Використання засобів індивідуального захисту

Засоби індивідуального захисту поділяють на:

- засоби захисту органів дихання;

- засоби захисту шкіри;

- медичні засоби індивідуального захисту.

Індивідуальні засоби захисту органів дихання в зоні безпосереднього викиду НХР (небезпечних хімічних речовин): ізолювальні протигази, спеціальні дихальні апарати (для газорятувальних команд); для особового складу формувань цивільної оборони, робітників і службовців – фільтрувальні промислові протигази з відповідними для НХР типами фільтраційних коробок спеціальних кольорів.

Для населення – фільтрувальні протигази, різні респіратори, протипилові тканинні маски і ватно-марлеві пов'язки.

Засоби захисту шкіри призначені для захисту відкритих ділянок шкіри, одягу, спорядження та взуття від попадання на них краплиннорідких СДОР, радіоактивних речовин, збудників інфекційних захворювань. Ії поділяють на табельні і підручні. Табельні можуть бути фільтрувальними (повітропроникні) та ізолювальними (повітронепроникні).

Захисний одяг з фільтрувальних матеріалів призначений для постійного та періодичного носіння

(бавовняно-паперове обмундирування, оброблене спеціальною хімічною сполукою). Комплект фільтрувального одягу ЗФО-58 складається з бавовняно-паперового комбінезона, обробленого розчином спеціальної пасти, яка затримує випаровування отруйних речовин (адсорбованого типу) або нейтралізує їх (хемосорбційного типу). У комплект входять також натільна сорочка та спідні бавовняно-паперові штани, підшоломник та 2 пари онуч, одна з яких просякнена розчином пасти. Комплект випускають трьох розмірів.

Ізолювальні засоби захисту шкіри виготовляються з повітрянонепрониклих матеріалів. Вони можуть бути повністю герметичними (костюми, комбінезони) та частково або повністю негерметичними (плащі, накидки, фартухи). Останні захищають переважно від краплиннорідких СДОР.

Ізолювальні засоби захисту призначаються для роботи в зонах високої концентрації СДОР, а також при виконанні дегазаційних, дезактивацій них та дезінфекційних робіт.

Для захисту СДОР можна використовувати підручні засоби захисту шкіри – предмети особистого, побутового, спортивного, виробничого одягу та взуття з додатковими засобами герметизації. Треба мати на увазі, що перебування в ізолювальному захисному одязі внаслідок порушення теплообміну обмежене в часі, особливо в жарку пору року (табл.).

Медичні засоби індивідуального захисту призначені для профілактики та надання медичної допомоги населенню, потерпілому в НС мирного та воєнного часу.

Радіопротектори – речовини, які послабляють реакцію організму на опромінення. Найпоширенішим є цистамін. Таблетки цистаміну приймають за 30-40 хв до початку опромінення.

Препарат Б-190 – адреноміметик- 0,45 г за 15-20 хв до опромінення, тривалість дії – 1год. Потім можна приймати повторно.

Найефективнішим засобом захисту щитоподібної залози від радіоактивних ізотопів йоду є приймання всередину препаратів стабільного йоду (йодна профілактика). Максимальний захисний ефект може бути досягнутий у разі приймання всередину заздалегідь або одночасно з надходженням радіоактивного йоду. Одноразове приймання препарату забезпечує захисний ефект протягом 24 год. У зв’язку з тим що при аваріях на АЕС не можна виключити ймовірність повторного викиду, необхідно приймати препарат протягом усього терміну, коли можливе надходження радіоактивного йоду, але не більше 10 діб (для дорослих) та 2 діб (для вагітних і дітей до 3 років. Якщо йодна небезпека буде зберігатися понад 10 діб (для дорослих) та 2 діб (для вагітних і дітей до 3 років), то необхідно вживати інші заходи, аж до евакуації. Дозування: дорослі – 130 мг калію йодиду на добу; діти – 65 мг; немовлята, які перебувають на грудному вигодуванні, одержують необхідну дозу препарату з молоком матері, яка повинна прийняти 130 мг калію йодиду.

Також ефективними препаратами є комплексони, адсорбенти, що перешкоджають усмоктуванню радіоактивних речовин у кров та сприяють їх швидкому виведенню з організму.

Із засобів, що запобігають первинній загальній реакції опромінення або зменшують її дію на організм – етапіразин, аерон, церукал.

Антидоти – речовини, які запобігають дії СДОР та ціанідів з групи ФОС, до яких належать будаксим, атропін. Антидотами ціанідів є амілнітрат, пропіл нітрит; антидотом люїзиту – унітіол. Ці антидоти можна використовувати як засоби профілактики та надання медичної допомоги.

Протибактеріальні засоби поділяють на засоби специфічної і неспецифічної профілактики. До засобів специфічної профілактики належать вакцини, сироватки, анатоксини, бактеріофаги. До засобів неспецифічної профілактики – антибіотики, сульфаніламіди, інферони.

До табельних медичних засобів індивідуального захисту належать: аптечка індивідуальна (АІ-2), індивідуальний протихімічний пакет (ІПП-8) та перев’язувальний пакет індивідуальний (ППІ).

АІ-2 містить комплекс препаратів, що запобігають впливу на людину іонізаційного випромінювання, СДОР, протибактеріальні засоби, ліки для профілактики шоку та ранової інфекції.

Індивідуальний протихімічний пакет (ІПП-8) призначений для часткової санітарної обробки та дегазації відкритих ділянок шкіри та одягу, що прилягає до них, у разі потрапляння на них СДОР у краплиннорідкому та туманоподібному стані, а також бактеріальних засобів. Пакет містить флакон з універсальним дегазатором отруйних речовин, до нього додаються 4 ватно-марлеві тампони. У зв’язку зі швидким всмоктуванням ФОС і деяких інших отруйних речовин та СДОР необхідно максимально скоротити час початку оброблення (бажано не пізніше 5 хв).

Пакет перев’язувальний індивідуальний (ППІ) – для перевязування ран, опіків, а також для спинення деяких видів кровотечі. Він являє собою стерильний бинт з двома ватно-марлевими подушечками (одна фіксована на кінці бинта, інша – пересувна), які вміщені в герметичну упаковку.