Орієнтовний розпорядок дня на процеси життєдіяльності дітей.

Вдома Підйом, ранковий туалет   У дитячому садку Ранкова зустріч дітей, ігри, самостійна діяльність за ви­- бором дітей, індивідуальне спілкування, гімнастика   Підготовка до сніданку, сніданок   Ігри, підготовка до занять, заняття колективні та індиві­- дуальні, самостійна діяльність за вибором дітей   Підготовка до прогулянки, прогулянка, індивідуальні за-­ няття   Повернення з прогулянки, підготовка до обіду, обід   Підготовка до сну, сон   Поступовий підйом, оздоров­- чі процедури   Полуденок, ігри, самостійна діяльність, індивідуальні (спільні) заняття   Підготовка до прогулянки, прогулянка   Повернення з прогулянки, ве­- черя, ігри, самостійна діяль­- ність за вибором дітей, бесі­- ди вихователя з батьками   Повернення дітей додому   Вдома Прогулянка з батьками   Спокійні ігри з татом, бабу­- сею, дідусем, гігієнічні про­- цедури   Укладання, колискова мами, нічний сон

6.30—7.30     7.30—8.30     8.30—9.00   9.00—10.00     10.00—12.00   12.00—13.00     13.00—15.00   15.00—15.30     15.30—16.30   16.30—18.00     18.00—18.45   18.45—19.00     19.00—20.00   20.00-20.30   20.30- 6.30 (7.30)

«ВИХОВУЄМО ЗДОРОВУ ДИТИНУ»

Характерним для четвертого року життя є збільшення маси тіла дитини, підвищення активності дитини, посилення її цілеспрямованості, рухи стають різноманітнішими й більш координованими. У цьому віці в дітей продовжуються формуватися навички охайності.

У деяких дітей із ЗПР спостерігається сповільненість і недостатня координованість довільних рухів, що проявляється в тому, що рухи ще неточні, несміливі.

У 4-річному віці діти навчаються ходити різноманітними способами. У деяких дітей із ЗПР складнощі виникають при виконанні приставних кроків вперед, у сторони, через порушену координацію рухів та плоскостопість. Також для більшості дітей складними для виконання є ходіння в різних напрямках (врозтіч).

Діти володіють навичками бігати у всіх напрямках, різноманітними способами. Але для деяких дітей із ЗПР труднощі виникають під час бігу при зміні напрямку руху, у різних напрямках, бігу по звивистій доріжці через відсутність належної уваги, погану координацію рухів, а також із-за значних порушень роботи серцево-судинної системи.

Цей вік характеризується оволодінням уміннями стрибати різноманітними способами. Слід зазначити, що у деяких дітей із ЗПР виникають труднощі при виконанні стрибків на одній нозі, перестрибувань через 5-6 паралельних ліній; перестрибування через невисокі (5-8 см) предмети для більшості дітей є взагалі дуже складним процесом, що спричинено несформованістю координації рухів.

Діти оволодівають уміннями маніпуляції з такими предметами як м'яч, кулька (діаметром 20—25 см), обруч, торбинка з піском. Для деяких дітей із ЗПР складнощі спостерігаються з попаданням м’яча у ціль; всі рухи лівою рукою є недосконалими.

У чотирьохрічному віці діти навчаються лазити, підлізати, пролізати у різних положеннях тіла, робити кувирок вперед. Деякі діти із ЗПР пролізаючи напівприсівши під мотузком, торкаються руками підлоги через втрату рівноваги; вправи на гімнастичній стінці, на похилій драбини є складними для виконання, оскільки у більшості дітей є страх впасти чи не виконати певні дії, тому вони взагалі відмовляються їх виконувати або ж тільки зі страховкою.

Більшість дітей із ЗПР, виконуючи різноманітні вправи спрямовані на розвиток рівноваги, бігаючи і ходячи між двома лініями, наступають на них; ходять по покладеній похило дошці, по гімнастичній лаві лише зі страховкою, через страх та сповільненість і недостатність координованості довільних рухів.

Також важливим є розвиток дрібної моторики. У 4 роки у дітей розвиваються вміння застібувати ґудзики, зав’язувати шнурки; правильно тримати олівець, пензлик, копіювати по зразку квадрат (нечітко, із загнутими кутами); різати ножицями папір.

