Розслідування, прокуратури та суду

Однією з важливих гарантій конституційних прав громадян на життя і

здоров'я та їх права власності є положення ст. 56 Конституції, згідно з яким кожен

має право на відшкодування за рахунок держави матеріальної та моральної шкоди,

завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади,

їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

У розвиток цих конституційних положень статтею 125 КПК встановлено, що у

кримінальному провадженні підлягає відшкодуванню, окрім, вже розглянутої нами

майнової (моральної) шкоди, завданої кримінальним правопорушенням ще один вид

майнової (моральної) шкоди, яка завдана незаконними рішеннями, діями чи

бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове

розслідування, прокуратури або суду.

За чинним законодавством, шкода, що спричинена незаконними діями органів

дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду відшкодовується за нормами:

Цивільного кодексу України; Положення про застосування Закону України «Про

порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів

дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», затвердженого наказом

Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури та Міністерства фінансів України;

Порядку виконання Державним казначейством України рішень суду щодо

відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання,

попереднього (досудового) слідства, прокуратури, а також судів, затвердженого

Державним казначейством України; Постанови Пленуму Верховного Суду України

«Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди», «Про

судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» та ін.

Відповідно до ст. 1176 ЦК України, ст.1 Закону України «Про порядок

відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями правоохоронних

органів, суду» від 1 грудня 1994 року (з подальшими змінами) підлягає

відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок:

1) незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні

кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою,

незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки,

незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи

(посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян;

2) незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт,

незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу;

3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених

законами України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-

правові основи боротьби з організованою злочинністю» та іншими актами

законодавства.

У зазначених випадках, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі

незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, досудового слідства,

прокуратури і суду.

Якщо громадянинові завдано шкоду внаслідок вище перерахованих випадків

йому відшкодовується: 1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив

внаслідок незаконних дій; 2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки

по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського

товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав

відповідно до цієї частки, інші цінності), майно конфісковане або звернене в

доход держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами,

які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено

арешт; 3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші

витрати, сплачені громадянином; 4) суми, сплачені громадянином у зв'язку з

наданням йому юридичної допомоги; 5) моральна шкода.

Право на відшкодування шкоди виникає у таких випадках:

1) постановлення виправдувального вироку суду;

1-1) встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду

(крім ухвали суду про повернення справи на новий судовий розгляд) факту

незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення,

незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході

кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на

майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій,

що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення

оперативно-розшукових заходів;

2) закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального

правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або

не встановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і

вичерпання можливостей їх отримання.

Заяву про оскарження постанови про відшкодування шкоди, завданої

незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність,

досудове розслідування чи прокуратури, на вибір громадянина може бути подано до

суду за місцем його проживання або за місцезнаходженням відповідного органу, що

здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування чи

прокуратури. Сторони в цих справах звільняються від сплати судових витрат.

Згідно ст. 130 КПК шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи

бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове

розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою за рахунок

Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом.