в) 5хв. Проживаємо це прагнення, як Марія, прагнення, щоб прийшов на світ Спаситель і всі промовимо: „Отче”, а один додає: „Хай мені станеться по слову Твоєму”.

г) 5хв. Співаємо пісню „Veni Sancte Spiritus” – „ Прийди, Святий Духу ”.

А як Марія проживала Воплочення? Яке піднесення! Душа величає Господа, а Її дух радіє в Бозі... (пор. Лк. 1,47). Ісус прийшов, Бог став людиною! В дусі з Марією проживаю цю радість, що Ісус прийшов. Прагнення наповнилося. Вперше Ісус прийшов через Марію і Святого Духа, так приходить і тепер!

І сьогодні світ потребує визволення з рабства гріха. Божа воля залишається незмінною: Бог хоче, щоб душі були спасенні. Він тільки шукає людей, які будуть прагнути цього як Марія. Через Її «ТАК» Бог прийшов у світ. І через твоє «так» Бог хоче прийти у цей світ і спасати тисячі душ, які Його ще не знають.

СВІДЧЕННЯ З МОЛИТВИ

БУВ І В НАШІЙ ХАТІ. Ми ранком, коли молимося всі разом, з дітьми і внуками, віддаємо себе в Серце Ісуса і Діви Марії, просимо про охорону, поміч, захист. Та-кож просимо про загальні справи Церкви, тому Господь подбав про нас. Бо сталось ось що. В нашому місті були часті випадки, коли в білий день грабували людей в їх домах, а коли їм хтось ставав на заваді, як свідок, то знущалися, поки не покажуть, де лежать гроші. І от коли в одному домі злодій застав жінку, домагаючись від неї грошей, дуже знущався над нею, а як вона кричала, кликала на допомогу, то він вбив її. Коли його знайшли, виявилося, що він пограбував 56 домів і він признався, де був і що крав. В нас теж зникли електроінструменти і велосипед. До нас прийшли з міліції і сказали, що злодій-вбивця назвав і нашу адресу (він місцевий і добре знав Жовкву). Вони сказали: «Пишіть заяву і з злодія в тюрмі будуть вираховувати». Ми заяви не писали. Цей мужчина виявляється діяв сам, маючи різні посвідчення, ніби ремонтник. Як з’ясувалось, бандит був і в нашому гаражі і в хаті: стояв за шторою і чув, як в іншій кімнаті внучка грала на фортепіано. А в нас дома завжди хтось є, бо внуки малі. Ми дуже дякували Господу Богу за Його батьківську опіку, що ми всі живі. Що над нами не знущались, як над іншими. Тому всіх прошу: завжди моліться всі разом Святу годинку (з 20.00 до 21.00), робіть покаяння, віддавайте себе в рани і Серце Ісуса і Діви Марії, моліться на вервиці. Давайтеся під охорону ангелів і святих. Беріть участь в молитовній сторожі – приєднайтеся до молитовної боротьби за спасіння України, а Господь вислухає, бо все, що неможливе в людей, можливо у нашого Господа Ісуса Христа! (п. Люба)

