Дегазація (дезінфекція) і дезактивація фортифікаційних споруд

Дегазація (дезінфекція) і дезактивація окопу, траншеї і ходу сполучення без обшивки крутостей проводиться шляхом зрізання зараженого ґрунту товщиною до 3 см, шару снігу товщиною 4 – 6 см (рихлого снігу при зараженні отруйними речовинами – до 20 см). Спочатку зрізується заражений шар із берми, а потім з крутостей (починаючи зверху) і з дна. Зрізаний ґрунт збирається лопатами у відра, ящики, мішки і відноситься вбік. Порушене маскування відновлюється. Окопи і траншеї з обшивкою крутостей дегазується (дезінфікуються) протиранням або розбризкуванням дегазуючих розчинів. Дезактивація може проводитися обмітанням гіллям, щітками, ганчір’ям, при цьому те саме місце обмітається двічі й більше.

3. Часткова санітарна обробка особового складу полягає у видаленні радіоактивних речовин, знешкодженні або видаленні отруйних речовин і біологічних засобів із відкритих ділянок шкіри, а також із засобів індивідуального захисту, обмундирування, спорядження і взуття.

При зараженні отруйними речовинами відкритих ділянок шкіри, а також невеликих ділянок обмундирування і спорядження для дегазації використовуються індивідуальні протихімічні пакети. При значному зараженні використовуються засоби спеціальної обробки.

При зараженні обмундирування і спорядження парами отруйних речовин типу зарін використовується дегазуючий пакет. Для оброблення необхідно відкрити упаковку пакета і вийняти мішечок із дегазуючою речовиною. Легким постукуванням мішечком по обмундируванню і головному убору рівномірно опудрити їх, втираючи порошок у тканину мішечком або руками в захисних рукавичках. Потім струсити порошок з обмундирування і головного убору.

Дегазація засобів захисту шкіри, які одягнені, проводиться за допомогою комплектів і пристроїв спеціальної обробки.

При зараженні радіоактивними речовинами спочатку необхідно дезактивувати свою зброю, а потім струсити (обмести, вибити) або протерти ганчір’ям, що змочується водою, засоби індивідуального захисту і зняти їх, у подальшому, не знімаючи респіратор, струсити (обмести, вибити) обмундирування; обмести або протерти ганчір’ям, що змочене водою, спорядження і взуття; обмити чистою водою відкриті ділянки рук і шиї, потім протерти або обмити каску; зняти респіратор і ретельно вибити його, а потім вимити чистою водою обличчя, прополоскати рот і горло.

При обробці на зараженій місцевості респіратор не знімається.

У випадку нестачі води обробка відкритих ділянок шкіри проводиться обтиранням їх вологими тампонами із вати (марлі). За відсутності води тампон змочується дегазуючим розчином з індивідуального протихімічного пакета або сумки протихімічних засобів. Узимку обмундирування, спорядження і взуття можна обробляти незараженим снігом.

При зараженні біологічними засобами необхідно обробити зброю, а потім, не знімаючи протигаз, струсити (обмести, вибити) обмундирування, спорядження, взуття і засоби індивідуального захисту. Після цього рідиною з індивідуального протихімічного пакета (сумки протихімічних засобів) протерти руки, шию, каску і зовнішню поверхню шолому – маски протигаза.

4. Дії при ураженні отруйними речовинами залежать від того, до якої групи ці речовини належать.

Першими ознаками ураження отруйними речовинами нервово-паралітичної дії є звуження (міоз зіниці ока), погіршення зору, особливо в сутінках і вночі, головний біль, слинотеча, нудота. За перших ознак ураження негайно надівається протигаз і за допомогою шприца-тюбика з індивідуальної аптечки вводиться протиотрута (антидот).

Ознакою наявності отруйних речовин загальної отруйної дії є запах гіркого мигдалю, а ознаками ураження – металевий смак та печія у роті, заніміння кінчика язика, головокружіння і стан неспокою. У разі появи перших ознак ураження негайно надівається протигаз, а під шолом-маску вводиться роздавлена ампула з протиотрутою. У випадку різкого послаблення дихання треба повторно ввести протиотруту, а в разі втрати ураженим свідомості – робити йому штучне дихання.

Зовнішніми ознаками наявності отруйних речовин шкірнонаривної дії є видимі краплі темно-коричневої масляної рідини із запахом гірчиці, а ознаками ураження – поява відчуття піску в очах, сльозотечі і світлобоязні, почервоніння і свербіння шкіри, а потім – пухирців і язв. При ураженні обробити заражені ділянки шкіри та обмундирування індивідуальним протихімічним пакетом, а очі промити чистою водою.