Що робити у разі перегрівання

1. Постраждалого необхідно покласти, піднявши вище голову, у тінь або у прохолодному приміщенні.

2. Охолодити організм, приклавши холодні компреси на голову, шию, груди.

3. Якщо людина не знепритомніла, її треба напоїти холодною, трохи підсоленою водою.

4. У разі втрати свідомості та порушення дихання необхідно негайно робити штучне дихання і непрямий масаж серця.

Щоб не допустити перегрівання організму, треба дотримуватись правил прийому сонячно-повітряних ванн, що особливо важливо для людей, які мають захворювання серцево-судинної системи.

(Сонячний удар — різновид теплового. Він виникає в тому випадку, коли людина з непокритою головою тривалий час знаходиться під прямим сонячним промінням. Його виникненню сприяє загальне перегрівання організму.
Симптоми. Погіршення самопочуття, слабкість, розбитість. Відчуття сильного жару. Почервоніння шкіри. Рясне виділення поту. Посилене серцебиття, задишка, пульсація і важкість у скронях. Запаморочення, головний біль, іноді блювота. Темпе­ратура тіла підвищується до 38-40 °С. Частота пульсу досягає 100-120 ударів за хви­лину. При подальшому зростанні температури до 40-41°С пульс збільшується до 140-160 ударів за хвилину, зростає збудження, рухове занепокоєння, зменшується пітли­вість, що вказує на зрив пристосувальних реакцій.
У важких випадках теплового удару можливі затьмарення свідомості, аж до по­вної втрати, судоми різних груп м'язів, порушення дихання і кровообігу. Можуть бути галюцинації, марення. Шкіра суха, гаряча, язик теж сухий, пульс слабкий, арит­мічний. Дихання стає поверхневим і нечастим.
Невідкладна допомога. Перш за все потерпілого перенести у прохолодне місце, зняти одяг, покласти щось холодне на голову, на ділянку серця, хребет. Корисно загорнути потерпілого змоченим у холодній воді простирадлом. Напувати підсоленою водою, холодним чаєм, кавою, дати понюхати нашатирний спирт. У випадках зупинки дихання здійснювати штучне дихання.)

 

Ситуація №12.

При ранах м’яких тканин П.д.д. полягає у правильній обробці рани. Спочатку рану очищують від бруду і сторонніх предметів. Потім обробляють антисептиками: саму рану промивають 3% розчином перекису водню, а краї рани — 5% спиртовим розчином йоду, 2% спиртовим розчином діамантового зеленого. Якщо є кровотеча (див. нижче), її необхідно спочатку зупинити. Після доставки потерпілого до лікувального закладу проводять первинне хірургічне оброблення рани, яке полягає у розсіченні рани, ревізії ранового каналу, відсіченні країв, гемостазі, відновленні пошкоджених структур та накладенні швів на рану. Якщо рана глибока, встановлюють дренаж.

При переломах завданням П.д.д. є зменшення вираженості болю і попередження зміщення кісток, а у разі відкритих переломів — також зупинка кровотечі та зменшення проникнення інфекції. Правильно та своєчасно надана П.д.д. є також профілактикою травматичного шоку. Іммобілізацію проводять транспортними шинами. При відкритому переломі перш за все зупиняють кровотечу, дез­інфікують шкіру навколо рани та накладають пов’язку, а потім — транспортні шини. Шини фіксують на ушкодженій кінцівці, іммобілізуючи два ближніх суглоби, а при переломах плечової та стегнової кісток — три суглоби. При переломах хребта і кісток таза транспортування здійснюють на спеціальних щитах. При наданні П.д.д. замість шин інколи використовують їх різні замінювачі, напр. дошки, гілки дерев. Можна пошкоджену ногу прив’язати до здорової, ушкоджену руку — до тулуба, що забезпечить часткову фіксацію. Вводять наркотичні та ненаркотичні анальгетики (промедол, парацетамол). При загрозі розвит­ку травматичного шоку проводять комплекс протишокової терапії.

