Динаміка природного руху населення, смертності та народжуваності, їх регіональні відмінності.

 

Крім штучних причин, що впливають на людність країни чи її окремих регіонів, як голод, репресії, війни, переселення, є природні причини. Це, передусім, природний рух населення, що визначається показниками народжуваності, смертності та природного приросту. Вони в сучасних умовах визначають, головним чином, людність країни. Ці показники дуже змінилися в Україні впродовж XX століття. Із країни із розширеним типом відтворення (високі показники народжуваності, спочатку високі, а потім поступово нижчі показники смертності, високий природний приріст), на початку століття вона перетворюється у його кінці в країну із звуженим відтворенням (низька народжуваність, достатньо висока смертність, природне зменшення населення). Таке відтворення спочатку забезпечувало стабілізацію чисельності населення, а тепер - депопуляцію, тобто скорочення чисельності населення. Україна, що мала до 1929 р. одні з найвищих показники народжуваності і природного приросту, перетворилась у державу з одними із найнижчих показників (природний приріст - 7% - найнижчий у Європі). Це зумовлено багатьма чинниками, найважливішими з яких є: зниження рівня і якості життя людей у період економічної кризи, ускладнення екологічної ситуації після аварії на Чорнобильській АЕС (всі регіони країни отримали значну дозу радіоактивного забруднення), старіння населення та ін.

(на 1000 наявного населення)

 

	КН	КС	ПП	Смертність до 1 року*	шлюби	розлучення
	12,6	12,1	0,5	12,8	9,3	3,7
	12,1	12,9	–0,8	13,9	9,5	3,9
	11,4	13,4	–2,0	14,0	7,6	4,3
	10,7	14,2	–3,5	14,9	8,2	4,2
	10,0	14,7	–4,7	14,5	7,7	4,0
	9,6	15,4	–5,8	14,7	8,4	3,8
	9,2	15,2	–6,0	14,3	6,0	3,8
	8,7	14,9	–6,2	14,0	6,8	3,7
	8,4	14,4	–6,0	12,8	6,2	3,6
	7,8	14,9	–7,1	12,8	6,9	3,5
	7,8	15,4	–7,6	11,9	5,6	4,0
	7,7	15,3	–7,6	11,3	6,4	3,7
	8,1	15,7	–7,6	10,3	6,6	3,8
	8,5	16,0	–7,5	9,6	7,8	3,7
	9,0	16,0	–7,0	9,5	5,9	3,6
	9,0	16,6	–7,6	10,0	7,1	3,9
	9,8	16,2	-6,4	9,8	7,6	3,8
	10,2	16,4	-6,2	11,0	9,0	3,8
	11,0	16,3	-5,3	10,0	7,0	3,6
	11,1	15,3	-4,2	9,4	6,9	3,2
	10,8	15,2	-4,4	9,1	6,7	2,7**
	11,0	14,5	-3,5	9,0	7,8	4,0
	11,4	14,5	-3,1	8,4	6,1	3,7
	11,1	14,6	-3,5	8,0	6,7	3,6

За роки незалежності України ПП та інші головні демографічні показники мали значну строкатість.

У 1991 р. чисельність смертей вперше перевищила чисельність народжень в Україні (на 39.1 тис. осіб). В наступні роки ця тенденція все більше посилювалась - в 1992 р. - на 100.3 тис. осіб, в 1993 р. - на 184.2 тис. осіб, а вже у 1998 р. - на 300.7 тис. осіб. Процеси депопуляції особливо інтенсивно відбуваються у сільській місцевості. Чисельність сільського населення на початку 2014 року становила 14, 09 млн. осіб, у 2001 р. становила 15.8 млн. осіб (в 1940 р. - 27.3 млн. осіб, 1950 р. - 23.8 млн. осіб, 1989 р. - 17.1 млн. осіб). В Україні є вже сотні сіл, де не народжується жодної дитини впродовж року. Депопуляція населення відбувається постійно, разом з нею значно погіршуються якісні характеристики населення, а це все разом є ознакою демографічної кризи в Україні.

