Плюси і мінуси карткового бізнесу в Україні

У Національному банку України відбулася конференція "Національна система масових електронних платежів. Новітні технології для реалізації державних та корпоративних проектів", яку організував департамент інформатизації НБУ. На ній розглянуто стан справ та розроблено рекомендації щодо подальшого розвитку карткового бізнесу в Україні.

В умовах світової глобалізації національні фінансові системи країн Європи, Америки та Азії глибоко взаємодіють, розробляють і використовують спильні загальноприйняті стандарти і правила зокрема й у сфері розрахунків. Так, Європейський парламент у квітні 2007 року створив Єдину платіжну зону євро - SEPA. З 2008 року всі банки в Євросоюзі зобов'язані емітувати платіжні картки з чіпами (старт-картки), відповідно до стандартів EMV (Eurocard, MasterCard i VISA). Ці картки можна використовувати для розрахунків та отримання готівки в банкоматах у всіх державах — членах Євросоюзу.

Гостра конкуренція серед міжнародних платіжних систем штовхає європейців далі — сьогодні вони роз­робляють спільно для всіх держав Євросоюзу пан-європейську платіжну систему, щоб протистояти системам MasterCard i VISA. Зрозуміло, що Україні дуже не просто витримувати конкуренцію зі світовими моно­полістами карткового бізнесу.

Утім вітчизняний ринок банківсь­ких платіжних карток сьогодні стрімко розвивається. Про це йшлося на конфе­ренції "Національна система масових електронних платежів. Новітні техно­логії для реалізації державних та корпо­ративних проектів", котра наприкінці 2008 року відбулася в Національному банку України. Як зробити вітчизняний картковий бізнес конкурентоспро­можним і високоефективним? Ця стрижнева думка звучала в доповідях багатьох учасників конференції.

Виконавчий директор з питань пла­тіжних систем та розрахунків Націо­нального банку України, голова ради Платіжної організації НСМЕП Віктор Кравець глибоко проаналізував проце­си, що відбуваються нині в царині ук­раїнського ринку платіжних карток. 134 банки України (75% від загальної кіль­кості) — члени карткових платіжних систем. За станом на 01.07.2008 р. випу­щено 44.7 млн. штук платіжних карток, якими володіють 39.1 млн. чоловік. Фактично кожен дорослий громадянин України може бути держателем "пластика". Це з точки зору чистої арифме­тики. На практиці ситуація дещо інша. Чимало громадян володіють тика". Це з точки зору чистої арифме­тики. На практиці ситуація дещо інша. Чимало громадян володіють п'ятьма, а то й десятьма картками. Зрозуміло, значний відсоток населення (за деяки­ми даними — більше половини) взагалі ніколи й не бачив сучасного платіжно­го "дива".

За словами доповідача, в Україні 23.6 тисячі банкоматів та 105.3 тисячі пла­тіжних терміналів. Для порівняння: п'ять років тому на службі українців було 11.5 млн. карток, 5 тисяч банко­матів та 26.5 тис. терміналів. Сума опе­рацій за платіжними картками, емітова­ними українськими банками, збільши­лася за цей час удесятеро. Отже, прог­рес відчутний. Але коли порівняти наші показники з показниками інших країн, то результат буде невтішний. Віктор Кравець навів такий приклад: у Нор­вегії з населенням 4.6 млн. чоловік — 8.5 млн. платіжних карток. Тобто ко­жен норвежець користується щонай­менше двома картками.

Порівнюючи розвиток карткового бізнесу в Україні з показниками най­ближчих сусідів, спостерігаємо пози­тивну для нас тенденцію. В Україні на душу населення в середньому при­падає 0.89 платіжної картки, в Росії — 0.73, в Білорусі — 0.50, у Польщі — 0.69, у Казахстані - 0.36.

Новітні технології покликані при­швидшити розвиток вітчизняного ка­рткового бізнесу, розширити їх фун­кціональне використання. Директор департаменту інформатизації Націо­нального банку України, член ради Платіжної організації НСМЕП Ана­толій Савченко та його заступник, член ради Платіжної організації НСМЕП Борис Дяченко детально зупинилися на проблемах ідеології платіжних сис­тем в Україні. Близько 98 відсотків платіжних карток, емітованих українськими банками, використову­ються на внутрішньому ринку для проведення операцій з отримання готівки. Скажімо, працівник одержує зарплату за допомогою картки. Для здійснення безготівкових платежів (плата за комунальні послуги, при­дбання товарів тощо) платіжні картки використовуються ще рідко - лише 8.1 відсотка припадає на безготівкові платежі. Тоді як у Європі 80—90 від­сотків операцій з оплати товарів і по­слуг громадяни проводять у без­готівковій формі. Зокрема, широко використовується Інтернет. Ми ж у цьому напрямі зробили лише перші маленькі кроки. За Інтернетом зав­трашній день, оскільки він відкриває величезний простір для розвитку банківських послуг, для компаній, котрі прагнуть працювати на ринку масових електронних платежів.