 

Харчове отруєння

Ознаки: нудота, блювання, болі в животі, головний біль, загальна слабкість, підвищення температури.

Перш за все, необхідно промити шлунок: випити 5—6 склянок теплої води і викликати блювання. При потребі процедуру повторити.

Найпоширенішим отруєнням є отруєння грибами. В Україні росте близько 80-ти видів потенційно небезпечних для здоров'я людей грибів, з них 10—15 становлять реальну небезпеку для життя. Отрута окремих з них небезпечна настільки, що, наприклад, одне плодове тіло блідої поганки, може призвести до отруєння зі смертельними наслідками декількох осіб.

Ознаки отруєння грибами: сильне блювання, пронос. Унаслідок цього організм збезводнюється, з'являється нестерпна спрага, синіють губи, нігті, холонуть руки і ноги, виникають судоми, згущується кров, кров'яний тиск падає. Стан потерпілого різко погіршується.

При перших ознаках отруєння до прибуття лікарської допомоги необхідно:

— очистити шлунок від їжі: випити багато води з марганцівкою і викликати блювання;

— лягти в ліжко;

— пити ковтками холодну солону воду — це послабить нудоту і блювання;

— пити холодний міцний чай або каву, молоко, мед;

— у жодному разі не вживати алкоголь, який тільки пришвидшує і полегшує всмоктування отрути.

 

Укус змії

Якщо вкусила змія, одразу з'являється різка слабкість, запаморочення, нудота, блювання. Сильніше дія отрути проявляється через 12 год. після укусу. Як поводитись, якщо вкусила змія? По-перше, постаратися отруту видушити з кров'ю або відсмоктати ротом (якщо немає тріщин на губах). По-друге, промити ранку розчином марганцівки або перекисом водню і перев'язати. По-третє, забезпечити потерпілому абсолютний спокій і велику кількість теплого пиття. Якомога швидше відвезти потерпілого в лікарню. Категорично забороняється:

— накладати джгут, перетягувати руку або ногу;

— припалювати розжареним металом, сірниками — це ще більше пошкодить шкіру.

Перша медична допомога із використанням природних ліків

Подорожник зупиняє кров, утамовує біль, допомагає загоєнню ран.

Кропива добре зупиняє внутрішні кровотечі.

Звіробій називають ліками від 99-ти хвороб. Відвари цієї рослини використовують для промивання опіків, полоскання у разі кровотечі ясен.

Ромашка використовується як антисептичний обеззаражуючий засіб.

Ситуація №13.

Перша медична допомога із використанням природних ліків

Подорожник зупиняє кров, утамовує біль, допомагає загоєнню ран.

Кропива добре зупиняє внутрішні кровотечі.

Звіробій називають ліками від 99-ти хвороб. Відвари цієї рослини використовують для промивання опіків, полоскання у разі кровотечі ясен.

Ромашка використовується як антисептичний обеззаражуючий засіб.

Ситуація № 15. Дотримання правил радіаційної безпеки та особистої гігієни

Для попередження чи зменшення впливу на організм радіоактивних речовин необхідно:

— максимально обмежити перебування на відкритій території, при виході з приміщення використовувати підручні засоби індивідуального захисту (респіратор, пов'язка, плащ, гумові чоботи);

— під час перебування на відкритій території не роздягатися, не сідати на землю, не курити;

— перед тим, як увійти в приміщення, взуття помити водою або витерти вологою ганчіркою, одяг почистити вологою щіткою;

— суворо дотримуватись правил особистої гігієни;

— в усіх приміщеннях, підготовлених для перебування людей, щоденно проводити вологе прибирання, бажано з використанням миючих засобів;

— приймати їжу тільки у закритих приміщеннях, ретельно мити руки з милом перед вживанням їжі і полоскати рот 0,5 % розчином питної соди;

— воду вживати тільки з перевірених джерел, а продукти харчування — придбані через торговельну мережу;

— сільськогосподарські продукти індивідуальних господарств, особливо молоко, зелень, овочі та фрукти, вживати в їжу тільки за рекомендацією органів охорони здоров'я;

— не купатися у відкритих водоймах до перевірки їх щодо ступеня радіоактивного забруднення;

— не збирати у лісі ягоди, гриби і квіти. Дотримання цих рекомендацій допоможе уникнути захворювання променевою хворобою.

ситуація №16

При купівлі лікарських препаратів пацієнти повинні самі насторожитися, коли їм пропонують препарати за значно нижчою ціною, чи помічають різницю кольору, смаку самих ліків. Потребує особливої уваги також зовнішній вигляд упаковок лікарських препаратів. Якщо змінився його дизайн, то провізор в аптеці має попередити про це пацієнта, а при потребі повинен показати сертифікат якості, виданий виробником.
Не варто сліпо довіряти рекламі. Перш ніж вживати ліки, проконсультуйтесь з лікарем і уважно прочитайте листок-вкладку, в якому вказана вся інформація про препарат. Не забувайте, що у кожного лікарського засобу є й побічні дії.
– Ліки слід купувати тільки в аптеках, найкраще в добре знайомій аптечній мережі, Ніколи не варто купувати в знайомих, так званих мережевих дилерів, якщо купуєте через Інтернет. Інтернет-аптеки працюють переважно нелегально, без ліцензії. Тому ніхто не несе відповідальності за розповсюдження таким способом фальсифікату чи неякісного товару. де б ви не купували ліки, вимагайте чек чи накладну з вказівкою назви, серії і дати реєстрації. Ці документи – єдиний спосіб довести придбання неякісного товару
Якщо Ви купуєте продукти харчування на ринку, не соромтеся перевірити дії продавця. Переконайтеся, що Вам правильно зважили продукт, перерахуйте на калькуляторі правильність підрахунків продавця. Якщо продавець користується механічними вагами, переконайтеся, що перед початком зважування стрілка терезів виставлена на «0», простежте, щоб в процесі зважування стрілка терезів зупинилася і показала точну вагу товару. Намагайтеся купувати продукти харчування тільки у спеціально відведених місцях. Не ризикуйте здоров'ям, купуючи м'ясо на стихійному ринку, адже продавці економлять на санітарному контролі, в цьому випадку у Вас немає гарантії відповідності продукту необхідним санітарним нормам.
Якщо Ви звикли купувати продукти в магазині, тут Вас теж можуть очікувати підступи. Завжди уважно вивчайте етикетку на продукті. Переконайтеся, що термін придатності ще не настав, намагайтеся купувати продукти з мінімальною кількістю харчових добавок. Інформація про продукт повинна бути написана українською (російською) мовою, великим розбірливим почерком без граматичних помилок. Обов'язково зазначений виробник, його адреса, контактні телефони.
Виходячи з магазину, не викидайте чек, у разі виявлення дефектів або фальсифікацій продукту він може стати Вам у нагоді. Не соромтеся вимагати документи, що підтверджують якість продукції.
Якщо Ви виявили фальсифікацію продукту, Ви маєте повне право вимагати гроші назад.

Ситуація 17.
Оповіщення керівного складу об’єкта може здійснюватися за допомогою телефону за списком, або ж за допомогою розсильних як транспортом, так і пішки.

Оповіщення населення покладається на оперативних чергових відповідних територіальних органів управління ЦЗ, а також можуть залучатися сили і засоби МВС.

Оповіщення населення у разі будь-якої НС здійснюється за єдиним сигналом: «УВАГА ВСІМ!» Сигнал доводиться до населення уривчастим звучанням електросирен, гудками підприємств, транспорту тощо.

За цим сигналом населення повинно ввімкнути радіо- і телемовлення та уважно слухати інформацію (повідомлення), що передаються територіальними органами ЦЗ, потенційно небезпечними підприємствами.

На пунктах управління, звідки здійснюється оповіщення, заздалегідь розроблено і закладено в систему варіанти текстів для передавання повідомлення в різних можливих ситуаціях у мирний час та на період війни.

