Про посвячення Богові людей і речей. 60 страница

1. Пророцтво про Дамаск. – Ось, Дамаск зникне як місто, і стане купою руїн.

2. Міста Ароеру будуть покинуті, – залишаться для черед, котрі там спочиватимуть, і нікому буде їх лякати.

3. Не стане фортеці Єфремової і царства Дамаського – з рештою Сирії; з ними станеться те саме, що й зі славою синів Ізраїля, говорить Господь Саваот.

4. І станеться того дня, змаліє слава Якова, і огрядне тіло його стане худим.

5. Буде те саме, що по жнивах у женця, коли рука його пожне колоски, і коли зберуть колоски в долині Рефаїмській.

6. І залишаться в нього, як буває під час обтрушування олив: дві-три ягідки на самій верхівці, або чотири-п'ятеро на плідних гіллячках, – говорить Господь, Бог Ізраїля.

7. Того дня наверне людина погляд свій до свого Творця, і очі її будуть спрямовані до Святого Ізраїля.

8. І не гляне на жертовники, на справу рук своїх, і не подивиться на те, що вчинили пальці її, на ідолів і на Астарту.

9. Того дня укріплені міста її будуть, мов руїни в лісах і на вершинах гір, залишені перед синами Ізраїля, – і буде пустеля.

10. Бо ти забув Бога порятунку твого, і не згадував про скелю притулку твого; а тому витворив сади веселощів, і насадив живців од чужинської лози.

11. За дня насадження твого ти піклувався, щоб воно зростало, і, щоби посіяне тобою якомога швидше зацвіло, але за дня збирання не купа жн и ва буде, а журба жорстока.

12. Та ось! Гомін народів багатьох! Вони легочуть, як легоче море. Ревище племен! Вони ревуть, як ревуть могутні води.

13. Ревуть народи, як ревуть могутні води; але Він погрозив їм, і вони далеко побігли, і були гнані, мов порох по горах од вітру, як пил від вихору.

14. Вечір – і ось жах; і раніше ранку вже немає його. Така доля грабіжників наших, жереб руйнівників наших.

Ісаїя 18

1. Горе землі, де падає тінь від крила потойбіч рік ефіопських,

2. Що посилає послів морем і в папірусних човнах по водах! Ходіть швидше, посли, до народу міцного і бадьорого, до народу страшного від початку й донині, до народу високого на зріст, що [все] витоптує, котрого землю розтинають ріки.

3. Усі ви, мешканці світу і мешканці на землі! Дивіться, коли знамено здійметься на горах і коли озветься сурма, слухайте!

4. Бо так Господь сказав мені: Я спокійно дивлюся із житла Мого, як світле тепло після дощу, як хмарина роси в спеку жнивної пори.

5. Бо раніше збирання винограду, коли він відцвіте, і гроно почне дозрівати, Він відітне ножем гілки і відбере, і відрубає пагіння,

6. І залишать усе хижим птахам на горах і, звірам польовим; і птахи будуть там літувати, і вся звірота польова буде там зимувати.

7. Того часу принесуть дари Господові Саваотові від народу міцного і бадьорого, від народу страшного від початку й донині, від народу високого на зріст, що [все] топче, котрого землі розтинають ріки, – до місця ймення Господа Саваота, на гору Сіон.

Ісаїя 19

1. Пророцтво про Єгипет. – Ось, Господь вершником на легкій хмарі входить до Єгипту; і перед Ним тремтять єгипетські ідоли, і серце Єгипту в грудях тане.

2. Я озброю єгиптян супроти єгиптян; і будуть воювати брат із братом і один супроти одного, місто з містом, царство з царством.

3. І дух Єгипту знесиліє в ньому, і перетворю на ніщо раду його, і вдадуться вони до ідолів і чаклунів, до лиходіїв, що мертвих викликають, та до ворожбитів.

4. І віддам єгиптян в руки володаря жорстокого, і лютий цар буде володарювати над ними, говорить Господь, Господь Саваот.

5. І вичахнуть води в морі, і ріка зміліє і висохне.

6. І збідніють ріки, і канали єгипетські зміліють; очерет і тростина зів'януть.

7. Поля над рікою, при березі ріки, і все посіяне біля ріки засохне, розвіється і щезне.

8. І заплачуть рибалки, і заридають усі, хто кидав у ріку вудку чи ставив сіті у воді – занепадуть духом;

9. І будуть зажурені ті, що обробляють льон, і ткачі білого полотна.

10. І будуть понищені сіті, і всі, що утримують рибники для живої риби, занепадуть духом.

11. Так! Збожеволіли князі цоанські; рада мудрих порадників фараонових стала безглуздою. Як ви скажете фараонові: Я – син мудраків, син царів старожитніх?

12. Де вони? Де твої мудраки? Нехай вони тепер скажуть тобі; нехай спізнають, що Господь Саваот ухвалив про Єгипет.

13. Збожеволіли князі цоанські, обдурили себе князі мемфіські, і звернули Єгипет зі шляху старшини племен його.

14. Господь наслав на нього духа сп'яніння; і вони завели Єгипет в облуду в усіх справах його, як ото п'яний блукає по вивертах своїх.

15. І не буде в Єгипті такого діла, котре уміли б звершити і голова, і хвіст, пальма і очеретина.

16. Того дня єгиптяни будуть схожі на жінок, і затремтять, і злякаються поруху руки Господа Саваота, котру Він піднесе на них.

17. Земля юдейська стане жахом для Єгипту; хто згадає про неї, той затремтить від ухвали Господа Саваота, котру Він ухвалив про нього.

18. Того дня п'ять міст землі єгипетської будуть говорити мовою ханаанською і присягатимуться Господом Саваотом; а одне назветься містом сонця.

19. Того дня жертовник Господові буде посеред землі єгипетської, і пам'ятник Господові – біля рубежів її.

20. І буде він ознакою і свідченням про Господа Саваота на землі єгипетській; тому що вони заволають до Господа з причини гнобителів, і Він пошле їм рятівника і захисника, і визволить їх.

21. І Господь явить Себе в Єгипті; і єгиптяни того дня спізнають Господа, і принесуть пожертви і дарунки, і дадуть обітниці Господові, і виконають.

22. І завдасть Господь урази Єгиптові; уразить, і уздоровить; вони навернуться до Господа, і Він почує їх, і зцілить їх.

23. Того дня з Єгипту до Асирії буде широкий шлях, і буде проходити Ашшур до Єгипту, і єгиптяни до Асирії; і єгиптяни разом із асирійцями будуть служити Господові.

24. Того дня Ізраїль буде третім з Єгиптом і Асирією; благословення буде серед землі,

25. Котру благословить Господь Саваот, кажучи: Благословенний народ Мій – єгиптяни, і діяння рук Моїх – асирійці, і спадок Мій – Ізраїль.

Ісаїя 20

1. Того року, коли Тартан прийшов під Ашдод, куди послав його Сарґон, цар асирійський, і воював супроти Ашдода, і захопив його,

2. Того ж часу Господь сказав Ісаї, синові Амосовому, так: Піди і скинь веретище, що в тебе на крижах, і поскидай сандалії твої з ніг твоїх. Він так і вчинив; ходив голий і босий.

3. І сказав Господь: Як служник Мій Ісая ходив голий і босий три роки на ознаку й свідчення про Єгипет і Ефіопію,

4. Так поведе цар асирійський бранців із Єгипту і вигнанців з Ефіопії, молодих і літніх, голими і босими з оголеними спинами на сором Єгиптові.

5. Тоді жахнуться і засоромляться за Ефіопію, надії своєї, і за Єгипет, котрим хвалилися.

6. І скажуть того дня мешканці цієї країни: Ось, які ті, на котрих ми сподівалися і до котрих вдавалися по допомогу, щоб урятуватися від царя асирійського! І як би ми врятувалися?

Ісаїя 21

1. Пророцтво про пустелю приморську. – Як бурі на півдні носяться, іде він від пустелі, з краю лихого.

2. Загрозливе видіння мені показане: Грабіжник грабує, спустошувач спустошує. Виходь Елам, бери в облогу, Мідіє! Усім стражданням покладу край.

