Види вогню артилерії в наступі

 

У наступі артилерійські підрозділи можуть самостійно застосовувати такі види вогню: вогонь по окремій цілі (рис. 11.2); зосереджений вогонь (рис. 11.3). Крім того, у складі артилерійської групи або разом із нею можуть брати участь у веденні масованого вогню (рис. 11.8), послідовного зосередження вогню (рис. 11.10), вогневого валу (рис. 11.11), рухомої вогневої зони (рис. 11.12) [5].

Артилерійська підтримка військ зосередженим вогнем і вогнем по окремихцілях (рис. 11.2, 11.3) застосовується, як правило, при прориві надійно подавленої оборони противника, а також при прориві поспішно зайнятої оборони; при введенні в бій других ешелонів.

Зосереджений вогонь готується в першу чергу по об’єктах, які не уражалися ударами авіації і вогнем артилерії у період артилерійської підготовки наступу (контрнаступу).

З початком артилерійської підтримки військ вогонь по передньому краю оборони ведеться до підходу підрозділів, що атакують, на безпечне віддалення від розривів своїх снарядів.

Безпечним віддаленням загальновійськових підрозділів від розривів нашої артилерії є: 400 м при наступі у пішому порядку; 300 м - на БТР (БМП); 200 м – при наступі на танках.

Послідовне зосередження вогню (ПЗВ). Артилерійська підтримка військ методом ПЗВ застосовується при прориві оборони, яка складається з окремих опорних пунктів, і проводиться на глибину оборони бригад (полків) першого ешелону (рис. 11.10).

 

Рисунок 11.10 - Послідовне зосередження вогню

Послідовне зосередження вогню може застосовуватися для артилерійської підтримки при введенні в бій другого ешелону.

При прориві підготовленої оборони може застосовуватися подвійне, потрійне ПЗВ, поспішно зайнятої оборони - одинарне ПЗВ.

При переході до артилерійської підтримки методом ПЗВ, цілі на першому рубежі ПЗВ призначаються, як правило, ті, по яких артилерія вела вогонь в останньому вогневому нальоті артилерійської підготовки наступу (контрнаступу).

Вогонь по першому рубежу ПЗВ відкривають (продовжують) по закінченні артилерійської підготовки наступу і ведуть до виходу атакуючих підрозділів на безпечне віддалення від розривів своїх снарядів. Потім за командою командира бригади (батальйону) вогонь переносять на подальші рубежі.

Вогневий вал (ВгВ). Артилерійська підтримка військ, що наступають, методом вогневого валу застосовується при прориві завчасно підготовленої і розвинутої в інженерному відношенні оборони, яка має траншейну систему (рис. 11.11).

 

Рисунок 11.11 - Вогневий вал

 

Артилерійська підтримка військ цим методом також проводиться на напрямку головного удару і, як правило, на глибину оборони батальйонів першого ешелону противника.

Основні рубежі вогневого валу призначаються з урахуванням побудови оборони противника і розташування його живої сили, протитанкових та інших вогневих засобів.

Перший рубіж призначають по передньому краю. Перенесення вогню на основні рубежі проводиться за командою (сигналом) загальновійськового командира, з виходом загальновійськових підрозділів на рубіж безпечного віддалення від розривів своїх снарядів, а на проміжкові рубежі - за часом.

Рухома вогнева зона (РВгЗ). Артилерійська підтримка військ, що наступають, методом РВгЗ застосовується при прориві підготовленої і розвинутої в інженерному відношенні оборони противника, насиченої великою кількістю протитанкових засобів і за наявності достатньої кількості артилерії і боєприпасів (рис. 11.12).

150-200 м

 

Рисунок 11.12 - Рухома вогнева зона

 

Артилерійська підтримка військ цим методом проводиться на напрямку головного удару і, як правило, на глибину оборони батальйонів першого ешелону противника.

Вогонь ведеться одночасно по цілях на трьох і більше рубежах перед фронтом атакуючих танкових і механізованих підрозділів.

Крім цього, може вестися вогонь одночасно по рубежах на повітряних розривах, під так званим „зонтом”.

Порядок перенесення вогню на наступні рубежі залежить від швидкості руху атакуючих підрозділів. Перенесення вогню здійснюється за командою (сигналом) загальновійськового командира з виходом атакуючих на рубіж безпечного віддалення від розривів своїх снарядів.

Глибина РВгЗ залежить від кількості рубежів, по яких вогонь ведеться одночасно і може становити 400-600 м.

Таким чином, при всіх методах артилерійської підтримки військ, що наступають, вогонь по передньому краю оборони противника ведеться з початком артилерійської підтримки і триває до виходу атакуючих на безпечне віддалення від розривів своїх снарядів. Потім за командою загальновійськового командира вогонь переноситься на призначені рубежі.

Наведення гармат по запланованих рубежах РВгЗ, ВгВ проводиться в кінці останнього вогневого нальоту артилерійської підготовки наступу (контрнаступу), щоб виключити паузу у веденні вогню при переході до артилерійської підтримки військ, що наступають.

У ході артилерійської підтримки військ артилерійські підрозділи будуть здійснювати підтримку введення в бій батальйонів другого ешелону бригади Порядок вогневого ураження противника при виконанні цього завдання буде визначатися характером дій противника і своїх військ, конкретними умовами обстановки, наявністю артилерії і боєприпасів. Як правило, жива сила та вогневі засоби противника перед рубежем введення в бій та на флангах уражаються одним вогневим нальотом. Вогневий наліт повинен бути такої тривалості, щоб артилерія могла виконати отримані вогневі завдання і виключити або знизити ефективність вогню протитанкових засобів противника при висуванні другого ешелону, його розгортанні в бойовий порядок і введенні в бій. Вогневий наліт при введенні в бій другого ешелону починається зазвичай при підході підрозділів другого ешелону до рубежу досяжності вогню протитанкових засобів противника, а закінчується за сигналами командирів батальйонів з виходом загальновійськових підрозділів на рубіж безпечного віддалення від розривів своїх снарядів.

 

 

Питання для повторення та самоконтролю

 

1. Дайте характеристику періодів вогневого ураження противника в обороні.

2. У чому полягає зміст артилерійського відбиття наступу противника.

3. У чому полягає зміст артилерійської підтримки військ, що обороняються.

4. У чому полягає зміст артилерійської підготовки контратаки.

5. У чому полягає зміст артилерійської підтримки контратаки.

6. Дайте характеристику видів вогню артилерії в обороні, вимоги до них.

7. Дайте характеристику періодів вогневого ураження противника в наступі.

8. У чому полягає зміст артилерійської підготовки наступу (контрнаступу).

9. У чому полягає зміст артилерійської підтримки військ, що наступають.

10. Дайте характеристику видів вогню артилерії в наступі, вимоги до них.

Розділ 12