Складання форм фінансової звітності

Баланс банку — одна з основних форм звітності, яка характери­зує фінансовий стан банку (материнського банку) на звітну дату. Елементами балансу є активи, зобов'язання та капітал. У звіті «Баланс» повинна забезпечуватися тотожність підсумку активів сумі зобов'язань і власного капіталу.

Звіт «Баланс» дає можливість визначити склад і структуру майна банку, ліквідність банку, наявність власного та запозиче­ного капіталу, зміну дебіторської та кредиторської заборгованості тощо. Статті звіту «Баланс» розміщені в порядку зменшення лік­відності.

Звіт «Баланс» складається банками за певний період (квартал, рік) за наростаючим підсумком з початку звітного року. Цей звіт складається на підставі бухгалтерських записів, які підтверджені відповідними первинними документами. Статті активів та пасивів у звіті «Баланс» та примітках включають суми переоцінки.

Банк у звіті «Баланс» до статей активів і зобов'язань та в при­мітках включає суми нарахованих нестриманих процентних до­ходів і нарахованих несплачених процентних витрат. Згортання статей активів та зобов'язань є неприпустимим, крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стандартами) бухгал­терського обліку, нормативно-правовими актами Національного банку.

Банк не включає у звіт «Баланс» інформацію за технічними рахунками, за розрахунками та доходами і витратами, які здійс­нюються внутрішньосистемно. Зразки форм звіту «Баланс» та порядок заповнення статей активів, зобов'язань і власного капіталу наведені в додатках 2 та 3 Інструкції № 480.

Метою складання звіту, про фінансові результати є надан­ня користувачам інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності банку (материнського банку) за відповід­ний період.

Доходи та витрати групуються за їх характером та основними видами доходів і витрат на кінець останнього дня звітного періо­ду (кварталу, року). Основними видами доходів і витрат, пов'яза­них із виконанням банківських операцій, є: процентні (встанов­люються за кредитними та депозитними операціями та розрахо­вуються пропорційно до суми та терміну операції), комісійні (вста­новлюються за розрахунково-касовими та іншими видами банків­ських операцій як у фіксованій сумі, так і у відсотках), торговельні (відображають результат від торгівлі валютою, цінними папера­ми та іншими фінансовими активами банку).

Звіт про фінансові результати банку має містити дані станом на кінець поточного періоду (кварталу, року) наростаючим підсум­ком за поточний фінансовий рік до дати звітності та порівняльні дані станом на кінець зіставленого періоду (кварталу, року) попе­реднього фінансового року.

У звіт про фінансові результати не включається інформація про доходи та витрати за внутрішньосистемними розрахунками. Банки, створені у формі публічних акціонерних товариств, зазначають у річній та консолідованій фінансовій звітності показ­ники чистого прибутку і скоригованого чистого прибутку на одну просту акцію. Показники прибутковості безпосередньо не стосу­ються розподілу дивідендів. Для розрахунку чистого прибутку на одну просту акцію враховуються прості акції, випуск яких зареє­стровано Державною комісією з цінних паперів та фондового рин­ку й згідно з реєстром акціонерів. Показники прибутковості ак­цій зазначаються в гривнях з точністю до сотих (з двома знаками після коми). Для визначення скоригованого чистого прибутку на одну просту акцію враховується вплив розбавляючих потенцій­них простих акцій.

Зразки форм «Звіту про фінансові результати» та порядок за­повнення відповідних статей доходів і витрат наведено в додат­ках 4 та 5 Інструкції № 480.

У звіті про рух грошових коштів банк (материнський банк) відображає рух грошових коштів у звітному періоді. Тобто роз­криває джерела отриманих готівкових та безготівкових коштів, а також напрями їх використання у розрізі операційної, інвести­ційної та фінансової діяльності.

Звіт про рух грошових коштів доповнюють баланс і звіт про фінансові результати діяльності банку. Зазначений фінансовий звіт пояснює зміни в одному з важливих компонентів активу ба­лансу - грошових коштах та їх еквівалентах, які відбулися між датами балансу. Також звіт характеризує вплив фінансово-госпо­дарської діяльності банку на грошові потоки. Результат змін у русі грошових коштів у процесі операційної, інвестиційної та фінан­сової діяльності має відповідати змінам у грошових коштах та їх еквівалентах у звітному періоді.

Операційна діяльність - це основна діяльність банку, що дає дохід, а також інші види діяльності, що не входять до складу інвес­тиційної чи фінансової діяльності. Зміна грошових коштів унаслі­док операційної діяльності розраховується за двома напрямками.

По-перше, визначається чистий грошовий прибуток (збиток). Цей показник, наприклад, включає надходження (відтік) коштів за: отриманими (сплаченими) процентами, комісійними доходами (ви­тратами), іншими доходами (витрати). Причому доходи та витрати за негрошовими операціями не враховуються і т.ін. По-друге, визна­чають зміни в операційних активах та зобов'язаннях. Цей показник, наприклад, включає надходження (відтік) коштів внаслідок: змен­шення (приросту) наданих кредитів, приросту (зменшення) коштів залучених від клієнтів і т.д.

Інвестиційна діяльність - це придбання і продаж довгостро­кових активів, а також інших інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів. Приклади надходження (відтоку) коштів: реа­лізація (придбання) цінних паперів у портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення; реалізація (придбання) основ­них засобів і т.ін.

Фінансова діяльність - це діяльність, яка спричиняє зміни розміру та складу власного і запозиченого капіталу банку. При­клади надходження коштів: отримання субординованого боргу, емісія акцій і т.д. Приклади сплати грошових коштів: повернен­ня залучених банком консорціумних кредитів, виплата дивіден­дів, викуп власних акцій тощо.

Для визначення обсягу руху грошових коштів застосовують­ся прямий та непрямий методи. Прямий метод вимагає постійно­го накопичення даних про обороти (надходження і вибуття) гро­шових коштів за напрямами (статтями), узагальнення потрібних показників в аналітичному обліку. Складання звіту про рух гро­шових коштів за непрямим методом ґрунтується на коригуванні чистого прибутку (збитку) відповідно до впливу операцій не грошового характеру; будь-яких відстрочок або нарахувань минулих чи майбутніх надходжень або виплат грошових коштів щодо опе­раційної діяльності, а також відповідно до статей доходу та ви­трат, пов'язаних із грошовими потоками від інвестиційної чи фі­нансової діяльності. Банк (материнський банк) самостійно виби­рає метод складання звіту (прямий або непрямий).

Зразки форм «Звіту про рух грошових коштів» та методику визначення притоку і відтоку грошових коштів за видами діяль­ності банку наведено в додатках 6 та 7 Інструкції № 480.

Звіт про власний капітал - це фінансовий звіт, який відо­бражає зміни та рух капіталу за звітний рік. Для забезпечення можливості порівняльного аналізу в річному звіті банки також наводять звіт про власний капітал за попередній рік.

Цей звіт являє собою таблицю, у колонках якої наведено скла­дові капіталу за статтями, визначеними в балансі: статутний ка­пітал, резерви та інші фонди банку та нерозподілений прибуток. У рядках звіту зазначаються напрями, за якими відбувалися змі­ни в капіталі за попередній та звітний роки:

• урахування впливу переходу на нові або переглянуті стандарти, зміна облікової політики та виправлення помилок;

• визначення чистого доходу (збитку), що визнаний безпосередньо у складі капіталу шляхом урахування переоцінки: цінних
паперів в портфелі банку на продаж, основних засобів, нематеріальних активів, операцій з хеджування; також урахуван­ня: накопичених курсових різниць, відстрочених податків, продажу або втрат від зменшення корисності цінних паперів в портфелі банку на продаж;

• визначення впливу прибутку(збитку), отриманого банком за
рік;

• розкриття інформації щодо емісії акцій; власних акції, викуп­лених в акціонерів, та виплат дивідендів.

Порядок складання та зразки форми Звіту про власний капі­тал наведено в додатку 8 Інструкції № 480.