Уплачиваются конкретными собственниками движимого или недвижимого имущества, или в процессе передачи права собственности.

Принципы

1. единства,

2. сбалансированности,

3. самостоятельности,

4. полноты,

5. обоснованности,

6. эффективности,

7. субсидиарности,

8. целевого использования бюджетных средств,

9. справедливости и беспристрастности,

10. публичности и прозрачности,

11. ответственности участников бюджетного процесс

 

3. Бюджетний дефіцит, визначення, причини виникнення та наслідки.

Бюджетний дефіцит як економічна категорія відображає співвідношення між доходами і видатками бюджету з перевищенням видатків. Бюджетний дефіцит є наслідком певного стану економічних відносин, які виникають між учасниками суспільного виробництва в процесі використання фінансових ресурсів у більших обсягах, ніж є у державі. Бюджетний дефіцит зростає в період спаду, оскільки державні доходи від податкових надходжень знижуються, а обсяг трансфертних платежів збільшується.

Відомо, що бюджетні дефіцити виникають в результаті надзвичайних обставин – війн, стихійних лих тощо, коли звичайних резервів стає недостатньо та держава вимушена звертатись до особливих джерел фінансових ресурсів.

Дефіцит українського бюджету має іншу якість – він відображає кризові явища в економіці, низку ефективність фінансово – кредитних зв’язків, нездатність уряду контролювати фінансову ситуацію в країні.

Причинами дефіциту бюджету в Україні є:

1. Зменшення приросту національного доходу.

2. Збільшення бюджетних витрат.

3. Зменшення надходжень до бюджетів усіх рівнів порівняно з видатками.

4. Відсутність чіткої фінансової стратегії.

5. Інфляційні процеси.

6. Циклічні спади і автоматичні стабілізатори.

7. Скорочення податків з метою стимулювання економіки без відповідного коригування державних видатків тощо.

8. Наявність тіньового сектора економіки тощо.

З метою зниження рівня бюджетного дефіциту відповідні державні структури, в першу чергу, повинні використовувати додаткові неемісійні кошти.

У програму конкретних дій щодо скорочення бюджетного дефіциту слід включити і послідовно втілювати у життя такі заходи, які, з одного боку, стимулювали б надходження грошових коштів до бюджетного фонду країни, а з іншого – сприяли скороченню державних витрат. До них можна віднести:

· випуск державних цінних паперів;

· зміну напрямків інвестування бюджетних коштів в галузі економіки з метою значного підвищення фінансової віддачі від кожної гривні;

· більш широке використання фінансових пільг і санкцій, які дозволяють враховувати специфічні умови господарювання і стимулюють зростання суспільного виробництва;

· скорочення сфери державної економіки і державного фінансування.

Отже, основними причинами виникнення дефіциту державного бюджету в Україні є зниження обсягів виробництва й скорочення доходів бюджету, низька податкова дисципліна, наявність значного тіньового сектора в економіці, надмірні державні витрати за окремими статтями бюджету. Ліквідація або значне зменшення зазначених негативних явищ є основними напрямками скорочення дефіциту державного бюджету в Україні.

Постійна дефіцитність державного бюджету України потребує пошуку джерел його фінансування.

4. Бюджетний процес та основи його організації. Напрями удосконалення.

Бюджетний процес - це регламентований законом порядок складання, розгляду та затвердження бюджетів, їх виконання і контролю за їх виконанням, затвердження звітів про виконання бюджетів, що входять до бюджетної системи України. Бюджетний процес від початку складання проекту бюджету і до затвердження звіту про виконання бюджету проходить під контролем Верховної Ради України і місцевих органів влади. Повний цикл бюджетного процесу в Україні триває понад два роки.

Етапи бюджетного процесу:

Ø складання проекту бюджету;

Ø розгляд проекту бюджету;

Ø затвердження бюджету;

Ø виконання бюджету;

Ø складання, розгляд і затвердження звіту про виконання бюджету.

Бюджетный процесс- это регламентированная нормами права деятельность, связанная с составлением, рассмотрением, утверждением бюджетов, их исполнением и контролем за исполнением.

Можно выделить такие ситадии бюджетного процесса:

§ Составление бюджета

§ Рассмотрение проэкта бюджета

§ Исполнение бюджета

§ Подготовка и рассмтрение отчеиа об исполнение бюджета

Составление бюджета

ü До 1 июня Кабинет Министров Украины подает в Верховную
Раду Украины проект Основных направлений бюджетной политики на следующий бюджетный период, который основывается на прогнозных макропоказателях экономического и социального развития Украины

ü По результатам парламентских слушаний Верховная Рада принимает постановление об одобрении или взятии к сведению Основных направлений бюджетной политики на следующий
бюджетный период (Бюджетная резолюция).

