу з метою досягнення бажано­го результату праці і задоволення його потреб;

· реагувати на всі складнощі життя колективу, виділяти і розвивати позитивні складові;

· встановлювати емпатичні зв’язки з клієнтом;

д) діагностичні вміння:

· методично правильно проводити анкетування, тестування, заходи психокорекції та інших впливів на людину;

· використовувати психологічний інструментарій, адекватний задачі і особливостям праці персоналу;

· інтерпретувати результати психодіагностики, виявляти вла­стивості особистості і можливості її продуктивної діяльності;

е) дидактичні вміння:

— продуктивно навчати, забезпечувати розвиток і корекцію діяльності особистості та колективу;

— здійснювати вибір і реалізацію продуктивних моделей, ал­горитму і технології діяльності;

— організувати соціально-психологічну роботу і особисто брати участь у проведенні адекватних заходів;

є) проектувальні вміння:

• формувати позитивну «Я-концепцію» у клієнта, самоаналіз і адаптацію до нових реальних умов;

• здійснювати первинну профілактику алкоголізму, наркома­нії та інших шкідливих звичок людини;

• проводити психологічну експертизу і корекцію асоціальної поведінки, психологічну реабілітацію людини;

• консультувати керівників і працівників установ з питань ви­користання психології з метою ефективної організації виробничої діяльності.