THORN; управління ризиками у сфері ЗЕД.

Для нейтралізації ЗЕ ризиків застосовують такі інструменти:

Þ страхування,

Þ хеджування валютних ризиків,

Þ валютні кредити,

Þ використання спеціальних форм розрахунків,

THORN; валютно-цінові застереження.

Хеджування - процес використання будь-яких механізмів зменшення ризиків фінансових втрат, як правило із використанням похідних фінансових інструментів. Види хеджування:

Þ хеджування з використанням ф'ючерсних контрактів - їх купівля-продаж або ліквідація;

Þ хеджування з використанням опціонів - купівля-продаж прав на здійснення операції;

Þ хеджування з використанням операції "своп" - купівля-продаж певних фінансових активів чи зобов'язань, зокрема валют, фондових інструментів чи % ставок по боргових ЦП.

Для мінімізації ризиків слід правильно вибрати форму міжнародних поставок (правила ІНКОТЕРМС).

2.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) – це належним чином оформлена угода двох (чи більше) суб’єктів підприємницької діяльності – резидентів різних країн, спрямована на встановлення (зміну, припинення) їхніх взаємних прав у зовнішньоекономічній діяльності. Контрактом мають бути обумовлені:

1. валюта ціни товарів (робіт, послуг), що експортуються (імпортуються) і загальна вартість контракту,

2. валюта платежу,

3. фінансові санкції на випадок порушення умов контракту,

4. форс-мажорні обставини, які є підставою для звільнення від відповідальності сторін,

5. умови та форми розрахунків.

Платіжними умовами зовнішньоекономічних контрактів є:

- строки здійснення розрахунків,

- місце виконання платежу,

- спосіб забезпечення платежу для експортера,

- спосіб забезпечення поставки товарів для імпортера.

Способами розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічних контрактів є:

- передоплата,

- документарний акредитив (100% гарантія одержання експортером платежу),

- документарне інкасо,

- платіж по відкритому рахунку.

Форфейтинг - це спосіб фінансування (кредитування) ЗЕ операцій, який полягає у купівлі в експортера експортних вимог форфейтером (комерційним банком чи спеціалізованою компанією) з виключенням регресу (зворотної вимоги). Експортеру виплачується сума експортної вимоги за мінусом дисконту. Аналогічно здійснюється експортний факторинг, проте він є короткостроковим інструментом фінансування, а форфейтинг – середньо- та довгостроковий (від 180 днів до 5 років). Форфейтинг може здійснюватись у вигляді викупу в експортера векселів та інших боргових вимог, акцептованих імпортером. Він здійснюється за участю банківської установи і розглядається як форма трансформації комерційного кредиту в банківський. Вартість форфейтингової угоди включає комісійну винагороду та дисконт. Перевагами форфейтингу є:

- зменшення кредитного ризику,

- мінімізація валютного ризику,

- мінімізація ризику зміни процентних ставок,