ü Главные распорядители бюджетных средств разрабатывают бюджетные запросы, которые содержат предложения с соответствующим обоснованием относительно объема бюджетных средств, необходимых распорядителю для обеспечения его деятельности на следующий бюджетный период, и представление их Министерству финансов.

ü Подтверждение Кабинетом Министров Украины проекта Государственного бюджета и проекта закона о Государственном бюджете и представлении их Верховной Раде Украины (не позже 15 сентября)

Рассмотрение бюджета

ü Рассмотрение проекта закона о Государственном бюджете Украины народными депутатами Украины, а также в комитетах, депутатских группах и фракциях Верховной Рады Украины.

ü Рассмотрение Комитетом Верховной Рады Украины по вопросам бюджета совместно с уполномоченными представителями Кабинета Министров Украины предложений к проекту закона о Государственном бюджете Украины - Обсуждение проекта Государственного бюджета на пленарном заседании Верховной Рады:

- первое чтение - рассмотрение выводов и предложений к проекту закона о Государственном бюджете Украины.

второе чтение – начинается 3 ноября

третье чтение – до 25.11

Заукон о Гос бюджете Украины должен быть принят ВРУ до 1.12

Исполнение бюджета-обеспечение своевременного и полного поступления запланированных доходов, а также полного и беспрерывного финансирования предусмотренных бюджетом мероприятий.

ü Минфин в течение месяца утверждает роспись доходов и расходов

ü Кабмин осущесвляет контоль за исполнением гос бюджета

ü Казначейство осуществляет контроль за средствами Гос бюджета

ü Минфин может приниматть различные изменения и дополнения к существующему закону

Подготовка и рассмотрение отчета

Казначейство передаёт Кабмину отчет об исполнение бюджета

Кабмин до 1.05 передает отчет в ВРУ

ВРУ слушает отчет в течение 2 недель

ВРУ принимае6т отчет о принятии бюджета и отчет публикуется в СМИ.

 

5. Взаємозв’язок між грошовими та фінансовими відносинами.

Фінанси - сукупність грошових відносин, пов’язаних з формуванням, мобілізацією і розміщенням фінансових ресурсів та з обміном, розподілом і перерозподілом вартості створеного на основі їх використання валового внутрішнього продукту, а за певних умов і національного багатства.

Головною ознакою, що визначає сутність і форму функціонування фінансів, є рух грошових потоків, у якому відображаються і фінансові відносини, і фінансова діяльність. Саме вони є тією універсальною властивістю, що поєднує всі аспекти функціонування фінансів. У них завжди чітко відображаються відносини двох суб’єктів з яскраво вираженим їх характером: обмін - оплата рахунків за товари і послуги; розподіл і перерозподіл - сплата податків, виплата дивідендів, отримання субсидій та ін. Вхідні потоки пов’язані або з формуванням фінансових ресурсів - надходження від розміщення акцій, отримання кредиту, бюджетні асигнування тощо, або з отриманням доходів - надходження оплати за товари, роботи, послуги. Вихідні потоки відображають або видатки чи витрати, або процес повернення фінансових ресурсів, що використовувались на поворотній основі, або розміщення тимчасово вільних ресурсів на фінансовому ринку.

Оскільки інструментом фінансових відносин є гроші, необхідно визначити співвідношення між категоріями «фінанси» і «гроші». Загальновідомим і визнаним усіма є твердження, що фінанси - це не гроші. Сфери функціонування грошей і фінансів, будучи досить широкими і розгалуженими, пересікаються у певному сегменті. Це пересічення настільки важливе, що визначає характер дії і грошей, і фінансів. З одного боку, фінанси неможливі без грошей, адже інструментом фінансових відносин є саме гроші, а зовнішнім, видимим проявом цих відносин є грошові потоки. З іншого боку, функціонування грошей без фінансів багато в чому втрачає сенс і зводиться до суто технічних питань обміну. Виходячи з цього врешті-решт зрозумілим стає побутове ототожнення фінансів і грошей.

Функціонування фінансів, що пов’язане з такими поняттями, як фінансові відносини, фінансова діяльність, гроші і грошові кошти, фінансові ресурси, доходи і видатки (витрати), відображено на рис.

