Резиденція православних митрополитів Буковини і Далмації

Резиденція православних митрополитів Буковини і Далмації – сьогодні головний корпус Черннівецького національного університету ім.Юрія Федьковича. Ініціатором будівництва став буковинський єпископ Євген Гакман, автором – чеський архітектор Йозеф Главка – один із найвидатніших архітекторів Праги. Він спроектував нетрадиційний комплекс споруд з переважанням елементів візантійського та романського стилів з використанням буковинських національних мотивів. Зведений у 1864–1882 роках. Цей проект неодноразово займав призові місця на відомих конкурсах архітекторів і був, зокрема, відзначений на Всесвітній виставці у Парижі.

План ансамблю

Резиденція являє собою врівноважену групу з трьох головних будівель навколо площі. На чолі цього простору розташована резиденція митрополита з капличкою.
По боках - семінарія та будинок для приїжджих. Ансамбль органічно доповнено церквою, а його кульмінацією стали куполи і башти. Кажуть, що акустика в її стінах найкраща в Україні.

Церква Трьох Святителів

Для спорудження резиденцій у Чернівцях було відкрито два цегельних та один черепичний заводи, які виробляли свою продукцію тільки для потреб резиденції, а також нові каменоломні.
Кожна цеглина окремо вимірювався і перевірялася на звук. А майстер мав право класти не більше ста штук на день, з Відня, Праги та інших міст Австро-Угорщини прибули відомі майстри і будівельники.

В головному корпусі колись була власне резиденція – сьогодні ректорат університету.
Після розпаду Австро-Угорської імперії в 1918 році та приєднання Північної Буковини до Румунського королівства університет в 1940 році вважався румунським вищим навчальним закладом.
У 1940 році після возз'єднання Північної Буковини з Україною університет реорганізовано у державний вищий навчальний заклад з українською мовою навчання.
У 1989 році Чернівецькому університетові присвоєно ім'я видатного українського письменника Буковини, провісника українського національного відродження в краї Юрія Федьковича.
Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича
У жовтні 1999 року Чернівецький університет прийнято в почесні члени Міжнародної організації університетів «Рhi Beta Delta" (СШA).

Головні ворота

При зведенні було впроваджено купу провідних на той час технологій. Наприклад вкриту дрібним гравієм доріжку - це продумана виробнича необхідність: гравій утримує вологу у грунті, не даючи їй надто активно випароватися і псувати стіни та фундаменти. Надлишок же вологи витягується і без руйнувань випаровується завдяки насадженим акаціям. Ще одне ноу-хау Главки – система відводу води з дахів. Вона не ллється вздовж стін, а виводиться трубами у спеціальний підземний канал.

Щодо дахів, на них ми бачимо характерні українські візерунки виконані кольоровою черпицею.

 

Ще одним цікавим задумом автора було використання у декорі стін керамічних тарілок які знаходяться у спеціальних нішах. Вони були виготовлені з місцевого матеріалу і натуральних барвників, завдяки чому до сьогодні зберегли свої кольори, які, доречі, жодного разу не повторюються.

Коли ми заходимо всередину усюди бачимо старовину, велич і мармур.

Коли заходимо усередину – всюди старовина, велич і мармур.

Орнамент сходів

Коридори з візерункими на підлозі та стелі

Мармурова зала. Точніше, її копія (попередня була серйозно пошкоджена під час пожежі 1944-го року). Тоді була втрачена триярусна баня дубової стелі,півторатонні кришталеві люстри і фрески, що зображали історію буковинської православної церкви.

Інше приміщення головного корпусу, яке зберегло свій первісний вигляд, – зала засідань Священного синоду (теперішня Червона зала). Її стіни оздоблені китайським червоним шовком, дерев’яна стеля декорована орнаментом, а підлога встелена паркетом з червоного бука, дуба та зеленої липи. На одній зі стін Червоної зали висять величезні венеціанські дзеркала. Створені за старовинною технологією вони нараховують аж п’ять шарів срібла. Вважається що це єдині дзеркала що взагалі не викривляють відображення.

Також є ще одна зала переговорів – Блакитна зала

Позаду університету розташований парк, де зібрані унікальні червонокнижні рослини та встановлено пам’ятник Йозефу Главці.

На ансамблю зправа бачимо сучасний географічний корпус з годинником,

Зліва – церкву з надзвичайно красивим оздобленням куполів.

Над оздобленням цього храму працювало кілька фахівців високого рівня. Церкву розписував маляр-професор із Відня Карл Йобст.

Цікаво, що над входом до церкви встановлено перекошений хрест внаслідок землетрусу 1977-го.

 

28 червня 2011 року на включена до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.