Ситуація 19.
АМІАК – це безбарвний газ з різким задушливим запахом. Легший за повітря. Добре розчиняється у воді. При виході в атмосферу із несправних ємностей димить. Небезпечний при вдиханні. Пари сильно дра-тують органи дихання, очі і шкіру.
Ознаки отруєння: прискорене серцебиття, порушення частоти пульсу, нежить, кашель, різь в очах і сльо-зотеча, важке дихання, а при тяжкому отруєнні – нудота і порушення координації руху, маревний стан. При високих температурах можливий смертельний кінець.
Засоби індивідуального захисту: на об’єктах, що використовують аміак, - промислові марки КД і М, ізольовані і киснево-ізольовані протигази. При їх відсутності – ватяна марлева пов’язка або рушник, попередньо змочені водою або 5% розчином лимонної кислоти.
Отримавши інформацію про викид в атмосферу сильнодіючих отруйних речовин і про небезпеку хімічного зараження, необхідно надіти засоби індивідуального захисту органів дихання, найпростіші засоби захисту шкіри (плащі, накидки) і покинути район аварії.
Якщо відсутні засоби індивідуального захисту і вийти з району аварії неможливо, залишайтесь у приміщенні, включіть гучномовець місцевого радіомовлення (радіоприймач, телевізор); чекайте повідомлень відділу (управління) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення (району, міста обласного підпорядкування, області). Щільно закрийте вікна і двері, димоходи, вентиляційні віддушини (люки). Вхідні двері завісити што-рою, використовуючи ковдри і будь-які щільні тканини. Заклейте щілини в вікнах і стики рам плівкою, лейкопластиром або звичайним папером від проникнення в приміщення пару (аерозолів) сильнодіючих отруйних речовин.

Ситуація 20 20.

Аварії (катастрофи) можуть супроводитися викидом (виливом) сильнодіючих отруйних речовин в атмосферу і на поверхню підстилки. Вдихання зараженого повітря мо-же привести до ураження органів дихання, а також очей, шкірних покровів та інших органів. Виходьте із зони хімічного зараження в сторону, яка перпендикулярна напрямку вітру. Обходьте переходи че-рез тунелі, яри, лощини – в низьких місцях може бути висока концентрація сильнодіючих отруйних речовин. Вийшовши із зони зараження, зніміть верхній одяг і провітріть його на вулиці, прийміть душ, умийтесь з милом, ретельно вимийте очі і прополощіть рот. При підозрі на ураження сильнодіючими отруйними ре-човинами виключіть будь-які фізичні навантаження, прийміть велику кількість пиття (чай, молоко і т. д.) та зверніться до медичного працівника або в медичний заклад.
Надання медичної допомоги при ураженні
сильнодіючими отруйними речовинами
В першу чергу необхідно захистити органи дихання від подальшої дії сильнодіючих отруйних речовин. На потерпілого необхідно надіти протигаз або ватяну марлеву пов’язку, попередньо змочивши її при отруєнні хлором водою або 2 % розчином питної соди, а при отруєнні аміаком – водою або 5% розчином лимонної кислоти, і винести (вивести) його із зони ураження. У випадках отруєння сильнодіючими отруйними речовинами потерпілому забезпечити спокій і тепло. При виході із зони зараження вимийте очі і відкриті ділянки тіла (чаєм, молоком і т.д.) і зверніться за допомо-гою до медичного працівника або до медичного закладу.
ПРИ ОТРУЄННІ АМІАКОМ винесіть потерпілого з зони зараження, шкіряні покрови, очі, ніс, рот вимийте водою. В очі закапайте дві-три краплі 30% розчину альбуциду, в ніс оливкове масло.
ПРИ ОТРУЄННІ ХЛОРОМ винесіть потерпілого із зони зараження. При зупинці дихання зробіть штучне дихання. Шкіряні покрови, рот, ніс вимийте 2 % розчином питної соди або водою.
ПРИ ОТРУЄННІ МЕТАНОМ винесіть потерпілого із зони зараження. При зупинці дихання зробіть потерпілому штучне дихання.
ПРИ ОТРУЄННІ ЧАДНИМ ГАЗОМ винесіть потерпілого із зони зараження, розстебніть комірець одягу. При необхідності зробіть штучне дихання.
ПРИ НЕОБХІДНОСТІ зверніться за допомогою до медичного працівника або відправте потерпілого в медичний заклад.

