Розділ 2. Охорона навколишнього природного середовища 4 страница

Один з напрямків діяльності по створенню безпечних продуктів харчування - розробка нових наукомістких технологій виробництва здорових продуктів.

Запитання для самоперевірки

1. Які основні причини незадовільної якості реалізованої населенню харчової продукції?

2. В яких напрямках повинно відбуватися забезпечення безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини?

3. Які основні шляхи забруднення сировини та харчових продуктів?

4. Сформулюйте наслідки вживання низькоекологічних продуктів людиною.

 

Питання 2. Утилізація твердих відходів від виробництва товарів на­родного споживання.

Література: 6, с. 342-343.

При вивченні питання потрібно звернути увагу на те, що в даний час в розвинених країнах виробляється від 1 до 3 кг побутових відходів на душу населення в день, що складає десятки і сотні мільйонів тонн на рік і ця кількість, збільшується на 10% кожні 10 років. У зв'язку з відсутністю місць для захоронення цієї величезної кількості відходів заговорили про кризу відходів або кризу звалищ. При уважному розгляді проблема утилізації відходів видається більш складною, ніж просто нестача місця для нових звалищ. Основними проблемами, які стимулюють розвиток утилізації відходів є:

· Об’єм твердих побутових відходів безперервно зростає як в абсолютних величинах, так і на душу населення.

· Склад твердих відходів різко ускладнюється, включаючи в себе все більшу кількість екологічно небезпечних компонентів.

· Ставлення населення до традиційних методів звалювання сміття на звалища стає різко негативним.

· Закони, що посилюють правила поводження з відходами, приймаються на всіх рівнях урядів.

Нові технології утилізації відходів, у тому числі сучасні системи поділу, сміттєспалювальні заводи-електростанції і санітарні полігони захоронення, все більш широко впроваджуються в життя.

Економіка управління відходами ускладнюється. Ціни утилізації відходів різко зростають. Сучасне управління відходами неможливо уявити без приватних підприємств і великих інвестицій.

Традиційно тверді відходи вивозилися на звалища, розташовані поблизу населених пунктів. Згодом внаслідок постійної загрози здоров'ю населення (отруєння ґрунтових вод, розмноження переносників захворювань, неприємний запах, дим від частих самозаймання) в багатьох країнах стали вживати більш суворі правила їх розміщення, конструкції та експлуатації. Негативне ставлення населення і нові стандарти робили відкриття нових звалищ (або "полігонів із захоронення твердих відходів ", як вони стали називатися) все більш складною справою.

Ситуацію не змінила поява на початку 80-х років сміттєспалювальних заводів "нового покоління" (забезпечених високотехнологічними пристроями очищення викидів). Сміттєспалювальні заводи, подібно до звалищ, були негативно зустрінуті населенням через небезпеку забруднення діоксинами та іншими забруднювачами повітря, а також через невирішеність проблем з похованням токсичної золи, що утворюється при спалюванні твердих відходів. Знаходити майданчики для сміттєспалювальних заводів виявилося зовсім не легше, ніж для полігонів, а собівартість спалювання відходів навіть у таких густонаселених країнах, як Голландія, виявляється зовсім не нижчою, ніж собівартість закопування їх у землю. У країнах з розвиненим екологічним законодавством до половини капітальних витрат при будівництві сміттєспалювальних заводів йде на установку повітроочисних систем. До 1/3 експлуатаційних витрат сміттєспалювальних заводів йде на плату за захоронення золи, яка утворюється при спалюванні сміття і є набагато більш екологічно небезпечною речовиною, ніж тверді побутові відходи самі по собі.

На сучасний період існують такі методи утилізації твердих відходів від виробництва товарів на­родного споживання:

1. Складування

Переваги

· Не вимагає постійних і великих капіталовкладень.

· Місця складування відходів можуть не оновлюватися десятиліттями.

· Дозволяють одночасно позбутися великої кількості відходів.

· Результати руйнівного впливу звалищ на природу не видно відразу.

Недоліки

· Витрати на боротьбу з наслідками згубного впливу звалищ, тобто на охорону природи, охорону здоров'я, у багато разів перевищують витрати на будівництво заводів з переробки відходів.

· Звалища для утилізації відходів постійно розростаються і на них ідуть все нові величезні території. Кількість звалищ безперервно збільшується.

· Тверді промислові відходи, що розкладаються на звалищах, проникають у ґрунт, тим самим, заражаючи його. Отруйні випари забруднюють повітря. Залишки відходів потрапляють у водойми і згубно позначаються на стані води, шкодять флорі та фауні цих водойм. Всі ці наслідки негативно впливають на здоров'я людини, порушують обмінні процеси в природі.

· Наслідки руйнівного впливу звалищ на природу можуть виявитися необоротними в майбутньому.

2. Захоронення

Переваги

· Дозволяє забути про проблему утилізації відходів. Створюється видимість відсутності проблеми – якщо закопати тверді побутові відходи, то вони зникнуть.

· Не потрібні нові величезні території.

· Не вимагає постійних і великих капіталовкладень.

Недоліки

· Відходи, що знаходяться в ґрунті, отруюють її, потрапляючи через підземні води у водойми, представляють величезну небезпеку для людини і тварин.

· Підземні звалища не помітні, на перший погляд, але на поверхні землі над ними ґрунт отруєний і розпушений, він не придатний ні для будівництва, ні для землеробства, ні для випасу худоби. Більше того з поверхні ґрунтів над звалищами часто випаровуються їдкі токсичні речовини.