Для економічно розвинутих країн стало нормою "заочне" спілкування клієнта з банківською установою. Без­посередньо в конторі він з'являється для відкриття рахунку. Всі ж подальші безготівкові розрахунки, інші фінан­сові проплати споживач банківських послуг здійснює через Інтернет.

Національний банк України як регу­лятор систем масових електронних пла­тежів проводить велику роботу з роз­витку вітчизняного карткового бізне­су. Згадана вище конференція, інші на­уково-практичні заходи, які система­тично організовує департамент інфор­матизації НБУ, мають за мету створен­ня єдиного національного платіжного простору в Україні. Сьогодні на ньому, на жаль, господарюють міжнародні платіжні організації, а українські бан­ки сплачують величезні відсотки за на­дані ними послуги.

Як зазначали промовці, перед ко­ристувачами платіжних карток, як і пе­ред міжнародними платіжними систе­мами, чиї картки імітують українські банки, дедалі гостріше постає пробле­ма захищеності інформації. До структур Національного банку України постійно звертаються ошукані власники цих кар­ток. Виняток становлять хіба що картки НСМЕП, котрі, на жаль, ще недо­статньо поширені в Україні. Директор департаменту банківських технологій ТОВ "Автор" Віктор Денисов розповів про нові розробки компанії, зокрема новітні криптографічні методи і засоби захисту інформації.

На конференції прозвучало чимало цікавих пропозицій, обговорювалися перспективні та вже реалізовані проек­ти. Зокрема, начальник відділу Науко­во-дослідного інституту прикладних інформаційних технологій Андрій Бон­даренко розповів про перспективи впро­вадження проекту "Студентська кар­тка". Про те, як працює в Одесі проект "Соціальна картка", йшлося у виступі начальника управління інтернет-банкінгу й електронної комерції департа­менту дистанційного банківського об­слуговування АКБ "Імекс-банк" Вадима Мойси. Про нові можливості засто­сування карток НСМЕП розповів ди­ректор ЗАТ "Сольді" Євген Місюра. Учасники конференції досліджували також питання нормативно-техно­логічного, апаратно-програмного за­безпечення проектів, інтернет-технологій НСМЕП тощо.

Виступаючи перед учасниками конференції, Віктор Кравець неодноразово наголошував на необхідності чесної конкуренції на українському картковому ринку. При цьому ук­раїнські банкіри, всі учасники вітчиз­няного фінансового простору по­винні враховувати й захищати націо­нальні інтереси. Сьогодні українські банки платять міжнародним платіж­ним системам за обслуговування пла­тіжних карток десятки мільйони до­ларів США. І це замість того, що: створювати власні структури, зміцню­вати внутрідержавні платіжні системі: виводити їх на міжнародний рівень До речі, вітчизняні банки з невиправданою легкістю витрачають бага­томільйонні суми, тоді як зарубіжні партнери рахують кожен цент.

Україна докладає величезних зусиль, щоб отримати від міжнародних фінансових організацій стабілізаційну допомогу в траншах обсягом 150 млн. до­ларів США, і водночас втрачає значно більші суми на розрахунки з міжнарод­ними платіжними системами. До речі більшість внутрідержавних платіжних операцій — здійснюється картками міжнародних платіжних систем, з їхніми ж "міжнародними" тарифами правилами. Українські комерційні бан­ки зав'язли у дисбалансі, що спос­терігається на вітчизняному ринк платіжних карток. 83.3% всіх емітованих українськими банками карток належаь до платіжних систем MasterCard та VISA (за станом на початок ІІІкварталу 2008 року - 38.3 млн. штук). Водночас Національна система масових електронних платежів подолала в третьому кварталі минулого року вже двомільйонний рубіж, обороти в розрахунку на одну картку перевищують аналогічні показники за картками міжнародних платіжних систем більш як удвічі динаміка розвитку НСМЕП вже перевищує динаміку розвитку міжнародних платіжних систем, але цього ще недо­статньо.

Порушені на конференції "Націо­нальна система масових електронних платежів. Новітні технології для реалізації державних та корпоративних проектів" питання постійно перебувають у полі зору керівництва Національного банку України. Та водночас вони заслуговують глибшої уваги та вивчення державним керівництвом політичними діячами. Адже йдеться про вельми важливу складову вітчиз­няної фінансової системи і безпек держави в цілому.

Наталія Лапко

Директор департаменту платіжних систем Національного банку України