Система поточного та підсумкового контролю

1.7.1. Оцінка знань студентів
за рейтинговою системою контролю

Робочі тести блокуються, як правило, в пакет з 10 питань. Оцінка знань таких тестів може вестись за традиційною чотирибальною системою (2, 3, 4, 5) з урахуванням повноти й правильності відповіді студента на кожне запитання і виведенням середнього бала.

Оцінювати знання студента можна і за більш складною рейтинговою системою, відповідно до установленої на кафедрі шкали рейтингової системи оцінок.

Крім того, може використовуватись і «залікова» система оцінки, коли студент дав правильні відповіді не менш як на 6 запитань із 10. В такому разі студент отримує «задовільно», за 8 — 9 правильних відповідей — «добре», за 5 і менше правильних відповідей — «незадовільно».

Найвищий рейтинг, який може набрати студент у межах рейтингової системи = 100 балів. Для спрощення бали згідно з якістю відповіді виражаються в цифрах 2, 3, 4, 5. З них по 60 балів припадає на оцінку, отриману на семінарських заняттях з 12 ключових модулів. Якщо на один Модуль припадає 2—3 оцінки, то до уваги береться найвища. Крім того, студент повинен розв’я­зати 12 експрес-тестів, це допоможе викладачеві дати релевантну оцінку знань студента за кожний Тема.

За семестр студентам потрібно написати 1 реферат з історії філософії (оцінка — до 5 балів); підготувати словник із 100 базових понять (оцінка — до 5 балів); розв’язати зонд-тест (оцінка — до 5 балів); тест «Хто є хто?» (оцінка — до 5 балів); тест «100 філософських шкіл» (оцінка — до 5 балів); підсумковий тест (оцінка — до 10 балів). Студент може також брати участь у наукових конференціях, олімпіадах та інших видах наукової роботи (оцінка — до 5 балів). Максимальна кількість балів — 100.

Екзаменаційна оцінка виставляється автоматично:

за 86—100 балів — «відмінно»; за 71—85 балів — «добре»;

за 55—70 балів — «задовільно», за кількість балів до 55 — «незадовільно»

Враховуючи те, що набрати до екзамену 70—100 балів досить важко, студент може набрати бали, яких не вистачає, на екзамені (за підсумковим тестом — не більше 10 балів, за білетом — не більше 5 балів).

1.7.2. НОВА СИСТЕМА ОЦІНОК ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Згідно з рішенням Науково-методичної ради КНЕУ, починаючи з 2001 p., кафедра філософії впроваджує письмові іспити з використанням тестів. Нова форма заключного іспиту з філософії запроваджена з метою підвищення об’єктивності оцінки знань студентів і спрямована на стимулювання систематичної роботи студентів над курсом протягом семестру.

Тести підготовлені згідно з наказом ректора, рішенням Ради і методичними рекомендаціями Науково-методичної ради університету. Вони за змістом охоплюють всі розділи (модулі) робочої програми курсу філософії, дозволяють перевірити чотири рівні знань студентів: знання-розпізнавання, знання-репродукція, знан­ня-розуміння, знання-трансформація:

Першому рівню знань відповідають тести ІІ, ІІІ, IX;

Другому рівню знань відповідають тести ІV, VІ, VII;

Третьому рівню знань відповідають тести VIII, V, І;

Четвертому рівню знань відповідає тест X.

Вимоги до відповіді студента

Екзаменаційний білет складається з 10 тестів. За кожний з десяти тестів можна отримати від 0 до 10 балів.

На перший альтернативний тест треба дати відповідь: так або ні. Якщо відповідь правильна, студент отримує 5 балів, якщо відповідь хибна, то він отримує 0 балів. Ще додатково 5 балів він може отримати за правильне пояснення, чому обрана та чи інша відповідь.

На другий альтернативний тест треба також дати одну з відповідей, яка містить саме питання. Якщо відповідь правильна, студент отримує 5 балів, якщо вона хибна, то він отримує 0 балів. Додаткові 5 балів він може отримати за правильне пояснення, чому обрана та чи інша відповідь.

На третій тест (пошук дефінієндума) треба дати назву категорії, поняття, яке визначено. За правильну відповідь можна отримати 10 балів, а за неправильну — 0 балів.

Четвертий тест (філософські категорії) складається з двох рівнів. На першому рівні треба дати назву категорії, яка протилежна за зміс­том заданої. За правильну відповідь можна отримати 5 балів, за непра­вильну — 0 балів. Додатково ще 5 балів можна отримати за правиль­не визначення названої категорії і її діалектичний зв’язок із заданою.

П’ятий тест (доповнення) вимагає від студента задану характеристику або рису доповнити, як правило, ще трьома до цілісного розуміння. За неповну систему характеристик студент отримає 5 балів. Якщо всі додаткові характеристики або риси правильні і складають певну цілісність, то він отримає 10 балів.

Шостий тест складається з чотирьох рівнів. За правильну відповідь про час заснування школи, про місце заснування школи, про представників можна отримати 5 балів, за правильне визначення кола проблем — ще 5 балів.

Сьомий тест оцінюється за подібною схемою: за правильну відповідь на питання про період історії філософії, країну або етнічну належність філософа, і напрям або школу філософії — 5 балів, про внесок у філософію — до 5 балів.

Тест восьмий («Хто є хто? — друга версія) вимагає точної назви імені (прізвища) філософа за його характеристиками. За правильну відповідь — 10 балів, за неправильну відповідь або 0 балів (якщо ім’я філософа обрано випадково) або 5 балів (якщо ім’я філософа відноситься до заданої філософської школи, епохи, напряму).

Тест дев’ятий (вибір правильної відповіді). За правильну відповідь на цей тест можна отримати 5 балів, за неправильну відповідь — 0 балів. Можна отримати додатково ще 5 балів, якщо дано пояснення, чому виключена та чи інша характеристика у варіантах відповіді.

Тест десятий (аналітичний) складається з трьох рівнів відповідей: за правильну відповідь про автора вислову і про ідею, що акумулює вислів, — 5 балів, ще 5 балів можна отримати за пояснення, що цей вислів означає і як його розуміти сьогодні.

Разом за 10 тестів можна отримати від 0 до 100 балів. Екзаменаційна оцінка виставляється з такого розрахунку:

«відмінно» за 85—100 балів;

«добре» за 65—80 балів;

«задовільно» за 50—65 балів;

«незадовільно» 45 балів і менше.

Екзамен складається в письмовій формі. Відповіді треба писати на спеціальних бланках українською мовою. Не допускається перекручення імен філософів, назв їхніх творів, філософських термінів та довільного скорочення слів.

Під час іспиту категорично забороняється списування, користування шпаргалками, підказками. У разі виявлення таких дій студент може бути усунений з аудиторії і отримати незадовільну оцінку.

Перш ніж здати роботу екзаменаторам, необхідно уважно прочитати весь текст, уточнити, чи немає в ньому пропусків, неправильних слововживань, суттєвих і технічних помилок. Треба пам’ятати, що якість оформлення письмової відповіді впливає на зміст роботи.

Уважно подивіться на зразок екзаменаційного білета на стор. 45, спробуйте в процесі підготовки до іспиту дати конспективне викладення відповіді на всі 300 тестів. Тільки системна і систематична підготовка до іспиту може гарантувати успіх.