3. Від цього рамена мої трясуться; страждання виповнили мене, наче муки породіллі. Я схвильований від того, що чую; я знічений від того, що бачу.

4. Серце моє тремтить; жах мене проймає; ніч, що так мені бажана, перетворилася на жахіття для мене.

5. Накривають стола; розстеляють скатертину, і їдять, п'ють. Підводьтеся, князі, намащуйте щити.

6. Бо так сказав мені Господь! Піди, постав сторожа; нехай він скаже, що побачить.

7. І побачив він вершників, що удвоконь їхали, верхівців на віслюках, верхівців на верблюдах, і дослухався він старанно, з великою увагою.

8. І закричав, [як] лев: Володарю мій! На сторожі стояв я цілий день і на місці моєму залишався упродовж ночі.

9. І ось, їдуть люди, вершники удвоконь. Потім він проголосив і сказав: Упав, упав Вавилон, і всі ідоли богів його лежать на землі розбиті.

10. О, пограсований мій і сину току мого! Що чув я від Господа Саваота, Бога Ізраїлевого, те й звістив вам.

11. Пророцтво про Думу. – Кричать мені із Сеїру: Стороже! Скільки ще ночі?

12. Сторож відповідає: Наближається ранок, але ще ніч. Якщо ви запитуєте вимогливо, то повертайтеся, і приходьте.

13. Пророцтво про Аравію. – У лісі аравійському ночуйте, каравани деданські!

14. Мешканці землі теманської! Несіть воду назустріч спраглим, із хлібом стрічайте втікачів.

15. Бо вони від мечів утікають, і від меча оголеного, і від лука натягненого, і від люті війни.

16. Бо так сказав мені Господь: Ще рік, що дорівнює рокові найманця, і вся слава Кедарова щезне.

17. І луків у хоробрих синів Кедара залишаться небагато: так сказав Господь, Бог Ізраїлів.

Ісаїя 22

1. Пророцтво про долину видіння. – Що з тобою, що ти увесь зійшов на дахи?

2. Місто гамірливе, збентежене, місто святкове! Переможені твої не мечем убиті і не в битві померли;

3. Усі вожді твої кинулися врозтіч разом, але їх пов'язали стрільці; усі знайдені в тебе зв'язані разом, хоч як вони далеко забігли.

4. А тому кажу: Залишіть мене, я буду плакати гірко; не докладайте зусиль, щоб утішити мене в спустошенні доні народу мого.

5. Бо це день збентеження, замішання і колотнечі в долині видіння від Господа, Бога Саваота. Ламають мури, і зойки по горах лунають.

6. І Елам несе сагайдака, люди на колісницях [і] вершники, і Кір виймає щита.

7. І ось, кращі долини твої виповнені колісницями, і вершники вишикувалися навпроти брам.

8. І скине він з Юдеї покривало; і ти того дня навертаєш зір на запас зброї у домі кедровім.

9. Але ви бачите, що вже багато проломів у мурах міста Давидового; і збираєте воду в нижньому ставку.

10. І позначаєте оселі в Єрусалимі, і руйнуєте будинки, щоб укріпити мури;

11. І споруджуєте поміж двома мурами сховище для води старого ставка. А на Того, Хто це чинить, ви не озираєтеся, і не дивитеся на Того, Хто здавна ухвалив це.

12. І Господь, Господь Саваот заохочує вас цього дня плакати, і журитися, і обстригти волосся, і підперезатися мотузками.

13. Та ось, веселощі і радість! Убивають волів, і ріжуть овець, їдять м'ясо, і п'ють вино: будемо їсти і пити, бо завтра помремо!

14. І відкрив мені вуха Господь Саваот: не проститься вам оце безчестя, аж доки не помрете, сказав Господь, Господь Саваот.

15. Так сказав Господь, Господь Саваот: Ходи, йди до цього царського вельможі, до Шевни, керуючому в палаці, [і скажи йому]:

16. Що це в тебе отут, і хто тут у тебе, що ти тут вирубуєш собі гробницю? Він витешує собі гробницю на підвищенні, вирубує в скелі житло собі.

17. Ось, Господь перекине тебе, як ото кидає міцний чоловік, і стисне тебе на грудку.

18. Згорне тебе в згорток, кине тебе, як меча, на землю широкополу; там ти помреш, і там пречудові колісниці твої будуть ганьбою для дому володаря твого.

19. І зіпхну тебе з місця твого, і скину тебе з чину твого.

20. І станеться того дня, прикличу служника Мого Еліякима, сина Хілкійї,

21. І зодягну його в шати твої, і поясом твоїм підпережу його, і владу твою передам в руки його; і буде він батьком для мешканців Єрусалиму і для юдейського дому.

22. І ключа від Давидового дому покладу на плечі його; відчинить він, і ніхто не замкне; зачинить він, і ніхто не відчинить.

23. І зміцню його, мов цвяха на твердому місці; і буде він, як престол слави для дому батька свого.

24. І буде висіти на ньому вся слава дому батька його, дітей і внуків, усе домашнє начиння, аж до останніх музичних інструментів.

25. Того дня, говорить Господь Саваот, похитнеться цвях, укріплений на твердому місці, і буде вибитий, упаде, і розпадеться всенька важність, котра на ньому; бо Господь каже.

Ісаїя 23

1. Пророцтво про Тир. – Ридайте, кораблі Таршішу; бо він зруйнований; немає осель; і нікому входити до осель. Так їм звіщено з краю Киттімського.

2. Замовкніть, мешканці острова, котрого залюднювали купці сидонські, що плавають морем.

3. По великих водах привозилося насіння Шіхору, жниво [великої] ріки, і був він торговищем народів.

4. Засоромся, Сидоне; [бо ось], що оповідає море, фортеця морська: Я не страждала пологами і не народжувала, і не виховувала юнаків, не вирощувала юнок.

5. Коли звістка дійде до єгиптян, здригнуться вони, зачувши про Тир.

6. Переселяйтеся до Таршішу, ридайте, мешканці острова!

7. Чи це ваше місто веселе, початок котрого від днів старожитніх? Ноги його несуть його поневірятися в країні далекій.

8. Хто ухвалив таке Тирові, котрий роздавав корони, чиї купці [були] князями, а торгівці – шанувальниками скрізь?

9. Господь Саваот ухвалив це, щоб осоромити зарозумілість всілякої слави, щоб зневажити всіх славнозвісних землі.

10. Ходи по землі твоїй, донько Таршішу, як ріка; немає більше перешкоди.

11. Він простягнув руку Свою на море, потряс царства; Господь про Ханаан наказав зруйнувати фортеці його.

12. І сказав: Ти не будеш уже веселитися, осоромлена юнко, донько Сіону! Підводься, йди до Кіттіму, [але] й там не буде тобі спокою.

13. Ось земля халдеїв. Цього народу передніше не було; Ашшур започаткував його з мешканців пустель. Вони споруджують вежі свої, руйнують оселі його, перетворюючи їх на руїни.

14. Ридайте, кораблі Таршішу! Бо твердиня ваша спустошена.

15. І станеться того дня, забудуть Тир на сімдесят літ, у плині днів одного царя. А по закінченні сімдесяти літ із Тиром буде те саме, що ото співають про блудницю.

16. Візьми гусла й ходи містом, забута блуднице! Грай зграбно, співай багато пісень, щоб пригадали тебе.

17. І станеться, як проминуть сімдесят літ, Господь відвідає Тира, і він знову почне діставати набуток свій, і буде займатися блудом з усіма царствами земними по всій землі.

18. Але торгівля його і набуток його присвячуватимуться Господові; не замкнуть його, склавши в коморах; бо набуток буде тим, що житимуть перед лицем Господнім, щоб вони їли до ситости та мали одежу приємну.

Ісаїя 24

1. Ось, Господь спустошує землю і вчиняє її неродючою; видозмінює її і розпорошує її мешканців.

2. І що буде народові, те буде й священикові; що служникові, те й панові його; що служниці, те й господині її, що тому, хто купляє, те й тому, що продає; що боржникові, те й позикодавцеві, що лихвареві, те людині, що віддає лихву.

3. Земля спустошена украй і пограбована до нитки; бо Господь вирік слово оце.

4. Стогне, зажурена; засмутилася й занепала духом земля; занепали старшини над народом землі.

5. І земля споганіла під тими, що замешкали на ній; бо вони зневажили закони, зрадили установленням, зламали вічного заповіта.

6. За це прокляття пожирає землю, і покарані мешканці її, за те спалені мешканці землі, і не багато залишилося людей.

7. Плаче сік грона; болить виноградна лоза; зітхають усі, хто був звеселений серцем.

8. Припинилися радощі з тімпанами; притих гамір веселунів, затихли звуки гусел.

9. Уже не п'ють вина з піснями, гірка стала сікера для тих, хто п'є її.

10. Зруйноване спустошене місто, а зацілілі оселі на замку – не можна зайти.

11. Плачуть за вином на вулицях; посмутніла всіляка радість; стали вигнанцями всілякі радощі на землі.

12. У місті лишився занепад, і брами зруйнувалися,

13. А осередь землі, поміж народами, станеться те ж саме, що буває при обтрушуванні олив чи під час збирання [винограду], коли зібрано врожай.

14. Вони піднесуть голос свій, будуть у захопленні від величі Господньої, голосно будуть вигукувати з моря.

15. Тож прославляйте Господа на сході, на островах морських – ймення Господа, Бога Ізраїлевого.

16. Від рубежів землі ми чуємо пісню: Слава Праведному! І сказав я: Лихо мені, лихо мені! Отакої мені! Злодії грабують, і злодіють злодії по-злодійському.

17. Жах, і яма, і пастка для тебе, мешканцю землі!

18. Тоді утікач від крику жаху впаде в яму; і хто вибереться з ями, попаде у пастку; бо вікна з [небесної] високости розчиняться, і підвалини землі затремтять.

19. Земля зазнає руйнації, земля западеться, земля буде у великому потрясінні.

20. Хитається земля, мов п'яний, і гойдається, наче колиска, і беззаконня її тяжіє на ній; вона впаде, і вже не підведеться.

21. І станеться того дня, покарає Господь військо високих, які на висоті, і царів земних на землі.

22. І будуть зібрані разом, як в'язні, до роду, і будуть замкнені в тюрмі, і за плином багатьох днів будуть покарані.

23. І почервоніє місяць, і засоромиться сонце, коли Господь Саваот зацарює на горі Сіоні і в Єрусалимі, і перед старшинами Його славетно.

Ісаїя 25

1. Господе! Ти – Бог мій; буду тебе величати, хвалитиму ймення Твоє, бо Ти звершив дивовижне; передбачення давні істинні, амінь!

2. Ти перетворив місто на купу каміння, непохитну фортецю на руїни; осель чужинців уже немає в місті; ніколи воно не буде відбудоване.

3. А тому прославлятимуть Тебе народи могутні; міста страшних племен будуть страхатися Тебе.

4. Бо Ти був притулком бідного, притулком убогого, коли його пригнічували, захистом від бурі, затінком від спеки; бо гнівне дихання тиранів було схоже на бурю супроти мурів.

5. Як спека на безводній місцині, Ти упокорив буйність ворогів; [як] спекота тінню хмари, втихомирені веселощі гнобителів.

6. І вчинив Господь Саваот на горі цій для всіх народів бенкет із жирних страв, гостину із чистого вина, із лою кісток і найчистішого вина;

7. І знищить на горі оцій покривало, що покриває всі народи, покривало, що лежить на всіх племенах.

8. Поглинена буде смерть навіки, і витре Господь Бог сльози на всіх обличчях, і зніме ганьбу з народу Свого на всій землі; бо так говорить Господь.

9. І скажуть того дня: Ось Він, Бог наш! На нього ми сподівалися, і Він урятував нас! Це є Господь; на Нього ми покладалися; потішимося і звеселіємо у спасінні Його!

10. Бо рука Господа спочине на цій горі, і Моав буде потоптаний на місці своєму, як топчуть солому в гною.

11. І хоч він розкине посеред нього руки свої, як той, що плаває, розкидає їх для плавання; [але Бог] зневажить гордість його разом з лукавством рук його.

12. І непохитність мурів твоїх зруйнує, повалить, пожбурить на землю, в порох.

Ісаїя 26

1. Того дня заспівають пісню оцю в краї Юдейському: місто міцне у нас; порятунок дав Він замість мурів і валів.

2. Прочиніть браму; нехай зайде народ праведний, що пильнує істину.

3. Твердого духом Ти зберігаєш у досконалому мирі, бо на Тебе він сподівається.

4. Сподівайтеся на Господа завжди, бо Господь Бог є скеля вічна.

5. Він скинув тих, що мешкали на висотах, місто, котре стояло зависоко, повалив його на землю, пожбурив його в порох.

6. Нога топче його, ноги бідних, ступні жебраків.

7. Шлях праведника рівний; Ти торуєш стежку праведника.

8. І на шляху судів Твоїх, Господе, ми сподівалися на Тебе! До ймення Твого і до спогадів про Тебе линула душа наша.

9. Душею моєю я линув до Тебе вночі, і духом моїм я буду шукати Тебе ревно з досвітку: бо коли суди Твої [звершуються] на землі, тоді ті, що живуть у мирі, навчаються правди.

10. Якщо лиходій буде помилуваний, то не навчиться він правди, буде чинити злочини на землі справедливих і не буде озиратися на велич Господа.

11. Господе! Рука Твоя була високо піднесена; але вони не бачили її; побачать і засоромляться ненависники народу Твого, вогонь пожере ворогів Твоїх.

12. Господе! Ти даруєш нам мир; бо навіть усі справи наші Ти влаштовуєш для нас.

13. Господе, Боже наш! Інші володарі, окрім Тебе, володарювали над нами; але через Тебе тільки ми прославляємо ймення Твоє.

14. Мертві не оживуть; Рефаїми не підведуться, тому що Ти навідав їх і вигубив їх, і винищив найменшу пам'ять про них.

15. Ти помножив народ, Господе, помножив народ, – прославив Себе, розпросторив усі межі землі.

16. Господе! У горі він шукав Тебе; виливав неголосні благання, коли покарання Твоє наздоганяло його.

17. Як вагітна жінка під час пологів страждає, волає від болю свого, так були ми перед Тобою, Господе.

18. Були вагітні, страждали, і породжували неначе вітер, порятунку не знайшли, і інші мешканці всеземлі не зарадили.

19. Оживуть мертві Твої, постануть мертві тіла! Збадьорюйтеся і святкуйте, повалені в поросі; бо роса Твоя – роса рослин, і земля викине мертвих.

20. Рушай, народе мій, зайди до покоїв твоїх, сховайся на мить, доки гнів не минеться.

21. Бо ось, Господь виходить з оселі Своєї карати мешканців землі за їхнє беззаконня, і земля відкриє кров, що її поглинула, і вже не приховає убитих своїх.

Ісаїя 27

1. Того дня уразить Господь мечем Своїм важким і великим, і міцним, левіятана, швидкого змія, і левіятана, змія верткого, і заб'є потвору, що в морі.

2. Того дня заспівайте про нього – про улюблений виноградник.

3. Я, Господь, Охоронець його, кожної миті напуваю його; вночі і вдень стережу його, щоб хтось не вдерся до нього.

4. Гніву немає в Мені. Та якби хтось поставив [у ньому] супроти Мене бур'ян і терня, Я війною піду супроти нього, випалю його зовсім.

5. Хіба що поспішить під захист Мій, і мир укладе зі Мною.

6. У прийдешні [дні] вкоріниться Яків, дасть пагін, і розквітне Ізраїль; і виповниться плодами всеземля.

7. Чи так Він завдав поразки йому, як перемагав переможців його? Чи так убивав його, як убиті убивники його?

8. Уміру Ти покарав його, коли відкидав його; викинув його потужним подувом Своїм, наче за дня східного вітру.

9. І через це зітреться беззаконня Якова; і плодом усього буде знятий гріх із нього, коли все каміння жертовників він перетворить на куски вапна, і не будуть уже стояти діброви та ідоли сонцю.

10. Бо укріплене місто спорожніє, житла [будуть] залишені і будуть в занепаді, як пустеля. Там буде пастися телятко, і там воно буде в спокої, і об'їдатиме гілки його.

11. Коли гілки його висохнуть, їх пообламують; жінки прийдуть і спалять їх. Оскільки це місто безглузде, то не змилосердиться над ним Творець його, і не помилує його Утворювач його.

12. Але станеться того дня, Господь потрясе все від великої ріки [Ніл] до потоку Єгипетського, і ви, сини Ізраїля, будете зібрані один до одного;

13. І станеться того дня: засурмить велика сурма, і прийдуть заблуклі в асирійськім краї і вигнані до краю єгипетського, і поклоняться Господові на горі святій у Єрусалимі.

Ісаїя 28

1. Горе вінкові гордині п'яних єфремлян, зав'ялій квітці гарних шатів його, котрий на вершечку родючої долини переможених вином!

2. Ось, міцний і сильний у Господа, мов злива з градом і згубний вихор, мов розлита повінь бурхливої води, з силою кидає його на землю.

3. Ногами топчуть вінок гордині п'яних єфремлян.

4. І з квіткою зів'ялою пишних шатів його, котра на верхів'ї долини родючої, чиниться те саме, що буває з дозрілою передчасно смоквою, котру, як тільки хтось побачить, тієї ж миті бере рукою і поглинає її.

5. Того дня Господь Саваот буде пречудовим вінцем і славною діадемою для останку народу Свого.

6. І духом правосуддя для сидячого в судилищі і мужністю для тих, що відбивають супротивника від брами.

7. Але й ці хитаються від вина і збиваються зі шляху від сікери; священик і пророк спотикаються від міцних напоїв; переможені вином, стали безглуздими від сікери, у видінні помиляються, а в міркуваннях спотикаються.

8. Бо всі столи виповнені вивертами гидкими, немає [чистого] місця.

9. А [кажуть]: Кого хоче він навчити веденню? І кого повчати проповіддю? Відлучених від грудного молока, відлучених від персів [матері]?

10. Тому, що заповідь на заповідь, заповідь на заповідь, правило на правило, правило на правило, тут небагато і там небагато.

11. За те устами немічними і чужою мовою казатимуть цьому народові.

12. Їм казали: Ось, спочинок, дайте спочити знесиленому, і ось заспокоєння. Але вони не хотіли дослухатися.

13. І [стало у них за] словом Господа: що заповідь на заповідь, заповідь на заповідь, правило на правило, правило на правило, тут небагато і там небагато, – так що вони підуть, і впадуть навзнак, і розіб'ються, і попадуть у пастку, і будуть спіймані.

14. Отож, слухайте слово Господнє, глузливці, правителі народу цього, котрий у Єрусалимі.

15. Оскільки ви кажете: Ми склали спілку зі смертю, і з пеклом вчинили ухвалу: коли всекараючий бич буде проходити, він не дійде до нас, – тому що брехню ми вчинили притулком для себе, і облудою прикриємо себе.

16. А тому так говорить Господь Бог: Ось, Я кладу в підвалини на Сіоні каменя, каменя випробуваного, наріжного, коштовного, міцно поставленого: віруючий в нього не осоромиться.

17. І поставлю суд мірою і правду – вагами; і градом винищиться сховок брехні, і води затоплять місце сховку.

18. І спілка ваша зі смертю скасується, і ухвала ваша з пеклом не встоїть. Коли піде всекараючий бич, ви будете потоптані.

19. І тільки-но він піде, то схопить вас; а ходити буде щоранку, день і ніч, і навіть чутки про нього будуть викликати жах.

20. Надто коротким буде ліжко, щоб простягнутися; надто вузькою ковдра, щоб загорнутися в неї.

21. Бо постане Господь, як на горі Перацім, розгнівається, як на долині в Гів'оні, щоб учинити діяння Своє, незвичайне діло, і звершити діяння Своє, чудове Своє діяння.

