Бюджетний контроль і оцінка виконання бюджету

Можна виокремити 2 основні блоки завдань контролю:

1) узгодження цілей усіх сторін, відповід. за прийняття фінансово-госп. рішень;

2)зменшення наслідків прояву інформаційної асиметрії між учасниками фінансово-економічних відносин.

Бюджетний контроль - це порівняння факт. показників фінансового-господарської діяльності із плановими (бюджетними) на предмет перевірки їх узгодж. за величиною і термінами, а також аналіз причин відхилень з метою вироблення пропозицій щодо корекції бюджетів чи фінансово-господарської діяльності підприємства. У загальному вигляді схема бюджетного контролю має такий вигляд:

1) ідентифікація об’єктів контролю;

2) визначення нормативних (планових, бюджетних) показників;

3) визначення фактичних значень контрольних показників;

4) аналіз відхилень;

5) оцінка результатів аналізу відхилень та діяльності менеджерів, відповідальних за виконання планових показників.

Для організації ефективної системи бюджетного контролю на підприємстві слід здійснити комплекс таких заходів:

-налагодження системи управлінського обліку;

-перевірка відповідності діяльності підпр. прийнятій стратегії;

-план-факт порівняння та аналіз відхилень;

-визначення причин та факторів відхилень;

-розробка каталогу заходів щодо корекції планів та діяльності;

-оцінка заходів та ініц. рішень щодо корекції планів;

-контроль виконання скоригованих планів.

Належний бюджетний контроль можливий лише за умови обліку всіх операцій, пов’язаних із грошовими надходженнями і виплатами, доходами та витратами, причому класифікація і способи визначення окремих показників мають бути стандартизованими: як під час планування, так і під час обліку.

Моніторинг та аналіз відхилень факт. показників від бюджетних може проводитися як в абсолютних так і у відносних величинах. Він здійснюється як у розрізі окремих періодів, так і кумулятивно, тобто із врахуванням певної сукупності звітних періодів. Виявлені у процесі контролю відхилення сигналізують необхідність корекції планів чи фін.-госп. діяльності.

Конкретні рекомендації щодо внесення змін в бюджети мають формуватися лише після ретельного факторного аналізу причин відхилень та їх інтерпретації, що є найскладнішим елементом бюджетного контролю. Метою аналізу є визначення та оцінка всіх факторів, що зумовили відхилення та вироблення на цій основі висновків і пропозицій щодо подолання виявлених негативних факторів та слабких місць, використання можливих резервів. Аналіз відхилень може здійснюватися за такими основними напрямками:

*факт - план аналізованого підприємства;

*факт звітного періоду - факт аналогічного звітного періоду попереднього року;

*у порівнянні із середньо галузевими показниками та з показниками підприємств - найкращих в галузі.

Аналіз відхилень здебільшого спрямований на контроль фінансових результатів, тобто у процесі аналізу мають бути виявлені фактори, що вплинули на відхилення фактичної величини прибутку від бюджетних значень. Основа увага при цьому концентрується на аналізі відхилень по витратах.

Результати бюджетного контролю доцільно оформляти у вигляді звіту (рапорту) про виконання бюджетів. В оперативних звітах (рапортах) інтерпретуються результати виконання бюджетів, дається оцінка основних фінансових показників, а також формулюються пропозиції, які випливають із аналізу відхилень. Завдяки рапортуванню забезпечується зворотній інформаційний зв’язок між контролінгом та відповідними носіями рішень. Період підготовки звітів (рапортів) про результати бюджетного контролю залежить від специфіки діяльності підприємства та виду аналізованого бюджету.