6. Взаємозв’язок фінансів з іншими економічними категоріями, які приймають участь в процесі розподілу сукупного суспільного продукту.

Ціна і фінанси:

Ціна – це грошовий вираз вартості товару. Ціна має дві межі:

- нижню – собівартість;

- верхню – ринкова ціна.

Сутність фінансової категорії ціни виявляється у ціноутворенні. Ціна визначає величину грошових засобів, які поступають від реалізації продукції її власнику, та виступає вихідною основою подальшого розподільного процесу.

Ціна не може забезпечити ні розподіл по суб’єктам власності, ні формування функціональних фондів.

Фінанси, базуючись на пропорціях цінового розподілу, які склалися під впливом цін, виступають інструментом, який реалізує ці пропорції. Одночасно фінанси коректують ці пропорції з урахуванням економічних умов розвитку суспільства.

Фінанси і заробітна плата:

Фінанси “допомагають” заробітній платі формувати фонд оплати праці, відокремлюючи його від інших фондів підприємства.

Заробітна плата, нарахування якої не співпадає у часі з її виплатою, виступає джерелом формування фінансових ресурсів підприємства. Перебуваючи в кругообігу грошових коштів підприємства, ці грошові кошти виступають джерелом поповнення його оборотних коштів.

Фінанси і кредит:

Кредит функціонує на основі зворотності, терміновості, платності і визначеності.

Фінансові ресурси надаються безкоштовно і без обговорення умов повернення, тобто безстроково.

Кредитні ресурси формуються в процесі перерозподілу тимчасово вільних грошових засобів (коштів) у суб’єктів господарювання.

Фінансові ресурси формуються на стадії вартісного розподілу доданого продукту.

7. Взаємозв’язок фінансів з іншими елементами економічної системи.

Економічна система - це сукупність певних підсистем діяльності, пов'язаних між собою та спрямованих на створення, розподіл, перерозподіл і споживання валового внутрішнього продукту відповідно до мети суспільства. Важливими підсистемами в кожній економічній системі є фінансова підсистема, грошова, кредитна, підсистема цін, заробітної плати тощо.

Фінанси виконують свою роль за допомогою форм і методів створення й використання фінансових ресурсів поряд з іншими економічними категоріями і передусім - з ціною. Ціна - це грошовий вираз вартості будь-якого товару, тобто ціни, як і фінанси, здійснюють розподіл валового внутрішнього продукту. Ціна і фінанси:

Ціна – це грошовий вираз вартості товару. Ціна має дві межі:

- нижню – собівартість;

- верхню – ринкова ціна.

Сутність фінансової категорії ціни виявляється у ціноутворенні. Ціна визначає величину грошових засобів, які поступають від реалізації продукції її власнику та виступає вихідною основою подальшого розподільного процесу.

Ціна не може забезпечити ні розподіл по суб’єктам власності, ні формування функціональних фондів.

Фінанси, базуючись на пропорціях цінового розподілу, які склалися під впливом цін, виступають інструментом, який реалізує ці пропорції. Одночасно фінанси коректують ці пропорції з урахуванням економічних умов розвитку суспільства.

Фінанси і заробітна плата:

Фінанси “допомагають” заробітній платі формувати фонд оплати праці, відокремлюючи його від інших фондів підприємства.

Заробітна плата, нарахування якої не співпадає у часі з її виплатою, виступає джерелом формування фінансових ресурсів підприємства. Перебуваючи в кругообігу грошових коштів підприємства, ці грошові кошти виступають джерелом поповнення його оборотних коштів.

Фінанси і кредит:

Кредит функціонує на основі зворотності, терміновості, платності і визначеності.

Фінансові ресурси надаються безкоштовно і без обговорення умов повернення, тобто безстроково.

Кредитні ресурси формуються в процесі перерозподілу тимчасово вільних грошових засобів (коштів) у суб’єктів господарювання.

Фінансові ресурси формуються на стадії вартісного розподілу доданого продукту.

Взаємодія фінансів і кредиту яскраво виявляється в комплексному використанні цих ресурсів в процесі розширеного виробництва.

8. Вивчення внутрішньої та організаційної структури фінансової системи держави.

Організаційні основи функціонування фінансової системи. Ефективне функціонування кожної із складових фінансової системи можливе за умов чіткого законодавчого урегулювання їхньої взаємодії. Разом з тим рух грошових коштів повинен бути скоординованим через управління фінансовими потоками, що забезпечується фінансовим апаратом.

Фінансовий апарат - це сукупність фінансових установ, на які покладено управління фінансовою системою держави.

Фин ситема Украині состоит из: Министерство финансов, Гос налоговая инспекция,

Рис.4.3 - Склад органів та інституцій фінансової системи України

 

Фінансова система – це сукупність різних сфер фінансових відносин в ході яких створюються та використовуються фонди грошових засобів. Або іншими словами, фінансова система – це система форм та методів створення, розподілу та використання фондів грошових засобів держави та підприємств.

 

Фінансова система – це сукупність окремих її ланок, що мають особливості в створенні та використанні фондів фінансових ресурсів, які зосереджені в розпорядженні держави, не фінансового сектора економіки, певних фінансових інструментів, домогосподарств для фінансового забезпечення економічних та соціальних потреб суспільства в цілому, окремих його верств населення, господарських структур, окремих громадян. Іноді термін “фінансова система” може вживатися і в іншому значенні, а саме, як сукупність фінансових установ країни, але це не точне визначення.

Основна відміна поняття “фінансова система” від фінансів полягає в розподілі сукупності фінансових відносин на ланки. Виходячи з того, що фінансові відносини являють собою базисні відносини, неправомірно включати до поняття фінансової системи лише органи управління фінансовими відносинами, тому, що це відносини надбудови.

За внутрішньою будовою фінансова система являє собою сукупність відносно відособлених взаємозв'язаних сфер і ланок фінансових відносин, які відображають специфічні форми й методи розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту [2,c. 27-28]. Сфера характеризує узагальнену за певною ознакою сукупність фінансових відносин. В основу виділення сфер покладено рівень економічної системи:

• рівень мікроекономіки - фінанси суб'єктів господарювання;

• рівень макроекономіки - державні фінанси;

• рівень світового господарства - міжнародні фінанси;

• забезпечуюча сфера - фінансовий ринок.

 

Рис.4.2 - Сфери та ланки фінансової системи

 

Базовою ланкою фінансової системи є фінанси підприємницьких структур, що обслуговують створення валового внутрішнього продукту - основного джерела фінансових ресурсів.

Фінанси виробничої сфери залежно від форми власності поділяються на державні, акціонерні, колективні, індивідуальні, орендні, спільні тощо, а залежно від виду діяльності суб'єкта господарювання - на фінанси машинобудування, будівництва, сільського господарства, транспорту тощо.

Фінанси соціальної сфери, яка поділяється на фінанси освіти, охорони здоров'я, культури, оборони й інших підрозділів, характеризуються особливостями створення й використання фондів та фінансових ресурсів, зокрема наявністю поряд із власними джерелами бюджетного фінансування.

Провідне місце належить підприємствам державної форми власності, хоча із розвитком ринкових відносин питома вага підприємств недержавної форми власності зростатиме.

Державні фінанси охоплюють: державний та місцеві бюджети; державні фонди цільового призначення; державний кредит; фінанси підприємств і організацій державної форми власності. У сфері державних фінансів грошові потоки відображають відносини перерозподілу ВВП. Переважно це зовнішні відносини. Провідне місце у державних фінансах належить бюджетам різних рівнів, які об'єднуються в Україні у зведеному бюджеті держави.

Державні фонди цільового призначення концентрують у своєму розпорядженні майже чверть усіх фінансових ресурсів держави. До них належать: Пенсійний фонд та інші соціальні фонди.

Така ланка фінансової системи, як державний кредит, покликана мобілізувати фінансові ресурси для фінансування витрат із бюджету, котрі не відшкодовуються його доходами. Кошти державного кредиту, як правило, спрямовуються на покриття бюджетного дефіциту. Через державний кредит держава має змогу впливати на інфляційні процеси в бік їх зменшення.

Фінансовий ринок як сфера фінансової системи включає ринок грошей, кредитних ресурсів, цінних паперів і фінансових послуг.

Ринок грошей, або валютний ринок, - це створення фондів фінансових ресурсів для здійснення зовнішньоторговельних операцій.

Ринок кредитних ресурсів є формою залучення тимчасово вільних коштів на інвестиційні та інші потреби. Регулюється ринок кредитних ресурсів за допомогою облікової ставки Національного банку України.