оздоровлена господом Ісусом біля стін храму св. Петра і Павла. Валентина (54р.) раніше жила в Львові, а тепер − в Молдавії. Захворіла − рак горла. Лікар заборонив курити, вживати алкоголь і сказав, що найкраще лікування онко-захворювань у Львові. Вона приїхала у Львів. В онкоцентрі зробили опромінення горла, все сильно пекло, одні рани. Не могла нічого їсти, тільки дивилася і плакала. З дому почали дзвонити, особливо з родини: «Кому хату перепишеш?» «Я ще жива, я ще не вмерла, а ви вже моє майно ділите?» Вона з глибоким жалем каже мені, що в неї дуже погано зі здоров’ям. Я розказала їй, що є Головний, Найсильніший Лікар – це Ісус Христос. Вона дуже уважно мене слухала. Я спитала, коли вона останній раз сповідалася. «Ніколи!» Тоді я дала їй Св. Письмо, молитвеник і книжечку до сповіді. Розказую, що треба визнати Ісуса Христа за свого Господа і Бога, і перепросити за всі гріхи з цілого життя та віддати всі свої проблеми до Його Ран і Його дорогоцінної Крові. А вона: «А хіба я все згадаю, за все життя?» «Попросіть Бога, щоб вам нагадав. А в книжечці написані гріхи, позначте свої і з нею йдіть до Сповіді. Головне, щоб ви жаліли за те все, що робили і щиро перепрошували Бога». Вона готувалася 3 тижні, хотіла однієї неділі піти зі мною до церкви. Вранці з’явився сильний біль зуба, хоч до того часу її зуби не боліли. Побігла в аптеку і каже, що піде ввечері, а ввечері проспала. Ще тиждень готувалася до Сповіді. На наступну неділю пішла зі мною на св. Літургію біля стін храму св. Петра і Павла, де через релігійну дискримінацію змушені молитися пра-вовірні греко-католики. Посповідалася, і незважаючи на біль ноги і сніг, вона кля-чачи молилася і щиро плакала, перепрошувала Бога аж до закінчення Св. Літургії. Коли знову пішла до лікаря на Броньову, то біля фігурки Матері Божої довго моли-лася: «Дякую Тобі, Діво Маріє!» У черзі на прийом вже сиділа з молитвеником у руках і молилася. Лікар її не впізнав, бо вона стала стриманішою, спокійною, примиреною з Богом. Оглянувши її, лікар сказав, що вона повністю здорова: «Я не хотів вам казати, але у вас була безнадійна ситуація – рак горла ІІІ ступеня. А тепер ви здорові!» Вона відповіла, що вірить у Бога, і Він її оздоровив. Велика подяка всемогучому Богу за чудесне оздоровлення. В Бога нема нічого неможливого. Хай Твоє ім’я, Господи, буде прославлене навіки вічні. Амінь. (п. Марія)

збереження нового життя. Моя подруга повідомила мені, що вагітна тре-тьою дитиною, просила ще нікому не говорити, бо вона ще не вирішила, що роби-ти. Казала, що в «шоці», розуміє, що аборт – це не добре, знає, що жінки, які на таке наважуються, впадають в депресії, психічні розлади. Ми поговорили, я запевняла її, що все буде добре, якщо народить, ніколи не пошкодує, буде щаслива. Ісус подбає про матеріальні проблеми, житло (вони живуть у батьківській квартирі). Я поїхала в монастир на молитву, попросила за неї. Коли передзвонила, то вона повідомила, що дитинку залишить. Я подякувала Ісусові за ласку збереження нового життя. Тепер і вона, і чоловік щасливі та чекають на народження третьої дитини. (Оксана)

КУРЧА. Я йшла і в душі співала: «Господи мій, Тебе я славлю…», як навчилася на реколекціях. І нараз побачила на дорозі мобільний телефон. Назустріч їхала маши-на, я тільки встигла ногою відштовхнути, щоб не переїхала телефон. Потім підняла, дивлюся, а це така дорога річ, що я навіть такою не вміла користуватися. Принесла телефон додому і кажу доньці: «Подивися, може там є якісь номери. Подзвонимо, хай люди заберуть, нащо мені чужі речі». У списку було: номер мами, номер тата. Ми подзвонили до мами, пояснили, що знайшли телефон напевно їхньої дитини. Хочемо домовитися про зустріч, щоб віддати. Мама була приємно здивована, що ще є такі люди, і погодилася прийти на призначене місце. А поміж тим моя мама сумно констатувала, що вже декілька днів, як пропало одне наше курча. Тільки пір’я від нього лишилося, напевно щось загризло його. Шкода, бо вже було більшеньке. Ми зустрілися з тою мамою, вона мені подякувала, ще й шоколадку подарувала. А мені якось так радісно було на душі, що можна було зробити добре діло. І я, повертаючись додому, знову з вдячністю співала: «Господи мій, Тебе я славлю…». І тут мені назустріч вибігло наше курча. Звідки воно взялося, я не знаю, але я з ще більшою радістю прославляла свого Господа, який все так чудесно запланував. (п. Леся)

ПРЕЧИСТА ДІВА МАРІЯ – РЕАНІМАТОЛОГ. Зі мною працює дівчина, а одного дня вона прийшла на роботу особливо стривожена: мама хвора, дуже зле почу-вається. Не знають, в яке відділення її вести, а лікар сказав, що треба везти в реанімацію. Мені стало жаль дівчини, і ми 5 жінок помолилися 3 «Богородице Діво» за маму. Через декілька хвилин маму замість реанімації повезли додому. Болі припинилися, їй стало краще. Безмежно вдячні Пречистій Діві Марії за швидку реанімаційну допомогу. Вона − найкраща наша Мама у цілім світі. (п.Марія, Львів)