22. Отож, не блюзніть, щоб кайдани ваші не стали міцніші; бо Я чув від Господа, Бога Саваота, що винищення ухвалене для всієї землі.

23. Прихиліть вухо, і дослухайтеся до мого голосу; будьте уважні, і вислухайте мою мову.

24. Чи завжди землероб оре для посіву, ралить і боронує землю свою?

25. Ні, коли зрівняє її гаразд у борознах, він не сіє укропу, а також не розсіває тмину, бо розкидає пшеницю рядочками, і ячмінь на визначеній місцині, і полбу поряд з ним.

26. І такому чинові навчає його Бог його; Він наставляє його.

27. Бо не молотять чорнуху катком зубчастим, і коліс молотильних не ганяють по тминові; але палицею вибивають чорнуху, і тмин – палицею.

28. Зерновий хліб вибивають, але не розбивають його; і тягають по ньому молотильні колеса з кіньми їхніми, але не розтирають його.

29. І це відбувається од Господа Саваота: дивовижні долі Його, величезна премудрість Його!

Ісаїя 29

1. Горе Ариїлу, Ариїлу, місту, в котрому мешкав Давид! Долучіть рік до року; нехай заколюють пожертви.

2. Але Я притисну Ариїла, і буде плач і лемент; і він залишиться у Мене, як Ариїл.

3. Я стану табором довкола тебе і обмежу сторожею пильною, і споруджу супроти тебе укріплення.

4. І будеш принижений, від землі будеш озиватися, і глухою буде мова твоя з-під пороху, і голос твій буде, немов голос черевомовця, і з-під пороху шепотіти будуть уста твої.

5. Багато ворогів твоїх буде, мов дрібний пил, і юрмища лютих, мов полова летка, і все це звершиться несподівано, в одну мить.

6. Господь Саваот відвідає тебе громом і землетрусом, і потужним голосом, бурею і вихором, і полум'ям всепоглинаючого вогню.

7. І, мов сон, як нічне сновидіння, буде вельми багато всіх народів, що воюватимуть супроти Ариїла, і всіх, що виступатимуть проти нього і укріплень його, і тих, що чинили утиски йому.

8. І, як голодному сниться, наче він їсть, але прокидається, і душа його голодна, і, як спраглому сниться, наче він п'є, але прокидається, і страждає, бо душа його спрагла: те саме буде й усім багатьом народам, що воюватимуть супроти гори Сіон.

9. Зачудовуйтеся, дивуйтеся; вони осліпили інших, і самі осліпли; вони п'яні, та не від вина, – хитаються, та не від сікери;

10. Бо навів на вас Господь духа, що присипляє, і зімкнув очі ваші, пророки, і затьмарив ваші голови, провидці!

11. І всіляке пророцтво для вас те саме, що слова у запечатаній книзі, котру дають тому, що вміє читати книжку, і кажуть: Прочитай її; і той відповідає: Не можу, тому що вона запечатана.

12. І передають книгу тому, хто читати не вміє, і кажуть: Прочитай її, і той відповідає: Я не вмію читати.

13. І сказав Господь: Оскільки цей народ наближається до Мене устами своїми, і язиком своїм вшановує Мене, а серце його задалеко від Мене, і благополуччя їхнє переді Мною є вивчення заповідей людських;

14. То ось, Я ще раз незвичайно вчиню з цим народом, пречудово і дивовижно, аж так, що мудрість мудраків його загине і розуму в розумних його не стане.

15. Горе тим, котрі гадають сховатися в глибину, щоб замір свій утаємничити від Господа, котрі вчиняють справи свої у мороці і кажуть: Хто побачить нас? І хто впізнає нас?

16. Яке безглуздя! Хіба можна вважати гончара за глину? Чи скаже виріб про виробника його: Не він витворив мене? І чи скаже витвір про художника свого: Він не розуміє?

17. Зовсім невдовзі, зовсім невдовзі, і хіба Ливан не перетвориться на сад, а хіба сад не будуть вважати лісом?

18. І того дня глухі почують слова книги, і прозріють з пітьми і мороку очі сліпих.