Ринок цінних паперів - це мобілізація коштів на потреби господарської діяльності через випуск і реалізацію цінних паперів, які є гарантом повернення вкладених коштів і одержання доходу. Операції з реалізації цінних паперів здійснюються на фондовому ринку. Ринок фінансових послуг в Україні лише формується.

Важливу роль у фінансовій системі має відігравати така її сфера, як страхування. У ній формуються фонди фінансових ресурсів, основне призначення яких - покрити втрати економіки та окремих громадян, що виникли з непередбачених причин. Страхові фонди перебувають у розпорядженні страхових компаній і можуть бути використані також як інвестиційний та кредитний ресурси в економіці до настання страхового випадку.

Деякі економісти до складу фінансової системи включають також фінанси домогосподарств [1]. До доходів домогосподарств належать доходи від продажу власного капіталу, землі, продукції підсобних господарств, доходи, одержані від здавання в оренду майна, відсотки на капітал, вкладений у цінні папери, тощо.

Сфера міжнародних фінансів відображає перерозподільні відносини на світовому рівні. Міжнародні фінансові відносини характеризують грошові потоки між суб'єктами різних країн: між урядами, між підприємствами, громадянами й урядами.

 

9. Видатки місцевих бюджетів та їх роль у соціально-економічному розвитку територій.

Головним елементом фінансів місцевих органів влади є видатки. Видатки є точним відображенням функцій та завдань, що покладаються на місцеву владу. Видатки місцевих бюджетів - це економічні відносини, які виникають у зв'язку з фінансуванням власних і делегованих повноважень місцевих органів влади.

Видатки місцевих органів влади залежно від їхніх завдань у більшості країн поділяють на декілька функціональних видів: обов'язкові, факультативні та на фінансування делегованих повноважень. Обов'язкові видатки це - видатки, спрямовані на виконання обов'язкових завдань, які покладаються на органи місцевої влади з метою забезпечення певних стандартів послуг у масштабах всієї країни, а також видатки, пов'язані з їхніми борговими зобов'язаннями за кредитами та позиками.

Факультативні видатки - це видатки, що здійснюються для реалізації завдань у межах власної компетенції, а також, так званих, добровільних та факультативних обов'язків. Ще один вид видатків - видатки для реалізації делегованих (доручених) центральною владою завдань.

Крім функціонального поділу, є поділ видатків відповідно до їхнього економічного призначення: поточні, або адміністративні, і капітальні, або інвестиційні.

10. Види податків та роль окремих податків у формуванні доходів держави.

Податки – це обов’язкові платежі встановлені вищим органом державної законодавчої влади, які сплачують фізичні та юридичні особи до бюджету в розмірах та в строки встановлені законодавством

Податок – одна із самих древніх форм економічних відносин, поява якої зв'язане з найпершими суспільними потребами. Вони є найбільш ефективним інструментом регулювання економічних процесів, спрямованих на забезпечення і підтримку збалансованого економічного зростання, ефективного використання ресурсів і стимулювання підприємницької активності.

Податки є частиною національного доходу і необхідною ланкою економічних відносин у суспільстві.

Податок – це форма примусового відчуження результатів діяльності юридичних і фізичних осіб у власність держави, вносяться в бюджет відповідного рівня на підставі акта компетентного органа державної влади, і виступає як не цільовий, безоплатний і безумовний обов'язковий платіж.

1 ) По экономическому содержанию объекта налогооблажения:

- налоги на доходы (обязательные платежи, объектом налогооблажения которых являются доход или прибыль, полученные на протяжении соответствующего промежутка времени определенным плательщиком; предусматривают непосредственно дохода в процессе его получения)

- налоги на потребление (уплачиваются юр. и физ. лицами в процессе потребления конкретных видов товаров и услуг. Специфической чертой является то, что они уплачиваются не в момент получения дохода, а в процессе его использования. Используются в основном с целью пополнения доходов бюджетов и регулирования соотношения между потреблением или накоплением).

уплачиваются конкретными собственниками движимого или недвижимого имущества, или в процессе передачи права собственности.

2) По форме взаимоотношения между плательщиком и государством:

- прямые – налоги, которые устанавливаются непосредственно относительно плательщика, который уплачивает их в бюджет. Объём таких бюджетов зависит от налоговой базы. Бывают личные (устанавливаются непосредственно для конкретного плательщика и зависят от его дохода (налог на прибыль) и реальные (плательщиками выступают собственники имущества независимо их дохода: налог на землю, налог с владельцев транспортных средств, имущественные);

-косвенные налоги,которые уплачиваются в бюджет с помощью ценового механизма, при чем конкретные налогоплательщики не всегда являются их носителем. Косвеные налоги: НДС, акциз, пошлины (их объём для отдельного плательщика определяется объёмом потребления и не зависит от его доходов).

3) В зависимости от органа власти, который устанавливает налог:

-общегосударственые налоги, которые устанавливаются высшими органами власти, а иногда и управлением и являются обязятельным для взыскания на всей территории страны, независимо от того, в какой бюджет они зачислились.

- местные – устанавливаются местными органами власти и их взыскание является обязятельным только на определенной территории.

4) В зависимости от порядка зачисления:

-регулирующие – налоги, которые могут зачисляться в разные бюджеты, т.е. государство распределяет их между уровнями бюджетной системы (в основном выступают общегосударственные налоги).

- закрепленные (директивные) – налоги, которые в полном объёме поступают в определённый (причем только в бюджет) – общегосударственные, местные.

10.1. НДС является косвенным налогом. Взимание НДС происходит на всех этапах движения товаров, работ и услуг между всеми субъектами предпринимательской деятельности. От него тяжело уклониться, т.к. база нало-гообложения подсчитывается намного проще. Недоста-ток НДС то, что он влияет на общий уровень цен. Объект налогообложения НДС- добавленная стоимость. Добав-ленная стоимость-часть стоимости товаров(услуг) прира-щенная непосредственно на данном предприятии, в данной фирме. Определяется как разность между выруч-кой от продажи продукции, товаров, услуг, произведен-ных фирмой, и ее затратами на закупку материалов,полу-фабрикатов, услуг. Налогоплательщики НДС - юр.лица и физ. лица. Лицо является плательщиком НДС,если объем налогооблагаемых операций по продаже товаров (работ, услуг) достиг за последний год 3600 не облагаемых нало-гами минимумов доходов граждан (кроме лиц, которые осуществляют на таможенной тер-рии Украины предпри-нимательскую деятельность по торговле за наличные средства, т.к. являются плательщиками НДС без зависи-мости от объема операций). Такое лицо обязано зарегист-рироваться как плательщик НДС в налоговых органах по своему местонахождению предоставив регистрационное заявление органу налоговой службы.Орган гос.налого-вой службы обязан на протяжении 10 рабочих дней выдать свидетельство о регистрации налогоплательщика. Основная ставка НДС 20 %, но существует 0% ставка НДС при льготных условий на некоторые виды товаров. База налогообложения— это оборот в стоимостном выражении, к которому применяется ставка для опреде-ления суммы НДС.Сумма НДС, которая подлежит уплате в бюджет или возмещению из бюджета, определяется как разность между общей суммой налоговых обязательств, которые возникли в связи с любой продажей товаров (работ, услуг) на протяжении отчетного периода,и суммой налогового кредита отчетного периода. Отчетный нало-говый период - это период,за который налогоплательщик обязан проводить расчеты налога и платить его в бюджет. Существует 2 отчетных периода: месячный и квартальный. Льготы по уплате НДС имеют операции: 1.) по продаже: отечест-венных продуктов детского питания; учебников и учебных пособий отечественного производства; товаров спец. назна-чения для инвалидов; путевок на санаторно-курортное лечение детей и т.п. 2.) по предос-тавлению услуг:образовательным учебными заведениям; доставки пенсий и денежной помощи населению; здравоохранениями за установленным перечнем; библи-отеками, и т.п. 3) по ввозу на территорию Украины: товаров для автомобилестроения, судостроение, боеприпасов и т.п. Освобождается от налогообложения операции по предоставления благотворительной помощи и некоторые операции в спец.экономических зонах. Если сумма НДС, определенная как разность между общей суммой налоговых обязательств и суммой налогового кредита отчетного периода, имеет отрицательное значение, она подлежит возмещению из Гос.бюджета Украины, т.е. возвращению плательщику.

