Охарактеризувати компоненти і структуру IT.

Технологія як комплекс практичних правил, навичок, секретів виробництва певних матеріалів відома з прадавніх часів. Поняття технології неперервне розвивається, доповнюється все новими ознаками, Що і є головною причиною багатозначності його трактування.

Також при вивченні даної теми особлива увага має бути приділена розумінню основних понять і категорій.

Поняття технології використовується у вузькому і широкому розумінні. У вузькому розумінні термін технологія означає набір технологічних прийомів виконання того чи іншого виду робіт. У широкому розумінні технологія - це спосіб освоювання матеріального світу людиною Шляхом соціально організованої діяльності, яка включає три компоненти: інформаційний, матеріальний і соціальний. Ця тріада складає суть сучасного поняття технології.

Технологія (від грецького techne - майстерність, мис­тецтво, вміння) — це сукупність методів обробки, виготовлення, зміни стану, властивостей, форми сировини матеріалу або напівфабрикату, здійснюваних у процес] виробництва продукції.

У даний час технологія розуміється як методологія сучасного виробництва або, іншими словами, як наука про побудову вироб­ничих процесів, як зміст від ідеї до реальності, від логічної побудови проекту до готового виробу з корисними властивостями. Технологія є ланкою, яка стоїть на стику науки і виробництва й об'єднує їх у єдиний процес: наука - технологія - виробництво.

У визначенні будь-якої технології, що лежить в основі виробничого процесу, можна виділити наступні головні елементи: предмет, спосіб і методи обробки, знаряддя виробництва, опис способів виробництва. Технології, як процесу, властиві впорядкованість і організованість, які протиставляються стихійним процесам. На основі наведених загально-методологічних положень можна розкрити поняття "інформаційної технології"".

Інформаційна технологія (IT) — це, по-перше, сукупність процесів руху і переробки інформації та, по-друге, описи цих процесів.

Об'єктом переробки і руху є інформація, дані. Складовими частинами описів є схеми технологічного процесу (маршруту) і сценарії (інструкції) процесів переробки інформації.

В останні два десятиліття, у зв'язку зі становленням загальносистемних підходів до аналізу науково-технічного розвитку, регулярно використовується трактовка технології: "системи, за допомогою якої суспільство забезпечує своїх членів тими предметами, які необхідні або бажані".

Розглядаючи IT як систему, частини якої вступають у певні відно­шення з іншими її частинами, можна виділити наступні компоненти:

ü функціональні, які реалізують певні процеси;

ü змістовні (головні), які складають базу знань;

ü опорні (інваріантні), які дозволяють побудувати опорну технологію.

Функціональні компоненти — це конкретний зміст про­цесів руху і переробки інформації, обумовлених особли­востями предметної області.

Змістовні компоненти — це база знань (БЗ), яка склада­ється з концептуальної частини (моделі предметної області) фактуальної частини — бази даних (БД) — і алгоритмічної (прикладного програмного забезпечення).

Фактуальна частина (БД) — це сукупність спеціальним чином структурованих одиниць інформації на машинних носіях. її метою є відображення предметної області.

За функціональним призначенням усю інформацію, незалежно від її належності до того чи іншого типу СОД (АІС), розділяють на директивну, нормативно-довідкову, обліково-виробничу і допоміжну. Обсяг вище­вказаних різновидностей інформації на практиці залежить від типу господарської діяльності (виробництва), його виду, складності, техно­логічного циклу, тематики і цілого ряду інших факторів.

Алгоритмічна частина або прикладне програмне забезпе­ чення (ППЗ) — це сукупність математичних методів, моделей, алгоритмів і програм, які регламентують правила формалізованої переробки інформації.

Опорна інформаційна технологія — це сукупність базових (інваріантних) компонент, яка є основою автоматизованої переробки інформації для конкретних класів прикладних областей.

Основу опорної технології утворюють базові апаратні і програмні засоби зберігання, переробки й обміну даними та утворені на їх основі комплекси переробки інформації разом із засобами їх взаємодії. Указані засоби та їх комплекси об'єднуються в підсистеми, які утворюють наступний рівень опорної технології.

Опорна технологія — це сукупність апаратних засобів автоматизації, системного і прикладного програмного забезпечення, на основі яких реалізуються вузли і підсистема зберігання і переробки інформації.

Структура інформаційної технології — це її внутрішня організація, специфічний спосіб взаємозв'язку, взаємодії компонент, які її утворюють. При розробці структури всі розмаїті компоненти IT об'єднуються у дві великі групи: базу знань і опорну технологію. Конкретна IT ство­рюється шляхом відображення бази знань на опорну технологію. Засобом такого відображення є модель предметної області, створена на основі головних і технологічних описів. У головних описах форма­лізуються процеси обігу і переробки інформації. Результатом техноло­гічних описів є сукупність інформаційно-технологічних процесів, які реалізуються в системі.

При проектуванні будь-якої конкретної технології вона розглядається як структура, що складається з трьох компонент.