Родинна соціалізація. Сім’я

Сім'я формує найперші і найтривкіші суспільні зв’язки. У сім’ї людина оволодіває мовою, засвоює головні елементи культури. Сім’я формує ідентичність людини в категоріях статі, раси, нації, релігії, певної соціальної страти.

Психологи вважають, що 20% майбутнього свого інтелекту людина набуває до кінця першого року життя, 50% - до чотирьох років, 80% - до 8 років, а 92% - до 13 років. Припускають, що уже в цьому віці можна з достатньо високим ступенем ймовірності передбачити як сферу, так і "стелю" майбутніх можливих досягнень індивіда.

Родина (сім’я) - мала група, побудована на кровному споріднені і шлюбі, що є первинним і елементарним суспільним інститутом. Саме тому родину також називають мікросоціумом (малим суспільством), оскільки в ній присутні економічні, соціальні, кровноспоріднені, юридичні, духовні та інші відносини.

Сім’я має величезне значення в житті людини. В ній ми виховуємося, вчимося певним соціальним ролям.

Типи сім’ї. Існують два найпоширеніших типи сім’ї: нуклеарна і розширена.

Нуклеарна сім’я є найбільш поширеним типом сім’ї в сучасному індустріальному суспільстві. Вона складається із дружини, чоловіка і їхніх дітей. Протягом життя індивід, як правило буває членом двох нуклеарних сімей: спершу сім’ї своїх батьків, а після власного одруження – сім’ї, яка складається з нього, його дружини та їхніх дітей.

Розширена сім’я це сім’я, яка складається із кількох поколінь родичів. Вона становить клан кревних разом із їх дружинами і дітьми. Якщо основою нуклеарної сім’ї є подружня пара, то основою розширеної сім’ї є брати і сестри разом із їх дружинами, чоловіками і дітьми. Розрізняють різні форми розширеної сім’ї: патрілокальну (коли молоді переходять жити у сім’ю чоловіка) і матрілокальну (молоді після одруження переходять жити до сім’ї дружини).

Попри те, що у процесі соціалізації особистості бере участь чимало інститутів, центральне місце у ньому, безумовно, займає сім’я. Адже саме в сім’ї відбувається первинна соціалізація індивіда, закладаються основи його формування як особистості. Завдяки сім’ї суспільство зберігає свою культурну тяглість. Головним способом сімейної соціалізації є копіювання дітьми моделей поведінки дорослих членів сім’ї. У випадку, якщо дитина орієнтується на невдалі взірці поведінки батьків, які суперечать тому, що дитина бачить в інших сім’ях, виникають труднощі в процесі соціалізації. Дитина починає шукати взірці для своєї поведінки в інших осіб та інших суспільних групах.