Регулювання нормативів капіталу банківських установ

 

Дію економічних нормативів регламентує Інструкція НБУ «Про порядок регулювання діяльності банків в Україні». Вона побудована на основі вимог Базельського комітету за принципами, згрупованими за такими розділами:

– передумови ефективного банківського нагляду;

– ліцензування і структурування;

– пруденційні вимоги і регулятивні заходи;

– методи постійного банківського нагляду;

– інформативні вимоги;

– повноваження органів банківського нагляду;

– міжнародна банківська справа.

1. Норматив мінімального розміру регулятивного капіталу (Н1), який є обов’язковим для дотримання всіма банківськими установами і для діючих банків він має становити:

Н 1 не менше 120 млн. грн. (поки що)

Національний банк залежно від економічного становища країни,

стану світових фінансово-кредитних і валютних ринків та відповідно до

змін курсу національної валюти може переглядати мінімальний розмір регулятивного капіталу. В разі значного підвищення значення нормативу мінімального розміру регулятивного капіталу для банків встановлюється перехідний період для нарощування капіталу згідно з розробленими банками програмами капіталізації.

У разі порушення комерційними банками нормативного розміру капіталу НБУ розглядає питання щодо відкликання таких пунктів ліцензії на виконання банківських операцій, як:

– ведення валютних рахунків клієнтів;

– здійснення неторговельних операцій банків;

– встановлення кореспондентських відносин з іноземними банками;

– робота через кореспондентські рахунки Головного управління

НБУ або через кореспондентські рахунки уповноваженого банку;

– здійснення операцій за міжнародними торговельними розрахунками;

– операцій торгівлі іноземною валютою на внутрішньому валютному ринку;

– відкриття філій на території України та представництв банку за межами України.

2. Норматив адекватності регулятивного капіталу, або норматив платоспроможності (Н2), відображає здатність банку своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за своїми зобов’язаннями, що випливають з торговельних, кредитних або інших операцій грошового характеру. Чим вище значення показника адекватності регулятивного капіталу, тим більша частка ризику, що її беруть на себе власники банку; і навпаки: чим нижче значення показника, тим більша частка ризику, що її беруть на себе кредитори і вкладники банку.

Норматив адекватності регулятивного капіталу встановлюється для запобігання надмірному перекладанню банком кредитного ризику та ризику неповернення банківських активів на кредиторів і вкладників банку. Значення показника адекватності регулятивного капіталу визначається як співвідношення регулятивного капіталу банку до сумарних активів і певних позабалансових інструментів, зважених за ступенем кредитного ризику та зменшених на суму створених відповідних резервів за активними операціями і на суму забезпечення кредиту (вкладень у боргові цінні папери) безумовним зобов’язанням або грошовим покриттям у вигляді

застави майнових прав.

Н2 не менше 10%

Для розрахунку адекватності регулятивного капіталу банку його активи поділяються на п’ять груп за ступенем ризику і підсумовуються з урахуванням відповідних коефіцієнтів зваження:

а) I група активів зі ступенем ризику 0 відсотків:

• готівкові кошти;

• банківські метали;

• кошти в Національному банку України;

• боргові цінні папери органів державної влади, що рефінансуються Національним банком України, у торговому портфелі банку, в портфелі банку на продаж та у портфелі банку до погашення;

•боргові цінні папери, емітовані Національним банком України,

у портфелі банку на продаж та у портфелі банку до погашення та ін.;

б) II група активів зі ступенем ризику 10 відсотків:

• короткострокові та довгострокові кредити, надані органам державної влади;

•нараховані доходи за кредитами, наданими органам

державної влади;

в) III група активів зі ступенем ризику 20 відсотків:

• боргові цінні папери органів місцевого самоврядування, що рефінансуються Національним банком України, у торговому портфелі банку, в портфелі банку на продаж та у портфелі банку до погашення;

•боргові цінні папери органів місцевого самоврядування в

торговому портфелі банку, в портфелі банку на продаж та у портфелі банку до погашення;

•нараховані доходи за борговими цінними паперами органів

місцевого самоврядування, що рефінансуються Національним банком України, у торговому портфелі банку, в портфелі банку на продаж та у портфелі банку до погашення;

•кошти до запитання, розміщені у банку, який має офіційний

кредитний рейтинг не нижчий, ніж інвестиційний клас, та ін.;

г) IV група активів зі ступенем ризику 50 відсотків:

• кошти до запитання в інших банках, що не належать до інвестиційного класу;

•нараховані доходи за коштами до запитання в інших банках,

що не належать до інвестиційного класу;

• депозити овернайт, розміщені в інших банках, що не належать до інвестиційного класу;

• короткострокові та довгострокові кредити, надані органам місцевого самоврядування;

•нараховані доходи за кредитами, наданими органам

місцевого самоврядування;

• гарантійні депозити в інших банках (покриті);

• зобов’язання з кредитування, надані банкам;

• валюта та банківські метали, куплені за форвардними контрактами;

•активи до одержання;

• валюта і банківські метали, куплені за умовами спот у банку-

контрагента, що не належить до інвестиційного класу;

• кредити овернайт, надані іншим банкам, що не належать до інвестиційного класу, та ін.;

ґ) V група активів зі ступенем ризику 100 відсотків:

•прострочені нараховані доходи за коштами на вимогу в інших банках;

•прострочені нараховані доходи за кредитами, наданими

органам державної влади та місцевого самоврядування;

• короткострокові вклади (депозити), розміщені в інших банках,

що не належать до інвестиційного класу;

• нараховані доходи за строковими вкладами (депозитами),

розміщеними в інших банках, що не належать до інвестиційного класу;

• довгострокові вклади (депозити), розміщені в інших банках;

• гарантійні депозити в інших банках (непокриті) за даними аналітичного обліку;

•прострочена заборгованість і прострочені нараховані доходи

за строковими вкладами (депозитами), розміщеними в інших банках;

• кредити овердрафт, кошти за операціями репо та інші короткострокові кредити, надані іншим банкам, що не належать до інвестиційного класу;

•довгострокові кредити, надані іншим банкам;

• нараховані доходи за кредитами, наданими іншим банкам, що не належать до інвестиційного класу;

•фінансовий лізинг (оренда), наданий іншим банкам, та ін.

Для забезпечення реальної капіталізації банків України всі банки поділяються за рівнем достатності капіталу на:

•добре капіталізовані;

• достатньо капіталізовані;

• недокапіталізовані;

• значно недокапіталізовані;

• критично недокапіталізовані.

3. Норматив співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів (Н3) відображає розмір регулятивного капіталу, необхідний для здійснення банком активних операцій.

До сукупних активів банку під час розрахунку нормативу Н3

входять:

• готівкові кошти;

• банківські метали;

• кошти в Національному банку України;

• казначейські та інші цінні папери, що рефінансуються й емітовані Національним банком України;

•кошти в інших банках;

• сумнівна заборгованість за нарахованими доходами за міжбанківськими операціями;

•кредити, надані органам державної влади та місцевого

самоврядування, суб’єктам господарювання, фізичним особам;

• дебіторська заборгованість за операціями з банками і з клієнтами;

•цінні папери у торговому портфелі банку, в портфелі банку на

продаж та у портфелі банку до погашення;

• запаси матеріальних цінностей;

• інші активи банку;

• суми до з’ясування і транзитні рахунки;

• інвестиції в асоційовані та дочірні компанії;

• основні засоби.

Під час розрахунку нормативу Н3 до сукупних активів не зараховується сума сформованих резервів за всіма активними операціями банку. Нормативне значення нормативу Н3 має бути не меншим, ніж 9 відсотків.