Ситуація21.студентам в першу чергу треба скористатися підручними засобами хімзахисту – олія, мило, масло. Якщо можливо знайти укриття у заміській зоні – це підвали житлових та інших будинків, овочесховищ, природні печери, виводити людей треба у напрямку перпендикулярному до вітру.

Ситуація№22

Перебуваючи в зоні радіоактивного забруднення ви проходили радіоактивний контроль. Як цеможна доказати?
Основні санітарні правила роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань ОСП-72/87
13.11. Результати всіх видів радіаційного контролю повинні реєструватися та зберігатися протягом
50 років. При проведенні індивідуального контролю необхідно вести облік річної дози, а також
сумарної дози за весь період професійної роботи.
13.12. Індивідуальну дозу випромінювання фіксують у картці індивідуального обліку. Картку слід зберігати протягом 50 років після звільнення працівника. Копія даних з опромінювання працівника в разі його переходу в іншу установу, де попереднення робота із застосуванням радіоактивних речовин та інших джерел іонізуючих випромінювань, повинна передаватися на нове місце роботи; Оригінал повинен зберігатися на попередньому місці роботи. Дані про індивідуальні дозах у прикомандированих осіб повинні повідомлятися за місцем їх постійної роботи.
Для обліку поглинених доз опромінення ведуться наступні документи – відомість видачі випромінювання дози та обліку показників, журнал контролю опромінення, карта обліку до опромінення, журнал відбору іздачі проб (тільки у службах і штабах ЦО), донесення про працездатність і зараження людей, техніки та ін.

Ситуація №23

Уда́рна хви́ля — це область різкого стискання середовища, яка у вигляді сферичної хвилі розповсюджується в усі боки від місця вибуху зі швидкістю, що перевищує швидкість звуку. Хвиля утворюється за рахунок величезної енергії, яка виділяється у зоні реакції, де температура винятково висока, а тиск досягає мільярдів атмосфер. Ударні хвилі виникають при вибухах, при надзвуковому русі, при потужних електричних розрядах и т.д. Наприклад, при вибуху ВВ утворюються високо нагріті залишки вибуху, яким властиві велика густина і високий тиск. В початковий момент вони окруженні спокійним повітрям при нормальній густині и атмосферному тиску. Продукти вибуху, що розширяються, стискають навколишнє повітря, причому в кожен момент часу стиснутим виявляється лише повітря, що знаходиться в певному об"ємі; поза цим об"ємом повітря залишається в незбуреному стані. З часом об"єм стиснутого повітря зростає. Поверхня, яка відділяє стисле повітря від незбуреного, і є ударна хвиля (або, як то кажуть, — фронт ударної хвилі)

 

Ситуація 26
відповідь: У разі відсутності автобусного парку, евакуація населення проводиться всіма можливими і доступними видами транспорту.Також можна евакуювати населення комбінованим способом:частина населення(інваліди,хворі, діти, жінки) евакуйовуються транспортом. Інша частина населення(працівники, учні, студенти,) пішим порядком, які формуються у колони. Піші колони формуються за об'єктами господарювання,чисельність колони не повинна перевищувати 1000 осіб. Швидкість руху колони планується 2-3 км/год,дистанція між колонами до 5000м.Величина добового переходу може складати 20-30км, тривалість привалів складає:малих-10-15хв, великих-1-2 год. Малі привали призначаються кожні 1-1,5 год. руху, великий на початку другої половини добового переходу, як правило, за межами зон можливих негативних факторів надзвичайної ситуації.