Показники народжуваності в Україні знижувались, як і у інших європейських країнах внаслідок процесів регулювання сімей, підвищення шлюбного віку, значної зайнятості жінок у виробництві та ін. В сучасних умовах до важливих чинників, які знижують народжуваність, відносяться збільшення показника розлучуваності та зниження показника шлюбності (в розрахунку на 1000 жителів у 1990 р. було зареєстровано 9.3 шлюби та 3.7 розлучення, а в 2001 р. - 6.3 шлюбів та 3.7 розлучень, у 2013 – 6,7 та 3,6 відповідно), небажання молодих сімей мати більше однієї дитини через скрутне матеріальне становище більшості з них, зниження рівня медичного обслуговування, вища дитяча смертність та ін. У 1998 р. сумарний коефіцієнт народжуваності (середня кількість дітей, народжених жінкою за все життя) становив 1.2, а ще у 1985­1990 рр. - 2.1 дитини. Дані соціологічних досліджень показують, що жінки бажають мати в середньому двох дітей, але це не досягається внаслідок того, що більшість населення відкинута за межу бідності. Жінки називають неадекватний рівень прибутку головною причиною того, що вони не мають бажаної кількості дітей. В Україні серед 1000 дітей у віці до 1 року помирає в середньому 8 дітей (в 1985-1990 рр. -11.6). Важливою причиною зменшення показників народжуваності в Україні є неможливість майже 1/3 молодих сімей народжувати дітей (безпліддя), яке є прямим наслідком Чорнобильської трагедії. А в останні роки однією з основних причин стає відтік молоді - людей, які найбільше здатні до відтворення, за межі України.

Народжуваність в Україні опустилась нижче від рівня, достатнього для заміщення поколінь. Для високорозвинених країн світу характерна така сама тенденція, але вона супроводжується високою тривалістю життя, зменшенням смертності, внаслідок цього в них демографічна ситуація не є такою несприятливою.

Після 2006 року спостерігається тенденція поступового підвищення народжуваності але вона має не односпрямований і вкрай повільний характер. Збільшенням народжуваності опікується і держава яка здійснює демографічну політику спрямовану на збільшення народжуваності, остання передбачає ряд соціально-економічних заходів. Найбільш «вагомим» серед них виступають виплати при народжені дитини.

Р озмір допомоги при народженні (порядок діє до 01.07.2014 року та осіб, яким призначена дана допомога до 01.07.2014 року)

Допомога при народженні виплачується у розмірі, який залежить від того, яка по рахунку дитина у сім’ї — перша, друга, третя… Також розмір допомоги залежить від дати народження.

Допомога при народженні дитини, яка народилася після 31 грудня 2011 р., буде надаватися у сумі, кратній 30 розмірам прожиткового мінімуму, — на першу дитину; кратній 60 розмірам прожиткового мінімуму, — на другу дитину; кратній 120 розмірам прожиткового мінімуму, — на третю і кожну наступну дитину.

Виплата допомоги здійснюється одноразово у десятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта суми допомоги на першу дитину виплачується протягом наступних 24 місяців, на другу дитину — 48 місяців, на третю і кожну наступну дитину — 72 місяців рівними частинами.

Важливо зазначити, що допомога при народженні дитини нараховується у розмірах прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, встановлених на день народження дитини.

Законом України «Про державний бюджет України на 2014 рік» встановлено такі розміри прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років:

з 1 січня — 1032 гривень,

з 1 липня — 1059 гривень,

з 1 жовтня — 1102 гривня.

А отже у 2014 році розмір допомоги при народженні першої дитини (при незмінності у законі про бюджет розмірів затверджених прожиткових мінімумів) буде складати:

з 1 січня — 30960 гривень, з яких 10320 буде виплачуватись одноразово, а решта рівними частинами протягом 24 місяців;

з 1 липня — 31770 гривень, з яких 10590 буде виплачуватись одноразово, а решта рівними частинами протягом 24 місяців;

з 1 жовтня — 33060 гривні, з яких 11020 буде виплачуватись одноразово, а решта рівними частинами протягом 24 місяців.

Розмір при народженні другої дитини (при незмінності у законі про бюджет розмірів затверджених прожиткових мінімумів) буде складати:

з 1 січня — 61920 гривні, з яких 10320 буде виплачуватись одноразово, а решта рівними частинами протягом 48 місяців;

з 1 липня — 63540 гривні, з яких 10590 буде виплачуватись одноразово, а решта рівними частинами протягом 48 місяців.

з 1 жовтня — 66120 гривні, з яких 11020 буде виплачуватись одноразово, а решта рівними частинами протягом 48 місяців.

Розмір при народженні третьої і кожної наступної дитини (при незмінності у законі про бюджет розмірів затверджених прожиткових мінімумів) буде складати:

з 1 січня — 123840 гривні, з яких 10320 буде виплачуватись одноразово, а решта рівними частинами протягом 72 місяців;

з 1 липня — 127080 гривні, з яких 10590 буде виплачуватись одноразово, а решта рівними частинами протягом 72 місяців.