Для більшості дітей із ЗПР характерним є виконання цих рухів у 6-річному віці через утруднення в засвоєнні нових рухових формул, особливо пов'язаних з дрібними точними рухами; підвищення рухової активності, непосидючість, розгальмування, недостатній розвиток дрібної моторики.

Навчально-виховні завдання:

- тренувати у дітей серцево-судинну і дихальну системи, загартовувати організм;

- формувати у дітей інтерес до фізичної культури та спільних фізичних занять з однолітками;

- розвивати координацію, рівновагу;

- здійснювати систему корекційно-відновлювальних заходів, спрямованих на розвиток психічних процесів і особистісних якостей вихованців, попереджати виникнення вторинних відхилень у психофізичному розвитку дитини;

- формувати правильну поставу та розвиток стопи у кожної дитини;

- формувати вміння виконувати рухи ведучої руки з великою амплітудою та рухи кисті й пальців рук при зоровому контролі;

- використовувати вправи та ігрові завдання на формування просторових уявлень.

 

Характерним для четвертого року життя є збільшення маси тіла дитини за рік на 1,5-2,0 кг, зріст на 5-7 см; до 4 років маса тіла досягає близько 16,5 кг, зріст – 102 см, окружність грудної клітки - 53 см. Підвищується активність дитини, посилюється її цілеспрямованість, рухи стають різноманітнішими й більш координованими.

У цьому віці в дітей продовжуються формуватися навички охайно їсти: не кришити хліб, пережовувати їжу із закритим ротом, не розливати страву, правильно користуватись ложкою, виделкою (до кінця четвертого року), серветкою. Також діти оволодівають навичками самостійно засукувати рукава, мити руки та обличчя, правильно користуватися милом, не мочити одягу, насухо витирати обличчя і руки, вішати рушник у відведене для нього місце; одягатися без чиєїсь допомоги, розрізняти передню частину одягу від задньої.

Зміст педагогічної роботи

Загартовування. Проводити комплекс загартовувальних заходів з використанням природних факторів. У холодний період року дбати про щоденне перебування дітей на повітрі до 4 год. Улітку все життя дітей організовувати на повітрі.

Проводити загартовування сонцем під час ранкової прогулянки у веснянолітній період року, керуючись гігієнічними рекомендаціями.

Температура в приміщені має бути такою, як і в першій молодшій групі. Продовжувати проводити місцеві і загальні процедури — ходьба по мокрому настилу, полоскання зіва водою кімнатної температури і омивання рук до ліктя.

Продовжувати купання дітей у відкритій водоймі, додержуючи всіх гігієнічних і педагогічних вимог (див. «Третій рік життя»).

Вправи з ходьби. Розвивати вміння ходити на носках, високо піднімаючи коліна, на зовнішній стороні стопи, на п'ятках, роблячи приставні кроки вперед, у сторони. Ходити в колоні, по колу, не тримаючись за руки; парами один за одним та в різних напрямах (врозтіч). Ходити, виконуючи завдання вихователя, із зупинками, присіданням, повертанням, «змійкою» (між предметами на підлозі), підніматися та спускатися по сходах, переступаючи обома ногами, сидіти з перехрещеними ногами.

Вправи з бігу. Розвивати вміння бігати на носочках, в колоні по одному, невеликими групами, всією групою в одному напрямі та, змінюючи напрям руху (оббігаючи предмети, що стоять на підлозі), по прямій і звивистій доріжці (ширина 25—30 см, довжина 5—6 м); у різних напрямах, із зупинками (присідання). Тікати від того, хто ловить; наздоганяти того, хто тікає. Пробігати повільно до 20 м. Бігати в середньому темпі 20—25 с, у повільному темпі — І хв. 20 с.

Вправи з стрибків. Розвивати вміння стрибати на місці; підстрибувати вгору, намагаючись дістати предмет (кулька, брязкальце), підвішений вище від піднятих угору рук дитини на 10—15 см. Стрибати на обох ногах, просуваючись уперед (відстань 2,5—3 м), стрибати на одній нозі. Перестрибувати через 5—6 паралельних ліній (відстань між ними 25—30 см), з кола в коло. Перестрибувати через невисокі (5—8 см) предмети. Стрибати через «струмочок» з двох паралельних ліній (ширина між ними 20-25 см). Стрибати в глибину з лави, куба (висота 15—20 см). Стрибати на обох ногах угору, дістаючи руками гілки дерев або кущів.

Вправи на кочення, кидання, ловіння. Розвивати вміння котити м'яч, кульку (діаметром 20—25 см) від вихователя до дитини і назад з положення навпочіпки (відстань 1,5—2 м). Прокочувати кульки, м'ячі між предметами у ворота (ширина 60—50 см, відстань 1,5—2 м). Кидати м'яч вихователеві обома руками знизу та від грудей, ловити кинутий вихователем м'яч (відстань 1,5м). Кидати предмети (м'яч, торбинка з піском масою 100 г) в горизонтальну ціль (ящик, обруч) з відстані 1,5—2 м; кидати м'яч обома руками від грудей та знизу в кошик (ящик), що стоїть на підлозі на відстані 2 м. Після кидання м'яча об землю чи підлогу намагатися спіймати його (один-два рази). Кидати предмети правою та лівою руками у вертикальну ціль (висота центру мішені 1,2 м над підлогою). Кидати предмети правою та лівою рукою (м'яч, торбинка з піском) на дальність (наприкінці року не менше 1—3 м).

Вправи на повзання та лазіння. Розвивати вміння підлізати під мотузок, дугу (висота 50—40 см) з положення навпочіпки та в упорі стоячи на колінах, спираючись кистями рук об підлогу. Проповзати між розставленими предметами (кульки, кеглі) навколо та по прямій на відстань до 5 м. Пролізати, напівприсівши, під мотузком, дугою (висота 50—40 см), не торкаючись руками підлоги. Повзати по гімнастичній лаві в упорі стоячи на колінах. Пролізати в обруч прямо, лівим та правим боком. Лазити по похилій драбинці, не пропускаючи щаблів. Лазити приставним кроком по гімнастичній стінці, парканчикові (висота до 1,5 м). Перелізати через колоду, яка лежить на землі.

Вправи з рівноваги. Розвивати вміння ходити і бігати між двома проведеними на землі (підлозі) лініями, не наступаючи на них (відстань між ними 20—15 см). Ходити по дошці (ширина 20 см), покладеній на землю. Переступати через покладені долі предмети (м'яч, палиця, рейка, драбинка). Ходити по ребристій дошці. Ходити по покладеному прямо й по колу мотузку (10 м), приставляючи п'ятку однієї ноги до носка іншої. Ходити по покладеній похило дошці (висота піднятого кінця дошки 15-20 см), по колоді. Ходити по гімнастичній лаві, з рухами рук (у сторони, вгору), повертаючись в обидва боки. Пробувати робити «ластівку» (стоячи на одній нозі, другу відводячи назад). З допомогою дорослих ковзати на обох ногах по крижаних доріжках.

Вправи для рук та плечового поясу. Розвивати вміння ставити руки на пояс. Піднімати руки вгору через сторони, опускати руки по черзі (спочатку одну, потім — другу, обидві разом). Перекладати предмет з однієї руки в другу перед собою, за спиною, над головою. Плескати в долоні перед собою і ховати руки за спину. Піднімати руки вперед, розводити у сторони, повертаючи їх долонями вгору, піднімати й опускати кисті, рухати пальцями. Виконувати обертальні рухи прямими руками вперед та назад.

Вправи для ніг та на коригування плоскостопості. Розвивати вміння ставати навшпиньки. Виставляти ногу на носок уперед, назад, убік. Робити два—три напівприсідання підряд. Присідати, піднімаючи руки вперед, спираючись руками об коліна, обхоплюючи коліна руками і пригинаючи голову. По-черзі піднімати зігнуті в колінах ноги; робити під зігнутою в коліні ногою оплеск. Сидячи захоплювати ступнями ніг м'яч, мішечки з піском. Пересуватися по палиці, валику (діаметр — 6—8 см) приставними кроками вбік, спираючись на середину ступні.

Ходьба з опорою на зовнішні краї стоп (як клишоногий ведмедик) і на внутрішніх склепіннях стоп, на носках (як лисичка). Ходьба з високим підніманням стегна (як конячка), носки відтягнені. Біг на носках (як мишка). В.п. – сидячи на стільці (лаві), ноги на ширині стопи, руки на поясі. Відтягнути носки, зігнути пальці ніг, повернутися у в.п. Повторити 20-28 разів.