· Витрати на боротьбу з наслідками згубного впливу поховань відходів, тобто на охорону природи, охорону здоров'я, у багато разів перевищують витрати на будівництво заводів з переробки твердих побутових відходів.

3. Зливання у водойми

Переваги

· Не вимагає великих одноразових капіталовкладень.

· Злиті відходи швидко поширюються по поверхні води, швидко осідають на дно, розчиняються, створюючи видимість чистоти.

· При блокуванні місць зливу відходів, отруйні речовини поширюються не відразу і не помітно.

Недоліки

· Затрати на очищення води, фільтрацію; збитки для риболовецької промисловості, водного транспорту у багато разів перевищать витрати на будівництво заводів з переробки та утилізації відходів.

· По поверхні води, по дну водойм продукти розкладання відходів поширюються на величезні відстані, отруюючи акваторію, роблячи її непридатною для життя риб, для використання в промисловості. Розчинені у воді їдкі, а часом і токсичні відходи вкрай небезпечні для тварин і людини.

· Блокування місць зливу відходів вселяє людям спокій, притупляє пильність, це призводить до того, що поширенню отруйних речовин ніхто не перешкоджає.

4. Спалювання

Переваги

· Дозволяє одноразово позбутися великої кількості сміття.

· Зручно у великих містах і на великих підприємствах, так як дозволяє позбуватися від відходів у міру їх надходження.

· Після спалювання відходів залишається отруйний попіл, який, згодом, теж доводиться утилізувати одним з вище перерахованих способів.

Недоліки

· Отруйні гази, що викидаються в атмосферу з димом, спричиняють важкі захворювання у людей, сприяють утворенню озонових дір.

· Через постійні викиди диму в атмосферу над містами та підприємствами утворюються щільні димові завіси.

5. Переробка

Не дивлячись, на всі перераховані вище способи утилізації, існує ще один спосіб - це вторинна переробка. Причому цей спосіб найбільш ефективний, так як він є не лише екологічно чистим, а й ресурсозберігаючим. Так відходи виробництва пластмас утворюються при готуванні сировини у виді злитків, брил, бракованих волокон і при формуванні виробів у виді обрізків і браку. Відходи використовуються для виробництва того ж продукту чи у виробі менш відповідального призначення. При утилізації без поділу по типах пластмас відходи подрібнюють, відокремлюють домішки, гранулюють і використовують для виробництва тари, підстилок, сувенірів, іграшок. Відходи синтетичних матеріалів легкої й інших галузей промисловості у виді волокон, пряжі, обрізків можуть використовуватися для очищення промислових стічних вод. Відходи виробництва і споживання гуми утворюються в процесі виробництва гумовотехнічних виробів, товарів народного споживання, у шинній промисловості й у процесі споживання. До них відносяться зношені покришки, гумове взуття, відпрацьовані конвеєрні стрічки, приводні ремені, прогумована тканина.

Найбільш цінними компонентами гумових відходів є каучук і тканини. Відходи виробництва - не вулканізовані і вулканізовані - відрізняються по цінності і складності переробки. Цілком зношені автопокришки містять близько 75% каучуку й інших коштовних інгредієнтів. При піролізі гумових відходів при температурі 400 - 450 С⁰ одержують гумові масла, що використовується в якості пом’якшувача при регенерації гумових відходів і в гумових сумішах. Іншим напрямком переробки гумових відходів є розмелення їх у крихту.

Відходи деревини утворюються на всіх стадіях її заготівлі і переробки. Одним з основних способів переробки й утилізації відходів деревини є одержання штучної деревини - міцного матеріалу. Представлений далеко не повний перелік напрямків утилізації промислових відходів свідчить про широкі можливості їхнього використання в народному господарстві.

Схема утворення вторинних матеріальних ресурсів наведена у додатку 9.

Однак, незважаючи на різноманіття наявних методів і технологій утилізації відходів, найбільш розповсюдженим як і раніше залишається метод складування на спеціальних полігонах. Причина такого положення в Україні полягає в існуючому дефіциті бюджетних коштів, що не дозволяє вирішити проблему утилізації відходів виробництва і споживання. Сформована ситуація в сфері звертання й утилізації промислових відходів ускладнюється відсутністю спеціальних полігонів для їхнього поховання. Найчастіше складування цих відходів здійснюється в не відведених місцях з порушенням вимог санітарних правил, що безсумнівно впливає на середовище існування і, зокрема, на стан підземних водоносних горизонтів, обумовлюючи тим самим еколого-гігієнічні проблеми утилізації відходів сучасних виробництв.

Підвищеної уваги вимагають питання використання й утилізації токсичних відходів. Тому при великому різноманітті технологічних рішень пріоритетними способами утилізації небезпечних відходів повинні стати технології, що забезпечують:

- високу екологічну безпеку запропонованого технологічного процесу;

- утилізацію небезпечних відходів безпосередньо на місці їхнього скупчення;

- уніфіковану технологію для утилізації широкого діапазону небезпечних відходів, що мають різний хіміко-мінералогічний склад;- максимально низьку енергоємність самого процесу утилізації;

- безвідхідний технологічний процес;

- одержання вихідних продуктів, що мають комерційну цінність.

 

Запитання для самоперевірки

1. Чим викликана проблема утилізації відходів?

2. Які існують методи утилізації твердих відходів?

3. Що таке вторинна переробка та її значення?