Проблема гуманізації економічної освіти

Суть проблеми гуманізації економічної освіти з глобалістських позицій найбільш точно можна окреслити словами відомого філософа-софіста Стародавньої Греції Протагора: «Людина є міра всім речам». У зв’язку з тим, що вища школа не встигає адаптувати свої програми до бурхливих змін в економічному, політичному та соціальному житті, вона повинна шукати такі джерела знань, які впливають на зміни в людській істоті.

Фундатор Римського клубу А. Печчеї зазначав, що саме в людині містяться джерела всіх наших проблем, у ній зосереджені всі наші прагнення і сподівання, всі початки і звершення, основа всіх наших надій. І якщо ми бажаємо відчувати глобальність усього існуючого на світі, то в центрі цього повинна стати цільна людська особистість і її потенції.

Трансформація людської істоти повинна базуватись на принципах «нового гуманізму», який складається з таких компонентів:

1)почуття глобальності, яке пов’язує в єдине ціле людину, людство та всі інші елементи і фактори світової системи;

2) любов до справедливості, яка повинна стати основою усіх со­ціальних перетворень і подальшого розвитку людського суспільства;

3)боротьба за свободу людини, відмова від будь-якого насильства, що сьогодні є основним злом, яке слід перемогти.

На основі принципів «нового гуманізму» А. Печчеї визначає шість стартових цілей для людства. Ці цілі пов’язані з «зовнішніми межами» планети, «внутрішніми межами» самої людини, її культурною спадщиною, навколишнім середовищем, яке вона повинна зберігати, комплексною «виробничою системою», реорганізація якої конче необхідна.

Перша ціль випливає з необхідності визнання «зовнішніх меж» розвитку людства; друга ціль пов’язана з фізичними і психологічними можливостями людини; третя ціль спрямована на захист і збереження культурної спадщини як ключового моменту людського прогресу; четверта ціль повинна сприяти формуванню світової єдності людства у рамках концепції «розумного розміщення національного суверенітету» (мабуть, і наш шлях до цієї мети пролягає через здобуття національного суверенітету України); п’ята ціль людства вимагатиме проведення значних будівельних робіт, які хіба що можна порівняти з тими, що проводили останні п’ятдесят поколінь; шоста ціль визначається як необхідність реорганізації існуючої економічної системи відповідно до потреб світового суспільства.

Величезні можливості людства, його продуктивних сил, науки і техніки пов’язані з моральною пригніченістю людини у світі машин, втратою гуманності і почуттів до природи. Свого часу відомий англійський вчений і письменник Ч. Сноу протиставив два типи культури сучасного суспільства — технічну і гуманітарну, показав безодню, яка розділяє їх. Підкреслюючи однобічність представників цих культур, він закликав до боротьби проти диктату національно-технічного начала над духовними аспектами людського життя, до об’єднання зусиль представників творчої інтелігенції в ім’я ідеалів гуманізму.

За роки, що пройшли з часу появи книги Ч. Сноу «Дві культури», з’явилось немало всіляких моралістичних закликів і проектів «перебудови мислення людства», «гуманістичної переорієнтації технічного прогресу», «духовної революції», «духовного відродження нації» і т. п. Вони стали невід’ємною складовою частиною сучасної футурології і соціології техніки, зокрема більшості останніх проектів Римського клубу.

Основною рушійною силою суспільства є людина. Техніка, раціональні сфери буття існують не самі по собі і не можуть бути «добрими» чи «злими». Такими їх робить людина, і саме вона несе моральну відповідальність за наслідки науково-технічного прогресу, за негативні результати дії комерціалізації культури, духовного життя, переходу країни до ринкової економіки. Система і структура «гуманізованої» техніки та економіки повинні виходити з потреб людини, заради якої цей прогрес і існує. Ще Кант говорив, що людину немає необхідності закликати до моральної поведінки в межах категоричного імперативу. Вона буде в нормальному суспільстві діяти морально через те, що це для неї найбільш корисно. Академік М. Мойсєєв вважає, що кантівську «максиму» («поводься з іншими так, як би ти хотів, щоб поводились з тобою») слід доповнити екологічним імперативом (поводься з природою так, як би ти хотів, щоб вона поводилась з тобою).

Почуття глобальності у студентів економічних вузів має формуватись з допомогою філософських, культурологічних та екологічних знань.

Питання для самоконтролю

1. Методологія як пропедевтика для відшукування ефективних методів творчості. Рівні методології та умови їх застосування.

2. Назвіть основні типи методів пізнання та розкрийте можливості їх використання в соціально-економічних дослідженнях.

3. Назвіть специфічні методи для соціально-економічних досліджень, дайте їм функціональну оцінку як методам творчості.

4. Експериментально-досліджувані методи, можливості пошуку твор­чих результатів.

5. Метод сходження від абстрактного до конкретного.

6. Метод поєднання логічного з історичним.

7. Метод аналогії (в тому числі історичних подій) у творчому дослідженні.

8. Робоча гіпотеза як вихідний пункт для соціально-економічного дос­лідження.

9. Мислений експеримент як метод пошуку і встановлення вірогідності творчого теоретичного результату.

10. Методи формалізації (математизації) як необхідна умова найбільш ефективного розгляду експериментального матеріалу, надання йому необхідної теоретичної форми.

11. Конкретні соціологічні дослідження, їх специфіка і форми.

12. Методи соціально-економічного прогнозування.

13. У чому полягає принципова різниця ставлення до підприємництва православ’я, католицизму, протестантизму, ісламської та буддистської релігій?

14. Яка релігійна аскеза сприяла формуванню підприємницьких відносин?

Філософський словник: методологія, методи пізнання, філософська методологія, мораль і економіка.