Повертатися вправо, вліво, піднімаючи руки вперед. Сидячи, повернутися й покласти предмет позаду себе, повернутися, взяти предмет. В упорі сидячи, підтягати до себе ноги, складаючи їх калачиком, витягувати; піднімати по черзі ноги до себе, обхопивши коліна руками; піднімати по черзі ноги вгору і класти їх одна на другу (праву на ліву і навпаки).

Вправи для тулуба та на коригування постави. Розвивати вміння сидячи нахиляти тулуб уперед. Стоячи на колінах, нахиляти тулуб уперед та сторони; лежачи на спині, піднімати одночасно обидві ноги вгору; лежачи на спині, рухати ногами, як при їзді на велосипеді. Лежачи на животі, згинати і розгинати ноги (по одній і разом). Перевертатися зі спини на живіт і навпаки. Лежачи на животі, прогинатися і піднімати плечі, розводячи руки в сторони. Лежачи на грудях, руки за голову. Потягнутись уперед, якомога сильніше, ногами потягнутись назад, не відривати їх від підлоги. Тримати 8-12 с. Повторити 6-12 разів. Те саме, лежачи на спині.

Дихальні вправи. Розвивати вміння виконувати дихальні вправи. 1. В.п.: Стоячи, руки на поясі. Вдих – видих з втягуванням та випинанням живота. 2. «Задули свічку». Зробити сильний видих. 3. Покласти на долоню зігнутої руки папір, енергійним видихом через зімкнені губи, старатись здути його з руки. 4. «Насос». В.п.: Стоячи прямо, ноги разом, руки вздовж тулуба. Зробити вдох, потім нахилитись у сторону, виконуючи видих, рука просувається вздовж ноги донизу, в цей час інша рука піднімається догори. Під час цього промовляючи: «С-с-с-с!». 5. «Паровоз». Ходити по кімнаті, виконуючи рухи зігнутими руками в ліктях та говорячи: «Ч-у-х».

Вправи на розслаблення. Розвивати вміння розслаблятися. Релаксація рук. Зігнути ліву руку в зап’ястя так, щоб долоня встала вертикально («парканчик»), утримувати її в такому положенні протягом 5-10 секунд. Передпліччя залишається нерухомим, м’язи передпліччя напружені. Розслабити руку, опустити кисть на підлогу. Декілька секунд лежати в розслабленому стані, слідкувати за відчуттям розслабленості в кисті руки та передпліччі. Те ж саме з другою рукою. Руки зігнути в зап’ясті пальцями вниз, утримувати 5-10 сек., розслабитися.

Релаксація ніг. Все тіло розслаблене, тренуються лише ноги (спочатку ліва, потім права). Зігнути ногу в коліні, напрягти м’язи ноги, утримувати 5-10 сек. Опустити ногу на підлогу, розслабити м’язи. Зігнути ступню носком до себе. Напрягти литкові м’язи протягом 5-10 сек., розслабити їх.

Релаксація м’язів тулуба. Втягнути живіт у себе, напружити м’язи преса, утримати це положення протягом 5-10 сек., розслабитися. Вигнутися в попереку із положення лежачи на спині, утримати положення протягом 5-10 сек., згодом повернутися в початкове положення і розслабитися.

Релаксація м’язів шиї. Нахилити голову вліво – зафіксувати напруження правосторонніх м’язів шиї, згодом повернутися в початкове положення. Нахилити голову вправо – зафіксувати напруження лівосторонніх м’язів шиї, повернутися в поч. пол.

Релаксація лицьових м’язів. Зціпити зуби. Відчути напруження. Розслабитись. Повторити вправи 2-3 рази. Відкрити рот. Утримувати напруження протягом 3-5 сек., згодом розслабитись. Повторити вправи 2-3 рази.

Хвилинки-здоровинки. Розвивати вміння виконувати «хвилинки-здоровинки». Сидячи, ноги разом, руки внизу. 1-2 - з’єднати руки за спиною або за стільцем, прогнувшись у спині, голову не опускати – вдих; 3-4- опускаючи руки – тривалий видих. Повторити 3-4 рази.

Те саме, руки на столі долонями вниз. 1-2 – хлопок по столу; 3-4 – хлопок у долоні; 5-6 – невеликий поворот і хлопок у долоні сусіда; 7-8 – знову хлопок у долоні. Повторити 4-5 разів у різному темпі.