з 1 жовтня — 132240 гривні, з яких 11020 буде виплачуватись одноразово, а решта рівними частинами протягом 72 місяців.

Загальні коефіцієнти народжуваності і смертності, природного приросту (скорочення) за 2013 рік (на 1000 осіб наявного населення)

 

	Загальні коефіцієнти
народжуваності	смертності	природного приросту (скорочення)	смертності дітей у віці до 1 року
Україна	11,1	14,6	–3,5	7,9
Автономна Республіка Крим	12,2	13,7	–1,5	6,9
області
Вінницька	10,8	15,7	–4,9	7,9
Волинська	14,1	13,1	1,0	6,1
Дніпропетровськ	11,0	15,5	–4,5	7,6
Донецька	9,4	15,9	–6,5	11,2
Житомирська	11,9	16,5	–4,6	7,6
Закарпатська	14,7	11,8	2,9	9,4
Запорізька	10,2	14,9	–4,7	8,0
Івано-Франківська	12,1	12,6	–0,5	7,9
Київська	11,9	15,8	–3,9	5,9
Кіровоградська	10,7	16,7	–6,0	11,1
Луганська	9,1	15,9	–6,8	7,2
Львівська	11,6	12,4	–0,8	8,3
Миколаївська	11,1	14,8	–3,7	7,7
Одеська	12,1	14,0	–1,9	8,3
Полтавська	9,8	16,7	–6,9	5,5
Рівненська	15,1	12,6	2,5	7,8
Сумська	9,2	16,9	–7,7	6,3
Тернопільська	11,0	13,7	–2,7	6,8
Харківська	9,8	14,4	–4,6	7,2
Херсонська	11,4	14,9	–3,5	9,4
Хмельницька	11,1	15,7	–4,6	7,1
Черкаська	9,6	16,2	–6,6	7,2
Чернівецька	12,6	12,7	–0,1	7,7
Чернігівська	9,2	18,6	–9,4	7,7
м.Київ	11,7	9,8	1,9	8,1
Севастополь (міськрада)	11,6	13,8	–2,2	5,3

Показники смертності людей залежать безпосередньо від їхнього матеріального стану, рівня охорони здоров'я, умов праці і побуту, стану забрудненості довкілля, рівня старіння населення та ін. В Україні на кожні 100000 жителів у 2001 р. померло 1539 осіб (в 1995 р. - 1212 осіб). На 2006 рік смертність склала 17,1 на 1000 чоловік. На 2013 – 14,6. Більшість смертей - від хвороб системи кровообігу, злоякісних новоутворень, нещасних випадків, отруєнь і травм. Збільшились показники смертності серед всіх вікових груп чоловіків та жінок старших 20 років. При цьому спостерігається збільшення показників з різних причин смертності, а особливо від нещасних випадків, травм, самогубств.

Рівень смертності, як і народжуваності має значні регіональні відмінності. (ТАБЛИЦЯ)

Значний вплив на смертність має забруднення навколишнього природного середовища. У областях, де сумарні показники забруднення у 1.5 раза вищі від загальнодержавних (Луганська, Донецька, Дніпропетровська) загальна захворюваність населення у 2 рази вища від середньодержавного рівня. На стан відтворення населення впливає значною мірою забруднення території України радіоактивними елементами. Майже 4 млн. осіб проживають на території радіоактивного забруднення. Це впливає на погіршення показників відтворення населення. Для цих територій (Чернігівська, Київська, Житомирська області) характерна демографічна катастрофа.

Відмінності між показниками народжуваності у містах і селах України дістали зворотною спрямованість у 90-х роках. До цього часу більша народжуваність у містах була зумовлена швидкими темпами урбанізації, молодшою віковою структурою населення в містах внаслідок масової міграції до них молоді із сільської місцевості. Але вже після 1990 р. спостерігається різке зменшення народжуваності у містах, що пояснюється різким сповільненням темпів урбанізації і навіть проявами дезурбанізації. Із сіл і з міст відбувається відтік людей молодого і середнього віку, здатних до відтворення, за межі держави, тому показники народжуваності низькі.

Показники смертності збільшуються у сільській місцевості та у містах, але гірше медичне обслуговування сільських жителів та вища частка в їх складі людей старшого віку зумовлюють вищі показники смертності серед них.