Банківські ресурси, їхні види та класифікація

Тема 2

 

ОПЕРАЦІЇ БАНКІВ З ФОРМУВАННЯ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ

 

 

Банківські ресурси, їхні види та класифікація

 

Реалізація комерційними банками своїх функцій передбачає наявність в їхньому розпорядженні певних ресурсів, які слугують необхідною грошовою основою для здійснення відповідних банківських операцій. У ринкових умовах господарювання саме обсяг і якість ресурсів, якими володіють банки, визначають головні сфери й напрямки їхньої діяльності, склад клієнтури та рівень одержуваних доходів. З огляду на це питання формування ресурсної бази банку, оптимізації її структури і забезпечення стабільності набувають особливо важливого значення для ефективної організації роботи банківських установ.

Ресурси комерційного банку – це сукупність грошових коштів, які перебувають у розпорядженні банку і використовуються ним для здійснення кредитних, інвестиційних та інших активних операцій. Комерційні банки виступають посередниками між тими клієнтами, які мають тимчасово вільні кошти, і тими, які ці кошти потребують. Мотивом цього посередництва є отримання банківського прибутку. Як показує практика, для успішної роботи банки не можуть використовувати тільки власний капітал, тому основну частку його ресурсів мають становити залучені і позичені кошти.

У різних країнах співвідношення між власним капіталом банку і залученими ресурсами може відповідати таким співвідношенням – від 1:

10 до 1: 100, в Україні ж воно відповідає межі 1: 20.

Усі операції банку з формування його ресурсів називаються пасивними. Пасивні операції банку передбачають різні способи формування його ресурсів. За цим критерієм вони поділяються на три основні частини: власні ресурси банку або власний капітал, залучені ресурси і позичені ресурси

Власні ресурси складаються з коштів акціонерів та засновників банку, прибутку і резервів. Залучені ресурси охоплюють залишки коштів на поточних рахунках підприємств, установ та організацій, вкладів населення, коштів на бюджетних рахунках, коштів у міжбанківських розрахунках й інших грошових ресурсів. Позичені кошти банку формуються шляхом отримання кредитів від Національного банку України та інших комерційних банків, а також випуску цінних паперів власного боргу банку.

Можливості комерційних банків у залученні коштів регламентуються Національним банком України. При цьому всі можливі типи залучення коштів зводяться до трьох типів: залучення коштів на

вклади, отримання кредитів та здійснення емісії

Відповідно до структури ресурсів типи їхнього формування визначають відповідну діяльність комерційного банку щодо проведення пасивних операцій одним з таких способів:

- залучаючи кошти на вклади – поповнюються залучені ресурси

банку;

- отримуючи кредити від інших комерційних банків та НБУ – поповнюються позичені ресурси банку;

- емітуючи акції – поповнюється власний капітал у частині статутного фонду;

- випускаючи ощадні сертифікати – збільшуються залучені ресурси;

- емітуючи облігації – збільшуються позичені ресурси банківської установи.

Загалом банківські ресурси можна класифікувати не лише залежно від їхнього економічного змісту і способу формування, а й залежно від місця

мобілізації, можливості прогнозування та часу використання

Щодо джерел створення ресурси комерційних банків поділяються на власні, залучені і запозичені.

Залежно від місця мобілізації банківських ресурсів їх поділяють на ті, які мобілізуються самим комерційним банком, і ті, які придбані в інших банків. На місці комерційними банками мобілізується велика частина ресурсів, наприклад, внески громадян та депозити підприємств і організацій. Для оперативного задоволення додаткових потреб у коштах комерційні банки залучають ресурси, мобілізовані іншими банками.

Ресурси комерційного банку розрізняють також за можливістю

прогнозування їхнього розміру. При цьому виділяють ресурси, що

піддаються прямому і непрямому прогнозуванню. До ресурсів прямого прогнозування належать фонди банку й нерозподіленого прибутку. Непрямому прогнозуванню підлягають кошти в розрахунках, залишки тимчасово вільних коштів на розрахункових рахунках підприємств і організацій, деякі інші джерела банківських ресурсів.

Залежно від часу використання банківські ресурси поділяють на постійні і тимчасові. Постійні – це кошти, чия динаміка або оборотність комерційним банком може бути прогнозована й використана для здійснення активних операцій. Тимчасові банківські ресурси формують кошти, які утворюються періодично в результаті здійснення деяких банківських операцій і динаміку яких важко спрогнозувати.