Ноги злегка розставлені, руки на сидіння стільця. 1-2-не відриваючи п’ят від підлоги, потягнути носки ніг на себе; 3-4 – розслабити. Повторити 10 разів у різному темпі.

Вказівним пальцем покрутити ніс ліворуч та праворуч.

Вказівним пальцем закрити одну ніздрю, подихати, потім другу і знову подихати.

«Пожаліти» оченята.

Повільно заплющити очі та розплющити їх.

Вправи на розвиток дрібної моторики. Розвивати дрібну моторику. 1. Згинати та розгинати пальці рук. 2. В.п.: Сидячи, кисті на ступні. Приводячи та відводячи кисті, зрушувати предмет з місця (мішечок з піском, куб та т.і.). 3. В.п.: Стоячи, руки перед грудьми, кисті в «замок». Відведення рук уперед, угору. 4. В.п.: Сидячи. Імітувати гру на барабані. 5. В.п.: Стоячи, в руках м’яч, одна рука зверху долонею вниз, друга знизу – долонею вгору. Повертати м’яч, змінюючи положення рук.

Також важливим є розвиток вмінь застібувати ґудзики, правильно тримати олівець, пензлик, копіювати по зразку квадрат (нечітко, із загнутими кутами).

Але для більшості дітей із ЗПР характерним є виконання цих рухів лише у 6-річному віці.

Рухливі ігри та ігрові вправи. Ігри з ходьбою, бігом, рівновагою: «Біжіть до мене»; «Конячки»; «Біжіть до прапорця»; «Пташка і пташенята»; «Пташенята й кіт»; «Трамвай»; «Миші та кіт»; «Не запізнюйся»; «Знайди свій колір»; «Діти в лісі».

Ігри з повзанням і лазінням: «Квочка і курчата»; «Миші в коморі»; «Кішка і кошенята»; «Бджілка»; «Вороненята».

Ігри з киданням та ловінням предметів: «Влучити в коло»; «Хто далі кине торбинку (м'яч)»; «Підкинь м'яч вище».

Ігри зі стрибками: «По рівненькій доріжці»; «Спіймай комара»; «Коза та вовк»; «Жабки»; «Горобчики і кіт»; «З купинки на купинку»; «Хто збере більше стрічок»; «Дострибни до прапрця»; «Горобці-стрибунці».

Ігри на орієнтування в просторі: «Відгадай, хто кричить»; «Знайди свій будинок»; «Не наступи»; «Кізонька».

Поради батькам:

Зацікавлювати дітей до активної діяльності.

Додержуватись режиму дня.

Грати у різноманітні спортивні ігри.

Розвивати дрібну моторику.

Через наслідування дітьми батьків, привчати навичкам самообслуговування.

Слідкувати за правильною поставою.

Показники фізичного розвитку дитини:

- ходить на носках, роблячи приставні кроки вперед, у сторонни;

- бігає на носочках, по прямій і звивистій доріжці;

- тікає від того, хто ловить, наздоганяє того, хто тікає;

- стрибає на одній нозі;

- стрибає в глибину з лави, куба (висота 15—20 см);

- прокочує кульки, м'ячі між предметами у ворота;

- кидає м'яч вихователеві обома руками знизу та від грудей, ловить кинутий вихователем м'яч (відстань 1,5м);

- проповзає між розставленими предметами (кульки, кеглі) навколо та по прямій на відстань до 5 м;

- ходить по покладеному прямо й по колу мотузку (10 м), приставляючи п'ятку однієї ноги до носка іншої;

- тримає пензлик.

«РІДНА ПРИРОДА»

Навчально-виховні завдання:

- розширювати уявлення про об’єкти природи;

- розвивати уявлення про явища природи, заохочувати називати їх;

- розширювати уявлення про рослини, тварини, знаходити їх на малюнках, картинках;

- формувати у дітей дбайливе ставлення до природи.

Зміст педагогічної роботи

Нежива природа. Сонце. Показувати дітям Сонце та пояснювати його розташування: зранку і ввечері Сонце низько над будинками, деревами, тому світла й тепла менше; вдень – високо в небі, тому світла й тепла більше. Вночі Сонця не видно.

