Технологія ТРВЗ (теорія розв'язування винахідницьких задач) на уроках читання.

• Призначається ведучий, який стежить за напря­мом пошуку ідей, акцентує увагу на цікавих ідеях, щоб група не втратила їх, попрацювала над ними. (При­клад: знавці в клубі «Що? Де? Коли?».)

• Вибирається секретар, щоб фіксувати ідеї (клю­човими словами, знаками, малюнком).

• Проводиться обговорення завдання.

• Головна мета — напрацювати якомога більше можливих рішень, у тому числі й таких, що на пер­ший погляд здаються «дикими».

• На цьому етапі — жодної критики!

• Група вибирає спікера, озвучує ідеї групи.

• Конкурс ідей (пізніше розбираються переваги і недоліки).

• Якщо різними групами будуть запропоновані од­накові ідеї, оцінка «за оригінальність» знижується.

Наприклад: Гурток ТРВЗ

Креативні завдання.

Шановні співробітники! Не секрет, що останнім часом конкурентоспроможність нашої фірми з вироб­ництва валіз стала падати. Споживачі скаржаться на наступні недоліки:

• еластичні стінки валізи — це добре, але випина­ються підбори та інші предмети з гострими кутами;

• у багажному відділенні часто відриваються руч­ки;

• ламаються замки, або господарі забувають циф­ри коду замка.

Ви єдині, хто може повернути фірмі колишню сла­ву! (Діти запропонували наступні варіанти: зробити одну стінку жорсткою, іншу — еластичною; зробити ручки, що висуваються, оснастити валізу кнопкою, що реагує лише на відбиток пальця господаря валізи.)

Технологія «Створення ситуації успіху» на уроках рідної мови.

З психологічної точки зору, ситуація успіху – це переживання стану радості, задоволення результатами діяльності. З педагогічної точки зору, ситуація успіху – це таке цілеспрямоване організоване поєднання умов, за яких створюється можливість досягти значних результатів у діяльності. Будь-який успіх неможливо розглядати без порушення питання „Для чого?” Саме це означає ситуацію учня. Чотири фактори, які визначають рівень мотивації досягнень успіху:

а) прагнення успіху;

б) надія на успіх;

в) суб’єктивно оцінена імовірність досягнення успіху;

г) об’єктивні втілення оцінки досягнення. Наявність віри в успіх у кожного учня та вміння продемонструвати класу цю впевненість сприяють більш вільному залученню учнів у пізнавальну діяльність.

– Прийом „Авансування” – репетиція майбутньої дії, що створює психологічну настанову на успіх. Заздалегідь оголошуються питання, пробну контрольну роботу.

– Прийом „Даю шанс ” – це заздалегідь підготовлена вчителем ситуація, за якої учень отримує можливість зненацька для себе розкрити свої можливості.

– Прийом „Обмін ролями ”– рольові ігри за зразком.

– Прийом „Навмисна помилка ” – його можна застосовувати з урахування віку і знань учнів на відомому матеріалі.

Техніка «Два-чотири-всі разом» на уроках рідної ммови

Два-чотири-всі разом

Ця технологія є ефективною для розвитку навичок спілкування в групі, вмінь вести дискусію.

Його можна ефективно використовувати як на уроках засвоєння, так і на уроках застосування знань, умінь і навичок. Це може відбуватись одразу ж після викладу вчителем нового матеріалу, замість опитування, на спеціальному уроці, присвяченому застосуванню знань, умінь і навичок, або бути частиною узагальнювального уроку.

Техніка "Карусель" на уроках рідної мови.

Карусель

Цей варіант кооперативного навчання найбільш ефективний для одночасного включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами зі спілкування для обговорення дискусій­них питань. Ця технологія застосовується:

• для обговорення будь-якої гострої проблеми з діамет­рально протилежних пози­цій;

• для збирання інформації з якої-небудь теми;

• для інтенсивної перевірки обсягу й глибини наявних знань наприклад, термі­нів);

• для розвитку вмінь аргумен­тувати власну позицію.

Як організувати роботу

1. Розставте стільці для учнів у два кола.

2. Учні, що сидять у внутрішньому колі, розташовані спиною до центру, а в зовнішньому — обличчям. Таким чином, ко­жен сидить навпроти іншого.

3. Внутрішнє коло нерухоме, а зовнішнє — рухливе: за сигналом ведучого всі його учасники пересуваються на один сті­лець вправо і опиняються перед новим партнером. Мета — про­йти все коло, виконуючи поставлене завдання.

У першому варіанті організації такої діяльності учасники внутрішнього кола є прихильниками однієї точки зору, а зовнішнього — протилежної. Спочатку йде обмін точками зору у перших парах, подаються необхідні відомості (аргументи, оригінальний поворот проблеми тощо). Учні фіксують у себе в записничках усе, що подає протилежна сторона. За сигналом ведучого відбувається зміна партнерів, дискусія продовжуєть­ся, однак учні намагаються підібрати нові контраргументи. До кінця кола учні, як правило, уже відточують свою систему аргу­ментів, а також здобувають досвід спілкування з різними партнерами.

У другому варіанті використання «Каруселі» кожен учень, який сидить у зовнішньому колі, має листок із конкретним пи­танням (темою) і під час переміщення збирає максимум інфор­мації, аспектів, поглядів із зазначеної проблеми. Наприкінці відбувається заслуховування окремих відповідей, обговорення того, які питання виявилися особливо складними, продуктив­ними чи, навпаки, швидко вичерпалися і чому, як працювали партнери тощо. У цьому випадку застосування методу досяга­ється узагальненням наявних в учнів знань, активізацією їх і перетворенням у загальногрупове надбання.

У третьому варіанті застосування «Каруселі» учні зазда­легідь готують запитання або поняття й записують його на ма­леньких аркушах, а на звороті пишуть своє ім'я. Під час роботи партнери ставлять один одному запитання, і у разі правильної відповіді учень одержує від автора запитання цю картку. На­прикінці вправи підраховують кількість зароблених карток і визначається переможець.

Наведемо приклад використання технології «Карусель» на уроці з розвитку зв’язного мовлення в 4 класі: