Тема № 12. Особливості розслідування злочинів неповнолітніх.

 

Тема рефератів:

1.Проблемні аспекти розслідування кримінальних справ про злочини неповнолітніх та шляхи їх вирішення

2.Виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню злочинів непровнолітніх. Характеристика основних профілактичних заходів.

3. Особливості розслідування злочинів неповнолітніх.

План:

1.Криміналістична характеристика злочинів учинених неповнолітніми.

2. Особливості порушення кримінальної справи та проведення дослідчої перевірки за злочинами учиненими неповнолітніми.

3. Початкові (невідкладні) слідчі дії та розшукові заходи у найбільш розповсюджених типових слідчих ситуаціях за злочинами вчиненими неповнолітніми.

4. Особливості розслідування злочинів вчинених неповнолітніми на подальшому етапі відповідно до типових слідчих ситуацій.

Методичні рекомендації з підготовки до заняття.

До першого питання. С лiдчий повинен знати психiчнi особливостi тiєї вiкової групп, до якої відноситься неповнолiтнiй, а також його особистi якостi, що можуть робити iстотний вплив на сприйнятгя i запам’ятовування неповнолiтнiм обставин, що цiкавлять слiдство.

До числа найбільш значущих в криміналістичному відношенні особливостей злочинів, скоєних неповнолітніми та за їх участю можуть бути віднесені дані:

- про безпосередній предмет злочинного посягання;

- про спосіб вчинення злочину і співучасті злочину;

- про обставини, при яких готувався і відбувається злочин;

- про особливості залишення злочинцями слідів;

- про особистість неповнолітнього злочинця і потерпілого;

До другого питання. Специфічне правове становище в суспільстві неповнолітніх диктує необхідність регламентувати особливі правила і процедури поводження з неповнолітніми правопорушниками на всіх стадіях кримінального процесу, в тому числі і на стадії порушення кримінальної справи і досудового розслідування.

Розслідування злочинів неповнолітніх здійснюють слідчі МВС (ст.111 КПК України).

До третього питання. Висування й порядок перевірки загальних версій по справах неповнолітніх підкоряються звичайним правилам, тому зупинимося на особливостях розробки типових версій. Обґрунтоване виділення таких версій можливо на базі криміналістичної характеристики злочинів неповнолітніх і з урахуванням своєрідності предмета доказування по даній категорії справ.

 

Можуть бути висунуті в ході розслідування злочинів наступні версії:

1.Злочин скоєно неповнолітнім.2.Підлітком раніше скоювалися аналогічні або інші злочини.3.Злочин скоєно неповнолітнім у співучасті (були
дорослі або неповнолітні підбурювачі,організатори або інші співучасники).4.Існує інша причетність дорослих осіб до здійснення
злочину неповнолітнім (залучення в пияцтво, розпусні дії, притоноутримання та інше). 5.Неповнолітній обмовляє себе або інші особи в здійсненні
злочину.6.Неповнолітній обвинувачуваний страждає розладом
психічної діяльності.

До четвертого питання. При провадженні досудового слідства, крім обставин, що підлягають доказуванню в кожній кримінальній справі (ст. 64 УПК), необхідно також з’ясувати обставини, зазначені в ч. 1 ст. 433 КПК. До них належать:

1.Точний вік неповнолітнього (число, місяць, рік народження).

2.Стан здоров’я і загального розвитку неповнолітнього. При наявності даних про розумову відсталість неповнолітнього, не пов’язану з душевним захворюванням, має бути також з’ясовано, чи міг він повністю усвідомлювати значення своїх дій і в якій мірі міг керувати ними.

3. Характеристика особи неповнолітнього.

4.Умови життя й виховання неповнолітнього.

5. Обставини, які негативно впливали на його виховання.

6. Наявність дорослих підмовників та інших осіб, які втягнули неповнолітнього у злочинну діяльність. Під час провадження у криміна

Завдання для індивідуальної роботи..

1. Ознайомитися з особливостями призначення судових експертиз при розслідуванні даної категорії злочинів.

2. Вирішення ситуативних завдань за фабулами, запропонованими викладачем

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

1.Конституція України. – К., 1996.

2.Кримінальний кодекс України. – К., 2001, 167 с.

3.Кримінально-процесуальний кодекс України (зі змінами на 1 вересня 2010 року). – Х.: ООО «Одиссей», 2010. – 288 с.

4.Закон України “Про оперативно-розшукову діяльність” від 18 лютого 1992 року № 2135-ХІІ зі змінами і доповненнями, внесеними 13 січня 2000 року // ВВР. – 2000. – 13 січ.