Вода. Розширювати уявлення дітей про воду: вода є в річках, озерах, колодязі тощо. Дощ і сніг – це також вода. Вони падають з хмар. Пояснювати як правильно користуватися водою для пиття: не забруднювати, не розливати, закривати кран.

Земля. Тверді тіла. Вправляти дітей розрізняти м’яку і тверду землю; розуміти, що після дощу чи поливання земля мокра, м’яка. Пісок буває сухий, він розсипається, не зліплюється. Политий водою пісок є мокрим, тому з нього легко зліпити якусь форму.

Природні явища. Розширювати уявлення дітей про стан погоди: хмарно, сонячно, іде дощ, сніг, дме вітер.

Пори року. Надавати уявлень про пори року. Пояснювати найхарактерніші ознаки пір року: стан сонця, неба, кількість тепла (холодно, прохолодно, тепло, жарко), стан рослин (цвітуть, ростуть, опадає листя чи без листя), поведінка тварин (з’являються малята, сховалися чи відлетіли на зиму тощо) та людей (тепло вдягаються, обігрівають житло, купаються в річці тощо).

Рослини. Розрізняти і називати один-два види дерев (каштан, береза), квітучих трав’янистих рослин (троянда, тюльпан), декілька видів овочів (цибуля, морква, буряк, картопля) та фруктів (яблука, груші, сливи, вишні). Розрізняти овочі і фрукти за кольором і смаком. Ознайомлювати дітей з основними частинами рослин (стебло, листя, корінь, квітка). Пояснювати дітям, що рослини живі і для росту їм потрібні вода, земля, світло, тепло.

Тварини. Розширювати уявлення про тварин, які перебувають поряд, типові особливості зовнішньої будови тварин: у кішки, собаки – гострі кігті на лапах; у кролика – довгі вуха; у коня – грива, копита; у риби – плавники; у птахів – крила. Допомагати дітям помічати цікаві особливості поведінки тварин: їдять, пересуваються, чистяться. Пояснювати, що тварини по різному пересуваються: ходять, бігають (корова, кінь, собака), стрибають (жаба, кролик, горобець), літають (ворона, муха, комар), плавають у воді (риби), на воді (гуска, качка). Пояснювати дітям як визначати деяких тварин по голосу (півень, корова, собака, кіт). Пояснювати, що тварини – живі істоти, вони не можуть жити без їжі; тварини бувають свійські і дикі. Показувати на малюнках: особливості зовнішньої будови, де живуть, чим живляться.

Наше здоров’я і природа. Розширювати у дітей уявлення про окремі особливості будови життєво важливих органів: у роті є язик, зуби, у вухах – отвір; ніс має дві ніздрі; очі прикривають вії; на шкірі є волоссячко. Називати ознаки здоров’я органів: колір, відсутність болю, ушкоджень. Пояснювати дітям правила безпечної поведінки в сонячну, вітряну, дощову погоду та збереження здоров’я.

Поради батькам:

Виховуйте у дитини інтерес до явищ природи, починаючи з набуття вмінь вдивлятися, милуватися рослинами і тваринами; проявляти спостережливість і дбайливо ставитися до світу природи. Досліджуючи предмети природи малюк намагається сформувати цілісне уявлення про світ, який його оточує, розвиває сприймання, уяву, пам’ять.

Ознайомлюючи дітей з овочами (фруктами), навчайте відрізняти фрукти і овочі на дотик, смак, за кольором. Разом з дітьми називайте і групуйте їх (на одну купку фрукти, на другу – овочі). Читайте вірші про овочі (фрукти), після прослуховування вірша разом з дитиною назвіть овочі (фрукти), про які йшла мова в ньому. В ігровій формі навчайте дитину визначати овочі і фрукти на дотик із закритими очима.

Формування сприймання важливий елемент психічного розвитку дитини. Психологи зазначають, що формування сприймання чотирирічної дитини невід’ємно пов’язане з розвитком чутливості до кольорів, їх диференціювання. Великий вплив на розвиток сприймання дитини відіграює ознайомлення з природою. Так, розвиваючи сприймання дитини, батькам перед прогулянкою необхідно акцентувати увагу дитини на кольори природи, показувати картинки із зображенням довколишньої природи (квіти, трава, пісок, небо, хмари, а також різні предмети), відповідати разом з дитиною на запитання «Що якого кольору?». Під час прогулянки виберіть будь-який колір і починайте шукати предмети цього кольору, наприклад, червоний – квітка троянди, листя дерева восени, сукня Марійки, автомобіль тощо.

Такі заняття допомагають навчитися спостерігати за природою, навколишнім світом, розрізняти і правильно називати кольори. Водночас, сприяють розвитку мислення, сприйняттю кольорів, загальної моторики.

Ознайомлюючи дитину з тваринним світом спочатку запропонуйте розглянути картинки із зображенням тварин. Зверніть увагу дитини на будову кожної тварини. Пояснюйте дитині, що тварина не може жити без їжі. Розповідайте, що їдять тварини: корова, кінь, коза – щипають траву; кішка, собака – п’ють (хлепчуть) молоко, їдять м’ясо; ворона, горобець – клюють зерно, ловлять комах тощо.

Подаруйте дитині домашню тваринку. В такому віці малюкові підійдуть акваріум з рибиками, папужка, морська свинка, хом’ячок. Познайомте дитину з твариною, з її зовнішньою будовою тіла (лапи, голова, око, вухо, ніс, хвіст, крила тощо), розкажіть дитині про її звички (як тварина їсть, як спить, як поводиться тощо). У цьому віці можна запропонувати дитині виконати маленьке доручення по догляду за твариною – принести води для домашнього улюбленця, дати трішки їжі. Доглядаючи за твариною, навчайте дитину називати тварину (кролик, рибка, щур, хом’ячок). Відвідайте з дитиною зоопарк, познайомте з іншими тваринами.

Пояснюйте дитині особливості живої і неживої природи. Читайте казки та цікаві історії про природу.

Результати навчально-виховної роботи:

- діти знають, що тварини і рослини – це жива природа, а вода, ґрунт, каміння – нежива;

- мають уявлення про основні явища природи;

- можуть назвати особливості зовнішньої будови тіла тварин найближчого оточення;

- мають уявлення про необхідність дбайливого ставлення до живих істот;

- мають уявлення про будову та доступні, для безпосереднього сприймання, функції органів свого тіла, правила безпечної поведінки.

«ЦІКАВА МАТЕМАТИКА»

Навчально-виховні завдання:

- формувати вміння у дітей складати групи предметів: один предмет це – один; один, ще один і ще один – багато;

- ознайомлювати з поняттями «один», «багато», «мало», «порівну»;

- формувати вміння порівнювати предмети методом накладання;

- створювати умови для порівняння предметів за довжиною, шириною, висотою (довгий, короткий, однакові за довжиною) і за формою (круглий, квадратний);

- вправляти дітей обстежувати предмети зором, дотиком;

- формувати вміння користуватися прийомами прикладання;

- заохочувати виділяти й називати геометричні фігури (коло, квадрат);

- формувати вміння розрізняти основні напрями відносно себе (вперед, назад, угору, вниз, у сторони), розрізняти праву і ліву руку;

- ознайомлювати дітей з частинами доби (ранок, день, вечір, ніч).

Зміст педагогічної роботи

Кількість та лічба. Навчати лічити в межах трьох на основі порівняння конкретних множин: один, два, три – всього три. Формувати у дітей вміння порівнювати 1 і 2, 2 і 3 предмета, встановлювати, де більше предметів, де менше.

Надавати уявлення про предмети «однакові», «різні». Формувати у дітей вміння складати групи з окремих предметів: один, ще один та ще один – це багато. Розширювати уявлення дітей про поняття «один», «багато», «мало», «порівну». Виконувати вправи на порівняння груп за кількістю елементів, формувати вміння послідовно накладати один предмет на інший, чи прикладати один предмет до іншого. Пояснювати, що кілька предметів, які знаходяться поруч, позначають словом «багато», одиничні предмети – словом «один».

Просторові уявлення. Формувати вміння розрізняти основні напрями відносно себе (вперед, назад, угору, вниз, у сторону). Виконувати дії за командами «вперед», «назад», «у сторону». Заохочувати користуватися в житті позначеннями просторових напрямів (вперед, назад). Формувати здатність орієнтуватися у кімнаті дитячого садка.

Величина. Вправляти дітей порівнювати предмети за довжиною, висотою і формою, застосовуючи прийоми накладання і прикладання. Формувати вміння порівнювати предметні множини (без лічби) шляхом встановлення взаємно-однозначної відповідності елементів порівнюваних множин, використовуючи прийоми накладання і прикладання предметів однієї множини до предметів другої. Розширювати вміння обстежувати предмети зором, дотиком. Вправляти порівнювати предмети за величиною і кількістю, однакові і різні за кольором, формою.

