Структура органів державної служби захисту рослин та їх функції.

Керівництво та організація захисту рослин здійснюються держав­ною службою захисту рослин Міністерства аграрної політики України і державною службою карантину при Міністерстві аграрної політики України.

До складу державної служби захисту рослин входять: головне управління державної служби захисту рослин (Головна державна інспекція захисту рослин); державна станція захисту рослин (державна інспекція захисту рослин) Автономної Республіки Крим; державні станції захисту рослин (державні інспекції захисту рослин) областей з мережею лабораторій прогнозів та діагностики, контрольно-ток­сикологічних і біологічного методів захисту рослин; районні станції захисту рослин з пунктами сигналізації і прогнозів.

Основні функції і завдання державної служби захисту рослин:

· організація обстеження сільськогосподарських угідь, розробка прогнозів розвитку шкідників, хвороб і бур'янів сільськогосподар­ських культур, своєчасна сигналізація про появу та їх розвиток, раціональне й екологічно безпечне застосування хімічних, біологічних засобів, агротехнічних та інших заходів;

· організація розробки і впровадження у виробництво науково обґрунтованих технологій та інтегрованих систем захисту сільськогоспо­дарських культур від шкідників, хвороб і бур'янів, а також інших науково-методичних вказівок, правил, інструкцій та положень;

· визначення потреби й забезпеченості сільгосптоваровиробників у хімічних і біологічних засобах захисту рослин;

· ведення балансу потреби та надходження пестицидів в Україну, координація виробництва їх вітчизняною промисловістю і закупівля за імпортом державними, підприємницькими й іншими структурами, погодження обсягів та асортименту пестицидів з Міністерством охо­рони здоров'я і Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України;

· організація розмноження корисних видів комах і мікроорганіз­мів у біологічних лабораторіях, а також їх застосування в польових умовах та закритому ґрунті;

· внесення у встановленому порядку пропозицій про перелік шкідників і хвороб рослин, витрати на боротьбу з якими прово­дяться за рахунок коштів державного бюджету, здійснення контро­лю за правильним і ефективним використанням коштів;

· здійснення технологічного контролю за проведенням всіма землеко­ристувачами, незалежно від їх відомчого підпорядкування, рекомендо­ваних заходів згідно з діючими регламентами та дотриманням встанов­лених правил щодо зберігання, транспортування і використання пестицидів з урахуванням охорони навколишнього середовища;

· організація пропаганди знань із захисту рослин, координація планів видання рекомендацій, положень, інструкцій та інших інструктивно-методичних посібників, розгляд тематичних і техно­логічно-експозиційних планів з питань захисту рослин.

Начальник головного управління державної служби захисту рослин, начальники станцій захисту рослин Автономної Республіки Крим, областей і районів одночасно за посадою є головними державними інспекторами, начальники відділів, головні, провідні спеціалісти – державними інспекторами із захисту рослин відповідно України, Автономної Республіки Крим, області, району.

Державні (головні державні) інспектори із захисту рослин здій­снюють у межах своєї компетенції державний контроль за:

· проведенням всіма землевласниками та землекористувачами ре­комендованих заходів щодо захисту посівів і посадок сільськогосподарських культур від шкідливих організмів, своєчасним і якісним виконанням робіт, пов'язаних із здійсненням цих заходів підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та громадянами;

· дотриманням підприємствами, установами, організаціями неза­лежно від форм власності та громадянами, які виконують роботи, пов'язані зі здійсненням заходів із захисту рослин, установлених регламентів використання засобів захисту рослин та правил їх збері­гання і транспортування;

· своєчасним проведенням профілактичних робіт для запобігання масовому розмноженню та поширенню шкідливих організмів, до­триманням законодавства про захист рослин.

Законні вимоги державних інспекторів, що здійснюють держав­ний нагляд і державний контроль за дотриманням законодавства про захист рослин у галузі рослинництва, є обов'язковими для виконання.

Карантинна служба та її функції. З давніх часів у різних країнах, у тому числі і в Україні, для запобігання проникненню особливо небезпечних шкідливих організмів запроваджували низку заходів та обмежень у завезенні рослин. Офіційно державна служба карантину рос­лин була створена в 1931 р. при Народному комісаріаті землероб­ства, яка поступово удосконалювалася як організаційно, так і зако­нодавчо в рамках колишнього СРСР.

Нинішня державна служба карантину рослин України діє на підставі Закону України «Про карантин рослин» від 30 червня 1993 р., в якому основні її завдання визначено так:

· охорона території країни від занесення або самостійного про­никнення з-за кордону або із карантинної зони карантинних об'єктів;

· своєчасне виявлення, локалізація та ліквідація карантинних об'єктів, а також запобігання їх проникненню в регіони країни, де вони відсутні;

· здійснення державного контролю за дотриманням особливого карантинного режиму проведення заходів щодо карантину рослин при вирощуванні, заготівлі, вивезенні, ввезенні, перевезенні, збері­ганні, переробці, реалізації та використанні підкарантинних об'єк­тів.

Структурно державна служба карантину рослин знаходиться при Міністерстві аграрної політики України та складається з Головної державної інспекції з Центральною науково-дослідною карантинною лабораторією (ЦНДКЛ) і Центральним фумігаційним загоном (ЦФЗ) та підпорядкованих їм регіональних (обласних, зональних, районних) прикордонних інспекцій, лабораторій, фумігаційних загонів, пунктів карантину рослин (ППКР).

Функціо­нальні обов'язки карантинної служби в цілому та її структурних підрозділів зокрема визначені відповідно до закону Статутом дер­жавної служби карантину рослин України, затвердженим постано­вою Кабінету Міністрів № 829 від 28 жовтня 1993 р.

Головна державна інспекція здійснює керівництво роботою ЦНДКЛ і ЦФЗ, прикордонними державними інспекціями АР Крим, областей і м. Києва, визначає порядок завезення з-за кордо­ну насіння, зерна, рослин та рослинницької продукції, їх перевезен­ня в Україні та за її межами згідно з конвенціями або міждержав­ними угодами про співробітництво, видає відповідні карантинні документи на імпорт і експорт рослинницької продукції (карантин­ні дозволи і сертифікати), визначає переліки карантинних об'єктів (шкідників, хвороб рослин та бур'янів), організовує вивчення їх поширення, особливостей розвитку й шкідливості, розробку і ви­дання прогнозів, інструкцій, положень, правил та інших норматив­них документів. Разом з Міністерством аграрної політики України та Українською академією аграрних наук організовує і координує проведення наукових досліджень з карантину рослин, про­водить арбітражну експертизу підкарантинних матеріалів та об'єктів, пропагує знання з карантину рослин. У разі необхідності вносить подання до Кабінету Міністрів України про запровадження особли­вого карантинного режиму на загальнодержавному рівні.

Важливою функцією Головної державної інспекції є здійснення контролю за дотриманням законодавства з карантину рослин державними, ко­лективними, підприємницькими чи іншими структурами, органа­ми, установами та громадянами, у тому числі й під час укладання контрактів на завезення рослинницької продукції з-за кордону, та за проведенням карантинних заходів на територіях з особливим карантинним режимом.

Прикордонні державні інспекції з карантину рослин АР Крим, областей і м. Києва організовують і контролюють роботу підпоряд­кованих їм прикордонних пунктів карантину рослин, які діють у морських і міжнародних аеропортах, на залізницях та автошляхах у місцях перетину кордону, на поштамтах тощо і здійснюють карантин­ну перевірку рослинних матеріалів, що ввозяться з-за кордону, та самих транспортних засобів, проведення лабораторної експертизи ма­теріалів й ідентифікацію виявлених об’єктів у зональних лабораторіях, знезараження за необхідності підкарантинних матеріалів.

Запитання для самоперевірки

1. Організація державної служби захисту рослин в Україні та її основні завдання.

2. Яка структура органів державної служби в Україні?

3. Якими законами регулюються в Україні правові відносини у сфері захисту рослин? Коли вони були прийняті?

4. Основні розділи Закону України «Про захист рослин».

5. Основні розділи Закону України «Про пестициди і агрохімікати».

6. Які основні функції державної служби захисту рослин в Україні?

7. Яка структура карантинної служби в Україні? Її функції.

8. Як у загальних положеннях Закону України «Про захист рослин» визначено основні терміни, що найчастіше використовуються в захисті рослин?

9. Які основні принципи державної політики у сфері захисту рослин та у сфері діяльності, пов’язаній з пестицидами і агрохімікатами?

10. Загальні правила техніки безпеки під час роботи з пестицидами.

РОЗДІЛ 2