Дії взводу управління артилерійської батареї в бою

 

Загальні положення

 

Взвод управління батареї (дивізіону) призначений:

- для ведення розвідки;

- обслуговування стрільби;

- забезпечення зв’язку.

Так, наприклад, взвод управління самохідної артилерійської батареї 2С1 складається з екіпажу командирської машини і відділення управління. Склад КМУ 1В14: командир відділення – старший топогеодезист; старший розвідник-далекомірник; старший радіотелефоніст; радіотелефоніст; механік-водій. Склад відділення управління: командир відділення – старший розвідник; старший радіотелефоніст; радіотелефоністи (два); водій-радіотелефоніст.

(До складу відділення управління батареї 2С3М, крім того, входить розвідник).

Основними завданнями взводу управління в бою є:

- вибір і підготовка місця розгортання КСП (СП), їх топогеодезична прив’язка;

- розгортання і підготовка до роботи КСП (СП);

- ведення розвідки з метою добути відомості про противника і місцевість;

- інженерне обладнання місць КСП (СП);

- організація зв’язку.

 

Завданнями розвідки є:

- виявлення і визначення координат тактичних засобів ядерного і хімічного нападу, артилерійських і мінометних батарей (взводів), протитанкових засобів, танків та інших вогневих засобів противника;

- визначення місць розташування передових підрозділів противника, його переднього краю та опорних пунктів, оборонних споруд і загороджень;

- виявлення і визначення координат КСП (СП) противника, його радіоелектронних засобів, наземних елементів систем високоточної зброї;

- спостереження за діями противника і своїми військами;

- вивчення прийомів і способів застосування противником артилерії, танків, ПТЗ, іншого озброєння, особливо його нових зразків [15].

 

Завданнями з організації зв’язку є:

- організація і підтримання зв’язку з: вогневими взводами; командиром дивізіону (штабом дивізіону); командиром загальновійськового підрозділу, якого батарея (дивізіон) підтримує або якому вона додана; командиром підрозділу, що обслуговує стрільбу батареї (дивізіону); з ПСП (БСП);

- приймання і передавання команд, розпоряджень, сигналів, доповідей.

 

Спостережні пункти, їх види та призначення

І вимоги до них

У батареї (дивізіоні) розгортається командно-спостережний пункт і за необхідності спостережний пункт (передовий, боковий).

Кількість СП, їх призначення і взаємне розташування залежать від виду бою, характеру місцевості, завдань, поставлених артилерійському підрозділу, від кількості засобів розвідки, що знаходяться у цьому підрозділі. У кожному випадку кількість СП повинна забезпечувати розвідку противника на максимальну глибину по всій смузі розвідки.

КСП призначається для управління вогнем та маневром батареї (дивізіону), ведення розвідки противника і місцевості, спостереження за діями загальновійськових підрозділів і підтримання взаємодії з ними.

До складу КСП входять: командир артилерійського підрозділу з необхідними для управління силами і засобами.

КСП розміщується в командирській машині, спеціально обладнаній і оснащеній засобами спостереження та визначення координат цілей, підготовки установок для стрільби, топогеодезичної прив’язки, а також засобами радіозв’язку, або розгортається на місцевості разом із СП (КСП) командира загальновійськового підрозділу, якому батарея (дивізіон) додана або якого підтримує.

ПСП призначається для ведення розвідки противника і місцевості безпосередньо перед фронтом передових загальновійськових підрозділів, підтримання більш тісного зв’язку з ними і коректування вогню по цілях, що не спостерігаються з КСП.

БСП призначається для ведення розвідки противника, обслуговування стрільби, спостереження за місцевістю та діями загальновійськових підрозділів у районах, що не спостерігаються з КСП на флангах, а також для організації спряженого спостереження.

Спостережні пункти повинні:

- забезпечувати виконання поставлених бойових завдань;

- мати добрий огляд місцевості попереду, по фронту і в глибині;

- мати приховані підступи;

- бути непомітними для спостереження противника;

- забезпечувати розміщення особового складу, приладів і засобів зв’язку.

Найбільш вигідними місцями для розгортання СП можуть бути:

- передні та бокові схили висот і пагорбів, що звернені до противника;

- ділянки місцевості, що знаходяться на 200-300 м попереду лісу, саду або гаю;

- високі дерева що знаходяться у глибині лісу або на узліссі;

- горища, верхні поверхи споруд і фабричні (заводські) труби.

Місце КСП повинно бути, крім того, зручним для роботи командира, забезпечувати зв’язок з підлеглими і старшим командиром, мати захисні якості, забезпечувати самооборону.

Для забезпечення маскування та безперебійного зв’язку спостережні пункти доцільно розташовувати в системі траншей, якщо це забезпечує огляд противника у заданій смузі розвідки.

По можливості спостережні пункти доцільно розташовувати у місцях, не доступних або малодоступних для танків та інших броньованих машин противника.

Автомобілі і технічні засоби розташовуються переважно у найближчих укриттях (ярах, балках, кущах, лісах) у тилу СП.

Порядок роботи і підготовки спостережних пунктів до роботи містить:

- вибір місця СП та його розгортання;

- орієнтування приладів;

- топогеодезичну прив’язку СП;

- вибір орієнтирів і складання схеми орієнтирів;

- встановлення зв’язку з ВП і старшим командиром;

- інженерне обладнання СП;

- маскування СП.