Геометричні уявлення (форма). Розширювати уявлення про найпростіші геометричні фігури. Формувати вміння виділяти й називати геометричні фігури (куб, куля, квадрат, коло); виконувати дії з геометричними фігурами: порівнювати дві геометричні фігури за розміром і кольором (маленька куля – велика куля, маленький квадрат – великий квадрат). Залучати дітей до дій з геометричними фігурами та іграшками: накладати, викладати, ставити, приставляти, прикладати, замикати простір. Будувати нескладні будівлі з геометричних форм (накладання, приставляння, прикладання), використовувати в будівлях деталі різного кольору.

Часові уявлення. Ознайомлювати дітей з частинами доби (ранок, день, вечір, ніч), у нескладних сюжетах визначати послідовність частин доби – ранок, день, вечір, ніч. Пояснювати слова, які вказують на тривалість і співвідношення часу: зараз, пізніше. Пояснювати дії, які виконують діти і дорослі в різні частини доби.

Поради батькам:

Оволодіння дитиною математичними знаннями відбувається за рахунок ознайомлення з предметами та їхніми частинами. Дитині варто допомогти накопичити чуттєвий досвід взаємодії зі світом і навчати відбивати його через моделі, образи предметів.

Батьки повинні ст ворити таке середовище, щоб дитина могла взаємодіяти з якомога більш різноманітними предметами й матеріалами, маніпулювати з ними й відображати їх у вигляді малюнків, створювати конструкції.

Граючись з дитиною навчайте її порівнювати величину рівних і різних за розміром предметів (великий-малий, рівні за величиною). Поставте ці предмети поряд, поясніть дитині величину кожного з них, назвіть відповідним словом: вищий-нижчий, однакові за висотою.

За допомогою іграшок навчайте малюка порівнювати групи предметів і визначати де предметів більше, де менше. Визначіть окремий предмет із групи і позначте його словом – «один».

Досліджуючи з дитиною геометричні фігури, навчайте визначати їх форму, розрізняти кулю і квадрат. Порівнюйте однакові фігури за величиною (великий квадрат, маленький квадрат), пропонуйте дитині обстежувати ці предмети за допомогою рук і зору. Набуваючи досвіду маніпуляції з різними предметами, дитина не тільки оволодіває знаннями про розбіжності між предметами (кольори, форма, розмір тощо), а й розвиває мислення, пам’ять, увагу.

Навчайте дитину розуміти і використовувати слова, які позначають часові і просторові поняття (ранок, день, вечір, сьогодні, завтра, тут, там, зверху, знизу).

Однак необхідно пам’ятати, що тривалість щоденних домашніх занять з дитиною не повинна перевищувати 10-15 хвилин за один раз. Для дитини цього віку гра є основним способом пізнання оточуючого світу, тому всі заняття повинні проходити у вигляді гри.

Результати навчально-виховної роботи:

- діти вирізняють один предмет із сукупності, називають словом «один», складають групу з окремих предметів, позначають її словом «багато»;

- мають уявлення про способи порівняння предметів: накладання і прикладання;

- порівнюють дві групи предметів, називають словом «багато», «мало»;

- розрізняють і порівнюють предмети за величиною і формою;

- розуміють слова і вислови, що означають орієнтування в просторі (попереду-позаду, вгорі-внизу) і в часі (ранок, день, вечір, ніч);

- виконують дії з іграшками і геометричними фігурами.

«РОЗВИВАЄМО МОВУ ТА МОВЛЕННЯ»

Навчально-виховні завдання:

- розширювати словник;

- розвивати уміння спілкуватися, вести розмову у колі дітей;

- Вживати у мовленні зменшувально-пестливі слова;

- Оволодівати формами звернення до дорослих;

- розвивати слухове сприймання та фонематичний слух, правильну вимову звуків, дотримання правильної артикуляції звука окремо та в складах;

- залучати до сюжетної гри, до вирішення проблемних ситуацій та їх коментування;

- розвивати уміння слухати казки та коротко відтворювати їхній зміст, розігрувати інсценівки.

Зміст педагогічної роботи