5.Мінімальні стандартні правила ООН, що стосуються здійснення правосуддя щодо неповнолітніх („Пекінські правила”). Прийняті на 96-му пленарному засіданні ООН у 1985 році // Права людини і професійні стандарти для працівників міліції та пенітенціарних установ в документах міжнародних організацій. - Амстердам-Київ, 1996.

6.Конвенція про права дитини. Ухвалена 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН у 1989 році // rada.gov.ua.

7.Руководящие принципы Организации Объединенных Наций для предупреждения преступности среди несовершеннолетних (Эр-Риядские руководящие принципы). Приняты и провозглашены резолюцией 45/112 Генеральной Ассамблеи от 14 декабря 1990 года // Права человека. Сборник международных договоров. Том I. Универсальные договоры. Организация Объединенных Наций. Нью-Йорк и Женева, 1994.

8.Угода про співробітництво держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав з питань повернення неповнолітніх у держави їх постійного проживання. Ратифікована Законом України від 12 січня 2005 року // Відомості Верховної Ради України. – 2005. - № 6. – Ст. 146.

9.Закон України від 21 квітня 1995 року „Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх” від 24 січня 1995 року // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 6. - Ст. 35.

6.Закон України від 26 квітня 2001 року „Про охорону дитинства” // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 30. - Ст. 142.

10.Типове положення про притулок для неповнолітніх служби у справах неповнолітніх. Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 1997 року № 565 // rada.gov.ua.

11.Концепція Загальнодержавної програми «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини на 2006-2016 роки». Схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2006 року № 229-р // rada.gov.ua.

12.Положення про приймальники-розподільники для неповнолітніх органів внутрішніх справ. Затв. наказом МВС України від 13 липня 1996 року № 384 // rada.gov.ua.

13. Інструкція з організації діяльності органів досудового слідства в системі МВС України та взаємодії їх з іншими структурними підрозділами органів внутрішніх справ України у розкритті та розслідуванні злочинів. Затв. наказом МВС України від 20 лютого 2008 року № 160 «Про організацію діяльності органів досудового слідства системи Міністерства внутрішніх справ України» // rada.gov.ua.

14.Інструкція про медичне обстеження дітей і підлітків, які направляються до загальноосвітніх шкіл та професійних училищ соціальної реабілітації для дітей і підлітків, які потребують особливих умов виховання. Затв. наказом Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства освіти України від 5 травня 1997 року № 137/131 // Офіційний вісник України. -1997. - № 34. – С. 9.

15.Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2004 року № 2) // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973 - 2004). Офіційне видання. За заг. ред. В.Т. Маляренка. - К., 2004.

16.Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 5) // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973 - 2004). Офіційне видання. За заг. ред. В.Т. Маляренка. - К., 2004.

17.Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 2) // rada.gov.ua.

18.Макаренко І.А. Судові психолого-психіатричні експертизи щодо неповнолітнього обвинуваченого / / Юридичний Консультант. 2008. № 8.

19.Левендаренко О.О., Досудове розслідування у справах про злочини неповнолітніх, МОНОГРАФІЯ, Донецьк- 2007, с -497

20. Холод Р.С. Деякі проблемні аспекти розслідування кримінальних справ про злочини неповнолітніх та шляхи їх вирішення // Теоретичні та практичні проблеми організації досудового слідства. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Запоріжжя: Юридичний інститут МВС України. – 2005. – Ч. 2. – С. 153 –

21.Болдирев В. Предупредительная работа следователя по делам несовершеннолетних II Соц. законность. 1967. 3 9. С. 6—9

22. Гуковская Н. И., ДолговаА. И., Миньковский Г. М Расследование и судебное раз бирательство дел о преступлениях несовершеннолетних. М., 1974

24. Дремова Н. А. Вопросы мотивации преступлений несовершеннолетних II Вопр. борьбы с преступностью. М., 1971. С. 106—115

25. ЗакатавА. А. Психологические особенности тактики производства следственннх действий с участием несовершеннолетних. Волгоград, 1979

26. Калмыков Н. В., Примаченок А. А. Психологическая экспертиза по делам о пре ступлениях несовершеннолетних 1/ Вопр. криминалистики и судебной экспертизы. Минск, 1980. Вып. 7. с. 26—37

27.Каневский Л. Л. Криминалистические проблемы расследования и профилактики преступлений несовершеннолетних. Красноярск, 1991

28.Каневскии Л. Л., Лузгин И. М, Миньковскии Г. М Расследование преступлений, совершаемьтх несовершеннолетними. М., 1982

29.Коновалова В. Е. Психология в расследовании преступлений. Харьков, 1978

30.Петелин Б. Я Организация и криминалистическая методика расследования преступлений, совершаемых несовершеннолетними. М., 1989