10,2,. Налог с доходов физ.лиц взимается непосредственно с доходов граждан, прямо зависит от объема дохода плате-льщиков. Недостатком этого налога то, что можно занизить налогооблагаемый доход и в уклонении от уплаты налога.Особенно это касается налогообложения доходов от предпринимательской деятельности. Плате-льщиком налогаявляется физ.лицо (гражданин Украины, физическое лицо без гражданства или гражданин иностр. государства). С целью налогообложения различают - физ. лица резиденты и нерезиденты. К резидентам отно-сят как граждан Украины, так и лиц без гражданства или граждан иностранного государства, которые зарегистри-рованны или проживают на территориии Украины. Все другие граждане являются нерезидентами. Если налого-плательщик умирает или признается судом умершим или исчезнувшим безвести, то налог за последний налоговый период взыскивается во время открытия наследства. Объектом налогообложения резидента являются доходы с источником их происхождения в Украине и иностран-ные доходы. Объектом налогообложения нерезидента являются лишь доходы с источником их происхождения в Украине. В состав общего налогооблагаемого дохода включаются: доходы в виде заработной платы; доходы от продажи прав интеллектуальной собственности; часть доходов от операций с имуществом; доход от предос-тавления имущества в аренду; доход в виде неустойки, штрафа; доход в виде процентов, дивидендов; прибыль от операций с ценными бумагами и т.п. согласно уста-новленного законодательством. Не включаются в состав общего налогооблагаемого дохода: сумма государствен-ной адресной помощи, субсидий; сумма средств, полу-ченных на командировку; сумма взносов на обязательное страхование налогоплательщика; алименты, которые выплачиваются налогоплательщику; сумма стипендии, которая выплачивается из бюджета ученику, студенту, если ее размер не превышает суммы месячного прожи-точного уровня для работоспособного лица, умножен-ного на 1,4 и округленной к ближайшим 10 грн; другие доходы. Льготы относительно налога на доходы физ. лиц называются налоговые социальные льготы. Налоговая социальная льгота в размере 150% устанавливается для одинокой матери или одинокого отца в расчете на каждо-го ребенка до 18 лет; на содержание ребенка-инвалида до 18 лет; если налогоплательщик имеет трое или больше детей возрастом до 18 лет-в расчете на каждого ребенка; налогоплательщик является вдовцом или вдовой; для лиц участвующих или пострадавших вследствие Чернобыль-ской катастрофы; налогоплательщик является учеником, студентом, аспирантом, военнослужащим срочной службы; для инвалидов 1 или II группы. Налоговая социальная льгота в размере 200 % устанавливается для участников боевых действий во время Второй мировой войны; бывших узников концлагерей и других мест принудительного удержания во время 2мир.войне; лиц, вывезеных с территории бывшего СССР во время Второй мир. войны на территорию государств, которые находились в состоянии войны с бывшим СССР; для героев Украины, СССР. Если налогоплательщик имеет право на применение налоговой социальной льготы в двух и более оснований, применяется одна - наибольшая из них. Налоговая социальная льгота применяется к заработной плате исключительно по одному месту ее начисления.

10.3. Налог на прибыль предприятий является одним из видов прямого налогообложения и облагает налогами доходы юр.лиц.С помощью этого налога государство осуществляет стимулирующее влияние на развитие отдельных областей или регионов, на оживление инвестиционной деятельности и т.п. Это влияние осуществляется за счет предоставления льгот, налогового кредита, налоговых скидок и т.п. Недос-татком налога на прибыль является сложный порядок его исчисления, который создает проблемы как для платель-щиков, так и для контролирующих органов, значительные возможности относительно уклонения от уплаты. Налого-плательщиками являются: субъекты и не субъекты хозяйс-твенной деятельности (бюджетные учреждения, общест-венные организации и т.п.), а также их филиалы, которые производят деятельность, направленную на получение прибыли; физ. или юр. лица, которые получают доходы с источником их происхождения из Украины, кроме учреж-дений и организаций, которые имеют дипломатический статус. Исключенные из плательщиков: НБУ и его учреж-дения; учреждения тюремной системы и их предприятия, которые используют работу заключенных. Объектом налогообложения является валовая прибыль за вычетом отдельных видов расходов и скидок (дивидендов, расходов, на расширение производства, выплат процентов по задол-женности, убытков, расходов на научно-исследовательские работы, на рекламу). Прибыль налогоплательщиков, включая предприятия, основанные на собственности отдельного физ.лица, взимается по ставке 25 %. Освобож-дается от налогообложения прибыль предприятий и учреж-дений общественных организаций инвалидов, имущество которых является их собственностью; прибыль, получен-ной от игорного бизнеса, где на протяжении предыдущего отчетного периода количество работающих инвалидов не меньше 50 % общей численности работающих. Освобож-дается от налогообложения прибыль предприятий, полу-ченная от продажи на таможенной территории Украины специальных продуктов детского питания собственного производства, направленная на увеличение объемов произ-водства и уменьшение розничных цен таких продуктов. В особом порядке облагаются налогами предприятия, распо-ложенные в специальных экономических зонах. Налог за отчетный период платится его плательщиком в соответс-твующий бюджет на протяжении десяти календарных дней после представления декларации, которую подают в нало-говый орган на протяжении 40 дней за отчетным кварта-лом. За отчетный квартал, полугодие и три квартала нало-гоплательщики подают упрощенную декларацию, а по результатам отчетного года - полную. Предприятия, основной деятельностью которых является производство сельскохозяйственной продукции, подают декларацию о прибыли на протяжении 60 дней после истечения отчет-ного года. Чрезмерно внесенные в бюджет суммы налога возвращаются налогоплательщику не позднее 10 рабочих дней со дня получения письменного заявления такого налогоплательщика.

