Психологічні типи за К.Г. Юнгом

Тип	Основні особливості
Екстравертні раціональні типи Те, що роблять, – розумно; те, що відбувається, – ірраціонально.	Екстравертний раціональний (мислительний тип)	Орієнтований на об’єктивну дійсність, представлену в її інтелектуальній формі. Пригнічуються всі залежні від емоцій прояви. Почуття надмірно естетизовані.
Екстравертний емоційний (чуттєвий) тип	Цінують і люблять все, що відповідає об’єктивно добрій оцінці (“розумні” шлюби). Пригнічуються логічні доводи. Найчастіше спостерігається серед жінок.
Екстравертні ірраціональні типи Те, що об’єктивно відбувається, переживається як закономірне; присутнє почуття існуючої згоди, навіть якщо вона і суперечить розуму.	Екстравертний сенситивний (відчуваючий) тип	Керується реалістичним почуттям факту. Зв’язаність з об’єктом може бути безмежною, приводячи до компульсій і вивільняючи нав’язливі передчуття (в результаті подавлення інтуїції).
Екстравертний інтуїтивний тип	Психічне пристосування відбувається природно і майже несвідомо; мислення, сприйняття і почуття пригнічуються. Відчуття – лише опора для споглядання. Інтуїція прагне якнайповнішого відкриття можливостей, тому перенесення з однієї ситуації на інші ускладнене, а факти йдуть від суб’єкта.
Інтровертні раціональні типи Розумна думка ґрунтується не на об’єктивному, а на суб’єктивному чиннику, що нерідко справляє враження егоїзму.	Інтровертний раціональний (мислительний) тип	Знаходиться під впливом ідей суб’єктивного походження. Холодне ставлення до об’єктів (І. Кант). Переоцінка себе як суб’єкта мислення супроводжується страхом перед іншими людьми (особливо протилежної статі).
Інтровертний емоційний (чуттєвий) тип	“Гармонійно знічені”, є у владі незрозумілих іншим почуттів. Найчастіше зустрічається у жінок. Якщо почуття, підіймаючись до рівня Его, починає підпадати під об’єктивні оцінки інших, можливі неврози за типом виснаження.
Інтровертні ірраціональні типи. Мало доступні для обговорення. З раціонального пог-ляду найменше корисні для практичного життя, але в контексті історичного розвитку – двигуни культури.	Інтровертний сензитивний (відчуваючий) тип	Орієнтується переважно за інтенсивністю суб’єктивної частини відчуття (порушена пропорційність між об’єктом і відчуттям). Людина діє згідно зі своїми неусвідомлюваними зразками. Обертається у міфологічному світі. Пригнічена інтуїція може прориватися у свідомість у формі істеричних уявлень про об’єкти, які призводять до виснаження.
Інтровертний інтуїтивний тип	Ясно сприймає все, що відбувається на задніх планах свідомості, відкриває нові можливості без зв’язку між об’єктом і собою. Знаходиться у владі архетипів, містик-мрійник. Можливі нав’язливості іпохондричного змісту, що ґрунтуються на прориві чуттєвого екстравертного начала.

його думку, “все і так зрозуміло”, а відтворити ланцюжок причин і наслідків йому буває не під силу.

Крім провідної функції, Юнг говорив також про підлеглу (ту, яка протилежна провідній і в рамках якої людина переживає основні труднощі недостатньої адаптації) і вторинні (відмінні від провідної, але не протиставлені їй, як, наприклад, інтуїція по відношенню до провідного мислення).

Визначивши тип особистості, можна логічно добудовувати її “тіньову протилежність”: так, у екстравертованого сенситива протилежністю буде інтровертований інтуїтивіст. Основні ділянки уразливості визначаються, виходячи з типу “підлеглої” особистості, яка, прориваючись, призводить до виникнення неврозів різного змісту. Тому корисно розвивати і вправляти підлеглі функції, забезпечуючи їм можливість “легального прояву”.

“Чистих типів” в реальності практично не існує, і кожна людина, звичайно ж, володіє всіма чотирма функціями. Проте якщо виникають проблеми в якійсь ділянці, слід задуматися, дефіцитом яких психічних функцій вони були викликані.

Теорія Юнга належить до добре розроблених класичних учень про типи особистості, що відповідають вимогам до складання наукових класифікацій. У практичній психології, проте, частіше використовують емпіричні класифікації, що дають ключ до розуміння істотних особливостей особистості сучасної людини.