Знание каких научных областей привлекаются к предпроектному анализу в ходе реконструкции городской среды.

Одной из составляющей деятельности по реконструкции городской среды является теоретическая деятельность. Она же является первым этапом в научно-проектной деятельности и с помощью знаний данной научной области составляется предпроектный анализ в ходе реконструкции городской среды. Теоретические знания в области реконструкции городской среды в свою очередь состоят из двух блоков исследований:

1. Фундаментальные (методологические) исследования и их положения - это вид научных исследований, главное назначение которых — получение новых знаний, выявление принципов. Результаты фундаментальных исследований являются основой проведения прикладных исследований.

2. Прикладные (эмпирические) исследования – это вид научных исследований, основная цель которых - решение практических проблем связанных с реконструкцией городской среды. Прикладные исследования опираются на фундаментальные исследования. Результаты прикладных исследований непосредственно внедряются в практику.

Итогом предпроектного анализа является формирование концептуального решения реконструкции городской среды.

В процессе предпроектного анализа выполняются прежде всего анализ ситуации:

- историко-архитектурный,

- функциональный,

- композиционный,

- ландшафтный.

33. Які регламенти нової забудови забезпечують спадкоємність розвитку історичного міста?

З огляду на втрати або неможливість збереження цільності середовища допускається вільний пошук архітектурних рішень, що поєднують старі й нові елементи в будь-яких «коректних» один до одного сполученнях. Допускається застосування вибіркового архітектурного, стилістичного або масштабного контрасту при умові загального погодження вигляду за рахунок часткової модернізації композиційної схеми, що склалася історично.
На заповідних територіях допускається тільки відновлення і консервація історичної забудови з частковою або повною заміною функції «за старими фасадами».
Прийоми виправлення положення на територіях, що підлягають реконструкції:
- виявлення системи архітектурних орієнтирів, відновлення найкращих візуальних зв’язків з підкреслюванням окремих напрямків архітектурними засобами та благоустроєм, знос споруд, що затуляють зорові точки тощо;
- регенерація елементів середовища, що зникли або спотворені, відновлення характерних прийомів забудови (історичних червоних ліній, квартального планування, регламентованої кількості поверхів);
- погодження вигляду нової забудови з характером середовища за рахунок імітації окремих деталей, декоративних фасадів, скритного розташування нових будівель, екранування несприятливих видів та панорам;
- зміна вигляду споруд, невідповідних середовищу: накладання на фасади нових членувань, декоративних елементів, коригування силуетів висотних об’єктів.

 

34. Розкрийте зміст етапів: аналізу, моделювання, прогнозування, для

забезпечення ефективної реконструкції міського середовища?

 

35. Назвіть основні причини реконструкції сучасного міста?

 

 

36. Назвіть основні причини і заходи з реконструкції ландшафтних об’єктів?

 

 

37.Розкрийте зміст загальних принципів реконструкції: Гуманізація простору, екологізація.

Теоретичні дослідження з реконструкції сьогодні перебувають на етапі становлення нової наукової парадигми у містобудуванні, що відбувається на тлі соціально-економічних змін у суспільстві, ускладненні об’єкту; загостренні екологічних проблем.

Першою особливістю сучасного етапу розвитку теорій архітектури і містобудування є пошуки нових підвалин моральності у діяльності з перетворення та розвитку навколишнього середовища. На необхідність обґрунтування прийнятих рішень з позицій культурологічних вказує Фильваров Г.И. у роботі Градостроительство и экология городской культуры”. «несомненный и весьма существенный в методологическом отношении факт смещения акцентов в градостроительных исследованиях с задач функционально-структурного моделирования города (как боле стабильной и привычной нормативно-фиксированной данности) на более подвижную, многоликую, изменяющую свою социально-психологическую окраску категорию. А именно – отношение населения к городу как к исторической среде жизнеобитания, а значит и к тем моделям ее организации, которые предлагала до недавнего времени градостроительная наука. Наукова думка орієнтується та спирається на ствердження у суспільстві таких напрямків розвитку, як гуманізація: увага до проблем інвалідів (утвореня безбарєрних просторів),

- естетична досконалість, збереження історії. Наприклад Леон Кріє (1978) відмічає, що головна ідея реконструкції Європейських міст – відтворення до індустріального міста, співмасштабного людині, збереження звичної морфології історичного міського простору(квартал, вулиця, площа); підтримка традиційної міської топографії.

Принципи екологізації припускають збереження природної основи міста, утворення рівноваги між природними та антропогенними компонентами середовища, досягнення біорізноманіття. Філолофсько-етичний аспект перетворень Природи припускає моральну відповідальність суб'єкта за результати своєї діяльності. Новий якісний рівень техногенного середовища (її стійкість) може бути досягнуть при введення в проектний процес етико-культурологічного змісту. Тому потрібна этическо-экологическая регламентація архітектурно-містобудівної діяльності.

Уміння гармонічне вписатися в природне середовище, максимально ощадливо витрачаючи її ресурси, на думку багатьох учених, стало питанням виживання людської цивілізації. Пошук компромісу між невтручанням і скоренням природи приводить до ідеї коэволюции – одночасному співіснуванні і підтримці стійкої динамічної рівноваги між природою і людської «техносферой». Відповідно до прийнятого на Україні концепції стійкого розвитку міст, як найважливіший критерій визначення перспектив розвитку урбанизированной середовища, названа екологічна ефективність, що означає оптимальне співвідношення природних компонентів і штучного середовища, що повинне гарантувати стабільність екосистеми і відтворення ресурсів міського розвитку.

38. В современном городе интенсивность хозяйственных связей и потребность в транспортных передвижениях населения столь велики, что их потенциальная реализация возможна лишь при комплексном, взаимосвязанном развитии различных видов транспорта и транспортных коммуникаций.

Вопросы реконструкции транспортно-дорожной сети неотделимы от общей концепции перспективного развития города. К основным факторам, принципиально влияющим на реконструкцию транспортной системы и улично-дорожной сети города, относятся:

административное, хозяйственное и культурно-историческое значение города;
перспективная численность населения города и прилегающей территории,