10.4. Акцизный сбор - косвенный налог, так как он включается в цены товаров и уплачивается покупателем, а не производителем товаров. Акцизный сбор был введен в Украине в 1992г. Акцизным сбором облагаются исключительно товары, а не работы и услуги. Взымается с полной стоимости товаров, согласно установленного перечня. Каждая группа подакцизных товаров имеет определенную ставку. Акцизный сбор платится один раз. Плательщиками акцизного сбораявляются все субъекты предпринимательской деятельности, которые производят, или импортируют подакцизные товары, а также физические лица, которые ввозят подакцизные вещи на таможенную территорию Украины. Объектом налогообложения акцизным сборомявляются: а) обороты от реализации произведенных в Украине подакцизных товаров; б) товары, которые импортируются на таможенную территорию Украины. Перечень подакцизных товаров включает в себя предметы не первой необходимости и введен государством для ограничения их потребления. В Украине к ним принадлежат: алкогольные и табачные изделия, транспортные средства, нефтепродукты. Существуют два вида ставок: твердые (фиксированные) и процентные. В 2008году на спиртные настойки, ликеры и другие напитки с содержанием спирта ставка акцизного сбора была повышена с 19 грн до 21,5 грн за литр стопроцентного спирта, а на сигареты в процентах от оборота от реализации товара до 12,5% вместо 10%, а ставка на нефтепродукты в октябре была снижена в результате чего нефтетрейдеры пообещали снизить стоимость нефтепродуктов на 1грн/литр. Акцизный сбор по импортным товарам (за исключением алкогольных и табачных изделий) платится одновременно с взиманием пошлины и НДС во время предыдущего таможенного оформления товаров в таможенных органах. Т.е. уплата таможенных платежей происходит еще до того, как товары пересекают таможенную границу Украины.

 

11. Види податків та їх роль у формуванні доходів держави.

В условиях рыночной экономики финансовая политика государства базируется на системе финансовых регуляторов. Такими финансовыми регуляторами являются в первую очередь налоги, которые обеспечивают исключение и перераспределение созданного валового внутреннего продукта и формирования централизованных фондов денежных ресурсов государства.

Налоги существуют в человеческом обществе почти 1000 лет. Внедрение налогов имело чрезвычайно прогрессивное значение для развития человеческого общества, их сравнивают с изобретением колеса или паровой машины.

Сегодня мы не можем представить себе государство без налогов. Объективной реальностью является то, что, с одной стороны, налоги - это финансовая подпочва существования государства, а из другого, налоги -це орудий перераспределения доходов юридических и физических лиц, самый эффективный инструмент влияния государства на общественное производство.

Характеристику налога следует рассматривать в таких аспектах:

- за экономической сущностью;

- по форме проявления;

- с организационно-правовой стороны.

Экономическая сущность налогов оказывается в денежных отношениях, которые складываются в государства с юридическими и физическими лицами по поводу принудительного исключения части созданной стоимости и формирования фонда финансовых ресурсов государства. Процесс принудительного отчуждения частицы доходов

юридические лица и граждан на общеобщественные потребности характеризует одностороннее движение стоимости (от плательщика налога к государству) без эквивалентного обмена.

Материальной основой налогов является реальная сумма денежных средств, которые мобилизируются государством.

Конкретными формами проявления категории налога являются виды налоговых платежей, которые устанавливаются законодательными органами власти.

С организационно-правовой стороны налог - это обязательный платеж, который поступает в бюджетный фонд в определенных законом размерах и установлены сроки.

Налоговым отношениям присущи свои отличительные особенности, которые дают возможность выделить их из общей совокупности финансовых отношений. В частности, это обязательный характер налогов и их относительная необратимость.