Передумови створення єдиного Національного платіжного простору в Україні

Ринок банківських платіжних кар­ток в Україні розвивається швид­кими темпами. За статистичними даними, які отримує від банків На­ціональний банк України, на 1 січня 2009 року 139 банків (71% від загаль­ної кількості, які мають банківську ліцензію) є членами внутрідержавних і міжнародних карткових платіжних систем та здійснюють емісію і еквай-ринг платіжних карток.

На початок 2009 року українськи­ми банками емітовано 39 262 873 ка­ртки, встановлено 27 845 банкоматів та 116 614 платіжних терміналів.

За період з 2001 року кількість платіжних карток в Україні зросла у 10.9 раза (з 3.6 млн. до 39.3 млн.), кіль­кість банкоматів, встановлених ук­раїнськими банками, — у 15.4 раза (з 1.8 тис. до 27.8 тис), кількість пла­тіжних терміналів, встановлених ук­раїнськими банками, — у 7.9 раза (з 14.8 тис. до 116.6 тис).

Кількість операцій із застосуванням платіжних карток, емітованих українсь­кими банками, протягом 2008 року ста­новить близько 634.2 млн., сума опе­рацій — понад 372.3 млрд. грн.

Українські держателі платіжних карток здійснили у 2008 році у 8.6 ра­за більше операцій з використанням платіжних карток, ніж у 2002-му (634.2 млн. проти 74 млн. операцій), оборо­ти зросли у 18.6 раза (з 20 до 372.3 млрд. грн.).

Кількісне зростання показників ринку банківських платіжних карток в Україні одночасно супроводжується і його якісним розвитком. Банки посту­пово переходять від карток із магніт­ною смугою на картки із чіпом та пе­реобладнують свою інфраструктуру для приймання смарт-карток (вже адаптовано понад 85% усіх платіжних терміналів). На базі платіжних смарт-карток запроваджуються бонусні, со­ціальні, транспортні, митні, страхові, медичні та інші проекти. Емітуються мобільні платіжні інструменти (МПІ), які дають змогу контролювати й управ­ляти банківським рахунком, а також здійснювати платежі за допомогою мо­більного телефону. Платіжні картки активно використовуються для роз­рахунків у мережі Інтернет.

Водночас помітним є певний дис­баланс на цьому ринку. Він полягає у тому, що переважна більшість емітова­них українськими банками платіжних карток належить до платіжних сис­тем УІ5А та МазтегСагсі (за станом на початок 2009 року їх кількість стано­вила 34 667 902, або 88.3% із загальної кількості карток в Україні). Проте сьо­годні тільки близько 0.8% операцій за картками, емітованими українськи­ми банками, здійснюється за кордо­ном. Отже, для переважної більшості внутрідержавних операцій (яка стано­вить 99.2%) використовуються картки МПС, що здійснюються за "міжна­родними" правилами та тарифами.

Окреслимо наслідки, до яких приз­водить зазначений дисбаланс на рин­ку платіжних карток України.

1. За здійснення внутрідержавних операцій у національній валюті ук­раїнські банки повинні сплачувати на адресу МПС комісійні в іноземній ва­люті (євро, доларах США, англійських фунтах). Останнім часом банки неод­норазово висловлювали власну зане­покоєність зростанням тарифів та за­провадженням нових видів комісій з боку МПС. За експертними оцінками загальна сума комісій, сплачених українськими банками МПС, за останні 2 роки зросла вдвічі і в 2007 році перевищила 35 млн. доларів.

2. МПС нараховують гарантійні депозити в іноземній валюті не тільки на обсяги міжнародних операцій, а й на внутрідержавні і навіть на частину внутрібанківських операцій. Частка гарантійного депозиту, нарахована на обсяги внутрідержавних операцій, які здійснюються в національній валюті становить більш як 80%, а загальні сума нарахованих МПС гарантійних депозитів українських банків у 2007 році, за експертними розрахунками дорівнювала близько 110 млн. доларів, швидко зростаючи щорічно. Ці кошти виводяться з грошового обігу України й перераховуються в МПС.

3. Незважаючи на високі темпи зростання показників ринку банківських платіжних карток в Україні (зокрема, обсягів емітованих карток, встановленого термінального обладнання, а також здійснених операцій), інфраструктура приймання платіжних карток усе ще розвинута недостатньо. Сьогодні тільки близько 30 тис. торгівельних підприємств у своїх 66 тис місць продажу надають можливість сплати за товари та послуги платіжними картками. Діючі правила МПС обмежують видачу ліцензій на торгівельний еквайринт, що ускладнює появу нових банків, які б могли обслуговувати торговельно-сервісні мережі.

4. Сьогодні комерційні банки України в подальшому розвитку власних карткових програм об'єктивно зацікавлені у суміщенні національних та міжнародних платіжних тех­нологій на своїх картках та у поєднанні їх з неплатіжними додатками; насамперед соціальними, студентськими, транспортними, бонусними тощо (реалізація яких сьогодні розпочата на базі національної технології СМЕП). Проте правила МПС або повністю забороняють подібне сумісництво або ускладнюють реалізацію проектів поєднання платіжних та неплатіжних додатків численними вимогами щодо ліцензування та сертифікації продукту, що потребує значних фінансових вкладень і часу. Зазначене вище переконливо свідчить: існуючі принципи побудови національного ринку платіжних карток та взаємовідносини учасників ринку потребують серйозного переосмислення та запровадження нових концептуальних ідей. На нашу думку, основним стратегічним напрямом має і зниження вартості внутрідержавних операцій з використанням платіжних карток в Україні та об'єднання термінальних мереж різних платіжних систем у єдину еквайрингову мережу (єдиний еквайринговий простір). Отже необхідно будувати Єдиний національний платіжний простір в Україні. Він передбачає: операції, здійснені в межах України із застосуванням будь-яких платіжних карток, емітованих українськими банками, розглядаються як внутрідержавні та повинні бути оброблені (процесовані) за повним операційно-розрахуновим циклом (маршрутизація авторизаційних запитів, обчислення клірингових сальдо, розрахунки з банками-учасниками) в Україні.На нашу думку, існує кілька можливих стратегічних напрямів реалізації такого завдання. Два основні з них є такі:

1. створено єдиний кліринговий центр. Українськими банками емітується єдина платіжна картка, яка поєднує в собі два платіжних додатки: міжнародний та національний (фактично така схема сьогодні функціонує у Франції).

У країні розроблена та працює за власними стандартами національна система. Стандарти смарт-карток використовуються в системі, відрізняються від стандартів МПС, але у майбутньому можливий перехід до ЕМV-стандартів. Авторизація і кліринг усіх міжбанківських операцій із картка­ми різних платіжних систем на тери­торії країни карток здійснюється цент­ралізовано новоствореним Національ­ним кліринговим центром. Національ­ний банк України або визначений бан­ками комерційний банк виконує функ­ції розрахункового банку за операціями, які здійснюються в Україні. Усі опе­рації в Україні мають здійснюватися з використанням національного пла­тіжного додатка. Міжнародний додаток використовується для операцій за ме­жами України. Платіжна організація національної платіжної системи є гру­повим членом МПС;